про залишення позовної заяви без руху
03 квітня 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/1739/20
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального управління державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,
30 березня 2020 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Територіального управління державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві, відповідно до якої просив:
визнати протиправною бездіяльність Територіального управління державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві, яка полягає у ненаданні відповіді та не вирішення питань скарги ОСОБА_1 №845 від 05.11.2019;
зобов'язати відповідача надати відповідь на скаргу ОСОБА_1 №845 від 05.11.2019;
стягнути з Територіального управління державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві, 10000 грн на відшкодування завданої ОСОБА_1 моральної шкоди.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
У ході з'ясування питання, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, судом встановлено наступне.
Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір".
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно Закону України від 14.11.2018 №294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2020 - 2102,00 грн.
Предметом позову є вимоги немайнового характеру.
Враховуючи викладене, сума судового збору за подання вказаного позову складає 840,80 грн.
Натомість позивач посилається на звільнення його від сплати судового збору в силу пункту 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір", надаючи оцінку чому суд зазначає наступне.
Так, об'єкти справляння судового збору з розподілом на ті, за які судовий збір справляється і ті, за які цей збір не справляється, визначені Законом №3674-VI.
Як свідчать матеріали справи, підставою для звільнення від сплати судового збору за подання позову у даній справі, позивачем визначено пункт 13 частини другої статті 3 Закону №3674-VI.
За змістом зазначеної норми, судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Відповідно до частини п'ятої статті 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішують судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Зміст цієї норми вказує на те, що позовну вимогу про відшкодування шкоди заявлену в адміністративному судочинстві обов'язково зумовлює вимога про вирішення публічно-правового спору (наприклад визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень). В такому випадку вимога про відшкодування шкоди не є об'єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка її зумовлює, такий платіж сплачується.
Подібні висновки щодо застосування зазначених норм права містяться в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 02.05.2019 (справа №9901/167/19) та Верховного Суду від 13.03.2018 (справа №820/5268/17), а також у постанові 05 березня 2020 року (справа №597/664/18, адміністративне провадження №К/9901/17957/19) Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду колегія суддів не вбачає підстав для відступу від них під час розгляду даної справи.
Також вказаною постановою Верховний Суд зауважив, що стосовно позовної вимоги про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, скаржник не є особою, яка звільнена від сплати судового збору в розумінні пункту 13 частини другої статті 3 Закону №3674-VI.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Виходячи з викладеного, розмір судового збору за подання до адміністративного суду даного позову становить 840,80 грн.
Однак, при зверненні до суду з даним позовом заявником не надано документ про сплату судового збору. Документи, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону, до позовної заяви також не додано.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому, варто зазначити, що в силу положень частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Частинами четвертою та п'ятою цієї статті визначено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Судом досліджено документи долучені до позовної заяви та встановлено, що посвідчені позивачем копії паспорту та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера в порушенням вимог статті 94 КАС України до позовної заяви не долучені, що позбавляє суд можливості пересвідчитись у належності наданих позивачем відомостей в частині прізвища, ім'я, по-батькові, підпису, адреси реєстрації, встановлення наявності у особи, яка подала позов адміністративної процесуальної дієздатності.
Також, позивачем додано до позовної заяви документ із позначкою додаток 2, який неналежної якості (нечитабельний) із розмитим текстом дрібного шрифту та світлого кольору, що не дозволяє його ідентифікувати, як документ про який вказує позивач. Крім того, вказаний документ не посвідчено позивачем.
Таким чином, позовну заяву подано без додержання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України подання позовної заяви без додержання вимог статті 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення заяви без руху.
При цьому, судом враховується, що 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (№540-IX).
Положеннями такого закону, зокрема, до Кодексу адміністративного судочинства України розділ VI «Прикінцеві положення» доповнено пунктом 3 такого змісту:
« 3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Також, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 338-р "Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації" з урахуванням поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, висновків Всесвітньої організації охорони здоров'я щодо визнання розповсюдження COVID-19 у країнах світу пандемією, з метою ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та відповідно до статті 14 та частини другої статті 78 Кодексу цивільного захисту України установлено для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України режим надзвичайної ситуації до 24 квітня 2020 року.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, але не меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди залишити без руху.
Позивачеві усунути недоліки до 24 квітня 2020 року та роз'яснити, що не усунення недоліків у встановлений судом строк є підставою для повернення позовної заяви.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до суду:
документа про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн (за реквізитами: отримувач коштів - УК у м. Полтаві Полтавської області, 22030101; код отримувача 38019510; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA518999980313141206084016002; призначення платежу: судовий збір, за позовом (назва позивача), Полтавський окружний адміністративний суд), Полтавський окружний адміністративний суд) або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
разом з примірниками для направлення відповідачеві: завірених підписом позивача (шляхом виконання напису "згідно з оригіналом", зазначенням прізвища та ініціалів особи, її підпису та дати засвідчення) копії паспорту та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; завірених підписом позивача (шляхом виконання напису "згідно з оригіналом", зазначенням прізвища та ініціалів особи, її підпису та дати засвідчення) належної якості (читабельної) копії скриншоту зображення екрану комп'ютера з електронної пошти від 05.11.2019 року (позначено позивачем, як додаток 2).
Роз'яснити позивачу, що в разі, якщо він не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде йому повернута.
Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.Г. Ясиновський