Справа № 909/1073/17
26.03.2020 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано -Франківської області у складі:
судді Рочняк О.В.,
секретар судового засідання Михайлюк А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву №б/н від 06.03.2020 (вх.№4033/20 від 10.03.2020) фізичної особи-підприємця Сав'юка Д.О. у справі
за позовом: Приватного акціонерного товариства "ЖЛК-Україна",
вул.Сквирське шосе, 176, м.Біла Церква, Білоцерківський район, Київська область,09109
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Сав'юка Дмитра Олександровича АДРЕСА_1
про стягнення 208228 грн 56 коп заборгованості,
представники сторін в судове засідання не з'явилися
ВСТАНОВИВ: відповідно до рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2017 суд задовольнив позов та стягнув з Фізичної особи-підприємця Сав'юка Д.О. на користь Приватного акціонерного товариства "ЖЛК-Україна" заборгованість в сумі 255751 грн 68 коп, а саме: 232915 грн 64 коп - боргу, 16520 грн 07 коп - пені, 4420 грн 74 коп - інфляційного збільшення, 1895 грн 23 коп - 3% річних та 3 836 грн 28 коп - судового збору.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2017 у справі №909/1073/17 скасовано та прийнято нове рішення, яким стягнуто з ФОП Сав'юка Д.О. на користь ПАТ "ЖЛК-Україна" заборгованість в сумі 255751 грн 68 грн, а саме: 232915 грн 64 коп - боргу, 16520 грн 07 коп - пені, 4420 грн 74 коп - інфляційного збільшення, 1895 грн 23 коп - 3% річних та 3 836 грн 28 коп - судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.
Постановою Верховного Суду від 21.06.2018 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2017 у справі №909/1073/17 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2019 справу № 909/1073/17 передано на розгляд судді Рочняк О.В.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 26.07.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 та постановою Верховного Суду від 03.02.2020, позов задоволено, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Сав'юка Д.О. на користь Приватного акціонерного товариства "ЖЛК-Україна" 185392 грн 52 коп основної заборгованості, 16520 грн 07 коп пені, 4420 грн 74 коп інфляційних втрат, 1895 грн 03 коп 3% річних та 3123 грн 43 коп судового збору.
Згідно додаткового рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.08.2019 стягнуто з фізичної особи-підприємця Сав'юка Д.О. на користь приватного акціонерного товариства "ЖЛК-Україна" 18000 грн 00 коп витрат на послуги адвоката Заворотнього А.А. та 595 грн 44 коп транспортних витрат, пов'язаних з переїздом до іншого населеного пункту свідка, в задоволенні решти вимоги відмовлено.
28.11.2019 на виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.07.2019 по справі №909/1073/17, яке набрало законної сили згідно постанови Західного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 та додаткового рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.08.2019, судом видано накази.
10.03.2020 боржник - фізична особа-підприємець Сав'юка Д.О. звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою №б/н від 06.03.2020 (вх.№4033/20 від 10.03.2020) про розстрочку виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 28.11.2019. Заява мотивована тим, що боржник не має можливості сплатити суму боргу всього у розмірі 211351 грн 79 коп. одним платежем, оскільки щодо боржника 11.02.2020 відкрито ще одне виконавче провадження ВП №61245109 щодо стягнення 18 000 грн 00 коп витрат на послуги адвоката та 595 грн 44 коп транспортних витрат, пов'язаних з переїздом до іншого населеного пункту свідка, а дохід боржника за 2019 рік становить 450 000 грн 00 коп. На думку боржника, вказані вище обставини істотно ускладнять виконання рішення суду, як наслідок заявник просить суд про розстрочку виконання наказу суду від 28.11.2019. При цьому, посилається на норми ст.331 ГПК України, яка регламентує право розстрочити або розстрочити виконання судового рішення.
Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 13.03.2020, суд відклав вирішення питання про прийняття заяви фізичної особи-підприємця Сав'юка Д.О. №б/н від 06.03.2020 (вх.№4033/20 від 10.03.2020) до повернення матеріалів справи №909/1073/17 із Касаційного господарського суду у складі Верховного суду.
18.03.2020 справа №909/1073/17 повернулася до Господарського суду Івано-Франківської області.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
З огляду на викладене, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2020, суд призначив заяву фізичної особи-підприємця Сав'юка Д.О. №б/н від 06.03.2020 (вх.№4033/20 від 10.03.2020) до розгляду в судовому засіданні на 26.03.2020.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, причин неявки представників сторони суду не повідомили, хоча належним чином повідомлені про час і місце розгляду заяви, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення (позивач отримав ухвалу 24.03.2020, відповідач-21.03.2020).
Позивач вимоги ухвали суду від 19.03.2020 не виконав, письмових пояснень не надав.
Жодних клопотань станом на день розгляду заяви від сторін до суду не надходило.
Враховуючи, що у відповідності до ст.331 ГПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні, сторони не з"явилися в судове засідання, причин неявки не повідомили, клопотань не заявляли, участь сторін не визнавалася судом обов"язковою, суд дійшов висновку розглянути
заяву фізичної особи-підприємця Сав'юка Д.О. за наявними матеріалами.
Разом з цим, суд звертає увагу на те, що приписами статті 331 Господарського процесуального кодексу України, на яку посилається заявник, передбачено право суду розстрочити виконання судового рішення, а не наказу, як цього просить заявник. За таких обставин, суд розцінює вказану заяву про розстрочення виконання наказу у розмірі 211351 грн 79 коп. по своїй правовій суті, як заяву про розстрочення виконання рішення суду від 26.07.2019.
