ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1239/20
провадження № 3/753/1127/20
"13" березня 2020 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коляденко П.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого водієм в ТОВ «ЛБМ-КИЇВ», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 , 14.01.2020 року, о 07 год. 50 хв., рухаючись по вул. Шевченка в смт Чорнухи Полтавської обл., в порушення вимог п. 2.9 а) ПДР, керував автомобілем марки «ВАЗ 2105», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, проводився у лікаря-нарколога за адресою: Полтавська обл., смт Чорнухи, вул. Мележика, 14, у КНП «Чорнухинська РЛ», відповідно до висновку якого водій ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
До суду ОСОБА_1 не з'явився, 14.02.20 року надіслав на адресу суду клопотання про відкладення судового засідання, у зв'язку із зайнятістю його захисника Скомського В.В. в іншому процесі у м. Біла Церква.
05.03.2020 року ОСОБА_1 до суду також не з'явився, 04.03.2020 року від захисника ОСОБА_1 - адвоката Скомського В.В. надійшло клопотання про відкладення судового засідання, у зв'язку із зайнятістю в іншому процесі в Подільському районному суді м. Києва.
13.03.2020 року захисник Скомський В.В. заявив клопотання про направлення справи за підсудністю.
Разом з тим, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України» (2005 р.), у силу вимог параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням параграфу 1 статті 6 даної Конвенції.
При цьому до завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення наряду із охороною прав і свобод громадян віднесено в тому числі і виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Таким чином відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення не має перешкоджати її розгляду зі збереженням можливості притягнення особи до адміністративної відповідальності в межах строків, визначених, зокрема, статтею 38 КУпАП, у разі встановлення наявності складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Також, справа не є складною ні в правовому, ні у фактичному аспекті, і в даному випадку безпідставне задоволення клопотання та відкладення розгляду на дату, яка би безальтернативно була би поза межами строку накладення адміністративного стягнення, призвела би до штучного створення умов для уникнення відповідальності за скоєне правопорушення.
Враховуючи викладене, з метою дотримання вимоги розумного строку відповідно до статті 6 параграфа 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважаю за необхідне у задоволенні вказаного клопотання відмовити та розглядати справу на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.
Як вбачається ОСОБА_1 в своїх письмових поясненнях, наданих під час оформлення пригоди зазначав, що він, напередодні ввечорі, десь близько третьої години ночі, перебуваючи в гостях у свого знайомого, у смт Чорнухи, випив 200 гр. горілки, а вранці сів за кермо, по вул. Шевченка його було зупинено працівниками поліції, які повідомили, що він порушив ПДР. В подальшому йому було запропоновано пройти огляд на місці, від проходження якого він відмовився, після чого було запропоновано проїхати до лікарні, на що він погодився, тест показав 1,53 проміле.
Згідно даних висновку КНП «Чорнухинська РЛ» від 14.01.2020 рокущодо результатів медичного огляду з метою виявлення, зокрема, стану алкогольного сп'яніння, складеного на підставі акту медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1 від 14.01.2020 року, ОСОБА_1 під час проведення огляду о 08 год. 50 хв. 14.01.2020 року перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до даних рапорту СРПП № 2 Чорнухинського ВП ГУНП в Полтавській області ст. сержанта поліції Фесечка В., при патрулюванні в смт Чорнухи, 14.01.2020 року, о 07 год. 50 хв., за порушення ПДР, було зупинено автомобіль «ВАЗ 2105», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , в ході спілкування із яким, у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та почервоніння обличчя та запропоновано пройти огляд на місці, від проходження якого останній відмовився. В подальшому ОСОБА_2 було запропоновано пройти огляд у лікаря-нарколога, на що останній погодився та його було доставлено до лікаря-нарколога за адресою: Полтавська обл., смт Чорнухи, вул. Мележика, 14. При огляді було встановлено, що ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп'яніння.
При цьому вважаю, що дані рапорту є належним доказом по справі, оскільки згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Будь-яких даних на підтвердження перевищення працівником поліції ОСОБА_3 своїх службових повноважень чи будь-яких зловживань службовими обов'язками, в матеріалах справи не має та до суду не подано.
Крім того, як вбачається із письмових пояснень ОСОБА_4 , його було зупинено працівниками поліції та запропоновано бути свідком проходження огляду на визначення стану сп'яніння чи відмови від проходження такого огляду, на що він погодився. В подальшому, коли водієві було запропоновано пройти відповідний огляд, останній від проходження огляду на місці відмовився, при цьому погодився проїхати до лікарні. Також зауважив, що ОСОБА_1 поводив себе агресивно, висловлювався нецензурною лайкою, в його присутності рукою розбив переднє бокове скло автомобіля, від нього було чути різкий запах алкогольного сп'яніння, і у останнього спостерігалася нечітка мова.
Аналогічні пояснення було надано і іншим свідом - ОСОБА_5 , якого також було зупинено працівниками поліції та запропоновано бути свідком. При цьому ОСОБА_1 від проходження огляду на місці відмомвився, погодився проїхати до лікарні. Також додав. що від останнього було чути різкий запах алкоголю.
Крім того, відповідно до ч. 1 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 р. № 1395, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з даних протоколу, ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом, а автомобіль, яким керував останній, було передано під керування ОСОБА_5 .
Оцінюючи докази в їх сукупності приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджена в повному обсязі.
Враховуючи особу правопорушника, та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Крім того, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420 грн. 40 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, 130 ч. 1, 283-285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420 грн. 40 коп.
Строк позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів обчислювати з дня винесення постанови про позбавлення цього права, у разі ухилення від здачі документа, що посвідчує право керування транспортними засобами - з моменту примусового вилучення такого документу.
Роз'яснити, що в разі несплати штрафу в п'ятнадцятиденний строк з дня вручення постанови правопорушнику, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Крім того, роз'яснити, що після закінчення призначеного строку позбавлення спеціального права, вилучене посвідчення водія повертається після успішного складання іспитів на право керування транспортним засобом.
Постанова судді пред'являється до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя