Іменем України
30 березня 2020 року
м. Київ
справа № 757/21222/16-ц
провадження № 61-5448ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,
Червинської М. Є.,
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду
від 11 лютого 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», треті особи: акціонерне товариство закритого типу «Виробничо-торгівельна кондитерська фірма «Буковинка», товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер», про визнання недійсними договорів поруки,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі - АТ «Райффайзен Банк Аваль»), треті особи: акціонерне товариство закритого типу «Виробничо-торгівельна кондитерська фірма «Буковинка» (далі - АТ закритого типу «Виробничо-торгівельна кондитерська фірма «Буковинка»), товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер» (далі -
ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер»), про визнання недійсними договорів поруки.
До Печерського районного суду м. Києва звернулося АТ «Райффайзен Банк Аваль» із заявою про заміну відповідача правонаступником - товариством
з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» (далі -
ТОВ «ФК «Форінт»).
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року, заяву АТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено.
Замінено відповідача АТ «Райффайзен Банк Аваль» у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Райффайзен Банк Аваль», треті особи:
АТ закритого типу «Виробничо-торгівельна кондитерська фірма «Буковинка», ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер», про визнання недійсними договорів поруки, на його правонаступника ТОВ «ФК «Форінт».
23 березня 2020 року до Верховного Суду подано касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на ухвалу Печерського районного суду
м. Києва від 16 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду
від 11 лютого 2020 року, з пропуском строку на касаційне оскарження.
Представник заявника просив визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду заявником отримано 20 лютого
2020 року, що підтверджується копією конверта Київського апеляційного суду.
Згідно з частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною другою статті 390 ЦПК України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Враховуючи те, що скаргу подано 23 березня 2020 року тобто протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення, суд дійшов висновку, що строк на касаційне оскарження підлягає поновленню відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України, а клопотання заявника про поновлення строку - задоволенню.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , просить скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 рокута ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ).
За таких обставин розгляд касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону № 460-ІХ.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного.
За змістом частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права.
Статтею 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Виходячи з положень чинного законодавства України, заміна осіб у цивільних зобов'язаннях за волевиявленням сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та є можливою на будь-якій стадії судового процесу.
У зв'язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи і заміна її новим кредитором у справі, що проводиться відповідно до статті 55 ЦПК України.
У відповідності до статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, встановивши, що 09 серпня 2018 року між відповідачем
АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «Форінт» укладено договір (портфельного відступлення прав вимоги) № 140/11/210 та укладено договір відступлення прав за договорами поруки, які не посвідчені нотаріально
від 09 серпня 2018 року № 140/11/211, дійшов правильного висновку про заміну сторони правонаступником.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК Україниу разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Поновити представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , строк на касаційне оскарження ухвали Печерського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року.
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», треті особи: акціонерне товариство закритого типу «Виробничо-торгівельна кондитерська фірма «Буковинка», товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер», про визнання недійсними договорів поруки, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
С. Ю. Бурлаков
М. Є. Червинська