Справа № 725/1665/16-а
02 квітня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Іваненко Т.В.
суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій незаконними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
23 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Сьомого апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами в порядку ст.361 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просить суд:
- переглянути постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.03.2017 (справа № 725/1665/16-а), якою скасовано постанову Першотравневого районного суду м.Чернівці від 11 травня 2016 року;
- прийняти постанову, якою залишити в силі постанову Першотравневого районного суду м.Чернівці від 11 травня 2016 року про зобов'язання перерахунку пенсії позивачу із розрахунку 90% з 01.01.2016, без обмеження її максимального розміру.
В обґрунтування даної заяви позивач зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, що, на думку ОСОБА_1 , є підставою для перегляду постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду по справі № 295/7555/16-а від 20 грудня 2016 року за виключними обставинами та ухвалення нового судового рішення.
Відповідно до Указу Президента України №455/2017 від 29 грудня 2017 року "Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах" ліквідовано Вінницький апеляційний адміністративний суд та утворено Сьомий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Вінницьку, Житомирську, Хмельницьку та Чернівецьку області, з місцезнаходженням у місті Вінниці і який є належним судом щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами судового рішення ліквідованого Вінницького апеляційного адміністративного суду.
У заяві про розгляд справи без участі відповідач заперечував щодо задоволення заяви позивача.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи заявника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та з 01.02.2004 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону №2663-ІІІ від 12.07.2001, з наступними змінами та доповненнями).
У березні 2016 року позивач звернувся до УПФУ в м.Чернівці з заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у зв'язку з набранням чинності Постановою Кабінету Міністрів "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" від 09 грудня 2015 року № 1013 (далі Постанова КМУ № 1013), з врахуванням довідки Прокуратури Чернівецькій області від 09.03.2016 №18/86 вих-16 про заробітну плату.
Листом від 15 березня 2016 року № 58/Ш-11 Управління Пенсійного фонду України в м.Чернівцях повідомило позивача, що відповідно до п.5 прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213 з 01.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначались, зокрема, у відповідності до Закону України "Про прокуратуру", у зв'язку з чим з 01.06.2015 пенсії в порядку та на умовах, визначених зазначеним Законом, не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються.
Не погоджуючись з таким рішенням, в квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Першотравневого районного суду м. Чернівці з адміністративним позовом, в якому просив :
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки Прокуратури Чернівецької області №18/86 вих-16 від 09.03.2016 про заробітну плату та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок призначеної йому пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції від 12.07.2001 року з розрахунку 90% від розміру місячної заробітної плати за відповідною посадою без обмеження граничного розміру, зазначеної у довідці прокуратури Чернівецької області №18/86вих-16 від 09.03.2016, починаючи з 01.01.2016 року без обмеження її максимального розміру.
Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11 травня 2016 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Чернівці у відмові в проведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки прокуратури Чернівецької області № 18/86 вих-16 від 09.03.2016р. про заробітну плату.
Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, внесеними згідно із законом України від 05.10.1995 №358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-ІІІ, що діяла станом на вересень 2014 року) з розрахунку 90% від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури, згідно довідки прокуратури Чернівецької області №18/86вих-16 від 09.03.2016р. про заробітну плату, починаючи з 01.01.2016, без обмеження її максимального розміру.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2017 року постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11 травня 2016 року скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з набранням чинності 15 липня 2015 року Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VII) втратили чинність положення статті 50-1 Закону № 1789-XII щодо перерахунку пенсії працівникам прокуратури.
Закон № 1697-VII не містить аналогічної норми, яка б визначала умови та порядок перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури. Визначення таких умов та порядку покладено на Кабінет Міністрів України ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, п.13 Розділу ХІІІ Перехідних положень Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІI.
Оскільки на момент звернення позивача за перерахунком пенсії Уряд відповідний нормативно-правовий акт не прийняв, а відповідач по справі є територіальним органом виконавчої влади, який керується у своїй діяльності Конституцією та законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач не мав правових підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачеві на умовах та в порядку, закріплених нормою ст.50-1 Закону №1789-XII.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2017 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2017 року на підставі пункту 5 частини 5 статті 214 КАСУ.
Постановою Верховного суду від 24 квітня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2017 року відмовлено.
Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами встановлені статтею 361 КАС України, відповідно до частини 1 якої судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
За приписами пункту 1 частини 5 статті 361 КАС підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII від 13 грудня 2019 року N 7-р(II)/2019 справа N 3-209/2018(2413/18, 2807/19), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Частиною другою статті 152 Конституції України передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом рішення Конституційного Суду України змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, якщо інше не встановлено самим рішенням.
Статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційним Судом України в рішенні від 13 грудня 2019 року N 7-р(II)/2019 вказано про втрату чинності положеннями Закону N 1697-VII, з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, та установлено наступний порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Таким чином, саме з 13 грудня 2019 р. втратили чинність положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII зі змінами, згідно із якими повноваження щодо визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури делеговано Кабінету Міністрів України.
Відповідно, саме з 13.12.2019 р., з дня втрати чинності положеннями частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII зі змінами, підлягає застосуванню частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII в первинній редакції: "Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Оскільки, як на час виникнення спірних правовідносин, звернення позивача до суду, розгляду справи судом першої інстанції, так і станом на дату прийняття Вінницьким апеляційним адміністративним судом постанови від 09 березня 2017 року, положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII зі змінами, діяли в прийнятій редакції і умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України, у суду відсутні підстави вважати рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року N 7-р(II)/2019 виключною обставиною для перегляду постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.03.2017 у справі № 725/1665/16-а.
Визнання неконституційними певних положень чинного законодавства в подальшому, не може мати наслідком визнання протиправними дій/рішень відповідача, які були вчинені/прийняті до визнання таких норм неконституційними, оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, а тому він не мав підстав не враховувати чинні на час прийняття відповідного рішення норми законодавства.
За таких обставин, Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року N 7-р(II)/2019 не може змінювати правове регулювання правовідносин, оскільки такі виникли до прийняття такого рішення, а останнє не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності.
Апеляційний суд зазначає, що встановлення Конституційним Судом України неконституційності окремого положення закону, застосованого судом при вирішенні справи, надає лише право на перегляд такого судового рішення за виключними обставинами, а не є беззаперечною обставиною за наявності якої суд зобов'язаний ухвалити судове рішення на користь особи, яка звертається із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами.
При цьому колегія звертає увагу, що наведене не перешкоджає позивачу звернутися до суб'єкта владних повноважень із відповідною заявою про захист його прав на підставі Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2017 року у справі № 725/1665/16-а, оскільки рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 не вплинуло на правильність висновків апеляційного суду під час ухвалення постанови про перегляд якої просив заявник.
Відповідно до ч. 4 ст. 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст. 369 КАС України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.
Враховуючи вищенаведене, доводи заяви про перегляд за виключними обставинами постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.03.2017 у даній справі у зв'язку з виключними обставинами є необґрунтованими, що свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні такої заяви.
Керуючись ст.ст. 325, 328, 329, 361, 369 КАС України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2017 року за виключними обставинами у справі № 725/1665/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій незаконними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Іваненко Т.В.
Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.