Іменем України
31 березня 2020 р. № 400/62/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, вул. Мельнична, 105 - А,Новополтавка,Новобузький район, Миколаївська область,55642
провизнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області з вимогами визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у ненаданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:12:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове), або мотивованої відмови у наданні такого дозволу у формі рішення, за клопотанням від 21.11.2019; зобов'язати відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:12:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове), або мотивованої відмови у наданні такого дозволу у формі рішення, за клопотанням від 21.11.2019.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою 21.11.2019, однак до теперішнього часу відповіді не отримав. Позивач вказує, що протиправна бездіяльність відповідача перешкоджає реалізації її права на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. В письмовому відзиві обгрунтував свою позицію тим, що під час опрацювання клопотання позивачки, було встановлено, що земельна ділянка із кадастровим номером 4824586000:01:000:1213, стосовно якої позивачкою заявлено клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, знаходиться в оренді громадського об'єднання "Степове" по випасу худоби згідно договору оренди б/н від 02.01.2019, також громадське об'єднання має проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 41,98 га із земель запасу для випасання худоби. Також відповідач зазначив, що посилання позивача на необхідність прийняття рішення суперечить вимогам Закону України "Про місцеве самоврядування" та може бути розцінене як втручання в діяльність органу місцевого самоврядування.
В свою чергу, позивач, у відповіді на відзив зазначив про безпідставність доводів відповідача, оскільки, по-перше, земельна ділянка площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213 відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 р. №548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2020 №1011/18306, за видом цільового призначення віднесена до земель запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичних особам, що вказує на те, що за рахунок цієї земельної ділянки громадянин України може реалізувати право на отримання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а по-друге, відповідач в порушення норм ст. 118 Земельного кодексу України не розглянув його клопотання у місячний строк, не надав дозвіл на розроблення проекту землеустрою або мотивовану відмову.
19.03.2020 від відповідача надійшли додаткові пояснення, у яких відповідач вказав, що Новополтавською сільською радою було розглянуто клопотання гр. ОСОБА_1 від 21.11.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та прийнято рішення №443 від 13.03.2020 про відмову у наданні дозволу у зв'язку з державною реєстрацією договору оренди землі від 02.01.2020, укладеного між Новополтавською сільською радою та Громадським об'єднанням по випасу худоби с Шевченкове-2 "Степове" строком на 15 років.
В судове засіданні 16.03.20 представники сторін не з'явились.
Суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, відповідно до визначених строків в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі, оскільки клопотань від сторін про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, від сторін не надходило.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
21.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до Новополтавської об'єднаної територіальної громади в особі Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області з клопотанням про безоплатну приватизацію земельної ділянки, в якому просив надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме : із земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове).
До клопотання позивачкою додано копії паспорту, РНОКПП та графічні матеріали.
Дане клопотання було направлено поштою та надійшло на адресу відповідача 26.11.2019 згідно інформації з веб-сайту АТ "Укрпошта".
Рішенням Новополтавської сільської ради від 13.03.2020 №443 було розглянуто клопотання гр. ОСОБА_1 від 21.11.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та відмовлено йому у наданні дозволу у зв'язку з державною реєстрацією договору оренди землі від 02.01.2020, укладеного між Новополтавською сільською радою та Громадським об'єднанням по випасу худоби с Шевченкове-2 "Степове" строком на 15 років.
Згідно п. «б» ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
За ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано ст. 118 Земельного кодексу України.
Згідно з ч.6,7 ст.118 Земельного Кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Тобто, відповідно до ч.7 ст.118 Земельного кодексу України підставою для відмови у надання дозволу на розроблення проекту землеустрою може бути лише невідповідність місце розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі №813/481/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №527/43/17, від 25 лютого 2019 року у справі №347/964/17 та від 22 квітня 2019 року у справі №263/16221/17.
З іншого боку, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об'єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
У разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки.
Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися «відмовою у наданні дозволу» у розумінні частини сьомої статті 118 ЗК України.
Зі звернення ОСОБА_1 від 21.11.2019 чітко вбачається, що він має на меті отримати в майбутньому у власність земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове), для чого звертається до відповідача з клопотанням про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою відповідної ділянки.
Клопотання ОСОБА_1 не містить незрозумілості, протиріч чи будь-яких взаємовиключних вимог.
