02 квітня 2020 року справа № 580/408/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
03.02.2020 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) із позовною заявою до Головного управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235), в якій просить:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у складанні висновку про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, що пов'язане з проходженням служби в органах ДФС;
2) зобов'язати Головне управління ДФС в Черкаській області прийняти заяву з додатками та скласти висновок про призначення одноразової грошової допомоги у разі інвалідності працівника податкової міліції згідно з Податковим кодексом України та Законом України “Про міліцію” із визначенням основного розміру одноразової грошової допомоги, що підлягає виплаті позивачу згідно ст. 23 Закону України “Про міліцію” в редакції від 13.02.2015, який набрав чинності 12.03.2015 і згідно Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850, виходячи із 200-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб та направити цей висновок разом з іншими матеріалами в 15 денний строк з дня реєстрації до ДФС України для прийняття відповідного рішення у строки встановленні законодавством України.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що з 01.09.2004 по 06.12.2019 проходила службу в органах податкової міліції. Наказом Головного управління ДФС у Черкаській області №54-о/пм від 06.12.2019 була звільнена з податкової міліції за підпунктом “В” пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, а саме: через обмежений стан здоров'я. Позивачу з 19.12.2019 встановлено ІІ групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із проходженням військової служби. 02.01.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності. Проте, відповідач листом №467/23-00-05-041 від 20.01.2020 відмовив позивачу у виплаті такої допомоги. Позивач вважає вказану відмову протиправною та такою, що порушує його право на належний соціальний захист.
Ухвалою суду від 10.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі.
02.03.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову та зазначає, що розрахунок і виплата одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції здійснюється підрозділом, у якому проходив службу працівник податкової міліції, згідно з Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №707.
07 листопада 2015 року Закон України “Про міліцію” втратив чинність. Збереження права на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України “Про міліцію” у Порядку, що діяв до набрання чинності Законом України “Про Національну поліцію”, передбачено пунктом 15 розділу ХІ цього Закону відповідно до змін, внесених Законом України №900-VІІІ від 23.12.2015 “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей”. Разом з цим, працівники податкової міліції проходять службу в складі Державної фіскальної служби України і не належить до органів внутрішніх справ. На теперішній час проведення розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції законодавчо не врегульовано, тому проводити розрахунок та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності після 07.11.2015 підстави відсутні. Постановою Кабінету Міністрів від 21 жовтня 2015 №850 затверджено Порядок та умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції. Порядок №850 не поширюється на працівників податкової міліції, тому підстав для виплати одноразової грошової допомоги згідно з цим Порядком відсутні.
Розглянувши наявні у суду матеріали, суд встановив таке.
ОСОБА_1 з 01.09.2004 по 06.12.2019 проходила службу в органах податкової міліції Державної фіскальної служби України. Вислуга років для нарахування одноразової грошової допомоги станом на день звільнення складає 15 років 03 місяці 05 днів, що підтверджується копією наказу №54-о/пм від 06.12.2019.
Згідно із свідоцтвом про хворобу №312 від 19.11.2019, складеним медичною (військово-лікарською) комісією Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області”, ОСОБА_1 обмежено придатна до військової служби внаслідок захворювання, пов'язаного із захворювання пов'язаного з проходженням військової служби.
Наказом Головного управління ДФС у Черкаській області №54-о/пм від 06.12.2019 підполковника податкової поліції ОСОБА_1 - заступника начальника штабу оперативного управління Головного управління ДФС у Черкаській області звільнено з посади та податкової міліції за п. 64 п.п. “В” (через обмежений стан здоров'я) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 №114.
Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №470260 позивачу 19.12.2019 встановлено ІІ групу інвалідності безстроково внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби.
02.01.2020 позивач звернувся до Головного управління ДФС у Черкаській області із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності, пов'язаної з проходженням служби в органах податкової поліції Державної фіскальної служби, відповідно до Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.
Листом Головного управління ДФС у Черкаській області від 20.01.2020 №467/23-00-05-041 позивачу відмовлено у виплаті такої допомоги з тієї підстави, що працівники податкової міліції проходять службу в складі ДФС і не належать до органів внутрішніх справ. Проведення розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції законодавчо не врегульовано. Колишнім працівникам податкової міліції, інвалідність яких встановлено після втрати чинності Законом України від 20.12.1990 №565-ХІІ “Про міліцію”, проводити розрахунок та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності після 7 листопада 2015 року законні підстави відсутні.
Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд зазначає таке.
Правові та організаційні засади діяльності податкової міліції визначені Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 356.1 статті 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Згідно з частиною шостою статті 23 Закону України №565-ХІІ від 20.12.1990 “Про міліцію” (в редакції Закону України від 13.02.2015 №208-VІІІ) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Закон України №565-ХІІ від 20.12.1990 “Про міліцію” втратив чинність 07.11.2015 у зв'язку з набранням чинності Законом України №580-VІІІ від 02.07.2015 “Про Національну поліцію”.
