02 квітня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/2467/15-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у Чернівецькій області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ДПІ у Сторожинецькому районі Головного управління ДФС України в Чернівецькій області, про скасування податкових повідомлень- рішень,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (змінене прізвище - ОСОБА_3 ), (далі - позивач) звернулась в суд з позовом до Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Чернівецькій області (далі - відповідач), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ДПІ у Сторожинецькому районі Головного управління ДФС України в Чернівецькій області, в якому просить:
- скасувати податкові повідомлення - рішення державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління ДФС України в Чернівецькій області № 0089831707 від 15.10.2015 року, № 0089811707 від 15.10.2015 року про зобов'язання сплатити штрафні санкції в загальній сумі 1119,00 грн.
І. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що ним за результатами своєї підприємницької діяльності за 2012 рік - 2015 рік подано податкові декларації, в яких визначені суми узгодженого податкового зобов'язання з єдиного податку.
18.08.2015 року посадовими особами відповідача складено акт №452/24-12-17-03/ НОМЕР_1 , в якому зафіксовано порушення позивачем п. 295.3 ст.295 Податкового кодексу України - несвоєчасна сплата суми податкового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб по строках сплати за вище вказаний період та винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими зобов'язано сплатити штраф за несвоєчасну сплату узгоджених сум грошових зобов'язань по єдиному податку з фізичних осіб.
Вважає, що відповідач при виявленні несвоєчасної сплати єдиного податку чи його частки повинен був направити податкову вимогу. Крім того, нормами Податкового кодексу України запроваджено мораторій на застосування окремих видів фінансової та адміністративної відповідальності до фізичних осіб - підприємців платників єдиного податку.
2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.
Вважає, що податкові повідомлення-рішення №0089831707 та №0089811707 від 15.10.2015 року є правомірними та прийняті на підставі висновків акту камеральної перевірки від 18.08.2015 року №452/24-12-17-03/ НОМЕР_1 , у зв'язку з несвоєчасною сплатою суми податкового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб за 2012- 2015 роки.
Заперечуючи проти позову зазначив, що за І квартал 2014 року позивачем подано декларацію з єдиного податку з фізичних осіб від 10.04.2014 року № 9019064997, у якій визначено суму єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у сумі 7415,00 грн. Граничний термін сплати по вищевказаній декларації становить 20.05.2014 року. Станом на 20.05.2014 року в позивача згідно даних інтегрованої картки з єдиного податку з фізичних осіб рахувалась переплата в сумі 5995,38 грн, іншої сплати податкових зобов'язань з єдиного податку 20.05.2014 року позивачем не проводилось.
Тому, станом на 21.05.2014 року за залишком нарахованої та несплаченої суми 1419,62 грн узгоджених податкових зобов'язань за 1 квартал 2014 року виник податковий борг, який погашено 18.08.2014 року платіжним дорученням на загальну суму 9762,35 грн.
Посилаючись на вимоги Податкового кодексу України звертав увагу суду на те, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Відтак, сума сплати 18.08.2014 року зарахована в погашення існуючого податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб за 1 квартал 2014 року. За несвоєчасну сплату узгодженої суми податкових зобов'язань за 1 квартал 2014 року в сумі 1419,62 грн, ДПІ у м. Чернівцях застосувало штрафну санкцію за період з 21.05.2014 року по 18.08.2014 року в розмірі 283,92 грн., (кількість днів затримки - більше 30, застосовано штрафну санкцію у розмірі 20% від своєчасно несплаченої суми податку). 06.04.2014 року позивачем здійснено сплату єдиного податку за 1 квартал 2014 р. в сумі 1415,00 грн., які були перераховано на рахунок Вижницького УК/с.Чорногузи/ замість Чернівецького УК/м. Чернівці, що підтверджується квитанцією ТВБВ10025/044.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 Податкового кодексу України).
Таким чином вважає, що сам факт перерахування коштів на невідповідний рахунок не можна вважати належним виконанням обов'язку платником податків - сплати податку.
Щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату позивачем узгодженого грошового зобов'язання по єдиному податку у 2012 році відповідач звертав увагу суду на те, що у 2012 році мораторій на застосування штрафних (фінансових) санкцій не поширюється на окремі види відповідальності за порушення чинного законодавства, що застосовується до фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку, зокрема, за несвоєчасну сплату щомісячних авансових внесків єдиного податку, квартальних платежів та неподання або несвоєчасне подання податкової звітності, при цьому посилався на норми податкового законодавства.
3. Третя особа пояснень до суду не надала.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.
