ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відкриття провадження у справі
02 квітня 2020 року м. Київ№ 640/6146/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кузьменко А.І., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
Пенсійного фонду України
до Міністерства юстиції України
про скасування постанов
Пенсійний фонд України (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати постанови державних виконавців Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 13 грудня 2019 року: у виконавчому провадженні № 58940895 про накладення штрафу у сумі 5100 грн., у виконавчому провадженні № 58941014 про накладення штрафу у сумі 5100 грн., у виконавчому провадженні № 58978950 про накладення штрафу у сумі 5100 грн., у виконавчому провадженні № 58941127 про накладення штрафу у сумі 5100 грн., у виконавчому провадженні № 58940739 про накладення штрафу у сумі 5100 грн., від 13 лютого 2020 року у виконавчому провадженні № 58940895 про накладення штрафу у сумі 10200 грн., у виконавчому провадженні № 58941014 про накладення штрафу у сумі 10200 грн., у виконавчому провадженні № 58978950 про накладення штрафу у сумі 10200 грн., у виконавчому провадженні № 58941127 про накладення штрафу у сумі 10200 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2020 року позов залишено без руху з наданням часу для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:
- копії всіх доданих до позову документів для відповідача;
- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2102,00 грн.
Позивачем подано до Окружного адміністративного суду міста Києва заяву разом із документом про сплату судового збору та копіями всіх доданих до позову документів для відповідача.
Отже, позивачем вимоги ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2020 року виконано в повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, у відповідності до приписів статті 287 Кодексу адміністративна судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Так, позивач вказує, що копії оскаржуваних постанов від 13 лютого 2020 року отримано позивачем 28 лютого 2020 року та 02 березня 2020 року, тобто позивачем не пропущений строк звернення до суду у вказаній частині позову.
Одночасно позивач вказує, що копії оскаржуваних постанов від 13 грудня 2019 року отримано ним 03 січня 2020 року.
Позивачем подано в рамках адміністративної справи №640/24451/19 за позовом Пенсійного фонду України до Міністерства юстиції України про скасування постанови заяву про збільшення позовних вимог, проте ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2020 року у названій вище справі заяву про збільшення позовних вимог не прийнято до розгляду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2019 року у справі №640/24451/19 скасовано та залишено без змін ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2020 року.
Відповідно до штемпеля вхідної документації Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва 13 березня 2020 року.
З урахуванням наведеного вище, з метою забезпечення доступу позивача до здійснення правосуддя, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог про скасування постанов від 13 грудня 2019 року: у виконавчому провадженні № 58940895 про накладення штрафу у сумі 5100 грн., у виконавчому провадженні № 58941014 про накладення штрафу у сумі 5100 грн., у виконавчому провадженні № 58978950 про накладення штрафу у сумі 5100 грн., у виконавчому провадженні № 58941127 про накладення штрафу у сумі 5100 грн., у виконавчому провадженні № 58940739 про накладення штрафу у сумі 5100 грн.
Також позивач клопотав про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
У відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Тобто, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зауважує, що дана справа не підпадає під категорію справ визначених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
За таких підстав та з урахуванням того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання, а також враховуючи, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу того, що адміністративна справа становить значний суспільний інтерес, враховуючи, що бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи в порядку загального провадження та приймаючи до уваги, що спірні правовідносини не зумовлюють необхідність такого розгляду, будь - яких інших достатніх причин, з яких вбачається необхідність проведення судового засідання за участі представників сторін позивачем не наведено та не доведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача та розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
З урахуванням пункту 20 частини 1 статті 4, пункту 10 частини 6 статті 12, частин 1, 2 статті 257, статті 258, частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою забезпечення всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи протягом розумного строку, суд дійшов висновку, що зазначений спір відноситься до юрисдикції адміністративного суду, є справою незначної складності, а тому підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись статтями 160 - 165, пунктом 20 частини 1 статті 4, пунктом 10 частини 6 статті 12, частиною 1 статті 257, статтями 258, 262, статтями 241 - 243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Визнати поважними причини пропуску строку та поновити Пенсійному фонду України строк звернення до суду в частині позовних вимог щодо скасування постанов від 13 грудня 2019 року у виконавчому провадженні № 58940895, у виконавчому провадженні № 58941014, у виконавчому провадженні № 58978950, у виконавчому провадженні № 58941127, у виконавчому провадженні № 58940739.
2. Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом Пенсійного фонду України (01601, місто Київ, вулиця Бастіонна, будинок 9, код ЄДРПОУ 00035323) до Міністерства юстиції України (01001, місто Київ, вулиця Городецького, будинок 13, код ЄДРПОУ 00015622) про визнання протиправними та скасування постанов.
3. В задоволенні клопотання Пенсійного фонду України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовити.
4. Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
5. Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття провадження у справі для подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва відзиву на позовну заяву, відповідних доказів, на які він посилається при його обґрунтуванні проти наведених позивачем обставин та правових підстав позову, оформлених відповідно до положень частин 2-4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, та доказів надіслання (надання) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
6. Запропонувати позивачу у п'ятиденний строк з дня одержання копії відзиву на позовну заяву відповідача подати до Окружного адміністративного суду міста Києва відповідь на відзив на позовну заяву, оформлену відповідно до положень частин 2-4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України та докази надіслання (надання) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду.
7. Роз'яснити відповідачу, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
8. Зобов'язати відповідача у п'ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали направити до Окружного адміністративного суду міста Києва належним чином завірені копії матеріалів виконавчих проваджень № 58940895, № 58941014, № 58978950, № 58941127, № 58940739, № 58940895, № 58941014, № 58978950, № 58941127.
9. Копії ухвали про відкриття провадження невідкладно надіслати сторонам, разом з витягом про їхні процесуальні права і обов'язки. Відповідачу також надіслати копію позову з доданими матеріалами.
10. Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2670/.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.І. Кузьменко
Витяг про процесуальні права і обов'язки сторін, учасників справи та осіб, які беруть участь у справі, встановлені статтею 44, статтею 47 Кодексу адміністративного судочинства України.
Стаття 44. Права та обов'язки учасників справи
1. Учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
2. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
3. Учасники справи мають право:
1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;
2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;
5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;
6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
4. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.
5. Учасники справи зобов'язані:
1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;
3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;
4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
6. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
7. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
8. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
9. Учасник справи звільняється від обов'язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
10. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
11. Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Стаття 47. Процесуальні права та обов'язки сторін
1. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
2. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.
3. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
4. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.
5. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.
6. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.
7. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.
8. Відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, може пред'явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.