Справа № 320/2742/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
Василенко Г.Ю.
02 квітня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Кобаля М.І., Собківа Я.М.;
за участю секретаря: Несін К.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року (розглянута у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс» до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень, -
У червні 2018 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс» (далі - позивач, ТОВ «Укрхарчопромкомплекс») до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці ДФС в якому просить суд :
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товару №UA125250/2018/610053/2 від 05.12.2018;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС №UA125250/2018/00161 від 05.12.2018;
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товару №UA125250/2018/610054/2 від 05.12.2018;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС №UA125250/2018/00162 від 05.12.2018;
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товару №UA125250/2018/610055/2 від 05.12.2018;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС №UA125250/2018/00164 від 05.12.2018;
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товару №UA125250/2018/610056/2 від 06.12.2018;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС №UA125250/2018/00167 від 06.12.2018;
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товару №UA125250/2019/610010/1 від 20.02.2019;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС №UA125250/2019/00026 від 20.02.2019.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при митному оформленні товарів, які ввозились на митну територію України, ним було визначено їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту). Цей показник заявлено у митних деклараціях. На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем було надано митному органу документи, що відповідають переліку, визначеному у частині 2 статті 53 Митного кодексу України. Вказані документи чітко ідентифікують оцінюваний товар та містять достовірні дані про числові показники складових митної вартості. На думку позивача, митний орган безпідставно не погодився із заявленою митною вартістю товарів та незаконно прийняв рішення про наявність підстав для коригування митної вартості із застосування резервного методу.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товару № UA125250/2018/610053/2 від 05.12.2018.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС № UA125250/2018/00161 від 05.12.2018.
Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товару № UA125250/2018/610054/2 від 05.12.2018.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС № UA125250/2018/00162 від 05.12.2018.
Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товару № UA125250/2018/610055/2 від 05.12.2018.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС № UA125250/2018/00164 від 05.12.2018.
Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товару № UA125250/2018/610056/2 від 06.12.2018.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС № UA125250/2018/00167 від 06.12.2018.
Визнано протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товару № UA125250/2019/610010/1 від 20.02.2019.
Визнати протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС № UA125250/2019/00026 від 20.02.2019.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.
Так, разом з апеляційною скаргою Київською митницею Держмитслужби заявлено клопотання щодо заміни відповідача у справі, а саме з Київської митниці Державної фіскальної служби на Київську митницю Держмитслужбиу.
Необхідність здійснення заміни відповідача у справі обґрунтоване припиненням діяльності органів Державної фіскальної служби України.
Так, питання щодо процесуального правонаступництва регулюється положеннями ст.52 КАС України.
Надаючи правову оцінку клопотанню Київської митниці Держмитслужби про заміну відповідача у справі на його правонаступника, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, суд апеляційної інстанції зазначає, що до зазначеного вище клопотання заявником не надано всіх підтверджуючих установчих документів на підставі яких здійснено правонаступництво відповідача у справі.
Відтак, Київською митницею Держмитслужби належним чином не підтверджено наявність підстав, визначених ст. 52 КАС України, для здійснення заміни відповідача її правонаступником.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання щодо заміни відповідача у справі, а саме з Київської митниці Державної фіскальної служби на Київську митницю Держмитслужбу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрхарчопромкомплекс" є юридичною особою (ідентифікаційний код 30479810), що зареєстрована 30.03.2000 (запис про державну реєстрацію в ЄДР від 19.04.2011 № 13561200000001386) за адресою: 08623, Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична 49Б, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрхарчопромкомплекс" (Виконавець) та компанією-нерезидентом POLAR SEAFOOD Denmark A/S (Замовник ) укладено контракт № Р24/10-17 від 24.10.2017, за умовами якого, Замовник надає товар у вигляді сировини, а Виконавець здійснює виготовлення готової продукції (переробку сировини), яку в подальшому експортує Замовнику.
