10 березня 2020 року м. Рівне №460/52/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В. за участю секретаря судового засідання Мидловець Л.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Сайчук А. О.,
відповідача: представник Навроцький Е. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Рівненської обласної ради про закриття провадження в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доРівненської обласної ради
про стягнення заборгованості по виплаті коштів,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Рівненської обласної ради (далі по тексту - відповідач) у якій, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить суд стягнути заборгованість по виплаті коштів при звільненні з посади голови Рівненської обласної ради станом на 17.06.2016 у розмірі 75056,88 грн. (сімдесят п'ять тисяч п'ятдеся1 шість гривень вісімдесят вісім копійок) (з врахування податків та інших обов'язкових платежів), що складається з:
а) заробітної плати за період за період з 12.03.2016 по 11.04.2016 - в сумі 19658,54 грн.
б) заробітної плати за період з за період з 12.04.2016 по 16.06.2016 - в сумі 40210,65 грн.
в) компенсації за невикористану відпустку за період роботи з 18.11.2015 по 17.06.2016 - в сумі 15190,69 грн.
До початку судового розгляду справи по суті представник відповідача заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. На обґрунтування поданого клопотання зазначив, що позивач пропустив встановлений ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України (далі по тексту - КЗпП України) тримісячний строк звернення до адміністративного суду. Вказує, що з моменту звільнення позивача з посади голови обласної ради та встановленого строку звернення до суду пройшло більше трьох років.
Представник позивача вказав на безпідставність клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та просив відмовити у її задоволенні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд прийшов до висновку, що у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду належить відмовити повністю, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 18.11.2015 рішенням сесії Рівненської обласної ради VII скликання №1, головою Рівненської обласної ради обрано Ковальчука Володимира Олександровича.
Рішенням обласної ради від 11.03.2016 № 79 відповідно до пункту першого частини першої статті 43 та частини 4 статті 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - достроково припинено повноваження голови Рівненської обласної ради Ковальчука В.О. та звільнено його із займаної посади.
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської обласної ради, у якому з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської обласної ради VII скликання №79 від 11.03.2016 «Про дострокове припинення повноважень та звільнення з посади голови Рівненської обласної ради ОСОБА_1 »; визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської обласної ради VII скликання №80 від 11.03.2016 «Про обрання голови Рівненської обласної ради сьомого скликання»; поновити його на посаді голови Рівненської обласної ради сьомого скликання з 12.03.2016; рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді голови Рівненської обласної ради допустити до негайного
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.04.2016, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2016 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Рівненської обласної ради №79 від 11.03.2016 "Про дострокове припинення повноважень та звільнення з посади голови Рівненської обласної ради ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді голови Рівненської обласної ради. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В подальшому, рішенням Рівненської обласної ради №168 від 17.06.2016 поновлено на посаді голови Рівненської обласної ради сьомого скликання ОСОБА_1 . Достроково припинено повноваження та звільнено з посади голови Рівненської обласної ради сьомого скликання ОСОБА_1 на підставі поданої ним особистої заяви.
Предметом адміністративного позову, що наразі розглядається Рівненським окружним адміністративним судом є стягнення заборгованості по виплаті коштів при звільненні з посади голови Рівненської обласної ради станом на 17.06.2016 у розмірі 75056,88 грн. (з врахування податків та інших обов'язкових платежів), що складається з:
а) заробітної плати за період за період з 12.03.2016 по 11.04.2016 - в сумі 19658,54 грн.
б) заробітної плати за період з за період з 12.04.2016 по 16.06.2016 - в сумі 40210,65 грн.
в) компенсації за невикористану відпустку за період роботи з 18.11.2015 по 17.06.2016 - в сумі 15190,69 грн.
Згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком і місячний строк для звернення до суду не застосовується.
Згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці «Про захист заробітної плати» №95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано. Цьому визначенню відповідає поняття заробітної плати, передбачене у частині першій статті 94 Кодексу і частині першій статті 1 Закону, як винагороди, обчисленої, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган (роботодавець) виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Аналізуючи положення трудового законодавства в контексті з рішенням Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі №1-13/2013, поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків.
Право працівника на належну заробітну плату кореспондує обов'язок роботодавця нарахувати йому вказані виплати, гарантовані державою, і виплатити їх. При цьому таке право працівника не залежить від нарахування йому відповідних грошових виплат. Тому незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, працівник, у разі порушення законодавства про оплату праці, має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
Таким чином, під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Конституційним Судом України констатовано, що в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2020 у справі №818/1095/16.
При цьому, суд також враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у постанові від 21.08.2019 у зразковій справі №620/4218/18, та не приймає до уваги доводів відповідача щодо пропущення позивачем строку на звернення до суду з позовними вимогами про стягнення компенсації за невикористану відпустку, оскільки стягнення сум компенсації за невикористану відпустку не обмежені позовною давністю. На час відпустки за особою зберігається заробітна плата (грошове забезпечення), такі виплати включаються до фонду заробітної плати і є невід'ємною його частиною. Це ж саме стосується і компенсації при звільненні за невикористані дні відпустки.
Враховуючи викладене вище безпідставними є твердження відповідача про порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду. Відтак, у задоволенні клопотання представника Рівненської обласної ради про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по виплаті коштів належить відмовити повністю.
У задоволенні клопотання представника Рівненської обласної ради про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненської обласної ради про стягнення заборгованості по виплаті коштів - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений 01.04.2020.
Суддя Щербаков В.В.