СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
ун. № 759/5328/20
пр. № 3/759/2464/20
01 квітня 2020 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Скорін А.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції Національної поліції України в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 4 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
24.03.2020 року в провадження Святошинського районного суду м. Києва з Управління патрульної поліції Національної поліції України в м. Києві надійшла справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , 12.03.2020 року, приблизно о 18:45 год., керуючи автомобілем марки «Мазда», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Чистяківська, 7, в м. Києві, не надав перевагу у русі пішоходу, що знаходився на пішохідному переході, змусивши його пришвидшитись та змінити напрямок руху, щоб уникнути зіткнення, чим створив аварійну ситуацію.
У судовому засіданні, заслухавши пояснення гр. ОСОБА_1 , який свою вину не визнав, дослідивши письмові пояснення учасників дорожньої пригоди, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення пункту 18.1 Правил дорожнього руху та ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 18.1 ПДР водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обовязки у правовому полі.
При таких обставинах, суддя приходить до висновку про те, що гр. ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 122 КУпАП.
Вина особи, що притягується до адміністративної відповідальності підтверджується, протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 425396 від 12.03.2020 року, схемою ДТП та письмовими поясненнями учасників ДТП.
Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суддя вважає за необхідне гр. ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції інкримінованої статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 40-1, 283 КУпАП з правопорушника слід стягнути 420,40 грн. судового збору.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст. 40-1, ч. 4 ст. 122, 283, 284 КУпАП, -
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становичать 680 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення в сумі 0.2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, який становить 420,40 гривень.
Строк пред'явлення до виконання - 3 місяці.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва.
Суддя Святошинського
районного суду м. Києва А.В. Скорін