Пунктом 1.5. Контракту встановлено, що право власності на відходи, які утворилися в результаті виробництва, передається Виконавцю на безоплатній основі, валюта митного очищення відходів від виробництва - Долар США. Відходи передаються безоплатно, так як вони не являють собою жодної цінності та являються побічним продуктом, не призначеним для споживання людини. Для можливості реалізації побічних продуктів спеціалізованим організаціям та тваринним фермам в обов'язковому порядку необхідно розмитнити відходи в режимі імпорту.
04 грудня 2018 року позивачем до Київської митниці ДФС подано електронну митну декларацію №UA125250/2018/813143 на товари "відходи риби Тріска свіжоморожена (Frozen Cod/Gadus Morhua), що являє собою заморожені частини хребтів риби з реберними кістками, із незначними залишками м'яса, із шкірою з лускою та плавцями (bones, backbones, skin, fins), що утворилися в результаті виготовлення порцій філе та іншої рибної продукції з давальницької сировини. Виробник: ТОВ "Укрхарчопромкомплекс", Україна. Торговельна марка відсутня" за заявленою митною вартістю 495,18 Долари США.
Митна вартість товару визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).
На підтвердження митної вартості товару позивач надав відповідачу наступні документи:
1. проформа Інвойс №8-9-11 від 27.11.2018;
2. автотранспортна накладна №494180 від 31.01.2018;
3. автотранспортна накладна №494181 від 31.01.2018;
4. автотранспортна накладна №494192 від 06.02.2018;
5. рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД № КТ-UA125000-0084-2018 від 24.09.2018;
6. ветеринарне свідоцтво ВКІ-33 № 507908 від 05.02.2018;
7. ветеринарне свідоцтво ВКІ-33 № 507909 від 05.02.2018;
8. ветеринарне свідоцтво ВКІ-33 № 507918 від 08.02.2018;
9. розрахунок від 04.12.2018;
10. технологічна карта б/н від 04.12.2018;
11. технологічна карта б/н 1 від 04.12.2018;
12. технологічна карта б/н 2 від 22.10.2018.
04 грудня 2018 року відповідачем направлено на адресу декларанта засобами електронної пошти повідомлення про необхідність надання додаткових документів.
На вказаний запит позивач направив пояснення, що товар, який було подано для митного оформлення, згідно спірної митної декларації, є залишками (відходами), що утворились в результаті здійснення операцій з переробки іноземних товарів, які було ввезено в Україну в митному режимі переробки на митній території. Відходи переробки передаються Позивачу на безоплатній основі та вартість визначається тільки для цілей митного оформлення згідно до умов Митного кодексу України. Також, додатково було надано копії митних декларацій країни відправлення для товару, в результаті переробки якого утворилися спірні відходи.
Розглянувши подані позивачем документи, Київською митницею ДФС було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів від 05.12.2018 №UA125250/2018/610053/2, згідно з яким відповідач, застосувавши резервний метод визначення митної вартості, заявлену позивачем митну вартість товару у митній декларації № UA125250/2018/813143 від 04.12.2018, скоригував до рівня 3618,75 дол. США.
Рішенням про коригування митної вартості товарів №UA125250/2018/610053/2 від 05.12.2018, відповідач визначив митну вартість товару за шостим (резервним) методом.
Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару згідно джерела інформації товар №1-03654 USD/кг (МД від 19.04.2018 № UA125250/2018/804319), рішення про визначення митної вартості №UA125250/2018/610006/2 від 19.04.2018) та МД від 10.10.2018 № UA125250/2018/810674, рішення про визначення митної вартості № UA125250/2018/610033/1 від 10.10.2018.
На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Київська митниця ДФС видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.12.2018 № UA125250/2018/00161.
05 грудня 2018 року позивачем до Київської митниці ДФС подано електронну митну декларацію №UA125250/2018/813203 на товари "відходи риби Тріска свіжоморожена (Frozen Cod/Gadus Morhua), що являє собою заморожені частині хребтів риби з реберними кістками, із незначними залишками м'яса, із шкірою з лускою та плавцями (bones, backbones, skin, fins), що утворилися в результаті виготовлення порцій філе та іншої рибної продукції з давальницької сировини. Виробник: ТОВ "Укрхарчопромкомплекс", Україна. Торговельна марка відсутня" за заявленою митною вартістю 472,44 Долари США.
