27 березня 2020 року м. ПолтаваСправа №440/3771/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області про визнання незаконним та скасування припису в частині,
1. Короткий зміст позовних вимог.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (надалі - відповідач, ГУДСНС у Полтавській області), у якому просив визнати незаконними та скасувати пункти 2, 4 припису від 11.06.2019 №60 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невідповідність оспорюваних положень рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства. За твердженням позивача, він не є власником торговельного павільйону, а тому не може нести відповідальність за порушення вимог ДБН та ППБУ щодо його розміщення. Крім того, зазначив, що відповідний об'єкт не підлягає оснащенню системою пожежної сигналізації з огляду на приписи пункту 5.5. ДБН В.2.5-56-2014 "Системи протипожежного захисту".
2. Позиція відповідача.
Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 33-40/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що ФОП ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання, який безпосередньо веде господарську діяльність у торговельному павільйоні, а тому саме на нього покладено обов'язок з дотримання вимог законодавства щодо пожежної безпеки.
Відповідь на відзив до суду не надходила.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 провадження у справі за даним позовом відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2019 у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої за клопотанням позивача доручено судовому експерту Авдєєвій Ніні Миколаївні. Провадження у справі зупинено до одержання судом результатів експертизи.
9.01.2020 судом одержані матеріали адміністративної справи разом з листом судового експерта Авдєєвої Н.М. про повернення матеріалів без виконання з огляду на відсутність оплати за експертизу.
Ухвалою від 17.01.2020 суд поновив провадження у справі, перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з урахуванням чого розгляд справи розпочато спочатку.
У підготовчому засіданні 26.02.2020 протокольною ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
У судове засідання 18.03.2020 учасники справи не з'явились, надали суду клопотання про розгляд справи без їх участі, у порядку письмового провадження.
Згідно з частиною дев'ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
На цій підставі суд завершив розгляд справи у порядку письмового провадження.
ФОП ОСОБА_1 орендує у ОСОБА_2 земельну ділянку комерційного призначення та розташовані на ній тимчасові споруди за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору оренди земельної ділянки з тимчасовими спорудами від 1.01.2018 /а.с. 26-27/.
11.06.2019 посадовою особою відповідача на підставі наказу від 20.05.2019 №174 "Про здійснення планових перевірок суб'єктів господарювання щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту у червні 2019 року" та посвідчення на проведення перевірки від 31.05.2019 №77 проведено планову перевірку дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ФОП ОСОБА_1 ; види об'єктів щодо яких проводився захід - торговий павільйон за адресою АДРЕСА_1 , за результатами якої складено акт від 11.06.2019 №69 /а.с. 47-49, 50, 51, 52-63/.
Перевіркою встановлено та зафіксовано у акті перевірки від 11.06.2019 №69, серед іншого, порушення вимог пожежної безпеки, що мали місце в приміщенні торгового павільйону за адресою АДРЕСА_1 , а саме:
торгівельний павільйон розміщено на відстані менше 10 метрів від інших будівель та споруд або не встановлено його біля зовнішніх стін без отворів, які відповідають вимогам будівельних норм до протипожежних стін, чим порушено пункт 1.14 глави 1 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 5.03.2015 №252/26697;
не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією, відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", чим порушено пункт 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні.
11.06.2019 ГУДСНС у Полтавській області видано припис про усунення ФОП ОСОБА_1 встановлених порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки /а.с. 64/.
Не погодившись з пунктами 2 та 4 цього припису, позивач оскаржив їх до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другої статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як визначено пунктом 1 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України, до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об'єктах суб'єкта господарювання.
Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
За змістом пунктів 1, 11 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень.
Відповідно до пункту 1.14 глави 1 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 5.03.2015 №252/26697 (надалі - ППБУ), тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, крім тих, що розміщуються на території ринків, відповідно до затвердженого плану-схеми повинні розміщуватися на відстані не менше 10 м від інших будівель та споруд, крім випадків, коли згідно з будівельними нормами потрібна більша протипожежна відстань або коли їх можна встановлювати біля зовнішніх стін без отворів, які відповідають вимогам будівельних норм до протипожежних стін.
Частиною другою статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.
Відповідно до частини четвертої цієї статті, розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
За змістом пунктів 2.1, 2.11, 2.20, 2.21 розділу ІІ Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1330/20068 (надалі - Порядок №244), підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки ТС (додаток 1).
Паспорт прив'язки включає: схему розміщення ТС, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, а також схему благоустрою прилеглої території; ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС); технічні умови щодо інженерного забезпечення ТС, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж; реквізити замовника (найменування, П. І. Б., адреса, контактна інформація). Цей перелік документів є вичерпним.
Встановлення ТС здійснюється відповідно до паспорта прив'язки.
Відхилення від паспорта прив'язки ТС не допускається.
Крім того, як визначено пунктом 1.2 глави 1 розділу V ППБУ, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
Пунктом 5.1. ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» визначено, що необхідність обладнання об'єктів системами протипожежного захисту або галузь їх застосування визначається відповідно до вимог цих норм, галузевих норм та інших нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки.
Відповідно до пункту 5.5. ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» не підлягають обладнанню системами пожежної сигналізації окремо розташовані застраховані одноповерхові наземні об'єкти громадського призначення, площа яких незалежно від їх ступеня вогнестійкості не перевищує 100 м2.
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У цій справі позивач оскаржує пункти 2 та 4 припису ГУДСНС у Полтавській області від 11.06.2019 №60, а тому суд перевіряє відповідність індивідуального акта суб'єкта владних повноважень вимогам частини другої статті 2 КАС України.