1. 18.02.2020 року вказана адміністративна справа надійшла до Чернівецького окружного адміністративного суду після перегляду Верховним Судом.
2. Ухвалою суду від 19.02.2020 року прийнято до свого провадження адміністративну справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
3. 06.03.2020 року усною ухвалою суду здійснено заміну неналежного відповідача Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Чернівецькій області на належного відповідача Головне управління Державної податкової служби у Чернівецькій області, що відображено в протоколі судового засідання. (а.с.204, зворотна сторона аркуша)
4. 13.03.2020 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в порядку письмового провадження.
ІІІ. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1. Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав наведених в адміністративному позові. 13.03.2020 року подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження.
2. Представник відповідача подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження, проти задоволення позову заперечував з підстав наведених у відзиві.
3. Враховуючи приписи статті 194 КАС України, та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження без їх участі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
ІV. ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.
1. ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрована 20.11.2008 року як фізична особа-підприємець та взята на податковий облік (Т. 1 а.с. 207).
2. Відповідно до Свідоцтва платника єдиного податку серії Б №357624, виданого ДПІ у м. Чернівцях 11.05.2012 року, позивач зареєстрований платником єдиного податку з 01.01.2012 року (Т. 1 а.с. 208).
Як вбачається із матеріалів справи, у 2012 - 2015 роках позивач подав до ДПІ у м. Чернівцях наступні податкові декларації платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця, зокрема:
- за І квартал 2012 року, у якій визначив суму єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у сумі 475,00 грн. (Т. 1 а.с. 26-27, 162 - 164);
- за півріччя 2012 року, у якій визначив суму єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у сумі 725,00 грн. (Т. 1 а.с. 28-29, 159-161);
- уточнюючу податкову декларацію за півріччя 2012 року, якою уточнено суму податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, у якому виявлена помилка, шляхом зменшення суми, яка підлягала перерахуванню до бюджету на суму 475,00 грн. Таким чином, сума єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду визначена у сумі 250,00 грн. (Т. 1 а.с. 156 - 157);
- за три квартали 2012 року, у якій визначив суму єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у сумі 750,00 грн. (Т. 1 а.с. 153-155);
- за 2012 рік, у якій визначив суму єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у сумі 1750,00 грн. (Т. 1 а.с. 150-152);
- за І квартал 2013 року, у якій визначив суму єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у сумі 1175,00 грн. (Т. 1 а.с. 147-149);
- за півріччя 2013 року, у якій визначив суму єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у сумі 5250,00 грн. (Т. 1 а.с. 144-146);
- за три квартали 2013 року, у якій визначив суму єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у сумі 1175,00 грн. (Т. 1 а.с. 141-143);
- за 2013 рік, у якій визначив суму єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у сумі 1050,00 грн. (Т. 1 а.с. 138-140).
- звітну нову податкову декларацію за рік 2013 року, у якій визначив суму єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у сумі 2355,00 грн. (Т. 1 а.с. 135-137);
- за І квартал 2014 року, у якій визначив суму єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у сумі 7415,00 грн. (Т. 1 а.с. 132-134);
- за півріччя 2014 року, у якій визначив суму єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у сумі 9762,00 грн. (Т. 1 а.с. 129-131);
- уточнюючу податкову декларацію за півріччя 2014 року, якою уточнено суму податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, у якому виявлена помилка, шляхом збільшення суми, яка підлягала перерахуванню до бюджету на суму 7,65 грн. Таким чином, сума єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду визначена у сумі 6285,00 грн. (Т. 1 а.с. 126-128);
- уточнюючу податкову декларацію за І квартал 2014 року, якою уточнено суму податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, у якому виявлена помилка, шляхом збільшення суми, яка підлягала перерахуванню до бюджету на суму 3485,00 грн. Таким чином, сума єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду визначена у сумі 10900,00 грн. (Т. 1 а.с. 123-125);
- уточнюючу податкову декларацію за півріччя 2014 року, якою уточнено суму податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, у якому виявлена помилка, шляхом зменшення суми, яка підлягала перерахуванню до бюджету на суму 3477,35 грн. Таким чином, сума єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду визначена у сумі 6285,00 грн. (Т. 1 а.с. 120-122);
- за три квартали 2014 року, у якій визначив суму єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у сумі 5019,15 грн. (ряд. 29 - 5011,50 грн., ряд. 32 - 7,65 грн.) (Т. 1 а.с. 118-119);
- за рік 2014 року , у якій визначив суму єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у сумі 12249,00 грн. (Т. 1 а.с. 115 - 117);
- за І квартал 2015 року, у якій визначив суму єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у сумі 10500,00 грн. (Т. 1 а.с. 112 - 114);
- за півріччя 2015 року, у якій визначив суму єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у сумі 11400,00 грн. (Т. 1 а.с. 109-111);
3. На підставі п. 75.1.1 ст. 75.1 ст. 75 гл. 8 Податкового кодексу України відповідачем проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету по єдиному податку по строках сплати за 2012 -2015 роки фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 .