Митна вартість товару визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).
На підтвердження митної вартості товару позивач надав відповідачу наступні документи:
1. проформа Інвойс № 11-13 від 27.11.2018;
2. автотранспортна накладна № 494192 від 06.02.2018;
3. автотранспортна накладна №494197 від 13.02.2018;
4. рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД № КТ-UA125000-0084-2018 від 24.09.2018;
5. ветеринарне свідоцтво ВКІ-33 № 507908 від 05.02.2018;
6. ветеринарне свідоцтво ВКІ-33 № 507939 від 16.02.2018;
7. розрахунок від 05.12.2018;
8. технологічна карта б/н від 04.12.2018;
9. технологічна карта б/н 1 від 04.12.2018.
05 грудня 2018 року відповідачем направлено на адресу декларанта повідомлення засобами електронної пошти про необхідність надання додаткових документів.
На вказаний запит позивач направив пояснення, що товар, який було подано для митного оформлення, згідно спірної митної декларації, є залишками (відходами), що утворились в результаті здійснення операцій з переробки іноземних товарів, які було ввезено в Україну в митному режимі переробки на митній території. Відходи переробки передаються Позивачу на безоплатній основі та вартість визначається тільки для цілей митного оформлення згідно до умов Митного кодексу України. Також, додатково було надано копії митних декларацій країни відправлення для товару, в результаті переробки якого утворилися спірні відходи.
Розглянувши подані позивачем документи, Київською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 05.12.2018 №UA125250/2018/610054/2 згідно з якого відповідач, застосувавши резервний метод визначення митної вартості, заявлену позивачем митну вартість товару у митній декларації від 05.12.2018 № №UA125250/2018/813203 скоригував до рівня 3452,62 дол. США.
Рішенням про коригування митної вартості товарів №UA125250/2018/610054/2 від 05.12.2018, відповідач визначив митну вартість товару за шостим (резервним) методом.
Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару згідно джерела інформації товар №1-03654 USD/кг (МД від 19.04.2018 № UA125250/2018/804319), рішення про визначення митної вартості №UA125250/2018/610006/2 від 19.04.2018) та МД від 10.10.2018 № UA125250/2018/810674, рішення про визначення митної вартості № UA125250/2018/610033/1 від 10.10.2018.
На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Київська митниця ДФС видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.12.2018 № UA125250/2018/00162.
05 грудня 2018 року позивачем до Київської митниці ДФС подано електронну митну декларацію №UA125250/2018/813215 на товари "відходи риби Тріска свіжоморожена (Frozen Cod/Gadus Morhua), що являє собою заморожені частині хребтів риби з реберними кістками, із незначними залишками м'яса, із шкірою з лускою та плавцями (bones, backbones, skin, fins), що утворилися в результаті виготовлення порцій філе та іншої рибної продукції з давальницької сировини. Виробник: ТОВ "Укрхарчопромкомплекс", Україна. Торговельна марка відсутня" за заявленою митною вартістю 491,77 Долари США.
Митна вартість товару визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).
На підтвердження митної вартості товару позивач надав відповідачу наступні документи:
1. проформа Інвойс № 10-12 від 27.11.2018;
2. автотранспортна накладна № 494191 від 06.02.2018;
3. автотранспортна накладна №494194 від 08.02.2018;
4. рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД № КТ-UA125000-0084-2018 від 24.09.2018;
5. ветеринарне свідоцтво ВКІ-33 № 507919 від 08.02.2018;
6. ветеринарне свідоцтво ВКІ-33 № 507923 від 12.02.2018;
7. розрахунок від 05.12.2018;
8. технологічна карта б/н від 04.12.2018;
9. технологічна карта б/н 1 від 04.12.2018.
05 грудня 2018 року відповідачем направлено на адресу декларанта повідомлення засобами електронної пошти про необхідність надання додаткових документів.
