про залишення позовної заяви без руху
03 квітня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/833/20
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Войтович І.І., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Херсонський слідчий ізолятор" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання виплатити одноразову грошову допомогу призвільненні,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Херсонський слідчий ізолятор" щодо не виплати ОСОБА_1 в день звільнення одноразової грошової допомоги у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 15 календарних років служби;
- зобов'язати Державну установу "Херсонський слідчий ізолятор" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 15 календарних років служби;
- стягнути з Державної установи "Херсонський слідчий ізолятор" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки при звільненні за період з 01.11.2013 по день ухвалення рішення суду;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Державної установи "Херсонський слідчий ізолятор" подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд виходить з наступного.
Відповідно статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
В позовній заяві зазначаються, у тому числі: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
За змістом норм ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з ч. 1ст. 5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Як вбачається поданої позовної заяви, позивач зазначає відповідачем у справі - Державну установу "Херсонський слідчий ізолятор".
Однак, як вбачається з доданої до адміністративного позову копії трудової книжки Серія НОМЕР_1, наявний запис Управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області проте, що ОСОБА_1 з 29.09.1999 року проходив службу в Державній кримінально - виконавчій службі України.
Також, ОСОБА_1 звільнено у запас Збройних Сил України з Державної кримінально - виконавчої служби України, відповідно до наказу від 29.11.2013 року за №119/0/с, виданого Управлінням Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області Херсонський слідчий ізолятор.
Таким чином, позивачу необхідно визначитися із належним відповідачем у даній справі та у разі зміни відповідача чи залучення інших сторін до участі у справі, подати уточнюючу позовну заяву у відповідності до вимог ст. 160-161 КАС України
Крім цього, позивачем в прохальній частині позову зазначено вимогу про визнання протиправною бездіяльності Державної установи "Херсонський слідчий ізолятор" щодо не виплати ОСОБА_1 в день звільнення одноразової грошової допомоги у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 15 календарних років служби.
Як вбачається з тексту позовної заяви, позивач зазначає, що в супереч нормам діючого законодавства Відповідач відмовився виплачувати йому вказану одноразову грошову допомогу із посилання на те, що вказане муже бути реалізовано виключно за наявності у ОСОБА_1 права на пенсію, відповідно до Закону України №2262-ХІІ.
Однак, доказів такої відмови позивач суду не надав.
Відповідно до ч. 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, у тому числі: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; значення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5 ч. 5 ст. 160 КАС України).
Статтею 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з прохальної частини адміністративного позову, позивач просить стягнути з Державної установи "Херсонський слідчий ізолятор" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки при звільненні за період з 01.11.2013 по день ухвалення рішення суду.
Суд зазначає, що відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
При цьому позивачем у прохальній частині не зазначено конкретної суми коштів, яку позивач просить стягнути з відповідача на його користь як середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, внаслідок чого у суду відсутня можливість встановити суму судового збору, яка підлягає сплаті за подання цієї позовної вимоги, та перевірити відповідність позовної заяви вимозі частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною другою статті 132 цього Кодексу розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Суд звертає увагу позивача на те, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" (тут і надалі - в редакції, чинній на час подачі позовної заяви). Статтею 1 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір - це збір, який справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2020 року становить 2102,00 грн.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розміри ставок судового збору. Зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру (про стягнення одноразової грошової допомоги при звільнені та про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 01.11.2013 по день ухвалення рішення).
Разом з тим, позивач звертає увагу суду на те, що звільнений від сплати судового збору за подання даного позову відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Водночас суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 (реєстраційний номер в ЄДРСР 79684987), виходячи з аналізу норм законодавства, дійшов висновку, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. З огляду на це, пільга щодо сплати судового збору, яка передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", не поширюється на вимогу позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Отже, позивач не звільнений від сплати судового збору за подання даного позову з майновою вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 01.11.2013 по день ухвалення рішення.
Також, до позовної заяви позивачем не додано документа про сплату судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про залишення даної позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст. 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки повинні бути усунені у строк не пізніше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду: уточненої позовної заяви з врахуванням висновків викладених у даній ухвалі суду; документа про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону .
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
ухвалив:
Залишити позовну заяву без руху.
Позивачу усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/833/20 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя Войтович І.І.