Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
02 квітня 2020 р. Справа № 520/6479/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження клопотання ОСОБА_1 в порядку ст. 382 КАС України щодо здійснення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративних справах по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ізюмського міського голови Марченко Валерія Віталійовича, спеціаліста відділу землевпорядкування і ГІС виконавчого комітету Ізюмської міської ради Лисенко Ірини Іванівни, начальника юридичного відділу виконавчого комітету Ізюмської міської ради Гнатенка Антона Володимировича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Через канцелярію суду 19.03.2020 року надійшла заява ОСОБА_1 в порядку ст. 382 КАС України щодо здійснення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі, в якій останній просить суд:
- зобов'язати Ізюмського міського голови Марченко Валерія Віталійовича подати звіт про виконання судового рішення в порядку здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах; повідомити позивача про час розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду.
В обґрунтування поданого клопотання позивач зазначив, що рішенням від 03.09.2019 року судом зобов'язано Ізюмського міського голову Марченка Валерія Віталійовича повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10 грудня 2018 року. Позивач звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) та 18.02.2020 року було відкрито виконавче провадження №61266253 з примусового виконання виконавчого листа №520/6479/19. Також позивачем вказано, що 13.03.2020 року позивач отримав лист за підписом відповідача, в якому останнім проведено аналіз правовідносин сторін спору, без надання конкретної відповіді щодо суті порушених питань у зверненні позивача. При цьому, зазначений лист не містить в собі зазначення жодних висновків. Відтак, наявні підстави вважати, що рішення суду відповідачем не виконується належним чином.
Суд також зазначає, що матеріали справи містять лист виконавчого комітету Ізюмської міської ради за підписом Ізюмського міського голови від 10.03.2020 року «Про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2019 року по справі №520/6479/19», відповідно до якого повідомлено суд про обставини, що передували зверненню позивача до суду із позовом, який було розглянуто судом в рамках розгляду справи №520/6479/19, а також вказано на те, які саме дії було вчинено відповідачем на виконання судового рішення у даній справі.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.
Враховуючи відсутність необхідності виклику сторін у судове засідання, суд вважає за можливе розглянути заяву позивача в порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Ізюмського міського голови Марченко Валерія Віталійовича (пл. Центральна, б. 1, м. Ізюм, Харківської області, 64300), спеціаліста відділу землевпорядкування і ГІС виконавчого комітету Ізюмської міської ради Лисенко Ірини Іванівни (пл. Центральна, б. 1, м. Ізюм, Харківської області, 64300), начальника юридичного відділу виконавчого комітету Ізюмської міської ради Гнатенка Антона Володимировича (пл. Центральна, б. 1, м. Ізюм, Харківської області, 64300) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Ізюмського міського голови Марченка Валерія Віталійовича щодо неналежного розгляду по суті звернення ОСОБА_1 від 10 грудня 2018 року; зобов'язано Ізюмського міського голову Марченка Валерія Віталійовича повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10 грудня 2018 року; стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 748 (сімсот сорок вісім) грн. 40 грн. та суму витрат на правову допомогу адвоката 1560 (одна тисяча п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Ізюмської міської ради (пл. Центральна, б. 1, м. Ізюм, Харківської області, 64300, код ЄДРПОУ - 26201641); у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та Ізюмського міського голови Марченка Валерія Віталійовича- залишено без задоволення; рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2019 по справі № 520/6479/19 - залишено без змін.
За даними програми "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" судом встановлено, що у зв'язку з набранням законної сили рішенням суду, 22.01.2020 року позивачу було видано виконавчий лист.
Матеріали заяви свідчать, що 18.02.2020 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №61266253.
