03.04.2020 Справа № 908/805/20
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі суду: судді Боєвої О.С., розглянувши матеріали заяви б/н від 23.03.2020 заявника: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія - 2016», код ЄДРПОУ 40340128 (71630, Запорізька область, м. Дніпрорудне, вул. Набережна, буд. 4); представник: адвокат Коваленко В.В. ( АДРЕСА_1 )
до боржника: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 )
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення суми 11357,81 грн.,
Без повідомлення(виклику)заявника і боржника
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу від 26.03.2020 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/805/20 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Згідно із ч. 2 ст. 12 ГПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про наявність його заявнику невідомо.
Судовий наказ, відповідно до положень статті 232 ГПК України, є судовим рішенням.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
За змістом статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним в письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 154 ГПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Суд зазначає, що зважаючи на принципи наказного провадження та встановлений порядок розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, якщо подана заява та заявлені у ній вимоги відповідають вимогам, за якими може бути видано судовий наказ, викладені у заяві обставини підтверджується доданими до заяви документами.
Згідно із вимогами п. 2, 4, 5 ч. 2, ч. 3 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: копія договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Із змісту заяви, поданої ОСББ «Надія-2016» слідує, що заявник просить стягнути з боржника заборгованість, яка виникла за договором оренди нежитлового приміщення загальною площею 29,90 кв. метрів в будинку АДРЕСА_3, укладеним 13 березня 2018 року ОСББ «Надія - 2016» з фізичною особою-підприємцем Докашенко Дмитром Євгенійовичем, строком дії з 17.03.2018 року по 17.03.2020 року, а саме: суму 10097,99 грн. заборгованості по орендній платі за період з 17.03.2018 по 17.03.2020, суму 974,93 грн. інфляційних втрат, суму 284,89 грн. - 3% річних, всього - суму 11357,81 грн.
До заяви додано, зокрема, копію вищезазначеного договору, з якого слідує, що він був укладений між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Надія - 2016» (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) в особі ОСОБА_1., діючого на підставі паспорту (без зазначення статусу суб'єкта підприємницької діяльності), тобто як фізичною особою.
В договорі не зазначено, що орендоване приміщення передавалося для використання орендарем - ОСОБА_1 під час здійснення ним підприємницької діяльності, не вказано цільового використання предмета оренди. У заяві також не зазначено відповідних обставин на обґрунтування заявлених вимог та доказів на їх підтвердження та не додано таких доказів до заяви.
В тексті заяви зазначено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований з 13.12.2000 як фізична особа - підприємець, припинив підприємницьку діяльність про що внесено запис від 19.12.2018.
При цьому, заявник посилається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18, де зазначено, що суб'єктний склад учасників та зміст правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
Разом із цим, відповідно до ч. 3 ст. 147 ГПК України заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
Боржником у заяві вказано ОСОБА_1 як фізичну особу, без зазначення статусу суб'єкта підприємницької діяльності. В прохальній частині також викладено вимоги про стягнення заборгованості з боржника - ОСОБА_1 , як з фізичної особи, що не відповідає приписам ч. 3 ст. 147 ГПК України.
Частиною 4 ст. 152 ГПК України передбачено, що суддя з метою визначення підсудності, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, не пізніше наступного дня з дня отримання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно із ч. 9 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Таким чином, у разі втрати статусу фізичної особи - підприємця станом на день звернення із заявою про видачу судового наказу, фізична особа не може бути боржником у наказному провадженні. Обставини, на які посилається заявник, підлягають встановленню судом та можуть бути предметом дослідження під час розгляду справи у позовному провадженні. Також підлягають встановленню обставини щодо цільового використання нежитлового приміщення орендарем, що також здійснюється під час розгляду справи по суті у позовному провадженні.
У зв'язку із цим, виключається можливість розгляду заявлених заявником вимог у порядку наказного провадження, зважаючи на принципи наказного провадження та встановлений порядок розгляду заяви про видачу судового наказу.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо: заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу.
Суддя постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, у видачі судового наказу відмовляється, оскільки заяву подано з порушенням вимог п.п. 2, 4, 5 ч. 2, п. 4 ч. 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України.
Приписами ч. 2 ст. 152 ГПК України визначено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Як вже було встановлено вище, в заяві Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія - 2016» про видачу судового наказу в порядку ст. 147 ГПК України, боржником зазначено ОСОБА_1 , який на день розгляду даної заяви не має статусу фізичної особи-підприємця, тому не може виступати боржником за правилами, передбаченими ст. 147 ГПК України.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що у задоволенні заяви про видачу судового наказу слід відмовити на підставі п. 1 частини першої статті 152 ГПК України.
За змістом ч. 1 ст. 153 цього Кодексу відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків. Крім того, заявник має право звернутися з тими самими вимогами у позовному провадженні.
У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч.2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи відмову у видачі судового наказу питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн., які заявник просив стягнути з боржника, судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 147, 150, п. 1 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Надія - 2016» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 суми 11357,81 грн.
Отримати інформацію по справі можливо на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/sud5009/.
Ухвала підписана 03.04.2020.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання в порядку, встановленому ст.257 ГПК України.
Суддя О.С. Боєва