Ухвала
26 березня 2020 року
м. Київ
справа № 707/2-1006/2011
провадження № 61-5425ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мельника Павла Петровича на постанову Закарпатського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Мукачівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно,
У лютому 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визнати за ним право власності в порядку спадкування на домоволодіння АДРЕСА_1 .
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 березня 2011 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування право приватної власності на домоволодіння АДРЕСА_1 .
Особа, яка не брала участі у справі, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 березня 2011 року.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року (повний текст якої складено 18 лютого 2020 року) апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 березня 2011 року скасовано і ухвалено нове рішення. В задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
17 березня 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мельник П. П. подав засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на постанову Закарпатського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення і залишити без змін рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 березня 2011 року.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що вона подана на підставі пункту 1 частини другої статті 392 ЦПК України.
На обґрунтування підстави касаційного оскарження судового рішення представник ОСОБА_1 - адвокат Мельник П. П. вказав, що апеляційний суд не врахував правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 08 червня 2016 року у справі № 6-3029цс15, від 16 листопада 2016 року у справі № 6-2469цс16, від 12 квітня 2017 року у справі № 6-1852цс16, від 12 липня 2017 року у справі № 6-2458цс16, від 16 серпня 2017 року у справі № 6-577цс17 та постановах Верховного Суду від 21 січня 2018 року у справі № 235/3619/15-ц, від 14 лютого 2018 року у справі № 754/9100/14-ц, від 24 квітня 2018 року у справі № 916/3188/16, від 30 травня 2018 року у справі № 367/2271/15-ц, від 05 червня 2018 року у справі № 359/2421/15-ц, від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17, від 31 жовтня 2018 року у справі № 372/1988/15-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 372/2592/15-ц,від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18, від 03 липня 2019 року у справі № 9901/939/18, від 16 січня 2020 року у справі № 925/1600/16.
Касаційна скарга подана у передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оплачена судовим збором.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Оскільки вищевикладені доводи касаційної скарги, що є підставою для відкриття касаційного провадження, викликають необхідність їх перевірки, слід відкрити касаційне провадження в цій справі та витребувати матеріали справи.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Мельник П. П. заявив клопотання про зупинення дії постанови Закарпатського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення може бути використане для скасування законного права власності ОСОБА_1 .
Клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Клопотання про зупинення дії судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для такого зупинення, підтверджені певними доказами. Вирішуючи питання про зупинення дії судового рішення, суд касаційної інстанції враховує існування об'єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Заявивши клопотання про зупинення дії постанови Закарпатського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року, заявник не навів достатніх підстав і аргументів та не надав доказів, які свідчили б про існування об'єктивної необхідності в такому зупиненні. Сама по собі незгода з оскаржуваним судовим рішенням не є підставою для зупинення його виконання чи дії на час перегляду справи в касаційному порядку.
Враховуючи, що заявником не наведено переконливого обґрунтування на підтвердження обставин, за яких суд касаційної інстанції може зупинити дію судового рішення, в задоволенні клопотання необхідно відмовити. У таких висновках визначальними є правила статей 12 та 13 ЦПК України.
Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Керуючись статтями 389, 392, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Мельника Павла Петровича на постанову Закарпатського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року.
Витребувати з Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області цивільну справу № 707/2-1006/2011 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Мукачівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно.
Відмовити в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Мельника Павла Петровича про зупинення дії постанови Закарпатського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 27 квітня 2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. А. Стрільчук
С. О. Карпенко
М. Ю. Тітов