Справа № 363/1851/19
"31" березня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Арапіної Н.Є.
з секретарем Бурлака Д.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,
позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування. Свої вимоги мотивував тим, що 16 квітня 2016 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки «Volkswagen» д/н НОМЕР_1 під керуванням відповідача та автомобіля марки «Nissan Micra» д/н НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якої застрахована у позивача. Згідно звіту про оцінку колісного транспортного засобу № 02-28/04 від 28 квітня 2016 року вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Nissan Micra» д/н НОМЕР_2 становить у розмірі 14 475,09 грн., вартість матеріального збитку становить у розмірі 14 175,31 грн. Згідно страхового акту № 00191466 заявлена подія є страховим випадком за Полісом № АЕ/5984285 від 23 жовтня 2015 року виплата страхового відшкодування підлягає у розмірі 14 175,31 грн. Згідно платіжного доручення № 020620 від 14 червня 2016 року позивачем перераховано на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 14175,31 грн. У зв'язку з чим просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в порядку регресу шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 14175,31 грн. та витрати по сплаті судового збору.
Представник позивач у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
Судова повістка про виклик відповідача в судове засідання в порядку ст. 130 ЦПК України не вручена з відміткою - "за закінченням встановленого строку зберігання".
Відповідно до ч.6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно ч.1 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
За таких обставин суд вважає за можливе справу по суті розглянути за відсутності сторін в судовому засіданні на підставі наявних справі доказів без фіксування судового засідання технічними засобами на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
20 травня 2016 року постановою Дніпровського районного суду м. Києва відповідача визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КпАП, зі змісту якої вбачається, що відповідач відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного сп'яніння (а.с.34).
Згідно звіту про оцінку колісного транспортного засобу № 02-28/04 від 28 квітня 2016 року вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Nissan Micra» д/н НОМЕР_2 становить у розмірі 14 475,09 грн., вартість матеріального збитку становить у розмірі 14 175,31 грн. (а.с. 8-25)
Згідно страхового акту № 00191466 заявлена подія є страховим випадком за Полісом № АЕ/5984285 від 23 жовтня 2015 року виплата страхового відшкодування підлягає у розмірі 14 175,31 грн. (а.с. 26).
Згідно платіжного доручення № 020620 від 14 червня 2016 року позивачем перераховано на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 14175,31 грн. (а.с. 31).
10 травня 2018 року на адресу відповідача направлено претензію про відшкодування завданих матеріальних збитків в порядку регресу в розмірі 14175,31 грн. (а.с. 30).
Між сторонами виникли правовідносини щодо відшкодування збитків у позадоговірних зобов'язаннях.
Предметом доказування є вчинення відповідачем певних дій, які призвели до заподіяння позивачу матеріальної шкоди.
Представник позивача в обґрунтування позовних вимоги посилався на виплату страхового відшкодування у розмірі 14175,31 грн., у відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини відповідача, який в порушення вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного сп'яніння.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти:
а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.
б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ст. 22 ЦК України).
в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
Частина 2 цієї статті встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв'язку із наявністю вини іншої особи або у зв'язку із дією об'єктивних обставин).
Відповідно до частини 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Згідно ст. 1191 ЦК України та п.38.2.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що особа яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Відповідно до п.п. 38.1, 38.1.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; б) якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії; в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником); г) якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху; ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону; д) якщо страховий випадок настав з використанням забезпеченого транспортного засобу в період, не передбачений договором внутрішнього страхування (при укладенні договору страхування з умовою використання транспортного засобу в період, передбачений договором страхування).
Як роз'яснено в п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від №4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» керування транспортним засобом особою у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або передача управління транспортним засобом такій особі, що є підставою для регресної вимоги (стаття 38 Закону № 1961-IV), може бути підтверджено вироком суду, постановою про накладення адміністративного стягнення або іншими доказами, які з достовірністю встановлюють таку обставину, а при передачі транспортного засобу особі у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, про такий стан має бути відомо особі, яка передає транспортний засіб.
Судом встановлено, що зі змісту постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 20 травня 2016 року вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного сп'яніння.
За встановлених обставин позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування підлягають задоволенню повністю: стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», код ЄДРПОУ 20033533, юридична адреса: 01032, вул. Саксаганського, 70-А, м. Київ, у відшкодування в порядку регресу шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 14 175 (чотирнадцять тисяч сто сімдесят п'ять) грн. 31 коп.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір за подачу позову майнового характеру у розмірі 1921 грн. 00 коп.
Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 1921,00 грн.
Керуючись ст.ст. 993, 1166, 1191 ЦК України, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від №4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273, 353 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», код ЄДРПОУ 20033533, юридична адреса: 01032, вул. Саксаганського, 70-А, м. Київ, у відшкодування в порядку регресу шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 14 175 (чотирнадцять тисяч сто сімдесят п'ять) грн. 31 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», код ЄДРПОУ 20033533, юридична адреса: 01032, вул. Саксаганського, 70-А, м. Київ, судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 02 квітня 2020 року.
Суддя Н.Є.Арапіна