03 квітня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/296/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 05.11.209 р. №06110506,
встановив:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (далі - відповідач) , у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 05.11.2019 р. №06110506 про застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу на суму 17000,00 грн. за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну прийняту ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на підставі акту фактичної перевірки №0057/21/22/РРО/ НОМЕР_1 від 21.10.2019 р.
Ухвалою від 10.02.2020 р. відкрите провадження у справі, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.10.2019 р працівниками ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі проведено фактичну перевірку кафетерію у приміщенні магазину, за результатами якої складено відповідний акт. Згідно акту перевіркою зафіксовано факт реалізації алкогольного напою, маркованого маркою акцизного податку, яка містить а собі ознаки підроблення. Також в акті перевірки зазначено, що з метою встановлення чи є вказана марка акцизного податку підробленою, буде спрямований відповідний запит до ДПС та, за необхідності, проводитиметься експертиза. За наслідками перевірки, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення про застосування відносно позивача штрафних санкцій в сумі 17000,00 грн за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Вважаючи, що відповідачем при проведенні перевірки та прийнятті рішення порушено порядок проведення фактичної перевірки, не з'ясовано обставини, які мають значення та використано відомості, які є не встановленими та не доведеними, просить адміністративний позов задовольнити повністю та скасувати податкове повідомлення-рішення.
28.02.2020 р. відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з вимогами позивача, з огляду на наступне. У ході проведення фактичної перевірки податковим органом було встановлено факт реалізації алкогольного напою з маркою акцизного податку, яка містила ознаки фальсифікації, що було відображено у акті за результатами проведення перевірки. Відповідач стверджує, що марка акцизного податку не містить всіх обов'язкових елементів встановлених чинним законодавством України, а саме на ній відсутні спеціальні елементи захисту які повинні проявлятися під ультрафіолетом світлом, та не дотримано умов щодо рельєфності зображення (не чіткий друк гербу, серії та номеру марки). Окрім того, за результатами проведеної перевірки акцизної марки в електронному кабінеті платника податків у сервісі «Пошук акцизної марки», створеному ДПС України, відсутня інформація про акцизну марку за критеріями пошуку. Крім того зазначає, що у період виготовлення зазначеної акцизного алкогольного напою, виробник ПП «Олександрія Преміум» звітував до контролюючого органу з нульовими показниками, що підтверджується декларацією та звітом про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі. Враховуючи викладене, відповідач вважає встановлені в акті перевірки порушення доведеними, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення правомірним та прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства України.
10.03.2020 р. представник позивача надав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої вважає, що у відзиві відповідачем не спростовано твердження та аргументи позивача стосовну суті позовних вимог. Також, посилаючись на висновки Верховного Суду, які викладені в постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, зазначив наступне. Так, Верховним Судом сформульовано правовий висновок, а саме: «незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства». Отже позивач вважає, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкового повідомлення-рішення від 05.11.2019 року № 06110506, обґрунтовано посилається на порушення порядку проведення фактичної перевірки (наказу), яким судом, поряд із іншими обставинами, встановленими в ході перевірки, має бути надана правова оцінка. Також, стверджує, що ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР, на яку посилається податковий орган в оскаржуваному рішенні, передбачає відповідальність за виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку. Проте, у відповідача відсутні повноваження щодо встановлення факту підроблення без застосування спеціальних знань та призначення (проведення) відповідної експертизи. Окрім того, позивач зазначає, що податкове законодавство не містить норм, які б покладали тягар відповідальності за можливе порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платника податків контролювати дотримання контрагентами норм законодавства. Тому, порушення, допущенні одним платником податків у відображені в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. З урахуванням викладеного, позивач вважає аргументи відповідача, наведені у відзиві, необґрунтованими та непереконливими та просить позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст.262 КАС України).
Згідно з ч.2 ст.262 КАС України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Таким чином, суд розглядає адміністративну справу у письмовому провадженні без повідомлення її учасників.
Розглянувши надані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.
ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність з реалізації алкогольних напоїв на підставі відповідної ліцензії №21170308201902284 за адресою: Херсонська область, Нововоронцовський район, с.Дудчани, вул.Свободи (Леніна).
