Справа №760/624/20
Провадження №1-кс/760/396/20
17 лютого 2020 року слідчий суддя Солом'янського районного суд м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши заяву слідчого судді Солом'янського районного суду м.Києва ОСОБА_3 про самовідвід у справі №760/624/20, провадження № 1-кс/760/372/20 за скаргою потерпілого ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого в кримінальному провадженні № 42018000000000686, -
У провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебувають матеріали скарги потерпілого ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого в кримінальному провадженні № 42018000000000686 (справа № 760/624/20, провадження № 1-кс/760/372/20).
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 заявила самовідвід у цій справі з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, оскільки в даному кримінальному провадженні було двічі задоволено заяви потерпілого ОСОБА_5 про відвід слідчого судді ОСОБА_3 від розгляду скарг, поданих потерпілим ОСОБА_6 на рішення та бездіяльність детективів НАБ України та прокурорів САП в кримінальному провадженні № 42018000000000686.
Крім того, слідчий суддя ОСОБА_7 в поданій заяві про самовідвід зазначила, що в ухвалі судді від 05.12.2019р. основною підставою для задоволення заяви потерпілого ОСОБА_5 про відвід слідчого судді зазначено те, що слідчий суддя ОСОБА_3 не може брати участь в кримінальному провадженні № 42018000000000686 від 23.03.2018р., оскільки її вже було відведено від розгляду іншої скарги потерпілого ОСОБА_5 , але в рамках одного і того ж кримінального провадження.
Особи, які беруть участь у кримінальному провадженні та особа, яка заявила самовідвід, у судове засідання не з'явились.
Вивчивши подану заяву про самовідвід, суд приходить до наступного.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Положення Конвенції щодо права особи на справедливий суд знайшли відображення у ст. 21 КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь- який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
Проте, між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»), У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).
Європейський суд з прав людини зазначає у рішеннях «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії» що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід. (Постанова Верховного Суду від 17.09.2019р., справа № 277/599/15-к, провадження № 51-9889км18).
Як встановлено в ході судового розгляду заяви про самовідвід, у провадженні слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 , на даний час перебуває скарга потерпілого ОСОБА_4 на постанову слідчого, подана ним в рамках кримінального провадження № 42018000000000686 від 23.03.2018р. (справа № 760/624/20, провадження № 1-кс/760/372/20), в якому вже двічі ухвалами суддів Солом'янського районного суду м. Києва від 15.01.2019р. та від 05.12.2019р. було відведено слідчого суддю ОСОБА_3 , тому слідчим суддею ОСОБА_3 було заявлено самовідвід в даній справі.
Згідно ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. Відвід повинен бути вмотивованим.
Статтею 81 КПК України передбачено порядок вирішення питання про відвід, відповідно якої, всі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює. При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів. Якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.
Статтею 82 КПК України передбачено, що у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) слідчого судді кримінальне провадження передається на розгляд іншому слідчому судді. Слідчий суддя, суддя (судді), на розгляд яких передається кримінальне провадження або справа, визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений ст.ст. 75,76 КПК України.
Дослідивши заяву про самовідвід, суд дійшов висновку про обґрунтованість і вмотивованість заявленого самовідводу, та у наведені поважних підстав, які є достатніми для її задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 35, 75, 80-82 КПК України, суд -
Заяву слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду скарги потерпілого ОСОБА_4 на постанову слідчого в кримінальному провадженні № 42018000000000686 від 23.03.2018р. (справа № 760/624/20, провадження № 1-кс/760/372/20) - задовольнити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1