Перевіркою встановлено порушення вимог п.295.3 ст. 295 ПК України - несвоєчасна сплата сум податкового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб по строках сплати 2012-2015 роки, про що складено акт перевірки від 18.08.2015 року № 452/24-12-17-03/ НОМЕР_1 (а.с. 60-61).
4. Не погоджуючись з висновками викладеними в акті перевірки, позивач подав письмові заперечення до акту перевірки.
5. За результатами розгляду заперечень, 31.08.2015 року відповідачем надано відповідь, згідно якої факти викладені в акті камеральної перевірки від 18.08.2015 року № 452/24-12-17-03/ НОМЕР_1 , в частині виявлених порушень вимог податкового кодексу України визнано такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, за виключенням штрафної санкції за 2012 рік в сумі 95,84 грн. (Т. 1 а.с. 15-17).
7. На підставі висновків акту перевірки, ДПІ у м. Чернівцях ГУ ДФС у Чернівецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення форми “Р” від 02.09.2015 р. №0067091707 про застосування штрафної санкції 1023,26 грн. за несвоєчасну сплату сум грошового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб ( а.с. 63).
8. Вважаючи, застосовані штрафні санкції необґрунтованими та безпідставними, позивачка оскаржила вказане податкове повідомлення - рішення в адміністративному порядку до ГУ ДФС у Чернівецькій області.
9. За результатами розгляду вищевказаної скарги, 01.10.2015 року Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області прийнято рішення № 1354/10/24-13-10-01-08, яким скасовано податкове повідомлення- рішення ДПІ у м. Чернівцях ГУ ДФС у Чернівецькій області форми “Р” від 02.09.2015 року № 0067091707, в задоволенні скарг фізичної особи підприємця ОСОБА_2 в частині застосування штрафних санкцій відмовлено, та зобов'язано ДПІ у м. Чернівцях ГУ ДФС у Чернівецькій області прийняти нові податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій форми “Ш”, у відповідності до вимог Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року № 1236 (Т. 1 а.с.69-75).
10. На підставі рішення від 01.10.2015 року, ДПІ у м. Чернівцях ГУ ДФС у Чернівецькій області винесено податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій форми “Ш” від 15.10.2015 року №0089831707 та №0089811707 ( Т. 1 а.с. 76, 77).
Зокрема, податковим повідомлення-рішення форми “Ш” від 15.10.2015 р. №0089831707 за затримку більше 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання в розмірі 3852,47 грн. до позивача застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 770,49 грн., а податковим повідомлення-рішення форми “Ш” від 15.10.2015 р. №0089811707 за затримку до 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання в розмірі 3484,95 грн. - застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 348,51 грн.
11. Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями про застосування штрафних санкцій позивачка 27.10.2015 року звернулася із скаргою до Головного управління ДФС у Чернівецькій області.
12. За результатами розгляду скарги, Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області рішенням (відповіддю) від 05.11.2015 року за № 1571/10/24-13-10-01-08 залишено без розгляду скаргу та повернуто її. (Т. 1 а.с. 24-25).
V. ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.
1. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-17 від 02.12.2010 р. (далі - ПК України).
Згідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Положеннями п. 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
2. Згідно п.п. 75.1.1. п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).
Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Таким чином, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання у межах граничного строку, визначеного Податковим кодексом України, такий платник притягується до відповідальності у вигляді застосування штрафних санкцій.
Приписами п. 295.3 ст. 295 ПК України встановлено, що платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
3. Як вбачається з матеріалів справи, зміст податкового правопорушення полягає в тому, що позивач впродовж 2012-2015 років несвоєчасно сплачувала суми узгодженого податкового зобов'язання з єдиного податку із затримкою до 30 календарних днів у сумі 3484,95 грн та із затримкою більше 30 календарних днів у сумі 3852,47 грн.
Відтак, на підставі висновків акту камеральної перевірки, 15.10.2015 року відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних санкцій на загальну суму 1119,00 грн. (770,49 грн. + 348,51 грн.).
