Справа № 183/5637/19
№ 1-кп/183/735/20
30 березня 2020 року колегія суддів Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
секретаря ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР № 12019040350001335 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковськ, Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, з середньою-спеціальною освітою, не працюючого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України не судимого:
у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
потерпілої ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_5
30 липня 2019 року приблизно о 23.20 годині ОСОБА_5 знаходився біля будинку АДРЕСА_2 , і в цей момент у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном з погрозою застосування насильства, небезпечного для здоров'я особи, яка зазнала нападу, поєднаний з проникненням у житло, реалізуючи який, одразу, тобто 30 липня 2019 року приблизно о 23.20 годині, ОСОБА_5 зайшов до приміщення під'їзду будинку АДРЕСА_2 , піднявся на четвертий поверх, де вже 31 липня 2019 року приблизно о 00.05 годин, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи відкритий характер своїх протиправних дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, штовхнувши вхідні двері квартири АДРЕСА_3 , проник до приміщення вказаної квартири, де на кухні взяв ніж та пройшов до зальної кімнати, де в цей час прокинулася мешканка квартири ОСОБА_7 , після чого, ОСОБА_5 , доводячи свій злочинний умисел до кінця, погрожуючи ножем, відкрито заволодів майном ОСОБА_7 , а саме:
- золотою каблучкою вагою 2,29 грама 585 проби вартістю 2828 гривень 15 копійок;
- золотою каблучкою вагою 2,35 грама 585 проби вартістю 2902 гривень 25 копійок;
- золотою каблучкою вагою 3 грама 585 проби вартістю 3705 гривень;
- золотим ланцюжком вагою 3,76 грама 585 проби вартістю 3929 гривень 20 копійок;
- золотим хрестиком вагою 3 грама 585 проби вартістю 3135 гривень;
- парою золотих сережок вагою кожна по 1,5 грама 585 проби вартістю 1 852 гривні 50 копійок.
Після чого, ОСОБА_5 з місця скоєння злочину втік, в подальшому розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 18 352,10 гривень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчинені зазначеного кримінального правопорушення та цивільний позов про стягнення з нього спричиненої ОСОБА_7 матеріальної шкоди в сумі 18 352 грн. 10 коп. та моральної шкоди в розмірі 15 000 грн., не визнав та показав, що 30.07.2019 року він знаходився за місцем свого мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , зі своїми друзями ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , своєю матір'ю та коханою дівчиною ОСОБА_11 . Приблизно об 23.30 годині йому зателефонувала його сестра з приводу надання консультації стовно догляду за її собакою, яка захворіла. Потім приблизно о першій годині ночі 31.07.2019 року він провів ОСОБА_10 , який проживає у сусідньому подвір'ї, додому. Наполягав, що о 23.20 годині 29.07.2019 року він був вдома.
Однак, вина обвинуваченого ОСОБА_5 в скоєнні даного злочину підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами по справі, а саме:
- показаннями потерпілої ОСОБА_7 про те, що 30 липня 2019 року приблизно о 23.00 годині, вона разом зі своїм неповнолітнім сином знаходилася вдома, в квартирі АДРЕСА_4 , де, вклавши дитину відпочивати, також заснула. Через деякий час вона прокинулася від шуму, і, вставши з ліжка, побачила біля вхідних дверей кімнати чоловіка з ножем в руках, який він взяв на її кухні. Далі, цей чоловік, як тепер їй стало відомо - ОСОБА_5 , приставив лезо ножа їй до живота і повів її до іншої кімнати, де всадив на ліжко та почав розпитувати про її брата. Потім, розмахуючи перед нею ножем, сказав їй зняти всі свої золоті прикраси, а саме: сережки, дві обручки, ланцюжок з хрестиком та віддати йому. Далі він обшукав шафи в обох кімнатах, а після цього сказав провести його, відкривши вхідні двері, і з викраденим майном та ножем він пішов. При цьому, вона виконувала всі зазначені вимоги ОСОБА_5 , бо злякалась ножа, переживаючи, як за своє життя, так і життя своєї дитини. Через деякий час, отямившись та усвідомивши, що трапилося вона зателефонувала сусідці ОСОБА_12 , яка проживає на п'ятому поверсі того ж будинку, яка й викликала поліцію. Доповнила, що ОСОБА_5 , хоча й просив на нього не дивитися та весь час прикривав своє обличчя рукою але освітлення було достатнім, а тому вона впевнена, що це саме він скоїв щодо неї зазначений злочин;
