Справа № 457/165/20
провадження №3/457/106/20
24 березня 2020 року м. Трускавець
Суддя Трускавецького міського суду Марчук В.І., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Трускавецького ВП Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, громадянина України, за ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №115806, громадянин ОСОБА_1 , 25.01.2020 року о 00.20 год. в м. Трускавці, по вул. Самбірській керував транспортним засобом Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком лікаря №37 від 25.01.2020 року.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не визнав, просив провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю складу адмінправопорушення. Пояснив, що транспортним засобом не керував, коли під'їхали працівники поліції. Автомобіль був припаркований, він прийшов лише, щоб забрати документи. Поліцейські запропонували пройти огляд на стан сп'яніння. Біля автомобіля, огляд на стан сп'яніння проходити йому не пропонували. Огляд на стан сп'яніння проводився в КП «ДМЛ №1»ДМР за допомогою технічного засобу Драгер Алкотест 6810, який не дозволений до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. З результатами алкотесту згідний не був. Огляд проводився у відсутності свідків.
Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази по справі, суд приходить до наступного висновку.
Пунктом 2.9 «а» ПДР України передбачено, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єктом правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є водій транспортного засобу, тобто особа яка керує транспортним засобом.
Відповідно до ч.1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України, вважаю такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з їх невідповідністю нормам ст. 256 КУпАП, положенням Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діяння, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (Рішення ЄСПЛ від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння встановлений ст. 266 КУпАП, а також «Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену спільним Наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року.
За правилами частин 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
З п. 4.2 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху вбачається, що до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності. У разі оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 122, ч. 3 ст. 123, ч. ч. 1-4 ст. 130 КУпАП, наявність свідків є обов'язковою.
Однак, у протоколі серія ОБ № 115806 від 25.01.2020 року не зазначено жодного свідка чи потерпілого, в матеріалах справи відсутні будь-які письмові пояснення свідків даного правопорушення, що є грубим порушенням ст. 256 КУпАП та суперечить викладеним в фабулі протоколу обставинам.
Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 порушено п. 2.9 (а) ПДР України. Однак для встановлення факту наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП по факту порушення вимог п. 2.9 (а) ПДР України слід встановити чи дотримано інспектором (поліцейським) процедуру направлення особи для проходження огляду на стан сп'яніння.
Зокрема, згідно п. 2, 3, 10 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Пунктами 3, 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 передбачено, що огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Отже, направлення водія до відповідного закладу охорони здоров'я для проведення медичного огляду здійснюється у разі його відмови від проходження такого огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловленої незгоди з результатами тесту проведеного на місці зупинки, при цьому немає значення чи виникла у поліцейського підозра про стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
Вказане також передбачено і вимогами ч. 3 ст. 266 КУпАП.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, оскільки жодного акту про відмову пройти такий огляд на місці зупинки транспортного засобу до матеріалів справи не долучено.
В той же час ч. 5 ст. 266 КУпАП регламентовано, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Таким чином, оскільки поліцейським не дотримано порядку проведення огляду особи на стан сп'яніння, а саме - не запропоновано пройти такий огляд на місці зупинки транспортного засобу, а відтак, суд не може брати до уваги результати висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння №37 від 25.01.2020, складеного у медичному закладі.
Крім цього, до матеріалів справи не додано цифрового носія з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, у зв'язку з чим будь-яких доказів щодо керування факту керування ОСОБА_1 25.01.2020 року автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, матеріали справи не містять.
Відповідно до ч.1ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 від керування транспортним засобом не відсторонювали, що свідчить про одне: ОСОБА_1 транспортним засобом не керував.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
У відповідності до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на їх користь.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005р., зміст постанови про адміністративне правопорушення повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КпАП України. Зокрема, у постанові про адміністративне правопорушення повинні бути зазначені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
За таких обставин протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 115806 від 25.01.2020 року не може бути відповідно до ст.ст. 251, 252 КУпАП достатнім доказом встановлення правопорушення, оскільки суб'єктом владних повноважень огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП..
Інших доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП працівниками поліції не надано.
Згідно з п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, той факт, що будь-яких даних про факт керування 25.01.2020 року ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння матеріали справи не містять, у справі відсутні відомості про свідків правопорушення чи їхні письмові пояснення, до протоколу не додано акту огляду водія на стан сп'яніння та його відмову пройти такий огляд на місці зупинки транспортного засобу, в матеріалах справи відсутні цифровий носій з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, а відтак, приходжу до висновку про необхідність закриття провадження в даній справі, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діянні ОСОБА_1 .
Беручи до уваги вищезазначене, керуючись ст.ст.247,130, 283, 284 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП України, відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: В. І. Марчук