В ході розгляду справи судом встановлено та не заперечувалося сторонами в судовому засіданні те, що позивачем дійсно у 2012 року несвоєчасно сплачувались суми узгодженого податкового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб-підприємців, однак позивач вказував на незаконність нарахування за вказаний період штрафних санкцій посилаючись на п. 7 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX "Перехідні положення" ПК України.
Стосовно застосування п. 7 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX "Перехідні положення" ПК України суд зазначає наступне.
За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються, зокрема, такі види відповідальності, як фінансова та адміністративна (п.п. 111.1.1, 111.1.2 п. 111.1 ст. 111 ПК України).
Відповідно до п. 111.2 ст. 111 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами, фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Пунктом 113.3 ст.113 ПК України встановлено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кодексом та іншими законами України. Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених іншими законами України, не дозволяється.
Згідно ст. 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм" від 24.04.2012 р. № 4834-VI внесено зміни до ПК України, зокрема, в частині незастосування до фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку в 2012 році окремих видів фінансової та адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 7 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX "Перехідні положення" ПК України штрафні санкції до платників єдиного податку за порушення у 2012 р. порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій платника єдиного податку та повноти сплати сум єдиного податку платниками не застосовуються.
З аналізу вказаних норм, суд приходить до висновку, що у 2012 році мораторій на застосування штрафних (фінансових) санкцій не поширюється на окремі види відповідальності за порушення чинного законодавства, що застосовується до фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку, зокрема, за несвоєчасну сплату щомісячних авансових внесків єдиного податку, квартальних платежів та неподання або несвоєчасне подання податкової звітності.
Судом також встановлено, що згідно відомостей інтегрованої картки та висновків, які викладені в акті камеральної перевірки №452/24-12-17- 03/2798216128 від 18.08.2015 року, несвоєчасна сплата узгоджених сум податкових зобов'язань за 2012 рік з єдиного податку зі сторони позивача складала 483,55 грн, зокрема : 474,95 грн фактично сплачено 28.09.2012 року при граничному терміну сплати 19.08.2012 року, 4,27 грн фактично сплачено 19.11.2012 року при граничному терміну сплати 15.01.2013 року, 4,33 грн фактично сплачено 11.04.2013 року при граничному терміну сплати 19.02.2013 року.
Несвоєчасна сплата узгоджених сум податкових зобов'язань за 2013 рік з єдиного податку з фізичних осіб складає 17,83 грн, зокрема : 4,38 грн фактично сплачено 06.07.2013 року при граничному терміну сплати 20.05.2013 року, 4,43 грн фактично сплачено 17.10.2013 року при граничному терміну сплати 19.08.2013 року, 4,48 грн фактично сплачено 20.01.2014 року при граничному терміну сплати 19.11.2013 року, 4,54 грн фактично сплачено 18.04.2013 року при граничному терміну сплати 19.02.2013 року.
Згідно розрахунку, штрафні санкції за порушення строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань становлять за 2012 рік в сумі 96,71 грн. та 3,58 грн за 2013 рік. Штрафні санкції (20%) по вказаним порушенням відображені у податковому повідомленні-рішенні № 0089831707 від 15.10.2015 року.
З огляду на наведене, а також враховуючи несвоєчасну сплату позивачем узгодженого грошового зобов'язання по єдиному податку у 2012 року, суд дійшов до висновку, що відповідач у спірних правовідносинах правомірно не застосував положення п. 7 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX "Перехідні положення" ПК України, а відтак і правомірно виніс податкове повідомленні-рішення № 0089831707 від 15.10.2015 року в частині сум 96,71 грн. та 3,58 грн.
3. Надаючи оцінку правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, щодо своєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання у сумі 1415,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 7 статті 69 Бюджетного кодексу України (далі - БК України ) до доходів загального фонду бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів належать в т.ч. єдиний податок. Згідно ст. 10 ПК України єдиний податок відноситься до місцевих податків.
При виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України (ст. 43 БК України).
Згідно з частини 5 статті 45 БК України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Відповідно до частини 5 статті 78 БК України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування відповідно на єдиний казначейський рахунок та рахунки, відкриті в установах банків державного сектору згідно з частиною другою цієї статті, і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до місцевих бюджетів податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів місцевих бюджетів відповідно до законодавства.
Пунктом 22.4 ст.22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.
