Справа № 420/619/20
03 квітня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенко А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Преображенська, 44) в особі Суворовського районного відділу у м. Одесі (65069, м. Одеса, вул. Кримська, 62) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
Стислий зміст позовних вимог.
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Суворовського районного відділу у м. Одесі, в якому просить суд:
- Визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо відмови в оформленні та видачи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України зразка 1994 року, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503 - XII у вигляді паспортної книжечки.
- Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України зразка 1994 року, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503 - XII у вигляді паспортної книжечки.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позову зазначено, що відмова у видачі паспорта громадянина України у вигляді книжечки грубо порушує основоположні конституційні права громадян, в тому числі ОСОБА_2 , передбачені статтями ст. ст. 21-24, 27-29, 31, 32, 34, 35, 41-43, 46-48, 53, 60, 67, 68 Конституції України, на життя, релігійні переконання, честь, гідність, здоров'я, працю та заробітну плату, навчання, розвиток особистості тощо, оскільки громадяни, які за релігійними переконаннями відмовляються від отримання паспорта з безконтактним електронними носієм, від присвоєння унікального номеру запису у реєстрі (УНЗР) та від зняття біометричних даних, обліку персональних даних в ЄДДР, позбавляються згідно з пунктами 2 та 3 постанови КМУ від 25.03.2015 № 302 права на отримання паспорта у формі книжечки.
25.02.2020 року, від Відповідача надійшов відзив на позов. В обґрунтування відзиву зазначено, що враховуючи докази, наявні у матеріалах справи, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в Єдиному державному демографічному реєстрі вже значиться документованим паспортом громадянина України у формі ІР-картки з безконтактним електронним носієм.
При цьому, при оформленні вказаного паспортного документу позивач надав згоду на отримання відцифрованих відбитків пальців рук та внесення їх до безконтактного електронного носія (паспорт громадянина України у вигляді ІР-картки).
Відтак позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності ГУ ДМС України в Одеській області щодо відмови в оформлені та видачі ОСОБА_2 , паспорта громадянина України у формі книжечки (на паперових носіях) відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ та зобов'язання Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області оформити та видати ОСОБА_2 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, до задоволення не підлягають.
Заяв чи клопотань від сторін, до суду не надходило.
Процесуальні дії судом не вчинялись.
Обставини справи.
17.12.2019 до Суворовського районного відділу у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області звернулась ОСОБА_1 із заявою про оформлення і видачу неповнолітній дитині ОСОБА_2 паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР) і без присвоєння унікального номера запису в ЄДДР (УНЗР), замість паспорту громадянина України у вигляді ГО-картки.
У поданій заяві ОСОБА_1 вказала, що відкликає згоду на збір та обробку персональних даних та просить анулювати паспорт у вигляді ID - картки № НОМЕР_1, виданий 11.06.2018 на ім'я ОСОБА_2 та видати паспорт громадянина України у вигляді книжечки. До зазначеної заяви було додано копію паспорта громадянина України у вигляді ID -картки, копія реєстраційного номеру облікової картки платника податків, 2 фотокартки та заява про видачу паспорта.
Суворовський РВ у м. Одесі, у межах строку визначеного ЗУ "Про звернення громадян", надав позивачу письмову відповідь на її заяву з відповідними роз'ясненнями щодо отримання паспорта громадянина України.
У наданій відповіді Суворовський РВ роз'яснив порядок оформлення, обміну та видачі паспорта громадянина України відповідно до постанови Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
Позивач вважає надану відповідь відмовою у видачі паспорта громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ (далі - Положення № 2503-ХІІ), та вважає таку відмову протиправною, у зв'язку з чим звернулася до суду за захистом своїх прав.
Джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові та організаційні засади видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи, визначаються Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» № 5492-VІ.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону, Єдиний державний демографічний реєстр (далі Реєстр) - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
Крім того, абзацами 1 та 2 ч. 1 статті 10 Закону, зокрема, визначено, що внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб'єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України Про захист персональних даних.
У разі, якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.
Відповідно до частини 3 статті 10 Закону для внесення інформації до Реєстру та для оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обміну документів за зверненням заявника формується заява-анкета, зразок якої затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 листопада 2014 року № 1279.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону, документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на, зокрема, документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України.
Згідно із ч. 3 ст. 13 Закону, паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
Частинами 1, 2, 4, 5 ст. 14 цього Закону передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону, оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом.
Частиною 1-4 статті 21 закону № 5492-УІ (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягай вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягай вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Відповідно до п.4.1. наказу МВС України «Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України» від 06.06.2019 № 456 (далі - Наказ № 456) обмін паспорта здійснюється в разі:
- зміни прізвища, імені, по батькові, дати та/або місця народження;
- установлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах);
- непридатності паспорта для користування (паспорт/фотокартка має потертості (та/або відсутня її частина), що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, ким виданий паспорт, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження перфорованої серії та номера, що не дає змогу встановити реквізити паспорта, виправлення, підчистки окремих літер у персональних даних / найменуванні органу / штампах/печатках або інші чинники, які впливають на цілісність документа.
