ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про забезпечення адміністративного позову
03 квітня 2020 року м. Київ № 640/6840/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши заяву про забезпечення позову у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Міжнародний центр газових технологій"
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр газових технологій" звернулося до суду з позовом про визнання протиправними та скасування постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.02.2020 № 400 та № 415.
Ухвалою суду від 30.03.2020 позовну заяву залишено без руху.
Разом з тим, від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом:
з моменту подання позову зупинити рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, оформлене постановою від 14.02.2020 № 400, в частині стягнення штрафу в розмірі 1 700 000 грн.;
з моменту подання позову зупинити рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, оформлене постановою від 14.02.2020 № 400, в частині нарахування та стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну сплату штрафу у розмірі 1 700 000 грн., і пов"язані із цим рішенням дії регулятора або будь-яких третіх осіб;
з моменту подання позову зупинити рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, оформлене постановою від 14.02.2020 № 415 в частині пункту другого і пов"язані із цим рішенням дії регулятора або будь-яких третіх осіб.
Позивачем обгрунтовано необхідність забезпечення позову очевидністю протиправності постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.02.2020 № 400 та № 415. Також позивач вказує, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може істотно унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, стане в подальшому неможливим, оскільки тягар у вигляді сплати штрафу призведе до зупинки роботи товариства, що погіршить екологічну ситуацію в регіоні, унеможливить відновлення такої діяльності, і призведе до банкрутства підприємства.
Частинами першою, третьою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, з аналізу наведених норм права вбачається, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є достатнє обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
При цьому, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, у зв'язку із чим, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006р. у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.02.2020 № 400 накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр газових технологій" штраф у розмірі 1700000 грн. за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії, а саме:
підпункту 2 пункту 2.2 Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії щодо обов"язку ліцензіата повідомляти НКРЕКП про всі зміни даних, які були зазначені в документах, що подавалися до заяви про отримання ліцензії, не пізніше одного місяця з дня настання таких змін;
підпункту 5 пункту 2.2 Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії щодо обов"язку ліцензіата провадити ліцензовану діяльність виключно з використанням засобів провадження господарської діяльності та в межах місць провадження господарської діяльності ліцензіата, які зазначені в документах, що додаються до заяви про отримання ліцензії.
В постанові вказано, що сума штрафу має бути сплачена до Державного бюджету України у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу (код бюджетної класифікації 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції").
Одночасно пунктом 2 постанови зобов"язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр газових технологій" у строк до 01.04.2020 привести свою ліцензійну діяльність у відповідність до вимог підпункту 5 пункту 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1467, а саме щодо обов"язку ліцензіата провадити ліцензовану діяльність виключно з використанням засобів провадження господарської діяльності та в межах місць провадження господарської діяльності ліцензіата, які зазначені в документах, що додаються до заяви про отримання ліцензії (з урахуванням змін до них, поданих ліцензіатом до НКРЕКП).
Про здійсненні заходи зобов"язано повідомити НКРЕКП та Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області з наданням належним чином завірених копій підтвердних документів у строк до 15.04.2020.
З урахуванням наведеного суд приймає до уваги позицію позивача щодо наявності обов"язку у позивача по сплаті штрафу в розмірі 1 700 000 грн. на підставі оскаржуваної постанови у строк до 26.03.2020. Разом з тим, як зазначив позивач, сплата штрафу призведе до зупинки роботи товариства, що погіршить екологічну ситуацію в регіоні, унеможливить відновлення такої діяльності, і призведе до банкрутства підприємства. В суд із позовом про оскарження спірної постанови позивач звернувся 23.03.2020. На час вирішення клопотання позивача про забезпечення позову провадження у справі не відкрито. Ухвалою суду від 30.03.2020 позовна заява залишена без руху.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для зупинення рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, оформлене постановою від 14.02.2020 № 400, в частині стягнення штрафу в розмірі 1 700 000 грн. та нарахування та стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну сплату штрафу.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.02.2020 № 415 визнано такою, що втратила чинність, постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 23.10.2018 № 1264 "Про встановлення надбавки до "зеленого" тарифу за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва ТОВ "Міжнародний центр газових технологій".
