02 квітня 2020 року
м. Рівне
Справа № 569/9490/15-ц
Провадження № 22-ц/4815/449/20
Рівненський апеляційний суд:
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий : Боймиструк С.В.,
судді: Гордійчук С.О., Шимків С.С.
секретар судового засідання: Тхоревський С.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 05 лютого 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на заставне майно,
22 січня 2020 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 569/9490/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про звернення стягнення на заставне майно.
Заяву мотивує тим, що рішення суду на даний час не виконано, відповідачі переховують автомобіль і відмовляються виконувати рішення суду, а тому без ухвалення додаткового рішення вважає неможливим виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05.04.2017.
За наведеного, просить вилучити у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і передати стягувачу - ОСОБА_1 на час продажу предмет застави: легковий автомобіль (хетчбек) марки «SKODA», модель «FABIA AMBIENTE», 2008 року виробництва, д.н.з. НОМЕР_1 , колір оранжевий, кузов № НОМЕР_2 , тип ТЗ легковий - В хетчбек, зареєстрований за ОСОБА_3 23.08.2008 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого ВРЕР УДАІ м. Рівне УМВС України в Рівненській області та на підставі рішення Рівненського міського суду від 01.12.2014 у цивільній справі № 569/17235/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя, виділений у власність ОСОБА_2 .
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 05 лютого 2020 року в прийнятті додаткового рішення у цивільній справі №569/9490/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на заставне майно відмовлено.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану ухвалу суду першої інстанції незаконною, необґрунтованою, постановленою за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.
Звертає увагу суду, що виконавчий лист від 05.09.2017 №569/9490/15-ц не містить заходів примусового виконання рішення суду в розумінні ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" і як наслідок не підлягає виконанню в примусовому порядку. Окрім того, боржниками в добровільному порядку рішення суду не виконане й останні переховують предмет застави.
Зазначає, що приймаючи рішення про звернення стягнення на заставне майно в рахунок погашення боргу шляхом продажу вказаного автомобіля ОСОБА_1 з укладенням від імені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 договору купівлі-продажу або будь-яким способом з іншою особою-покупцем, суд надав позивачу - ОСОБА_1 повноваження на отримання дублікату Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в сервісних центрах МВС України по свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу або його дублікату для його подальшої реалізації, а також наданням ОСОБА_1 всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в сервісних центрах МВС України. Однак, ОСОБА_1 не може реалізувати своє право, надане судом, й отримати дублікат Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу й зняття його з реєстрації у зв'язку з тим, що автомобіль, який ОСОБА_1 має право продати в рахунок погашення боргу йому не переданий.
Вказує, що відсутність рішення про передачу заставного майна стягувачу призводить до неможливості виконання рішення суду про звернення стягнення на заставне майно.
З цих підстав просять скасувати ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 05 лютого 2020 року та ухвалити рішення, котрим заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
В поданому на апеляційну скаргу відзиві, ОСОБА_2 зазначає, що дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність відмовити в ухваленні додаткового рішення.
Зазначає, що додаткове рішення суду це такий акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушення вимог його повноти. Додаткове рішення суду ухвалюється тоді, коли суд не вирішив усі заявлені вимоги у справі або не розв'язав окремі процесуальні питання.
Вказує, що оскільки рішенням суду від 05.04.2017 вирішено всі позовні вимоги ОСОБА_1 , що підтримані ним, судом зазначено дії, які необхідно виконати, вирішено питання про судові витрати, а тому в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення Рівненським міським судом відмовлено обґрунтовано.
За наведеного, просила залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Сторони завчасно були повідомлені про час і місце розгляду справи, однак до суду не з'явились та причин неявки не повідомили, тому колегія суддів вважає за можливе продовжити розгляд за їх відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішенням суду вирішено всі позовні вимоги ОСОБА_1 , що підтримані ним, судом зазначено дії, які необхідно виконати, вирішено питання про судові витрати.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають дійсним обставинам справи та вимогам закону.
Судами установлено та не заперечується сторонами, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 05.04.2017 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на заставне майно було задоволено. В рахунок погашення заборгованості за Договором позики від 18.03.2010 року, що укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в сумі 120000 грн. звернуто стягнення на предмет застави: легковий автомобіль (хетчбек) марки «SKODA», модель «FABIA AMBIENTE», 2008 року виробництва, д.н.з. НОМЕР_1 , оранжевий, зареєстрований за ОСОБА_3 23.08.2008 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого ВРЕР УДАІ м. Рівне УМВС України в Рівненській області та на підставі рішення Рівненського міського суду від 01.12.2014 у цивільній справі №569/17235/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя, виділений у власність ОСОБА_2 , шляхом продажу вказаного автомобіля ОСОБА_1 з укладанням від імені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 договору купівлі-продажу або будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням повноважень на отримання дублікату Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в сервісних центрах МВС України по свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу або його дублікату для його подальшої реалізації, а також наданням ОСОБА_1 всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в сервісних центрах МВС України.
Звернувшись із заявою про ухвалення додаткового рішення, ОСОБА_1 фактично заявив нові позовні вимоги, які не були предметом розгляду місцевим судом при ухваленні згаданого рішення в справі від 05.04.2017 та просить вилучити у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і передати стягувачу - ОСОБА_1 на час продажу предмет застави : легковий автомобіль (хетчбек) марки «SKODA», модель «FABIA AMBIENTE», 2008 року виробництва, покликаючись на те, що рішення суду на даний час не виконано, відповідачі переховують автомобіль і відмовляються виконувати рішення суду, а тому без ухвалення додаткового рішення вважає неможливим виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05.04.2017.
За загальними правилами рішення суду повинно бути повним, містити відповіді суду на всі заявлені вимоги, а також розв'язувати всі інші, в тому числі процесуальні питання. Неповнота та невизначеність доводів суду щодо заявлених у справі вимог, а також окремих процесуальних питань є правовою підставою для ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1)стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2)суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3)судом не вирішено питання про судові витрати;
4)суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Отже, ч. 1 ст.270ЦПК України встановлює вичерпний перелік випадків у яких може бути ухвалене додаткове рішення. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд має відмовити в його ухваленні, постановивши відповідну ухвалу.
Тобто, вказана норма процесуального закону встановлює, визначає та регламентує підстави вирішення питання про ухвалення додаткового рішення, а не нового рішення за новими вимогами.
Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суд України №14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ЦПК України і воно не може змінити суті основного рішення.
Додаткове рішення суду - це такий акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог його повноти. Додаткове рішення суду ухвалюється тоді, коли суд не вирішив усі заявлені вимоги у справі або не розв'язав окремі процесуальні питання.
Колегія суддів повністю погоджується із висновками суду першої інстанції, що оскільки рішенням суду вирішено всі позовні вимоги ОСОБА_1 , що підтримані ним, судом зазначено дії, які необхідно виконати, вирішено питання про судові витрати, тому правомірно відмовлено в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
Аналізуючи матеріали справи, колегія суддів виходить з того, що у справі, що розглядається, судом першої інстанції було надано відповіді на всі істотні питання, що виникають при розгляді справи, а доводи, викладені у апеляційній скарзі не дають підстав вважати, що судом допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору та не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанцій.
Підстав для скасування ухвали суду першої інстанції апеляційний суд не вбачає, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржену ухвалу - залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 367, 368, 371, п.1. ч.1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384, ст. 389 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 05 лютого 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст постанови складений 02 квітня 2020 року.
Головуючий: С.В. Боймиструк
Судді: С.О. Гордійчук
С.С. Шимків