Пунктом 109.1 ст.109 ПК України зазначено що податковим правопорушенням є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Судом встановлено, що 06.05.2014 року позивачем здійснено сплату єдиного податку за 1 квартал 2014 р. в сумі 1415,00 грн., які Чернівецьким відділенням Ощадбанку помилково перераховано на рахунок Вижницької ОДПІ, а не на рахунок відповідача, що підтверджується платіжним дорученням № 11988SB, та власне і не заперечувалось сторонами в судовому засіданні (Т. 1 а.с. 37, Т. 2 а.с. 6 на звороті).
У зв'язку із вказаним, 11.09.2014 р. та 30.09.2014 р. позивач звернувся із заявами до Вижницької ОДПІ, в яких просив перерахувати сплачені кошти по єдиному податку за 1 квартал 2014 року в сумі 1415,00 грн на рахунок ДПІ у м. Чернівцях на р/р НОМЕР_2 , код платежу 18050400, МФО 856135, ГУДКСУ в Чернівецькій області, місцевий бюджет (Т. 2 а.с. 8).
З аналогічною заявою 15.09.2015 р. до Вижницької ОДПІ зверталося також територіальне відокремлене безбалансове відділення № 10025057 філії - Чернівецького відділення Ощадбанку (Т.2 а.с. 7).
Як вбачається із матеріалів справи, за результатами розгляду поданих заяв, 09.10.2015 року Вижницькою ОДПІ підготовлено висновок № 548 про перерахування коштів в сумі 1415,00 грн. На підставі цього висновку, Вижницькою ОДПІ повернуто на рахунок позивача кошти в сумі 1415,00 грн.
Дослідженням картки особового рахунку позивача встановлено, що 13 та 14 жовтня 2014 року відповідачем кошти в сумі 1415,00 грн. зараховано в рахунок сплати єдиного податку.
Наведені обставини не заперечувалися сторонами в судовому засіданні.
Проте, на думку відповідача, позивачем порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб (1415,00 грн.) протягом строків, передбачених п. 295.3 ст. 295 ПК України, тому на підставі ст. 126 ПК України до позивача застосовано штрафні санкції.
Суд зазначає, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до місцевого бюджету в строк, встановлений п. 57.1 ст.57 та п.295.3 ст. 295 ПК України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті згодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених п. 126.1 ст.126 ПК України.
Для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений п. 57.1 ст. 57, п.295.3 ст. 295 ПК України, платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до відповідного бюджету (державного/місцевого). А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання чи інші неточності не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання визначеною вказаною нормою у строк, а відтак і для застосування на підставі п. 126.1 ст. 126 ПК України штрафних санкцій.
Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 16 червня 2015 року у справі № 21-377а15, та у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 року при перегляді даної справи, що відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, суд враховує при застосуванні норм права у спірних правовідносинах.
З огляду на наведе вище, оскаржуване податкове повідомлення-рішення, в частині нарахування позивачу штрафу за несвоєчасну сплату ним узгодженого податкового зобов'язання сумі 1415,00 грн. є протиправними.
4. Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку що позивачем в частині спірних правовідносин допущено порушення вимог податкового законодавства, відтак наявні підстави для скасування оскаржуваного рішення №0089831707 від 15.10.2015 року в частині, а також скасування рішення №0089811707 від 15.10.2015 року повністю, оскільки такі рішення не в повній мірі відповідають наведеним вище критеріям статті 2 КАС України.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
5. Підсумовуючи наведене суд зазначає, що в матеріалах справи наведено достатньо доказів, які частково спростовують позицію відповідача, відтак адміністративний позов слід задовольнити частково.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
1. Частиною 1 статті 143 КАС України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 5 та 6 статті 246 КАС України у резолютивній частині рішення (окрім іншого) зазначається розподіл судових витрат.
2. Звертаючись до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 487,20 грн (243,60 грн + 243,60 грн), як за дві вимоги майнового характеру відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір", в редакції станом на дату подання адміністративного позову 18.12.2015 року.
3. Згідно частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а тому сплачений позивачем судовий збір в сумі 365,40 грн (з розрахунку 243,60 +121,80 ) слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у Чернівецькій області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ДПІ у Сторожинецькому районі Головного управління ДФС України в Чернівецькій області задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0089831707 від 15.10.2015 року, в частині штрафних санкції за порушення строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань за 2012 рік в сумі 670,20 грн з розрахунку (770,49 грн - 96,71 грн - 3,58 грн) ;
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0089811707 від 15.10.2015 року про зобов'язання сплатити штрафні санкції в загальній сумі 348,51 грн.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області судові витрати - судовий збір в сумі 365,40 грн.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління ДПС України у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці,58013 код ЄДРПОУ: 43143196)
Суддя О.В. Боднарюк