- показаннями свідка ОСОБА_12 про те, що влітку 2019 року, точніше вона вже не пам'ятає, приблизно о 23.00 годині вона повернулась до себе додому, в квартиру АДРЕСА_5 , після чого незабаром почула стук у двері, а відчинивши їх - побачила раніше їй незнайомого ОСОБА_5 , який з'ясувавши, що людина, про яку він спитав, тут не мешкає, пішов далі по коридору до інших сусідів. Пізніше, приблизно о 00.00 годин, їй зателефонувала потерпіла ОСОБА_7 , однак вона не змогла відповісти на її дзвінок, а тому спустилася зі своєї квартири, розташованої на п'ятому поверсі по АДРЕСА_2 , до квартири потерпілої, де постукала у двері, які ОСОБА_7 , перебуваючи в шоковому стані, відчинила їй тільки після того, як почула її голос, Потерпіла розповіла їй, що невідома їй особа заволоділа її речами, після чого вона одразу зателефонувала в поліцію;
- показаннями свідка ОСОБА_13 про те, що він мешкає за адресою: АДРЕСА_6 . 30.07.2019 року приблизно об 23.00 годині він почув стук у двері, відкрив та побачив раніше незнайомого йому чоловіка, який запитав у нього "де живе ОСОБА_14 ?". Зрозумівши кого саме шукає вказаний чоловік, він відповів йому, що ОСОБА_14 проживає поряд з ним, а якщо в цій квартирі його немає, то його можна знайти в квартирі поверхом нижче, де живуть родичі цього хлопця. В судовому засіданні впевнено впізнав ОСОБА_5 , як особу яка до нього заходила та запитувала місцезнаходження хлопця на ім'я ОСОБА_14 ;
а також письмовими доказами:
- витягом з кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12019040350001335 за фактом скоєння 31.07.2019 року приблизно 00.05 годині ОСОБА_5 проникнення до квартири АДРЕСА_4 , де із погрозою застосування ножа відкрито заволодів золотими виробами, які належать ОСОБА_7 (а.п.52);
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення у відповідності до якого невстановлена особа 30.07.2019 року, знаходячись за адресою: АДРЕСА_7 , із погрозою застосування предмета, схожого на ніж, відкрито заволоділа виробами із жовтого металу, а саме трьома обручками та ланцюжком із хрестиком (а.п.53);
- протоколом огляду з фототаблицею приміщення квартири АДРЕСА_4 , в ході якого встановлено, що вхід здійснюється через металеві двері, прямо від якого знаходиться кухонна кімната, в якій стоїть стіл, кухонний куток, газова плита та холодильник. З кухонної кімнати вхід у кімнату №1, в якій розташовані: двоповерхове ліжко, письмовий стіл, полиця та шафа, в якій відкриті дверці та перевернуті речі, поряд з яким стоїть пральна машина. З кімнати №1 є вихід у кімнату №2, в якій розташовані: ліжко, дитяче ліжко, шафа, меблева стінка, де всі речі знаходяться на своїх місцях. В кімнаті №1 було виявлено шкіряний гаманець темно-коричневого кольору, який було вилучено разом зі слідами папілярних ліній, які поміщено до паперових конвертів експертом-криміналістом та передано до Новомосковського ВП (а.п.54-58);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 31.07.2019 року, згідно з яким потерпіла ОСОБА_7 впізнала особу за фотознімком №2, як чоловіка, який 31.07.2019 року приблизно о 00.10 годині за місцем її проживання по АДРЕСА_7 , погрожуючи застосуванням ножа, відкрито викрав золоті вироби, а саме ОСОБА_5 (а.п.61-64);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 31.07.2019 року, згідно з яким свідок ОСОБА_12 впізнала особу за фотознімком №1, як чоловіка, який 30.07.2019 року приблизно о 23.30 годині приходив до неї додому та запитував про чоловіка на ім'я ОСОБА_15 , а саме ОСОБА_5 (а.п.65-68);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.09.2019 року, згідно з яким свідок ОСОБА_13 впізнав особу за фотознімком №1, як чоловіка, який 30.07.2019 року приблизно о 23.30 годині приходив до нього додому та запитував про ОСОБА_16 , де вони проживають та про чоловіка по імені ОСОБА_15 , а саме ОСОБА_5 (а.п.69-72);
- протоколом огляду мобільного телефону марки "Blakview" від 05.08.2019 року, вилученого у ОСОБА_5 в ході його затримання в порядку ст.208 КПК України (а.п.73-76), в ході якого при вводі комбінації *161# на екрані висвітився мобільний номер - НОМЕР_1 , а також встановлені IMEI1 НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_3 та наявна сім-карта Київстар (а.п.77), вказаний мобільний телефон марки "Blakview" після огляду переданий на зберігання сестрі ОСОБА_5 - ОСОБА_17 (а.п.78);
- довідкою оператора телекомунікації (мобільного зв'язку) "Київстар", а саме про вихідні та вхідні дзвінки, текстові повідомлення абонента мобільного зв'язку: НОМЕР_1 , наданої на підставі ухвали слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.08.2019 року (а.п.110) за результатами розгляду клопотання старшого слідчого Новомосковського ВП ГУПН в Дніпропетровської області (а.п.50-51) відповідно до якої в період часу з 30.07.2019 року по 31.07.2019 року власник SIM - картки № НОМЕР_4 користувався двома терміналами: IMEI НОМЕР_5 з 30.07.2019 року по 31.07.2019 року, IMEI НОМЕР_6 з 23.05.2019 року по 30.07.2019 року та реєструвався переважно у зоні дії базової станції: АДРЕСА_8 (АЗИМУТ 240), яка знаходиться неподалік від місця мешкання ОСОБА_5 , тобто АДРЕСА_9 . Разом з тим, відповідно до трафіку з'єднань на момент скоєння злочину, тобто о 23.24 годині 30.07.2019 року зазначений мобільний телефон реєструвався в зоні дії базових станцій, розташованих по вул. Сучкова 2а (АЗИМУТ 210) та АДРЕСА_10 , які знаходяться поряд між собою та неподалік від місця скоєння злочину - АДРЕСА_2 (а.п.113-123);
- висновком експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 3697-19 від 14.08.2019 року проведеного на підставі ухвали слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області (а.п.89), за результатами розгляду клопотання старшого слідчого Новомосковського ВП ГУПН в Дніпропетровській області (а.п.87-88), згідно з яким, зазначена вартість викраденого майна, станом на 31.07.2019 року, загальною вартістю 18 352,10 грн. (вісімнадцять тисяч триста п'ятдесят дві грн. 10 коп.) (а.п.90-93),
які є належними та допустимими і у своїй сукупності підтверджують вину обвинуваченого.
При цьому, оцінюючи посилання сторони захисту на недопустимість протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками у зв'язку з не пред'явленням саме особи ОСОБА_5 , а також у зв'язку з відсутністю сукупності ознак в зазначених протоколах, за якими потерпіла та свідки впізнавали особу, суд відноситься до них критично, як до таких що не базуються на вимогах кримінального процесуального законодавства, оскільки хоча й законодавець абсолютно вірно віддає перевагу впізнанню живих осіб та інших об'єктів в натуральному вигляді, враховуючи, що первинне сприйняття об'єкта особою насправді відбувалося саме так, разом з тим, допущення можливості впізнання за фотознімками цілком адекватно потребам практики і не порушує принципів ідентифікації. При цьому, слідчий має право прийняти рішення про пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, в порядку ч. 7 ст. 228 КПК України, в тому числі й з тактичних міркувань. Що стосується відсутності сукупності ознак за якими впізнано особу ОСОБА_5 , судом встановлено, що у зазначених протоколах, як потерпіла, так і свідки впізнали обвинуваченого за формою обличчя, що підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 . Аналізуючи зазначену обставину суд приходить до висновку, що слідчим в даному випадку, дійсно, не в повній мірі були дотримані вимоги КПК України, але дані порушення не тягнуть за собою визнання зазначених доказів недопустимими.
