Справа № 158/8/20 Головуючий у 1 інстанції: Костюкевич О. К.
Провадження № 22-ц/802/429/20 Категорія: 39 Доповідач: Данилюк В. А.
02 квітня 2020 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Данилюк В.А.,
суддів - Киці С.І., Шевчук Л.Я.,
з участю:
секретаря судового засідання Вергуна Т. С.,
розглянувши в місті Луцьку в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега фактор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 28 січня 2020 року,
В грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега фактор» (далі - ТОВ «ФК «Омега фактор») звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 28 січня 2020 року позов задоволено. Стягнуто витрати пов'язані з оплатою судового збору.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції було допущено неповне з'ясування обставин справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також неправильно застосовані норми процесуального права.
Таким чином, вважає рішення суду незаконним, необґрунтованим, прийнятим з грубим порушенням норм процесуального права, просить рішення скасувати.
ТОВ «Фінансова компанія «Омега-Фактор» подало відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції є таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Справа розглядається в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи як малозначна відповідно до норм ч. 6 ст. 19, ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Апеляційний суд в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
30 грудня 2019 року ТОВ «ФК «Омега фактор» направило до суду поштою позов про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.
Доводи позовної заяви обґрунтовував тим, що 17 грудня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «ТЕРРА БАНК» (далі ПАТ «ТЕРРА БАНК») та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір про встановлення овердрафту № Д-39/32, за умовами якого відповідачу було надано кредит на споживчі цілі на умовах овердрафту в розмірі 16 500 грн. строком до 24 липня 2014 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 37% річних.
В період 2014-2018 років мало місце перехід прав та обов'язків від ПАТ «Терра Банк» до Публічного акціонерного товариства «Перехідний Банк «Кристалбанк» (далі ПАТ «Перехідний Банк «Кристалбанк»), яке у подальшому внаслідок втрати ним статусу перехідного змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Кристалбанк» (далі ПАТ «Кристалбанк»), яке в свою чергу в подальшому змінило назву з Публічного акціонерного товариства «Кристалбанк» на Акціонерне товариство «Кристалбанк» (далі АТ «Кристалбанк»).
27 грудня 2018 року між AТ «Кристалбанк» та ТОВ «ФК «Омега фактор» укладений Договір про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги, відповідно до якого ТОВ «ФК «Омега фактор» набуло всіх прав кредитора за кредитними операціями, переданими йому згідно Додатку № 1 до Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 27 грудня 2018 року, в зв'язку з чим з 27 грудня 2018 року позивач набув всіх прав кредитора по відношенню до відповідача ОСОБА_1 .
Посилаючись на невиконання відповідачем умов кредитного договору, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором від 17 грудня 2013 року станом на 27 грудня 2018 року в сумі 35749 грн 85 коп, яка складається з: 16500 грн прострочена заборгованість за кредитом; 19249 грн 85 коп заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом, а також сплачений судовий збір. На підтвердження заборгованості було подано відповідний розрахунок.
Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 28 січня 2020 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега факторинг» заборгованість за кредитним договором про встановлення овердрафту № Д-39/32 від 17.12.2013 року у розмірі 35749 (тридцять п'ять тисяч сімсот сорок дев'ять) грн. 85 коп. Стягнуто з відповідача витрати пов'язані з оплатою судового збору в сумі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн.
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, місцевий суд виходив із їх обґрунтованості та доведеності.
Зобов'язання виникають з підстав, передбаченихст.11ЦК України), зокрема договорів.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до ч. 1ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами в зобов'язанні є боржник і кредитор (ч. 1ст. 510 ЦК України).
Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов'язанні.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов'язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).
При цьому слід враховувати, що у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2ст. 77 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування (ч. 1ст. 80 ЦПК України).
Частиною 1ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин 5, 6ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги розрахунок заборгованості по кредитному договору, з урахуванням сукупності досліджених матеріалів справи, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що ТОВ «ФК «Омега фактор» має право вимоги кредитора до боржника ОСОБА_1 в межах зобов'язання, яке було передано за договором відступлення прав вимоги від 27 грудня 2018 року, а відтак позовні вимоги підлягали задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, 30 грудня 2019 року ТОВ «ФК «Омега фактор» направило до суду поштою позов про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. Позовну заяву підписано представником позивача ОСОБА_2 , яка має процесуальну дієздатність, на підставі довіреності № 10 від 21.05.2019, яка є дійсною та відповідає вимогам ст. 246 ЦК України, та якою передбачено право останньої підписувати та подавати позовні заяви до судів. Посадове становище підписанта зазначено у довіреності. Довіреність є чинною до 31.12.2019. Тобто до суду надана довіреність повноважного представника з відповідними повноваженнями.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
За ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частина 1, 2, 4 ст. 274 ЦПК України встановлює, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, зокрема, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Відповідно до ч. 4, 6 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині 13 ст. 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ціна позову в даній справі становить 35749 грн 85 коп, таким чином, відповідно до ч. 6 ст. 19, ч. 1 ст. 369 ЦПК України дана справа є малозначною, а тому підлягає розгляду згідно вищевказаних норм закону в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже суд першої інстанції під час розгляду справи встановив фактичні обставини справи на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування прийнятого у справі рішення.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки та обставина, що суд першої інстанції неправильно зазначив у рішенні, що відзив на позов не подавався, не впливає на правильність висновків суду стосовно підставності позовних вимог. Покликання на додані до відзиву на позовну заяву копії квитанцій не спростовують висновків суду з урахуванням того, що дані ксерокопії не є належними та допустимими доказами у справі, не містять достатньої інформації щодо погашення боргу, пов'язаного з даним кредитним договором, а тому не спростовують розрахунку боргу, поданого позивачем.
На підставі викладеного, колегія суддів не вбачає підстав, передбачених ст. 376 ЦПК України, для скасування або зміни судового рішення.
Частиною 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове рішення, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 28 січня 2020 року в даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 2 квітня 2020 року.
Головуючий
Судді