465/5104/18
2/465/1993/20
Іменем України
(заочне)
23.03.2020 року Франківський районний суд м.Львова у складі:
головуючого судді Маритьянової С.М.
за участю секретаря судового засідання Турчак М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири,-
Позивач звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої затопленням квартири, мотивуючи свої позовні вимоги наступним.
Позивач є квартиронаймачем і проживає у квартирі АДРЕСА_1 відповідно до ордера на службове приміщення №000027 від 18.09.2007. Позивач є одинокою матір'ю і проживає у вказаній квартирі разом із двома неповнолітніми дітьми ОСОБА_3 (2008 р.н.) та ОСОБА_4 (2001 р.н.). Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 . 31.05.2018 року з вини відповідача відбулося затоплення квартири позивача внаслідок від'єднання шланга від пральної машини, що підтверджується актом, складеним працівниками ЛКП «Вулецьке». Також в акті встановлено, що у квартирі АДРЕСА_3 відбулося залиття житлової кімнати площею 12 м. кв.
Неодноразові усні звернення до відповідача результату не дали. 16.07.2018 року позивач звернулася до судового експерта Лібича А.М. із заявою про проведення будівельно - технічного дослідження. Відповідно до висновку експерта №16/18 від 20.07.2018 року вартість відновлювального ремонту пошкоджень приміщень квартири АДРЕСА_3 становить 17 890, 00 грн. Окрім того, понесено витрати на здійснення експертного дослідження в сумі 3000,00 грн., що підтверджується копіями договору №16/18 від 2018 року, рахунку №16/18 від 16.07.2018 р., акта прийому - передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору №16/18 від 2018 р., квитанції № N0WFK4574 від 19.07.2018 на суму 3000,00 грн., квитанції № № N0WFK4574 від 19.07.2018 на суму 50,00 грн.
Крім того, затоплення квартири задало й моральну шкоду, зважаючи на те, що відповідач відмовився добровільно відшкодувати заподіяну шкоду, враховуючи тривалість порушення, характер понесених страждань, пов'язаних з порушенням звичайного укладу життя, щоденного домашнього відпочинку. Просить позов задоволити.
З 21.08.2018 року справа перебувала у провадженні судді ОСОБА_5 .
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, розпорядження керівника апарату Франківського районного суду м. Львова № 51/Р від 11.05.2019 року, 11.05.2019 року вказані матеріали передано судді Мартьяновій С.М.
Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 04.09.2019 року відкрито провадження у даній справі та ухвалено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.
Позивач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце слухання справи. Представник позивачки подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, і на підставі частини 3 ст.131 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає, що він не з'явився у судове засідання без поважних причин.
Відтак, суд вважає можливим проводити заочний розгляд справи на підставі ст.280 ЦПК України.
З урахуванням ч.2ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши надані суду докази, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що ордером на службове жиле приміщення №000027 від 18.09.2007 року, ОСОБА_1 надано право на зайняття службового приміщення, житловою площею 12 м.кв., за адресою: АДРЕСА_4 .
Довідкою з місця проживання про склад сім'ї і прописки ЛКП «Вулецьке» від 23.07.2018 №329, підтверджується, що в квартирі зареєстровано троє осіб: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Натомість, відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки 133320679 від 06.08.2018.
Як вбачається з Акту на предмет затоплення квартири АДРЕСА_1 , дану квартиру було затоплено 31.05.2018 року. Причиною затоплення стало від'єднання шланга від пральної машини.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 06.06.2018 року звернулась до відповідача з листом - зверненням, в якому зазначає, що погоджується на досудове врегулювання цієї проблеми, у випадку виконання ремонту у квартирі відповідачем за його кошти. Вказаний лист - звернення було відправлено поштою за місцем проживання та роботи відповідача.
Згідно висновку експерта №16/18 від 20.07.2018 року вартість відновлювальних ремонтно - будівельних робіт необхідних для усунення пошкоджень, що виникли внаслідок затоплення квартири становить 17 890, 00 грн. ( сімнадцять тисяч вісімсот дев'яносто гривень). Згідно рахунку №16/18 вартість експертного дослідження згідно Договору № 16/18 від 2018 р. становить 3000,00 грн. та 50, 00 грн. комісії за переказ готівки.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експерта; показаннями свідків.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала . Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
У відповідності до вимог ч.1 ст.80 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Позивачем та його представником доведено факт залиття квартири відповідачем.
Згідно з ч. 1ст. 1192 ЦК України, з врахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 2Постанови від 27 березня 1992 р. №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди», що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Частина 4 ст. 319 ЦК України визначає, що власність зобов'язує.
Згідно ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що залиття квартири позивача мало місце з вини сторони відповідача, при цьому на спростування розміру заподіяної шкоди відповідачем не надано жодного належного і допустимого доказу, а тому з відповідача на користь позивача у відшкодування матеріальної шкоди підлягає стягненню сума у розмірі 17 890,00 грн.
Частиною 1ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
У відповідності з п. 3 ч. 2 цієї статті моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Враховуючи роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, даних у п.9Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31 березня 1995 р., згідно з якими розмір відшкодування моральної шкоди визначається в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеню вини відповідача та інших обставин.
Зокрема, враховується що внаслідок затоплення квартири у позивача та його сім'ї відбулося порушення звичного укладу життя та щоденного комфортного домашнього відпочинку, а здійснення незапланованого термінового ремонту призвело до обмеження їх звичних витрат, суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди виходячи із засад розумності й справедливості підлягають задоволенню у розмірі 5 000 грн.
Крім того, вирішуючи питання про розподіл судових витрати, суд виходить із наступного.
Статтею 133 ЦК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Матеріалами справи встановлено, що вартість витрат за залучення експерта, яку поніс позивач становить 3000 гривень та 50 гривень комісія за переказ готівки за оплату послуг експерта. Сума сплаченого ним судового збору 704,80 гривень та 5000 грн. витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати.
Оскільки, рішенням суду позов задоволено, то у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача мають бути стягнуті судові витрати по оплаті судового збору в сумі 704,80 гривень 3000 гривень витрат за залучення експерта, 50 гривень комісія за переказ готівки за оплату послуг експерта та 5000 гривень витрати на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 130, 131, 141, 229, 229, 247, 263, 354 ЦПК України, ст.ст.22,23,319,322,1166,1167,1192 ЦК України; Постановами Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди» за № 6 від 27 березня 1992р., «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31 березня 1995 р. з наступними змінами та доповненнями, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_6 ) матеріальну шкоду в розмірі 17 890, 00 грн. ( сімнадцять тисяч вісімсот дев'яносто гривень), та моральну шкоду в розмірі 5000 грн. (п'ять тисяч гривень).
Стягнути з ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_6 ) витрат за проведення експертизи у розмірі 3000 (три тисячі) грн., 50 грн. комісії за переказ готівки за оплату послуг експерта, 704, 80 грн. судового збору та 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_5 ) на користь держави судовий збір у розмірі 704, 80 грн.
Сторони:
позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_6
відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_5 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 01 квітня 2020 року.
Суддя Мартьянова С.М.