Суд враховує, що між сторонами відсутній спір з приводу правомірності підстав та порядку проведення заходу державного нагляду (контролю), за результатами якого виданий обов'язковий до виконання припис.
Натомість, позивач наполягає на відсутності у нього обов'язку зі встановлення на об'єкті системи пожежної сигналізації, а також безпідставності доводів відповідача про порушення саме ФОП ОСОБА_1 вимог пункту 1.14 глави 1 розділу ІІІ ППБУ, оскільки він не є власником торговельного павільйону.
Оцінюючи наведені доводи позивача, суд виходить з того, що матеріали справи не містять доказів відповідності об'єкта, що використовує позивач для ведення підприємницької діяльності, вимогам пункту 5.5. ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», зокрема факту страхування такого об'єкта, а тому у суду відсутні підстави для висновку про поширення згаданої норми ДБН В.2.5-56:2014 на спірні відносини.
Доводи позивача про те, що пункт 2 припису не містить вказівки на вид системи протипожежного захисту, якою має бути обладнаний торговельний павільйон, суд визнає безпідставними, адже у даному пункті припису зазначено про необхідність обладнання об'єкта автоматичною системою пожежегасіння.
Стосовно посилань позивача на те, що він не є власником тимчасових споруд, не розміщував їх, а тому положення спірного припису про недотримання ним вимог пункту 1.14 глави 1 розділу ІІІ ППБУ не можуть стосуватися безпосередньо ФОП ОСОБА_1 , суд зауважує, що дотримання вимог законодавства з питань пожежної безпеки є обов'язком не тільки власників об'єктів, а й осіб, які безпосередньо використовують такі об'єкти в межах провадження підприємницької (господарської) діяльності.
Зокрема, пунктами 2.31, 2.32 Порядку №244 передбачено, що розміщення ТС самовільно забороняється. Власники (користувачі) ТС зобов'язані підтримувати належний експлуатаційний стан ТС та відповідного технологічного обладнання, що використовується разом з ТС.
Позивач не заперечує, що тимчасова споруда торговельного павільйону, розташована по АДРЕСА_1 , використовуються ним для ведення підприємницької діяльності, а тому, він, як користувач тимчасової споруди, зобов'язаний підтримувати її належний експлуатаційний стан.
Щодо посилань представника позивача на неврахування інспектором вимог ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій" суд зауважує, що дані норми набрали чинності з 1.10.2019, тоді як згаданий вище торговельний павільйон зведений задовго до цієї дати та використовується позивачем для ведення підприємницької діяльності щонайменше з 1 січня 2018 року.
Матеріали справи у їх сукупності не містять належних і допустимих доказів, що свідчили б про невідповідність висновків відповідача вимогам чинного законодавства та обґрунтованість позовних вимог ФОП ОСОБА_1 .
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з цим, як визначено частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
А відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, обов'язок з доведення правомірності оспорюваних положень припису загалом покладено на відповідача - як на суб'єкта владних повноважень, посадовою особою якого цей припис внесено.
Водночас, виходячи з принципу змагальності сторін, позивач, у разі заперечення викладених у приписі порушень, мав довести безпідставність висновків контролюючого органу в цій частині.
У контексті наведеного суд враховує, що за клопотанням представника позивача у справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, однак від її проведення ініціатор звернення фактично відмовився, адже вимоги ухвали суду про покладення на нього обов'язку з оплати вартості експертного дослідження не виконав.
Після поновлення судом провадження у справі позивач та його представник у підготовче засідання 26.02.2020 та судове засідання 18.03.2020 не з'явились, надавши суду клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами.
Належних і допустимих доказів, що свідчили б про неправомірність висновків відповідача, які слугували підставою для внесення припису у спірній частині, позивачем не надано та про їх існування у позовній заяві не зазначено (що у свою чергу виключає можливість витребування таких доказів судом).
Натомість факт недотримання позивачем вимог законодавства з питань пожежної безпеки підтверджено матеріалами планового заходу державного нагляду (контролю) і не спростовано позивачем.
До того ж, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 у справі №440/3341/19 позов ГУДСНС у Полтавській області до ФОП ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду задоволено. Застосовано до ФОП ОСОБА_1 заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді повного зупинення експлуатації торгівельного павільйону за адресою: Полтавська область, Решетилівський район, м. Решетилівка, вул. Покровська, 7 АДРЕСА_1 , до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки згідно акта, складеного за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 11.06.2019 № 69. Встановлено порядок і спосіб виконання судового рішення шляхом заборони використання торгівельного павільйону за адресою: АДРЕСА_1 , не допускати у торгівельний павільйон людей, крім тих, що вживають заходи усунення порушень пожежної безпеки.
За даними КП "ДСС" судом встановлено, що зазначене рішення суду набрало законної сили 4.02.2020, а 7.02.2020 ГУДСНС у Полтавській області видано виконавчий лист №440/3341/19.
За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість спірних пунктів припису ГУДСНС у Полтавській області.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 повністю.
Щодо посилань представника відповідача на те, що позивачем безпідставно визначено відповідачем за його вимогами ГУДСНС у Полтавській області, оскільки спірний припис видано головним інспектором Решетилівського РС ГУДСНС у Полтавській області Горкуном І.І., суд зауважує, що відповідно до пункту 1.2. Положення про Решетилівський районний сектор ГУДСНС у Полтавській області, затвердженого наказом ГУДСНС у Полтавській області від 7.03.2018 №78, Сектор є структурним підрозділом ГУДСНС у Полтавській області на території м. Решетилівка та Решетилівського району Полтавської області /а.с. 43/.
З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись статтями 5-10, 72-77, 90, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
У задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області про визнання незаконним та скасування припису в частині відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.О. Кукоба