При цьому, відповідно до абзацу 3 пункту 15 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України №580-VІІІ від 02.07.2015 “Про Національну поліцію” за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України “Про міліцію” №565-ХІІ від 20.12.1990, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України “Про Національну поліцію” №580-VІІІ від 02.07.2015.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що за позивачем, якому під час перебування на службі в органі податкової міліції встановлено інвалідність у зв'язку із захворюванням, яке пов'язане з проходженням військової служби, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, визначене статтею 23 Закону України "Про міліцію".
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 07 березня 2018 року у справі № 464/5571/16-а, від 21 червня 2018 року у справі № 822/31/18 та від 28 серпня 2018 року № 804/6297/17.
Частиною шостою статті 23 Закону України №565-ХІІ від 20.12.1990 “Про міліцію” визначено, що одноразова грошова допомога у зв'язку із встановленням інвалідності призначається та виплачується в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаної норми, постановою Кабінету Міністрів України №707 від 12.05.2007 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції (далі - Порядок №707).
Законом України №208-VІІІ від 13.02.2015 “Про внесення змін до статті 23 Закону України “Про міліцію” щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції” частина 6 статті 23 Закону України “Про міліцію” №565-ХІІ від 20.12.1990 викладена в наступній редакції: у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання положень Закону України №208-VІІІ від 13.02.2015 “Про внесення змін до статті 23 Закону України “Про міліцію” щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції” Кабінет Міністрів України постановою від 21.10.2015 №850 затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції (далі - Порядок №850).
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 визначено, що особам, які до набрання чинності Законом України від 13.02.2015 №208-VIII “Про внесення змін до статті 23 Закону України “Про міліцію” щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції” мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №707.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Таким чином, за колишніми працівниками міліції, в тому числі і податкової міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги на умовах, передбачених Законом України “Про міліцію” та Порядку № 850.
Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 20.05.2019 у справі № 405/704/17.
Судом встановлено, що ІІ група інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, була встановлена позивачу 19.12.2019, тому питання щодо призначення йому одноразової грошової допомоги повинно бути вирішено відповідно до статті 23 Закону України “Про міліцію” в редакції Закону №208 та Порядку №850.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Пунктом 8 Порядку № 850 визначено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
Відповідно, відповідач, отримавши заяву позивача про виплату йому одноразової грошової допомоги, був зобов'язаний, керуючись Порядком №850, скласти висновок про виплату йому цієї допомоги та направити висновок до ДФС для прийняття відповідного рішення. Не вчинивши зазначені дії, відповідач фактично вирішив віднесене до іншого органу питання про наявність чи відсутність підстав для проведення позивачу виплати одноразової грошової допомоги, тим самим порушив права позивача та вимоги чинного законодавства.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що підставою для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги позивачу стала неузгодженість законодавства, а саме: відсутність після 07.11.2015 порядку проведення розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції.
Однак, суд звертає увагу на підвищені гарантії соціальної захищеності осіб, що перебувають на службі в органах внутрішніх справ, з боку держави, що повинні бути реалізованими у комплексі заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або відставку (Рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України “Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист”).
У рішенні по справі “Будченко проти України” Європейський суд з прав людини зазначив, що відмова у задоволенні законного права заявника через відсутність механізму його реалізації, становить втручання у право власності згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а через нездатність забезпечити реалізацію такого права заявника в розумні терміни, держава поклала на нього надмірний та неспіврозмірний тягар, порушивши таким чином свої зобов'язання за статтею 1 Першого протоколу.
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі “Федоренко проти України” Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути “існуючим майном” або “виправданими очікуваннями” щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи “законними сподіваннями” отримання права власності.
Таким чином, позовна вимога в частині визнання протиправними дії Головного управління ДФС у Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 у складанні висновку про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, що пов'язане з проходженням служби в органах ДФС є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління ДФС у Черкаській області скласти та подати до Державної фіскальної служби України висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності в розмірі, встановленому ст. 23 Закону України “Про міліцію” (в редакції Закону №208-VІІІ від 13.02.2015) та підпункту 2 пункту 3 Порядку №850 виходячи з 200-ти кратного розміру прожиткового мінімуму доходів громадян, суд зазначає, що вирішення питання про наявність підстав для призначення одноразової грошової допомоги та її розмір відноситься до компетенції Головного управління ДФС у Черкаській області, тому задоволенню не підлягає як передчасна.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання прийняти рішення.
Розглянувши справу, суд дійшов висновку, що порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом зобов'язання відповідача Головного управління ДФС у Черкаській області повторно розглянути заяву (рапорт) позивача про призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до статті 23 Закону України “Про міліцію” та Порядку №850 з урахуванням висновків суду.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору як інвалід ІІ групи на підставі Закону України “Про судовий збір”, з відповідача судові витрати, у відповідності до статті 139 КАС України, не стягуються.
Керуючись статями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 у складанні висновку про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, що пов'язане з проходженням служби в органах ДФС.
Зобов'язати Головне управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 39392109) повторно прийняти та розглянути заяву (рапорт) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини відповідно до статті 23 Закону України “Про міліцію” (із змінами, внесеними Законом України №208-VІІІ від 13.02.2015) та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 02.04.2020.
Суддя В.П. Тимошенко