Справа № 761/32518/19
Провадження № 2/761/1988/2020
19 лютого 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарі: Осадчук М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Друга Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом,-
15 серпня 2019 року до суду надійшла зазначена позовна заява.
В позовних вимогах позивач просить: визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_2 .
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 . За життя, ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлою було складено заповіт, відповідно до якого вона заповідала усе своє майно позивачу ОСОБА_1 ..
Як зазначає позивач, інших спадкоємців у ОСОБА_2 не було. На момент смерті ОСОБА_2 була власником квартири АДРЕСА_1 . Після її смерті позивач звернулася до Другої державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, але постановою від 23.04.2019 року їй було відмовлено у видачі такого свідоцтва, оскільки у спадкоємця відсутні оригінали правовстановлюючих документів на зазначену квартиру. Крім того, Управління житлово - комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації відмовилось видавати дублікат правовстановчих документів.
В судове засідання позивач не з'явилась, до суду подала заяву в якій просила розглядати справу за її відсутності, зазначає що заявлені вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив до суду не надходив.
Третя особа представника в судове засідання не направила, звернулася до суду із заявою в якій просила слухати справу у відсутність їх представника.
Тому на підставі положень статті 223 ЦПК України суд продовжив слухання справи у відсутність сторін, які не з'явились в судове засідання.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані докази, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку про задоволення позову за наступних підстав.
Судом встановлено, що на випадок своєї смерті ОСОБА_2 здійснила розпорядження згідно з яким все своє майно заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть виданого 03.08.2018 НОМЕР_1 .
З матеріалів спадкової справи вбачається, що 01.08.2018 року позивач звернулась із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2
ОСОБА_2 на день смерті належала на праві власності квартира АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на житло виданого Державною акціонерною холдинговою компанією «Артем» від 06.04.1999 року.
З Інформаційної довідки Київського міського бюро технічної інвентаризації від 13.01.2020 року за №062/14-349 вбачається, що квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 06.04.1999 року Державною акціонерною холдинговою компанією «Артем» наказ №4052.
ОСОБА_2 по день смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади міста Києва №36968098 від 01.02.2019 року
Постановою від 23.04.2019 року, ОСОБА_3 державний нотаріус Другої київської державної нотаріальної контори відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно.
Зі змісту ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Водночас, відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів, тобто дій особи, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У відповідності із положеннями статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом та за законом.
Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.
Згідно статті 1233 Цивільного кодексу України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України встановлено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).
Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень
Отже, в судовому засіданні встановлено, що померла на випадок своєї смерті розпорядилась майном (склала заповіт), а позивач в свою чергу звернулася із заявою про прийняття спадщини. Також не було встановлено, що у встановлені діючим законодавством строки позивач відмовилась від прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 . Під час розгляду справи не встановлено інших спадкоємців за заповітом чи законом.
Повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, на які посилалась позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки померла склала заповіт на користь позивача при цьому остання не відмовлялась від прийняття спадщини, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, та вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Керуючись ст. ст. 326, 1216, 1217, 1218, 1261 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 213, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Київської міської ради (ЄДРПОУ 22883141, м.Київ, вул.Хрещатик,36), третя особа: Друга Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Н.Г.Притула