На підставі наказу в.о. начальника ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі від 30.09.2019 №186 та направлень на перевірку від 21.10.2019 №127, №128, проведена фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання суб'єктом господарювання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
За результатами проведеної фактичної перевірки складений акт (довідка) фактичної перевірки від 21.10.2019 №0057/21/22/РРО/ НОМЕР_2 , у висновках якого встановлено порушення ст.11 ЗУ від 19.12.1995 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обіг спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів» (зі змінами та доповненнями).
На підставі вказаних висновків, викладених в акті (довідці) перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.11.2019 року №06110506 яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17000, 00 грн.
Рішенням Державної податкової служби України від 11.01.2020 р. №1356/6/99-00-08-05-05-06 податкове повідомлення-рішення від 05.11.2019 р. №06110506 залишено без змін, а скаргу ФОП - без задоволення.
Позивач не погодився із прийнятим податковим повідомленням-рішення та звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку законності прийняття спірного рішення, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.
Щодо посилань позивача на те, що відповідачем порушено порядок проведення фактичної перевірки, як на підставу для задоволення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.75.1. ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з пп. 75.1.3. п.75.1. ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно п. 80.2 ст.80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; - письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами - лічильниками та/або рівномірами - лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Згідно із п.п. 81.1. ст.81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
У позовній заяві позивач стверджує, що в порушення вимог ПК України, Наказ не містить відомостей, ані про жодну із зазначених підстав для проведення перевірки, ані найменування та реквізитів суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), тобто ФОП ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що п.2 Наказу про проведення фактичних перевірок від 30.09.2019 р. №186 визначено : «…Затвердити перелік суб'єктів (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи-платника податків, який перевіряється) та/або об'єктів та їх адреси, які підлягають відпрацюванню шляхом проведення фактичних перевірок із зазначенням дати початку та тривалості перевірок…».
В матеріалах справи наявний зазначений у п.2 Наказу затверджений перелік суб'єктів (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи-платника податків, який перевіряється) та/або об'єктів (фактична адреса здійснення підприємницької діяльності), які перевіряються шляхом проведення фактичних перевірок , у відповідності до вимог ст.80 ПК України, у якому зазначено всі відомості , передбачені п.п. 81.1. ст.81 ПК України.
З огляду на зазначене, суд не погоджується із посиланням позивача на те, що у зв'язку із не правильним оформленням Наказу у посадових осіб податкового органу було відсутнє право приступити до проведення фактичної перевірки .
Разом з тим, суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що позивач, допустивши посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, тим самим втратив своє право на можливість оскарження прийнятого за наслідками проведення перевірки податкового повідомлення-рішення з підстав допущення контролюючим органом процедурних порушень при призначенні та проведенні такої перевірки, та зазначає наступне.
21 лютого 2020 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 826/17123/18, адміністративне провадження №К/9901/25669/19 (ЄДРСРУ № 87929522) сформовано правову позицію щодо можливості оскарження прийнятого за наслідками проведеної документальної виїзної позапланової перевірки податкового повідомлення-рішення з підстав допущених контролюючим органом процедурних порушень при призначенні та проведенні такої перевірки, зокрема у разі якщо допуск до перевірки відбувся.
У вказаному рішенні судова палата відступає від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа № 804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа № 826/16221/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа № 815/4392/15) тощо.
Водночас, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень - рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Щодо суті порушення, встановленого податковим органом в ході проведення перевірки, суд зазначає наступне.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, є Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 р. №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР ).
Відповідно до ч.4 ст.11 Закону №481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Згідно з пп. 14.1.109 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
За правилами п. 226.1 ст. 226 Податкового кодексу України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (п. 226.2 ст. 226 Податкового кодексу України).
Пунктом 226.6 ст.226 ПК України визначено, що маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється.
За приписами п.226.9 ст.226 ПК України вважаються такими, що немарковані, зокрема, алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Згідно п.228.9 ст.228 ПК України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.
Приписами ст. 17 Закону № 481-95 ВР передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, виробництва, зберігання, транспортування, реалізації алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Як вбачається зі змісту акту (довідки) фактичної перевірки від 21.10.2019, підставою для застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 17 000,00 грн. є висновок контролюючого органу про те, що ФОП ОСОБА_1 здійснюється реалізація алкогольних напоїв, що мають ознаки фальсифікованої марки акцизного податку, а саме: горілка «Пшенична» 0,5 л 40% алк.,за ціною 90,00 грн. маркована маркою акцизного податку 12/18 25,392 грн. 11 АББА 462485, виробник ПП «Олександрія Преміум», містить нечіткий друк гербу, серії та номеру.
