01 квітня 2020 р. Справа № 480/603/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соп'яненка О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що подав до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Буриківської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населеного пункту. Наказом від 20.12.2019 відповідач відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Підставою вказано, що земельна ділянка знаходиться в масиві, який включений до переліку земельних ділянок, права на яки буде виставлено на земельні торги. Вважає таку відмову протиправною. На час звернення до відповідача із заявою земельна ділянка не була включена до переліку ділянок, права на яві виставлені на земельні торги. Вичерпний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою наведений у ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, при цьому в оскаржуваному наказі не вказано жодної з них. Єдиним ефективним способом захисту є зобов'язання відповідача надати такий дозвіл. Просить визнати протиправним та скасувати наказ, зобов'язати відповідача надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Відповідач позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що земельна ділянка, щодо якої позивачем подана заява, була включена до переліку вільних земельних ділянок, права на які можуть бути продані на земельних торгах. Вказана обставина відповідно до ч. 3 ст. 136 ЗК України є підставою для відмови у наданні дозволу. Не погоджується із позовною вимогою про зобов'язання надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою, оскільки питання надання таких дозволів є виключною компетенцією органів Держгеокадастру. Просить відмовити в задоволенні позову.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що у червні 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Буриківської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населеного пункту (а.с. 13). 19.07.2019 відповідач листом повідомив про відмову у наданні такого дозволу. Така відмова визнана протиправною Сумським окружним адміністративним судом у справі №480/2864/19. Судовим рішенням зобов'язано відповідача повторно розглянути подану заяву.
Наказом від 20.12.2019 №18-21480/16-19-СГ відповідач відмовив у наданні дозволу. Повідомив, земельна ділянка накладається на масив, який включений до переліку земельних ділянок права на які буде виставлено на земельні торги. Відповідно до ч.3 ст. 136 ЗК України земельні ділянки, які включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів (а.с. 11).
Згідно з частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі, якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з положеннями частини 7 даної статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави суду дійти висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
При цьому приписи статті 136 Земельного кодексу України, якою визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах, свідчать про те, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є також самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.
Судом встановлено, що відповідач відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з тих підстав, що земельна ділянка включена до переліку ділянок, права на які будуть виставлені на земельні торги. В ухвалі про відкриття провадження суд зобов'язував відповідача надати копію наказу про включення земельної ділянки до такого переліку. На виконання ухвали відповідачем не було надано копії розпорядчого акта, який би підтверджував викладені у оскаржуваному наказі факти. Згідно узагальненої інформації з офіційного веб-сайту Держгеокадастру про включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на них на земельних торгах відповідно до наказів земельні ділянки на території Буриківської сільської ради Буринського району не включались до такого переліку (https://land.gov.ua/info/perelik-dilianok/). За таких обставин, суд дійшов висновку, що інформація про включення земельної ділянки, щодо якої позивачем подана заява, до переліку ділянок, права на які виставлені на земельні торги не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду справи.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач незаконно відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.
З приводу твердження відповідача про неможливість судового втручання у його дискреційні повноваження суд зазначає таке. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. У справі, що розглядається, повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивовано відмови у його наданні, регламентовано частиною 6 статті 118 ЗК України. Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, а тому не є дискреційними.
Враховуючи, що відповідач без законних на те підстав відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, суд вважає необхідним визнати им та скасувати наказ про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою та зобов'язати відповідача надати дозвіл.
На підставі ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840,80 грн., сплачений при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ №18-21480/16-19-СГ від 20.12.2019 Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Буриківської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населеного пункту.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Буриківської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населеного пункту.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 25, м. Суми, Сумська область, 40000, код ЄДРПОУ 39765885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн., сплачений при зверненні до суду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Соп'яненко