Крім того, під час судового розгляду був досліджений:
- висновок експерта за результатами проведення трасологічної експертизи № 5/4.6/657 від 14.08.2019 року та таблиця до нього, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області (а.п.97), за результатами розгляду клопотання старшого слідчого Новомосковського ВП ГУПН в Дніпропетровській області (а.п.95-96), згідно з яким, сім слідів папілярних узорів рук розмірами 14*24мм, 18*16мм, 34*14мм, 18*11мм, 15*19мм, 12*17мм, 14*23мм, які були вилучені 31.07.2019 року в ході огляду місця події, в квартирі АДРЕСА_4 , непридатні для ідентифікації особи (осіб), що їх залишила (залишили).
На поверхні гаманця, який було вилучено 31.07.2019 року в ході огляду місця події, в квартирі АДРЕСА_4 ,слідів папілярних узорів рук (слідів пальців та долонь) не виявлено (а.п.98-109),
який не підтверджує прямо або непрямо існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню і будь-якого доказового значення за пред'явленим ОСОБА_5 обвинуваченням не має.
А також під час судового розгляду були допитані:
- свідок ОСОБА_17 , яка показала про те, що ОСОБА_5 є її братом. 30.07.2019 року приблизно о 23.40-45 годині, вона зателефонувала ОСОБА_5 , бажаючи проконсультуватися з приводу догляду собаки, так як її собаці стало зле, який, взявши слухавку, повідомив сонним голосом, що він відпочивав, однак надав пораду, яку вона потребувала;
- свідок ОСОБА_18 , яка є матір'ю ОСОБА_5 і показала про те, що 30.07.2019 року вона зі своїм сином цілий день разом знаходилися вдома, а увечері прийшли його друзі ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , і разом з ними вони святкували заручини її сина та ОСОБА_11 . Приблизно о 22.00 годині вона пішла відпочивати, а син з нареченою та його друзі продовжили святкувати. Через деякий час до її кімнати, ідучи курити на балкон, зайшов ОСОБА_5 , який розповів їй про телефонний дзвінок ОСОБА_17 . Доповнила, що коли вона пішла відпочивати, всі залишилися за столом, і вона впевнена, що її син о 23.30 годині був вдома, оскільки скрізь сон чула його голос.;
- свідок ОСОБА_9 , який показав про те, що ОСОБА_5 , з яким у нього вже протягом 20 років дружні відносини, запросив його та ОСОБА_10 на 19.00 годину 29.07.2019 року відсвяткувати у нього вдома, за адресою: АДРЕСА_1 , його заручини з ОСОБА_11 . Під час святкування були присутні лише наречені, мама ОСОБА_5 та він разом з ОСОБА_10 . Приблизно на початку дванадцятої ночі мама ОСОБА_5 пішла відпочивати, а вони залишилися ще святкувати. Додому він повернувся приблизно об 00.10 годині - 00.15 годині вже 30.07.2019 року, а ОСОБА_5 з ОСОБА_10 в цей же час збиралися піти до магазину за цигарками. Під час святкування ніхто з них з квартири не виходив;
- свідок ОСОБА_10 , який показав про те, що в нього з ОСОБА_5 протягом 10 років дружні відносини. 29.07.2019 року або 30.07.2019 року, точну дату він вже не пам'ятає, йому зателефонував ОСОБА_5 та запросив в гості на 19.00 годину відсвяткувати його заручини. Після чого він зустрівся з ОСОБА_9 в дворі будинку ОСОБА_5 , з яким вони піднялися до квартири, де їх вже ждали сам ОСОБА_5 , його мама та ОСОБА_11 . Святкування тривало до початку першої години ночі наступного дня, після чого вони разом з обвинуваченим пішли в магазин за цигарками, а потім ще тривалий час розмовляли біля його під'їзду.