При цьому, в акті міститься запис про те, що контролюючим органом буде направлено запит до Бази даних ГУ ДПС стосовно видачі вказаної акцизної марки виробнику та у разі необхідності буде направлено марку акцизного податку до державного закладу на експертизу.
Окрім того, під час проведення перевірки, позивачем було надано накладну від 25.09.2019 р. №33и-001161 (та не заперечується відповідачем), з метою підтвердження факт постачання зазначеного алкогольного напою ТОВ «ТД Імперіал». Однак, зазначена накладна не була взята до уваги податковим органом під час прийняття оскаржуваного рішення.
Суд критично оцінює посилання податкового органу на те, що за результатами проведеної перевірки акцизної марки а електронному кабінеті платника через сервіс «Пошук акцизної марки» - відсутня інформація про акцизну марку, з огляду на наступне.
Постановою КМУ від 11.12.2019 р. №1144 Про внесення зміни до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів внесено зміни до Положення доповнивши його пунктом 32 такого змісту: “32. Реєстр виданих марок розміщується на офіційному веб-порталі ДПС. У реєстрі зазначаються всі реквізити марки, а також найменування покупців марок, місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв, та рік і квартал, у якому вироблено марки для тютюнових виробів.”.
Зазначена постанова набрала чинності - 31.12.2019 р.
Тобто, посилання відповідача на дані зазначеного реєстру є неправомірними, оскільки Реєстр виданих марок, розпочинає роботу з моменту набрання чинності Постанови КМУ №1144, тобто з 31.12.2019 р., в той час коли оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене 05.11.2019 р., тобто більше як за місця до початку роботи Реєстру.
Стосовно доводів контролюючого органу про те, що виробник алкогольних напоїв ПП «Олександрія Преміум» у період виготовлення вилученої горілки подавав звітність з нульовими показника, суд зазначає, що податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податків з реалізації товарів від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платника податків контролювати дотримання контрагентами норм законодавства. Статтею 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства виробниками товарів. Податковий кодекс України встановлює вимоги лише щодо документального підтвердження задекларованих господарських операцій.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 08.04.2019 р. по справі № 810/4559/15 (адміністративне провадження № К/9901/39576/18), від 12.06.2018 р. по справі № 802/1155/17-а (адміністративне провадження № К/9901/4402/17), від 23.05.2018 р. по справі № 804/2552/13-а (адміністративне провадження № К/9901/4607/18), від 07.03.2018 р. по справі № 804/3420/16 (адміністративне провадження № К/9901/4030/17), Верховного Суду України в постанові від 31.01.2011 р. по справі № 21-47а10, та Європейського суду з прав людини у справах "Інтерсплав проти України" (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії" (2009 рік. заява № 3991/03) і "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії" (2010 рік, заява № 6689/03).
Так, у рішенні по справі "Булвес"АД проти Болгарії" Європейського суду з прав людини зазначено, що Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.
Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.
Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до положень пп. пп. 83.1.3, 83.1.6 п. 83.1 ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: експертні висновки; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.
Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону визначає Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790 (надалі - Порядок).
Пунктом 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", передбачено, що однією з підстав для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Однак, всупереч вищезазначеним нормам права, матеріали справи не містять, а відповідачем в обґрунтування своєї правової позиції та правомірності формування спірного податкового повідомлення - рішення про застосування штрафних санкцій не надано до суду жодних доказів, які б надали можливість підтвердити ознаки фальсифікованої марки акцизного податку горілки «Пшенична».
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів на підтвердження фальсифікації марки акцизного податку АВ ЛГП, 11 АББА 462485 12/18 25,392 якою маркована горілка «Пшенична» 40% алк., 0,5 л, суд дійшов висновку відсутність законних підстав для застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 17 000,00 грн, та як результат, про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.11.2019 р. №06110506 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) фінансових санкцій у вигляді штрафу на суму 17000,00 грн. за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну прийняте Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастоплі.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн.80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ( код ЄДРПОУ 43143201; 73003, м.Херсон, пр.Ушакова, 75).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Г.М. Морська
кат. 111030300