ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
03 квітня 2020 року м. Київ № 640/7274/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Бояринцева М.А., ознайомившись з позовною заявою
за позовом Громадської організації "Енергетичний омбудсмен"
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про визнання протиправним та нечинними нормативно-правових актів в частині,
Громадська організація "Енергетичний омбудсмен" звернулася до суду з позовом, в якому просить суд:
визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття, а саме з 07.10.2019 пункт 1 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2494 (в редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2080 від 07.10.2019);
визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття, а саме з 07.10.2019 абзац 1 пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2494 (в редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2080 від 07.10.2019);
визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття, а саме з 07.10.2019 абзац 2 пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2494 (в редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2080 від 07.10.2019);
визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття, а саме з 07.10.2019 абзац 4 пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2494 (в редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2080 від 07.10.2019);
визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття, а саме з 07.10.2019 пункту 4 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2494 (в редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2080 від 07.10.2019);
визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття, а саме з 07.10.2019 пункт 6.1 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2498;
визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття, а саме з 07.10.2019 пункт 6.2 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2498;
визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття, а саме з 07.10.2019 пункт 6.3 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2498;
визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття, а саме з 07.10.2019 пункт 1 розділу ІІ Методики визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2016 № 236.
Відповідно до пункту пункту 11 частини п"ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте, позовна заява зазначеної інформації не містить.
Крім того, частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач в позовній заяві зазначає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України "Про захист прав споживачів".
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
При цьому, статтею 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Таким чином, у спірних правовідносинах позивач не є споживачем послуг, а тому підстави для звільнення від сплати судового збору згідно із частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» відсутні.
Зазначена позиція суду грунтується на висновках Великої Палати Верховного Суду викладених в ухвалі від 17.01.2020 у справі № 9901/548/19.
Згідно із підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання юридичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З урахуванням наведеного та враховуючи зміст заявлених позовних вимог, розмір судового збору за звернення до суду з даним позовом складає 6 306 грн.
Щодо адміністративної правоздатності позивача суд зазначає наступне.
Позивач в обгрунтування наявності в нього адміністративної правоздатності посилається на пункти 3.1. та 2.4.2 Статуту, якими передбачений захист прав та інтересів споживачів електроенергії, природного газу тощо та наявність права у громадського об"єднання представляти та захищати свої охоронювані законом інтереси та охоронювані законом інтереси своїх членів чи інших осіб у судах. Разом з тим, доказів щодо порушення охоронюваних законом інтересів громадської організації та/або її членів суду суду не пред"явлено.
Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи наведене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання платіжного документа про сплату судового збору в розмірі 6 306 грн., власного письмового підтвердження про відсутність аналогічних спорів та доказів на підтвердження порушених прав.
Керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -
1.Залишити позовну заяву Громадської організації "Енергетичний омбудсмен" без руху.
2.Встановити позивачу строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4 ст. 169 КАСУ.
Ухвала, відповідно до змісту ч. 2 ст. 256 та п. 5 ч. 1 ст. 294 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя М.А. Бояринцева