Справа № 161/18868/19 Провадження №22-ц/802/530/20 Головуючий у 1 інстанції: Пушкарчук В. П.
Категорія:1 Доповідач: Шевчук Л. Я.
02 квітня 2020 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Шевчук Л.Я., розглянувши клопотання представника відповідача Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - Грановської Наталії Сергіївни про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про припинення податкової застави щодо нерухомого майна, за апеляційною скаргою представника відповідача Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - Грановської Наталії Сергіївни на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 січня 2020 року,
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 січня 2020 року в даній справі позов задоволено. Ухвалено припинити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно податкову заставу щодо нерухомого майна, а саме: адміністративний будинок А-2 площею 285,6 кв. м, цеху по виробництву морозива Б-1 площею 2262,8 кв м, складу тари №2 В-1 площею 298,7 кв м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_1 на праві приватної власності.
Вирішено питання судового збору.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представником відповідача Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - Грановською Н. С. подано апеляційну скаргу та одночасно заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», ч. 1 ст. 136 ЦПК України враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зі змісту даних норм слідує, що підставою для відстрочення сплати судового збору може бути майновий стан сторони.
Крім того, дані дії є правом, а не обов'язком суду і застосовуються у виключних випадках за наявності лише вагомих для цього підстав.
Необхідною умовою, за якої може мати місце відстрочка чи розстрочка, а також звільнення від сплати, - це майновий стан сторони, який повинен бути підтверджений доказами.
Наведені представником відповідача обставини не дають суду підстав, передбачених ст. 136 ЦПК України для звільнення від сплати судового збору, оскільки вони не підтверджені доказами.
Зазначені доводи не можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору та/або звільнення від його сплати, оскільки судовий збір, його об'єкти та ставки, підстави і порядок сплати, а також умови відстрочення сплати, звільнення від сплати встановлені законом, тобто справляння судового збору переслідує законну мету.
Враховуючи, що при вирішенні судами питань про судові витрати має бути забезпечений баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами щодо можливості звернення до суду та оскарження рішення суду, з другого, за таких обставин суд приходить до висновку, що у зв'язку з відсутністю встановлених законом підстав, підтверджених належними і допустимими доказами, для відстрочення сплати судового збору, в задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 127, 136 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд апеляційної інстанції
У задоволенні клопотання представника відповідача Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - Грановської Наталії Сергіївни про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинсмької області від 23 січня 2020 року в даній справі відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя