П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 квітня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/6866/19
Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кравця О.О.
судді -Домусчі С.Д.
судді -Коваля М.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року по справі № 420/6866/19 прийняту у складі судді Самойлюк Г.П. за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ). до Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУ НП в Одеській області (65026, м.Одеса, вул. Грецька, 42) та Головного управління Національної поліції в Одеській області(65080, м. Одеса, вул. АКАДЕМИКА ФИЛАТОВА, будинок 15-А, код ЄГРПОУ 40108740) про визнання протиправною бездіяльності,-
18.11.2019 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області, Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому просив суд визнати протиправною бездіяльність Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області щодо ненадання адвокату ОСОБА_2 відповіді на адвокатський запит вих. № 18/10 від 18.10.2019р.; зобов'язати Приморський ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області розглянути адвокатський запит ОСОБА_2 в порядку, визначеному Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність №5076-VI від 05.07.2012 р., стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Одеській на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4455,00 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят п'ять) грн.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2019р. позовну заяву залишено без руху; надано позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2019р. було відкрито провадження по справі .
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 р., яку внесено до протоколу судового засідання, в якості співвідповідача був залучений Приморський ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області(а/с 64).
27.02.2020р. від ОСОБА_1 надійшла заява про відмову від позову (вх.№ЕС/69/20), в якій позивач зазначив, що на підставі ст.189 КАС України він відмовляється від позовних вимог та просить закрити провадження у справі та присудити з Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області на користь позивача судові витрати у розмірі 4455,00 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят п'ять) грн
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року провадження у справі було закрито.
Не погоджуючись з ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом 1-ї інстанції було порушено норми процесуального права, було ,по-суті, відмовлено у вирішенні питання розподілу судових витрат та просив її змінити, доповнити резолютивну частину ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року по справі №420/6866/19 абзацом наступного змісту: «Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4455,00 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят п'ять) грн».
Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що відповідно до статті 140 КАС України, у разі відмови позивача від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
23.03.2020 р. представник Головного управління Національної поліції в Одеській області надав Відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 у повному обсязі.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року розгляд справи за апеляційною скаргою призначено до розгляду в порядку письмового провадження .
Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Правові наслідки прийняття відмови позивача від позову врегульовані вимогами ч.3 ст. 189 та п.2 ч.1 ст. 238 КАС України ,згідно яких ухвалою про закриття провадження у справі суд також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
За вимогами ст.140 КАС України , якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Загальний механізм правилами частин 7 та 9 статті 139 КАС України , якими передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев'ята статті 139 КАС України).
При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На підтвердження фактичного понесення зазначених витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру представником позивача до суду надано:
- копію договору про надання правничої допомоги від 11.11.2019 р. № 11/11(а/с 11-12);
- копію Звіту № 12/11 про виконання адвокатом роботи(надані послуги) та час, витрачені на їх реалізацію , а також розміри коштів ,що підлягає сплаті за них клієнтом - додатку до договору про надання правничої допомоги від 11.11.2019 р. № 11/11(а/с 16);
- квитанція про оплату виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) від 12.11.2019 року на суму 4455,00 грн.(а/с 17)
- ордер про надання правничої (правової) допомоги на ім'я ОСОБА_2 від 12.11.2019 року(а/с 19),
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні встановлені Законом України, від 16.07.1999, № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"( в редакції ,діючої на момент виникнення правовідносин,надалі - Закон № 996-XIV).
Вимоги до розрахункового документа для суб'єктів господарювання, у тому числі тих , які не застосовують РРО, встановлені ст.9 Закону № 996-XIV,згідно якої підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Апеляційний суд вважає помилковим висновок суду 1-ої інстанції , що квитанція про оплату виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) від 12.11.2019 року на суму 4455,00 грн. не відповідає вимогам чинного законодавства, так як в цьому випадку фізична особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність,користуючись своїм правом не застосовувала реєстратори розрахункових операцій при здійсненні готівкових та/або безготівкових розрахунків відповідно до вимог Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,громадського харчування та послуг» (в редакції Закону України від 2 грудня 2010 року № 2756-VI ) та ст. 178 ПК України, якою визначено порядок оподаткування фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, а неістотні недоліки у квитанції , а саме - відсутність номеру яка містить відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, враховуючи , що цей недолік не перешкоджає можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, а квитанція містить відомості про дату складання документа, реквізити самозайнятої особи , від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Але, враховуючи вимоги ст.140 КАС України, суд 1-ої правомірно відмовив позивачу у присудженні всіх понесених ним у справі витрат із відповідача, так як відповідь Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУ НП в Одеській області на адвокатський запит вих. № 18/10 від 18.10.2019р. була надана листом від 31.10.2019 року , який позивач отримав разом із відзивом на позовну заяву ( а/с 82), у зв'язку з чим апеляційний суд вважає ,що на момент звернення із позовом був відсутній публічно-правовий спір , саме тому не можна вважати ,що позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви.
Враховуючи, що судом першої інстанції правильно по суті спору вирішено питання про закриття провадження та про відмову у стягненні судових витрат , але допущено порушення норм процесуального права при мотивуванні підстав щодо розподілу судових витрат, апеляційний суд доходить висновку про наявність підстав для зміни судового рішення у відповідній частині, у зв'язку з чим апеляційну скаргу треба задовольнити частково, змінити ухвалу суду 1-ої інстанції виключивши у мотивувальній частині посилання на невідповідність квитанції про оплату виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) від 12.11.2019 року на суму 4455,00 грн. вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст.8,19,55 Конституції України, ст. 3, 6, 7, 139,140, ч.3 ст. 189 , п.2 ч.1 ст. 238,242,292,308,п.2 ч.1 ст.315,317,321,322,325,328,329 КАС України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково , ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року - змінити , виключивши посилання на невідповідність квитанції про оплату виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) від 12.11.2019 року на суму 4455,00 грн. вимогам чинного законодавства , як на підставу відмови у стягненні судових витрат .
В іншій частині ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року - залишити без змін.
Повне рішення складене та підписане 03.04.2020 року.
Головуючий суддя Кравець О.О.
Судді Домусчі С.Д. Коваль М.П.