Аналізуючи зазначені показання свідків, на які сторона захисту посилається, обґрунтовуючи невинуватість ОСОБА_5 у скоєнні даного злочину, колегія суддів, приходить до наступних висновків:
- свідками ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в судовому засіданні підтверджений факт святкування заручин ОСОБА_5 , однак дата - 30.07.2019 року зазначеними свідками не підтверджена;
- показання свідка ОСОБА_18 - матері обвинуваченого, про те ще святкування заручин мало місце саме 30.07.2019 року не узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_17 - сестри обвинуваченого, якій не тільки не було відомо про вказане святкування, а яка й стверджувала в судовому засіданні, що її брат ОСОБА_5 30.07.2019 року приблизно о 23.40-45 годині, з його слів вже спав і з нею розмовляв сонним голосом;
- у відповідності до довідки оператора телекомунікації (мобільного зв'язку) "Київстар"про вихідні та вхідні дзвінки, текстові повідомлення абонента мобільного зв'язку власник сім-картки № НОМЕР_1 , яка знаходилась в телефоні, який під час особистого обшуку в ході затримання був вилучений у ОСОБА_5 , 30.07.2019 року в останнє знаходився в зоні дії базової станції, яка знаходиться неподалік від місця мешкання обвинуваченого о 19:22:47 годині, а з 19.27:44 години вже знаходився в зоні дії базової станції, що розташована на відстані приблизно 2-х кілометрів від його місця мешкання і будь-яких вхідних дзвінків ні о 23.30, ні о 23.40-45 цього дня на його телефон не надходило, а наявне лише вхідне смс-повідомлення о 23:29:30 годині, направлене з № 380964149877, який належить його нареченій ОСОБА_11 у відповідності до відомостей зазначених нею власноруч у заяві на адресу суду (а.п. 48).
За таких обставин, колегія суддів критично сприймає зазначені показання вказаних свідків і розцінює їх, як надані з метою допомогти близькій людині уникнути кримінальної відповідальності.
Аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_5 , щодо його непричетності до скоєння вказаного злочину, суд вважає їх непереконливими і, виходячи із внутрішнього переконання на підставі аналізу вищевикладених доказів, досліджених в судовому засіданні, відноситься до них критично та розцінює їх, як обрану обвинуваченим позицію захисту у зв'язку з наявними у нього правами.
Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення встановленою і його дії належить кваліфікувати за ч.3 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний з проникненням у житло.
При цьому суд враховує, що органами досудового розслідування та стороною обвинувачення ОСОБА_5 обвинувачується за ч.3 ст. 187 КК України з кваліфікуючою ознакою, як вчинений особою, яка раніше вчинила розбій, враховуючи наявність обвинувального акту по кримінальному провадженню, внесеному в ЄРДР за № 120190403500000959, однак за вчинення попередніх злочинів, передбачених ч. 2, 3 ст. 187 КК України особу не засуджено, а тому враховуючи вимоги ст. 62 Конституції України про те, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, та роз'яснення, які містяться у п.п. 7, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» від 04.06.2010 року №7, суд приходить до висновку, що державним обвинуваченням не доведено факт вчинення кримінального правопорушення, особою, яка раніше вчинила розбій, а тому зазначена кваліфікуюча ознака підлягає виключенню із обвинувачення ОСОБА_5 .