Пунктом 2 постанови скасовано надбавку до "зеленого" тарифу та "зелений" тариф з урахуванням надбавки, встановлені для ТОВ "Міжнародний центр газових технологій " та зазначені у графах четвертій і п"ятій:
пункту 293 додатка до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 28.12.2018 № 2070 "Про встановлення "зелених" тарифів на електричну енергію та надбавки до "зелених" тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб"єктів господарювання (без урахування наступних змін);
пункту 331 додатка до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 29.03.2019 № 444 "Про встановлення "зелених" тарифів на електричну енергію та надбавки до "зелених" тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб"єктів господарювання (без урахування наступних змін);
пункту 413 додатка до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 27.06.2019 № 1240 "Про встановлення "зелених" тарифів на електричну енергію та надбавки до "зелених" тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб"єктів господарювання (без урахування наступних змін);
пункту 494 додатка до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 24.09.2019 № 1991 "Про встановлення "зелених" тарифів на електричну енергію та надбавки до "зелених" тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб"єктів господарювання (без урахування наступних змін);
пункту 775 додатка до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 24.09.2019 № 3111 "Про встановлення "зелених" тарифів на електричну енергію та надбавки до "зелених" тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб"єктів господарювання (без урахування наступних змін).
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Порядку визначення рівня використання обладнання українського виробництва на об'єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексів), що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), та встановлення відповідної надбавки до "зеленого" тарифу або аукціонної ціни" від 10.12.2015 № 2932 підставами для припинення дії надбавки до «зеленого» тарифу або аукціонної ціни за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва є:
заява суб'єкта господарювання;
закінчення строку дії «зеленого» тарифу;
закінчення строку дії підтримки виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії;
анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії;
визнання в установленому порядку інформації, що міститься в документах, визначених пунктом 1 розділу III цього Порядку, недостовірною.
Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо встановлення державних регульованих цін (тарифів) на ринку електричної енергії та природного газу, затвердження методик (порядків) їх встановлення (формування, розрахунку).
Законодавством України не наведено понять "встановлення тарифу", "припинення тарифу".
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.08.2019 № 1817 затверджено Порядок встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб'єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (далі - Порядок).
Так, в наведеному Порядку розрізняються умови встановлення, перегляду та припинення тарифу. Разом з тим, за теорією права встановлення будь-чого, перегляд (зміна) будь-чого та/або припинення передбачають за своєю правовою природою різні умови їх існування та правових наслідків тощо.
Виходячи з системного аналізу наведених нормативно-правових актів суд приходить до висновку про відсутність заборони на зупинення рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо припинення дії тарифу та надбавки до нього.
Як вбачається з постанови № 415 від 14.02.2020, НКРЕКП не зазначає конкретні норми законодавства України, в зв"язку з порушенням яких Товариству скасовано надбавку до "зеленого" тарифу та "зелений" тариф. В обгрунтуванні щодо прийняття НКРЕКП спірної постанови вказано про рівень використання обладнання українського виробництва на об"єктах електроенергетики тощо.
Таким чином, з наданих заявником документів не вбачається за можливе встановити підстави якими керувалось НКРЕКП під час прийняття рішення про припинення дії "зеленого" тарифу та надбавки до нього.
Зазначені обставини підлягають дослідженню під час розгляду справи по суті.
Враховуючи, що оцінку підставам для припинення надбавки до "зеленого" тарифу та "зеленого" тарифу за недотримання рівня використання обладнання українського виробництва ТОВ "Міжнародний центр газових технологій" підлягає встановленню під час розгляду справи по суті та можливі економічні наслідки для заявника, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для забезпечення позову шляхом зупинення рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, оформлене постановою від 14.02.2020 № 415 в частині пункту другого.
Разом з тим, суд не вбачає підстав для забезпечення позову в частині зупинення дій регулятора або будь-яких третіх осіб, оскільки оскаржувана постанова не передбачає вчинення дій у відношенні позивача.
За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви позивача про забезпечення позову.
Керуючись положеннями ст.ст. 150, 151, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр газових технологій" про забезпечення позову частково.
2. Зупинити рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, оформлене постановою від 14.02.2020 № 400, в частині стягнення штрафу в розмірі 1 700 000 грн. та в частині нарахування та стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну сплату штрафу у розмірі 1 700 000 грн. відповідно до частини п"ятої статті 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".
3. Зупинити пункт 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.02.2020 № 415.
4. В іншій частині заяви - відмовити.
5. Попередити Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр газових технологій", що заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом у разі неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини другої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною восьмою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску.
Суддя М.А. Бояринцева