31 березня 2020 року м. Дніпросправа № 402/1504/19 (2-а/402/1504/19)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 28.01.2020р. в адміністративній справі №402/1504/19 (2-а/402/1504/19)
за позовом:ОСОБА_1
до: про:Інспектора поліції капітана поліції Управління патрульної поліції у місті Києві 4 батальйону 1 роти Діхтяр Дениса Анатолійовича визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
16.12.2019р. ОСОБА_1 звернувся до Ульяновського районного суду Кіровоградської області з адміністративним позовом до інспектора поліції капітана поліції Управління патрульної поліції у місті Києві 4 батальйону 1 роти Діхтяр Д.А. про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення /а.с. 1-6/.
Ухвалою Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 20.12.2019р. відкрито провадження у справі №402/1504/19 (2-а/402/1504/19) та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження , без виклику сторін в адміністративній справі /а.с. 19/.
Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що 07.12.2019р. о 17-40 годин він керуючи автомобілем TOYOTA СAMRY держномер НОМЕР_1 , рухаючись в м. Києві по вул. Ревуцького здійснив поворот на вул. Симбірцева, рухаючись по вул. Симбірцева під'їжджаючи до світлофора, який знаходиться на даній вулиці побачив зелений сигнал, а також побачив наявне на дорозі сміття, почав збавляти швидкість свого авто та закінчивши проїзд по світлофору, був зупинений працівником поліції, який повідомив його, що він здійснив рух на жовтий сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 «г» Правил дорожнього руху - Порушення проїзду на заборонний жовтий сигнал, що забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів та відповідачем було 07.12.2019р. складено постанову серії ЕАВ №1835885, якою його за вчинене правопорушення було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425 грн., позивач вважає цю постанову необґрунтованою та безпідставною з огляду на те, що адміністративного правопорушення він не вчиняв, оскільки відповідач незаконно розглянув справу на місці зупинки автомобіля, чим позбавив позивача можливості скористатися своїми правами у повному обсязі та порушив вимоги щодо процедури розгляду справи, у зв'язку з чим позивач вважає, що постанова відповідача серії ЕАВ №1835885 від 07.12.2019р. не відповідає вимогам закону, просив суд визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАВ №1835885 від 07.12.2019р., закрити справу про адміністративне правопорушення, стягнути витрати на правничу допомогуу розмірі 5000грн.
Рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 28.01.2020р. у справі №402/1504/19 (2-а/402/1504/19) у задоволенні адміністративного позову відмовлено (суддя Ясінський Л.Ю. ) /а.с. 46-49/.
Позивач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подав апеляційну скаргу /а.с. 54-59/, у якій, посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 28.01.2020р. та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Матеріали адміністративної справи №402/1504/19(2-а/402/1504/19), разом з вищезазначеною апеляційною скаргою надійшли до Третього апеляційного адміністративного суду 11.03.2020р. /а.с. 70/.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.03.2020р. у справі №402/1504/19 (2-а/402/1504/19) відкрито апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою /а.с. 74/ та ухвалою від 12.03.2020р. справу №402/1504/19 (2-а/402/1504/19) призначено до апеляційного розгляду у письмовому провадженні на 31.03.2020р. /а.с. 75/, про що судом апеляційної інстанції було повідомлено учасників справи у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та строки / а.с. 76, 77,78/.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду даної справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що 07.12.2019р. інспектором поліції капітаном поліції Управління патрульної поліції у місті Києві 4 батальйону 1 роти Дяхтяр Д.А., відповідачем у справі, було складено постанову серії ЕАВ №1835885 про адміністративне правопорушення / а.с.11-13/, відповідно до якої 07.12.2019р. 17:46 годин в м Київ по вул. Ревуцького, 35 водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом TOYOTA СAMRY держномер НОМЕР_1 , проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3. «г» Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП, та за вчинення цього правопорушення цією постановою застосовано до позивача штраф у розмірі 425 грн., і відповідно до матеріалів справи саме ця постанова відповідача є предметом оскарження у даній адмінстративній справі
Спірні відносини, які виникли між сторонами у даній справі, врегульовано положеннями Законів України «Про національну поліцію», «Про дорожній рух», Правилами дорожнього руху України, а також нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Статтями 8, 18, 23 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що на поліцію покладено завдання регулювати дорожній рух та здійснювати контроль за дотриманням Правил дорожнього руху України та його учасниками, при цьому поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією, законами України та іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції.