Також матеріали справи містять копію листа відповідача «Про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2019 року по справі №520/6479/19», зі змісту якого вбачається, що з метою виконання судового рішення по справі №520/6479/19 повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 10.12.2018 року, за результатами чого повідомлено, що останнім не подано до Ізюмської міської ради висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виданого начальником Управління Держгеокадастру в Ізюмському районі та м. Ізюмі Ревенко Н.О. зі змінами, що підтверджують виконання Ревенко Н. О. постанови судді Харківського окружного адміністративного суду Єгупенка В.В. від 14.12.2017 року по справі №820/5134/17. Також вказано, що розробник проекту землеустрою ФОП ОСОБА_3 одержав негативний висновок щодо проекту (розробленого на замовлення гр. ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 0,0300 гектара комунальної власності, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ) землеустрою від експерта державної експертизи ОСОБА_4 Головного спеціаліста відділу у Оратівському районі головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області в 2016 році. При цьому, вказано, що Ізюмська міська рада звернулася листом від 20.03.2019 року вих. №1105 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області з приводу одержання інформації щодо чинності висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 14.11.2016 року №14, виданого експертом державної експертизи Підгурською Л.І. розробнику землевпорядної документації фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 щодо земельної ділянки площею 0,0300 гектара комунальної власності, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , у відповідь на який Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області листом від 28.03.2019 року №18-2-0,9-3418/2-19 повідомило, що вищевказаний висновок експерта державної експертизи ОСОБА_4 не скасований. При цьому, вказано, що повторний висновок було надано начальником міськрайонного управління Держгеокадастру в Ізюмському районі та місті Ізюм Ревенко Н.О. без додержання процедури та вимог постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2016 року № 580 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру», але постановою судді Харківського окружного адміністративного суду Єгупенко В.В. від 14 грудня 2017 року по справі: №820/5134/17 дії Ревенко Н.О. визнано неправомірними, тож, висновок не можна вважати позитивним, що свідчить про відсутність позитивного висновку за змістом тексту щодо погодження проекту землеустрою, який розробив ФО-П ОСОБА_3 на замовлення гр. ОСОБА_1 . Відтак, вказано, що Ізюмська міська рада під час розгляду звернень позивача дотримувалась вимог чинного законодавства. При цьому, зазначено, що секретарем Ізюмської міської ради з супровідним листом від 26 грудня 2018 року №691 на звернення гр. ОСОБА_1 від 10 грудня 2018 року направлено завірені копії документів, а саме: проект рішення «Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_1 », прийнятий рішенням 84 сесії Ізюмської міської ради 6 скликання від 16 лютого 2015 року №2883 та витяг з протоколу засідання постійної комісії Ізюмської міської ради 6 скликання з питань містобудування, архітектури та земельних відносин від 06 січня 2015 року, в частині розгляду вищезазначеного проекту; проект рішення «Про розгляд звернення громадянки ОСОБА_6 », прийнятий рішенням 28 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання від 23 грудня 2016 року №0752 та витяг з протоколу засідання постійної комісії Ізюмської міської ради 7 скликання з питань містобудування, архітектури та земельних відносин від 12 грудня 2016 року, в частині розгляду вищезазначеного проекту; проект рішення «Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_1 », прийнятий рішенням 47 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання від 28 серпня 2017 року №1221 та витяг з протоколу засідання постійної комісії Ізюмської міської ради 7 скликання з питань містобудування, архітектури та земельних відносин від 04 липня 2017 року, в частині розгляду вищезазначеного проекту. На думку відповідача, Ізюмською міською радою в повній мірі задоволено вимоги гр. ОСОБА_1 , викладені в тексті його звернення від 10.12.2018 року.
Позивачем у поданій до суду заяві вказано, що обставини невиконання відповідачем судового рішення у справі №520/6479/19 підтверджуються зазначеним листом відповідача.
Надаючи оцінку вказаному клопотанню, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією й законами України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з ч.2 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Відповідно до положень ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з положеннями частини 8 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зазначає, що з аналізу норм статті 382 КАС України слідує, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд. Таким чином, процесуальні дії, визначені ст. 382 КАС України, є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в додатковій постанові від 31.07.2018 року у справі № 235/7638/16-а.
Суд, надаючи оцінку поданому до суду заявником клопотанню, зазначає, що з аналізу останнього вбачається, що фактично заявник при зверненні до суду із ним вказує на вчинення відповідачем протиправних дій стосовно не здійснення виконання судового рішення в повному обсязі та посилання при цьому на обставини здійснення розгляду його заяви віл 10.12.2018 року в повному обсязі.
При цьому, суд зазначає, що частиною першою ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
З урахуванням вищевикладеного та з огляду на надання відповідачем до суду листа від 06.03.2020 року №749 "Про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року по справі №520/6479/19" суд наголошує, що останній містить в собі відомості стосовно вчинення відповідачем певних дій щодо виконання судового рішення по справі №520/6479/19, у зв'язку з чим у випадку незгоди позивача із рішеннями, діями чи бездіяльністю, вчиненими Ізюмським міським головою Марченко Валерієм Віталійовичем на виконання судового рішення, позивач може звернутися до суду із відповідною заявою саме на підставі положень ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, на думку суду, у даному випадку відсутні підстави ля зобов'язання Ізюмського міського голови Марченко Валерія Віталійовича подати звіт про виконання судового рішення в порядку здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах по справі №520/6479/19 на підставі ст. 382 КАС України.
Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні зазначеного клопотання позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 252, 255, 256, 294, 297, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 в порядку ст. 382 КАС України щодо здійснення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ізюмського міського голови Марченко Валерія Віталійовича, спеціаліста відділу землевпорядкування і ГІС виконавчого комітету Ізюмської міської ради Лисенко Ірини Іванівни, начальника юридичного відділу виконавчого комітету Ізюмської міської ради Гнатенка Антона Володимировича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Мельников Р.В.