Таким чином, позивачем виконано всі вимоги Земельного кодексу України, а саме подано клопотання з графічними матеріалами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, однак відповідач, всупереч наведених вище норм клопотання позивача не розглянув, дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні не надав, що перешкоджає реалізації права позивача на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Щодо доводів відповідача про те, що земельна ділянка кадастровий номер 4824586000:01:000:1213 знаходиться в оренді громадського об'єднання "Степове" згідно з договором б/н від 02.01.2019, то, оскільки вказаний договір не було зареєстровано у встановленому законом порядку та не внесено відомостей щодо права оренди до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зазначене також не може бути підставою для відмови у наданні позивачці дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Також, суд наголошує, що на час звернення позивача 21.11.2019 до Новополтавської сільської ради земельна ділянка, щодо якої позивач просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, не входить до вичерпного переліку, передбаченого ч. 2 ст. 84 Земельного Кодексу України, щодо обмежень земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, а тому єдиною підставою для відмови у надання дозволу на розроблення проекту землеустрою в даному випадку може бути лише невідповідність місце розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
В свою чергу, державна реєстрація договору оренди землі від 02.01.2020, укладеного між Новополтавською сільською радою та громадським об'єднанням по випасу худоби с шевченкове-2 "Степове" строком на 15 років, майже через 1,5 місяця після звернення позивача із клопотанням, та більш того, розгляд клопотання позивача вже після початку судового розгляду по цій справі, свідчить про штучне створення обгрунтованої підстави для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.
Щодо способу поновлення порушених прав позивачки, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В цьому випадку, суд вбачає, всі умови позивачем були виконані для того щоб суб'єкт владних повноважень міг прийняти рішення на її користь.
Надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, за відсутністю вичерпних підстав визначених ч.7 ст.118 ЗК України є не правом, а обов'язком відповідача. На це зокрема вказує абзац третій ч.7 ст.118 ЗК України передбачивши наслідки «мовчазної згоди» у разі не вирішення питання по звернення громадянина протягом передбаченого законом строку.
У відповідача під час надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відсутні дискреційні повноваження. Оскільки, дискреційні повноваження це можливість обирати на свій розсуд між двома правомірними варіантами вирішення питання.
А відповідно до вимог ч.7 ст.118 ЗК України, у відповідача є лише один правомірний варіант вирішення питання, якій залежить від наявності чи відсутності підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. За наявністю таких підстав, єдине можливо правомірне рішення відповідача - відмова у наданні дозволу, а надання такого дозволу буде неправомірним. За відсутністю таких підстав, єдине можливо правомірне рішення відповідача - надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, а відмова у наданні дозволу буде неправомірним.
Таким чином, посилання відповідача на те, що питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою є дискреційними, суд відкидає, як безпідставне.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
В цьому випадку, суд вбачає, всі умови позивачем були виконані для того щоб суб'єкт владних повноважень міг прийняти рішення на його користь.
Взагалі надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є одним з етапів погодження і оформлення документів, які відповідно до вимог чинного законодавства є необхідними для прийняття компетентним органом рішення про набуття громадянами земель у власність.
При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою, що свідчить про відсутність у відповідача підстав для встановлення будь-яких обмежень у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі при дотриманні нею вимог вказаних статей Земельного кодексу України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на вказану норму Конституції України суд зазначає, що неправомірною є відмова відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав інших, ніж передбачено законом, а саме: невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Про те, що саме такий спосіб захисту прав позивача є правильним, також вказав Верховний Суд у постановах від 16.05.2019 у справі №821/925/18, від 23.01.2019 року у справі №808/3082/17, від 31.01.2019 року у справі №815/2488/17, від 06.03.2019 року у справі №1640/2592/18.
За таких обставин суд дійшов висновку, про необхідність задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування рішення Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області №443 від 13.03.2020 та зобов'язання відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:12:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове) за клопотанням від 21.11.2019.
Сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 768,40 гривень підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Доказів понесення інших судових витрат позивачем не надано.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Новополтавська сільська рада Новобузького району Миколаївської області (вул. Мельнична, 105 - А,Новополтавка,Новобузький район, Миколаївська область,55642 04376722) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасування рішення Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області №443 від 13.03.2020 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:12:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове).
3. Зобов'язати Новополтавську сільську раду Новобузького району Миколаївської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:12:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове) за клопотанням від 21.11.2019.
4. Стягнути з Новополтавської сільської ради (вул. Мельнична, 105 А, с. Новополтавка, Новобузький район, Миколаївська область, код ЄДРПОУ 04376722) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 768,40 гривень (сімсот шістдесят вісім грн сорок коп).
5. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Суддя В. В. Біоносенко
Рішення складено в повному обсязі 03.04.20