Крім того, органами досудового розслідування та стороною обвинувачення ОСОБА_5 обвинувачується у відкритому заволодінні майна, яке перелічене в обвинувальному акті, а саме виробами із золота, одним з яких є пара золотих сережок вагою кожна по 1,5 грама 585 проби, вартість яких зазначена як 18 352 гривень 50 копійок, однак експертом за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 3697-19 від 14.08.2019 року для зручності та послідовності використання, результати розрахунків викраденого майна по кожному окремо зведені в таблиці, відповідно до якої вартість пари золотих сережок вагою кожна по 1,5 грама 585 проби становить 1852 гривень 50 копійок, а при підрахунку загальної вартості викраденого майна сума завданого збитку відповідає сумі в обвинувальному акті, а тому суд вважає вказану вартість пари золотих сережок вагою кожна по 1,5 грама 585 проби технічною опискою, яка властива будь-якій людині.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує, що обставин, які обтяжують та пом'якшують його покарання не встановлено.
Разом з тим, обвинувачений є особою, що в силу закону не судима, на обліках у лікарів фтизіатра, психіатра, нарколога не перебуває (а.п.116,117,118), за місцем мешкання характеризується задовільно (а.п.115).
Однак, обвинувачений скоїв злочин, який відносяться до категорії особливо тяжких, шкода завдана кримінальним правопорушенням не відшкодована, потерпіла наполягала на призначенні суворого покарання, підстави для застосування до ОСОБА_5 ст.ст. 69, 75 КК України відсутні і, виходячи з поняття покарання та його цілей, керуючись ст. 50 КК України, суд вважає необхідним призначити йому покарання виключно у вигляді реального позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна, в межах, передбачених санкцією даної статті.
До початку судового розгляду потерпілою ОСОБА_7 був заявлений цивільний позов про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди в сумі 18 352,10 грн., яка відповідає вартості викраденого у неї майна, та моральної шкоди в розмірі 15 000 гривень, яку вона мотивувала перенесеними моральними стражданнями у зв'язку із пережитим нею стресом внаслідок вчинення щодо неї зазначеного кримінального правопорушення, а також внаслідок погроз обвинуваченого, які вона вважала реальними та такими, що представляють небезпеку, як для її життя та здоров'я, так і щодо її малолітньої дитини, які вона просить стягнути на її користь з обвинуваченого. (а.п.20-22).
В судовому засіданні вина обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні розбійного нападу та заволодінні майном потерпілої ОСОБА_7 в сумі 18 352,10 грн. встановлена, а тому зазначена сума підлягає стягненню в силу вимог ст. 129 КПК України, ст. 1166 ЦК України з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_7 .
Аналізуючи позовні вимоги ОСОБА_7 , щодо відшкодування моральної шкоди, суд вважає їх такими, що також підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що дійсно потерпілій завдана моральна шкода, яка виразилась у моральних переживаннях та душевних стражданнях у зв'язку із перенесеним стресом, внаслідок погроз обвинуваченого, які вона вважала реальними і такими, що представляють небезпеку для життя та здоров'я, як її самої так і її малолітньої дитини.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ст. ст. 23, 1167 ЦК України, та роз'яснень, що викладені в п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та вважає суму відшкодування моральної шкоди, заявлену позивачем, а саме 15 000 гривень, розумною, доцільною та достатньою, враховуючи характер, ступінь та тривалість моральних страждань, і такою, що відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, з врахуванням обставин, при яких було спричинено моральну шкоду ОСОБА_7 .
Під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню були проведені судово-товарознавча та судова трасологічна експертизи №3697-19 (2х157 грн.), №5/4.6/657 (14х157,01) (а.п.94,99), загальна вартість яких складає 2 512,14 гривень, які підлягають стягненню з обвинуваченого в силу вимог ч. 2 ст. 124 КПК України.
На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, а також всі обставини по справі, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, колегія суддів,-
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у вигляді 8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією у власність держави всього майна, яке є його власністю.
Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати з моменту його затримання тобто з 31.07.2019 року.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_5 продовжити до набрання вироку законної сили.
Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 грошові кошти в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 18 352 (вісімнадцять тисяч триста п'ятдесят дві) гривні 10 копійок.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 грошові кошти в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати, пов'язані із залученням експертів, у сумі 2 512,14 гривень.
Копію вироку вручити ОСОБА_5 , негайно.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3