Відповідно до п.4.2. Наказу № 456, для обміну паспорта особа подає:
- заяву;
- рішення суду;
- паспорт, що підлягає обміну;
- дві (три - у разі одержання паспорта, який обмінюється в іншому територіальному підрозділі ДМС) фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см;
- платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита (у разі обміну паспорта у зв'язку із непридатністю для користування) або оригінал документа про звільнення від його сплати;
- документи, що підтверджують обставини (крім обміну паспорта з причин непридатності його використання), на підставі яких паспорт підлягає обміну. Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для оформлення паспорта, засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та подаються з перекладом українською мовою, вірність якого засвідчується нотаріально;
- довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);
- посвідчення про взяття на облік бездомних осіб, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).
Оригінали документів повертаються особі після прийняття заяви до розгляду.
Водночас, п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (далі - Постанова № 302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, що додається.
За змістом п. 2 цієї Постанови із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:
- з 01 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року
- з 01 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Пунктом 131 Постанови № 302 передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи.
Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні данні особи .
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних» (далі - Закон №2297-УІ) мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.
Персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (ст. 2 Закону №2297- VI).
Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ч. 5, 6 ст. 6 вказаного Закону).
Висновки суду.
Оцінюючи дії та рішення суб'єкта владних повноважень, суд виходить з приписів ч. 2 ст. 2 КАС України та доходить висновку про відмову в задоволені позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Доводи позивача про порушення її прав на свободу світогляду є безпідставними, оскільки позивачем при попередньому зверненні за отриманням паспорту вже було надано згоду на отримання відцифрованих відбитків пальців рук та внесення їх до безконтактного електронного носія.
Керуючись Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр» та враховуючи перелік документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, відповідачем інформація про дитину позивача внесена до Реєстру під час отримання ним ID-паспорта. Під час попереднього звернення за отриманням паспорту громадянина України, проведена ідентифікація особи, після завершення якої автоматично сформований унікальний номер запису в реєстрі та зафіксований час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву - анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним. Важливим елементом, при вирішенні даного питання є й те, що Закон не передбачає підстави та право вимагати видалення з нього даних, а унікальний номер запису в цьому Реєстрі не може бути видалений, якщо особа отримувала документи із застосуванням засобів Реєстру.
Як зазначено Відповідачем у відзиві на позов, згідно з відомостями Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_2 значиться документованим паспортом громадянина України у вигляді пластикової картки типу ID-1 з безконтактним електронним носієм.
Суд зазначає, що принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб'єкта персональних даних.
Судом встановлено та незаперечується сторонами, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Єдиному державному демографічному реєстрі вже значиться документованим паспортом громадянина України у формі ID -картки з безконтактним електронним носієм.
При цьому, при оформленні вказаного паспортного документу, суб'єкт звернення надав згоду на отримання відцифрованих відбитків пальців рук та внесення їх до безконтактного електронного носія (паспорт громадянина України у вигляді ІР-картки).
Також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 документовано карткою фізичної особи платників податків.
Крім того, суд зазначає, що на день звернення Позивача із заявою (17.12.2019 року), у ГУ ДМС України в Одеській області були відсутні правові підстави для видачі ОСОБА_2 , паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді книжечки, оскільки 11.06.2018 року ОСОБА_2 вже було видано паспорт громадянина України у вигляді ID -картки з безконтактним електронним носієм.
Таким чином, заяви Позивача від 17.12.2019 року та 09.01.2020 року, Відповідачем були розглянуті на підставі Закону України «Про звернення громадян» та надані відповіді на порушені в заявах питання.
Отже, рішення про відмову в оформлені паспорту громадянина України не приймалось та не могло бути прийняте враховуючи той факт, що із заявою встановленого зразку про отримання паспорта громадянина України у вигляді книжечки не зверталися, а відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності ГУ ДМС України в Одеській області щодо відмови в оформлені та видачі ОСОБА_2 , паспорта громадянина України у формі книжечки (на паперових носіях) відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ та зобов'язання Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області оформити та видати ОСОБА_2 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, до задоволення не підлягають.
При цьому, щодо посилань Позивача на висновки Великої Палати Верховного суду, які викладені у рішенні від 19.09.2018 року у зразковій спрві № 806/3265/17, суд зазначає, що обставини справи не є подібними обставинам, які були предметом розгляду справи Великою Палатою Верховного суду.
Також, доводи позивача щодо дискримінації за релігійною, віковою ознакою або порушення права на ім'я нічим не підтверджені.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Решта доводів та заперечень висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, у рішенні у справі "Бендерський проти України" від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно зі ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Преображенська, 44) в особі Суворовського районного відділу м. Одеси Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (65069, м. Одеса, вул. Кримська, 62) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бутенко А.В.
.