Розглянувши матеріали справи та заяву фізичної особи-підприємця Сав'юка Д.О. №б/н від 06.03.2020 (вх.№4033/20 від 10.03.2020) про розстрочку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги викладені в заяві, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду заяви та вирішення її по суті, суд встановив таке.
11.02.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Івано - Франківської області Витвицьким В.В. винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень, а саме:
- ВП №61242006 щодо стягнення з боржника 185392 грн 52 коп основної заборгованості, 16520 грн 07 коп пені, 4420 грн 74 коп інфляційних втрат, 1895 грн 03 коп 3% річних та 3123 грн 43 коп. судового збору;
- ВП №61245109 щодо стягнення з боржника 18000 грн 00 коп витрат на послуги адвоката та 595 грн 44 коп. транспортних витрат, пов'язаних з переїздом до іншого населеного пункту свідка.
Положеннями частини 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України визначено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка - це виконання рішення частками, з певним інтервалом у часі.
Враховуючи положення норм процесуального законодавства, при зверненні до суду з заявою про розстрочку виконання судового рішення заявником повинні бути доведені як виняткові обставини, у зв'язку з якими відсутня можливість виконати судове рішення, так і конкретні обставини, що ускладнюють виконання цього рішення у встановлений законодавством строк.
Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, обов'язковою умовою надання розстрочки є, зокрема, не тільки обставини, підтверджені належними доказами щодо об'єктивної неможливості виконати рішення суду у строк, які, до того ж, мають бути винятковими, але й реальна можливість виконання такого рішення в подальшому.
Таким чином, лише за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суд може розстрочити виконання рішення.
Дослідженням заяви та приєднаних до неї документів судом встановлено, що заявником, як доказ в підтвердження складного фінансового становища, подано суду податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2019 рік, з якої вбачається, що загальна суму доходу за 2019 рік ФОП Сав'юка Д.О. становить 450000грн 00 коп.
Так, згідно зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.
Таким чином, підставами для відстрочення виконання рішення суду є:
- обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим;
- відстрочення судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.
Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін. При цьому, необхідно враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, так і наслідки для стягувача при затримці виконання рішення.
Також судом враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, відповідно до якої несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого п. 1 ст. 6 Конвенції.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).
Так, у рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено про те, що для цілей статті 6 Конвенції, виконання рішення, ухваленого будь-яким судом має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду.
У рішенні від 17.05.2005 "Чижов проти України" вказано, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.
Отже, з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити:
1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами;
2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми;
3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для "потерпілої сторони";
4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 07.06.2005 у справі "Фуклев проти України", заява № 71186/01, п. 84).
Разом з тим судом взято до уваги можливість боржника реально виконати судове рішення та враховано Постанову Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 N 215 (постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 N 215 цю постанову викладено у новій редакції), від 25.03.2020 N 239, розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 338-р (щодо установлення на всій території України режиму надзвичайної ситуації до 24.04.2020).
Крім того, з урахуванням поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, висновків Всесвітньої організації охорони здоров'я щодо визнання розповсюдження COVID-19 у країнах світу пандемією, з метою ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та відповідно до статті 14 та частини другої статті 78 Кодексу цивільного захисту України розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 338-р "Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації" установлено для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України режим надзвичайної ситуації до 24.04.2020.
Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, якою установлено з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України карантин та заборонено, до 24.04.2020 роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів.
Судом взято до уваги режим надзвичайної ситуації, спричинений коронавірусом SARS-CoV-2 (надзвичайною подією), неможливість здійснення господарської діяльності, що в свою чергу призводить до значних матеріальних втрат та заподіяння економічних збитків. З огляду на викладене, у даному випадку є наявність виняткових (особливих) і непереборних обставин, у зв'язку з якими істотно ускладнюється виконання судового рішення.
З метою реального виконання рішення суду, беручи до уваги інтереси обох сторін та епідемічну ситуацію в Україні, суд вважає за доцільне в даному випадку застосувати приписи п.3 ч.4 ст.331 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких вирішуючи питання про розстрочку виконання судового рішення судом враховано надзвичайні події, які є в Україні та в світі та які є підставами, що істотно ускладнюють виконання рішення суду.
Аналізуючи наведені вище норми права суд приходить до висновку, що в даному випадку наявні правові підстави для часткового задоволення заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.07.2019 про стягнення 211 351 грн 79 коп боргу на вісім місяців (виконавче провадження ВП №61242006 від 11.02.2020), сплачуючи щомісячно згідно графіку з березня 2020 року (як зазначив заявник) до 26 числа кожного місяця.
Керуючись статтями 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
заяву №б/н від 06.03.2020 (вх.№4033/20 від 10.03.2020) фізичної особи-підприємця Сав'юка Д.О. задовольнити частково.
Розстрочити виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.07.2019 у справі №909/1073/19 на вісім місяців згідно графіку до 26 числа кожного місяця:
- березень 2020 року - 26 418 грн 97 коп;
- квітень 2020 року - 26 418 грн 97 коп;
- травень 2020 року - 26 418 грн 97 коп;
- червень 2020 року - 26 418 грн 97 коп;
- липень 2020 року - 26 418 грн 97 коп;
- серпень 2020 року - 26 418 грн 97 коп;
- вересень 2020 року - 26 418 грн 97 коп;
- жовтень 2020 року - 26 419 грн 00 коп.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку статті 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 03.04.2020.
Суддя О.В.Рочняк
Копію ухвали направити сторонам та приватному виконавцю виконавчого округу Івано - Франківської області Витвицькому В.В.