Частиною 1 ст. 35 вищевказаного Закону встановлено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:
1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;
2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;
5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;
7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;
8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
Відповідно до п.п.31.1 Правил дорожнього руху України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Аналіз наведених норм чинного законодавства, яке регулює відносини, що виникли між сторонами у даній справі, зокрема положень ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», якою встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху України, та виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про державний рух, яким серед інших відповідно до ст. ст. 52,53 цього ж закону є Національна поліція України, ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», якою на поліцію покладено завдання регулювати дорожній рух та здійснювати контроль за дотриманням Правил дорожнього руху України та його учасниками, з урахуванням фактичних обставин справи, які були встановлені під час розгляду справи, дозволяє колегії суддів зробити висновок про те, що відповідач у справі, який у спірних відносинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень, 07.12.2019р. прийняв законну постанову у справі про адміністративне правопорушення про накладення на позивача адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України в межах санкції ст. 122 КУпАП України.
При цьому колегія суддів, з урахуванням положень ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права, вважає за необхідне зазначити, що Європейським судом з прав людини, у рішенні, яке ним було ухвалено 29.06.2007р. у складі Великої палати у справі «ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства», встановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди, і ті хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
З відеозапису (файл «Цикалюк відео 2» ) та аудіозапису (файл «Цикалюк відео»), які були надані суду позивачем /а.с. 16а/, відеозаписів (файли «Діхтяр 1», «Діхтяр 2», «Діхтяр 3»), які були надані суду відповідачем /а.с. 44/ вбачається, що:
1. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом TOYOTA СAMRY держномер НОМЕР_1 проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений жовтий сигнал світлофора;
2.Будь яке засмічення на проїзній частині дороги відсутнє;
3.Відповідачем було роз'яснено позивачу причину його зупинки та роз'яснено його права, було запропоновано ознайомитись з відеозаписом проїзду на жовтий сигнал світлофора;
4.Позивач відмовився знайомитися з відеозаписом правопорушення, подав письмове клопотання про перенесення розгляду справи про адміністративне правопорушення для можливості залучення адвоката для захисту його прав;
5.Відповідачем було запропоновано позивачу телефон безкоштовної юридичної допомоги, позивач від неї відмовився;
6. Відповідачем було розглянуто клопотання позивача про перенесення розгляду справи про адміністративне правопорушення та було відмовлено позивачу у задоволенні такого клопотання з посиланням про необхідність винесення постанови за місцем вчинення адміністративного правопорушення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи позивача про порушення його прав відповідачем при складанні постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі спростовується належними та допустимими доказами, яким судом першої інстанції було надано правильна оцінка.
Отже, з огляду на вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом, та норми чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, що виникли між сторонами у даній справі, колегія суддів вважає, що відповідач у справі під час прийняття постанови серії ЕАВ №1835885 від 07.12.2019р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинене ним правопорушення, яке передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, яка є предметом оскарження у даній справі, діяв в межах повноважень та у спосіб, який визначено чинним законодавством України, що свідчить про відсутність підстав для скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень, і суд першої інстанції постановив у даній справі законе рішення про відмову позивачу у задоволенні адміністративного позову через його необґрунтованість та безпідставність.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, та постановив обґрунтоване рішення про відмову позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог, і оскільки під час апеляційного розгляду даної справи будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, постанову суду першої інстанції від 28.01.2020р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 28.01.2020р. у справі №402/1504/19 (2-а/402/1504/19) - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст. 329,331 КАС України.
Повний текст виготовлено - 31.03.2020р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя О.М. Панченко
суддя В.Є. Чередниченко