На вказаний запит позивач направив пояснення, що товар, який було подано для митного оформлення, згідно спірної митної декларації, є залишками (відходами), що утворились в результаті здійснення операцій з переробки іноземних товарів, які було ввезено в Україну в митному режимі переробки на митній території. Відходи переробки передаються Позивачу на безоплатній основі та вартість визначається тільки для цілей митного оформлення згідно до умов Митного кодексу України. Також, додатково було надано копії митних декларацій країни відправлення для товару, в результаті переробки якого утворилися спірні відходи.
Розглянувши подані позивачем документи, Київською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 05.12.2018 №UA125250/2018/610055/2 згідно з якого відповідач, застосувавши резервний метод визначення митної вартості, заявлену позивачем митну вартість товару у митній декларації від 05.12.2018 № №UA125250/2018/813215 скоригував до рівня 3593,84 дол. США.
Рішенням про коригування митної вартості товарів №UA125250/2018/610055/2 від 05.12.2018, відповідач визначив митну вартість товару за шостим (резервним) методом.
Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару згідно джерела інформації товар №1-03654 USD/кг (МД від 19.04.2018 № UA125250/2018/804319), рішення про визначення митної вартості №UA125250/2018/610006/2 від 19.04.2018) та МД від 10.10.2018 № UA125250/2018/810674, рішення про визначення митної вартості № UA125250/2018/610033/1 від 10.10.2018.
На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Київська митниця ДФС видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.12.2018 № UA125250/2018/00164.
06 грудня 2018 року позивачем до Київської митниці ДФС подано електронну митну декларацію №UA125250/2018/813279 на товари "відходи риби Тріска свіжоморожена (Frozen Cod/Gadus Morhua), що являє собою заморожені частині хребтів риби з реберними кістками, із незначними залишками м'яса, із шкірою з лускою та плавцями (bones, backbones, skin, fins), що утворилися в результаті виготовлення порцій філе та іншої рибної продукції з давальницької сировини. Виробник: ТОВ "Укрхарчопромкомплекс", Україна. Торговельна марка відсутня" за заявленою митною вартістю 488,41 Долари США.
Митна вартість товару визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).
На підтвердження митної вартості товару позивач надав відповідачу наступні документи:
1. проформа Інвойс № 10-12-14-15 від 05.12.2018;
2. автотранспортна накладна № 494191 від 06.02.2018;
3. автотранспортна накладна №494194 від 08.02.2018;
4. автотранспортна накладна №494200 від 15.02.2018;
5. автотранспортна накладна №494209 від 20.02.2018;
6. рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД № КТ-UA125000-0084-2018 від 24.09.2018;
7. ветеринарне свідоцтво ВКІ-33 № 507919 від 08.02.2018;
8. ветеринарне свідоцтво ВКІ-33 № 507923 від 12.02.2018;
9. ветеринарне свідоцтво ВКІ-33 № 507945 від 19.02.2018;
10. ветеринарне свідоцтво ВКІ-33 № 507954 від 23.02.2018;
11. розрахунок від 06.12.2018;
12. технологічна карта б/н від 04.12.2018;
13. технологічна карта б/н 1 від 04.12.2018;
14. технологічна карта б/н 2 від 04.12.2018;
15. технологічна карта б/н 3 від 04.12.2018.
06 грудня 2018 року відповідачем направлено на адресу декларанта повідомлення засобами електронної пошти про необхідність надання додаткових документів.
На вказаний запит позивач направив пояснення, що товар, який було подано для митного оформлення, згідно спірної митної декларації, є залишками (відходами), що утворились в результаті здійснення операцій з переробки іноземних товарів, які було ввезено в Україну в митному режимі переробки на митній території. Відходи переробки передаються Позивачу на безоплатній основі та вартість визначається тільки для цілей митного оформлення згідно до умов Митного кодексу України. Також, додатково було надано копії митних декларацій країни відправлення для товару, в результаті переробки якого утворилися спірні відходи.
Розглянувши подані позивачем документи, Київською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 06.12.2018 №UA125250/2018/610056/2 згідно з якого відповідач, застосувавши резервний метод визначення митної вартості, заявлену позивачем митну вартість товару у митній декларації від 06.12.2018 № №UA125250/2018/813279 скоригував до рівня 3569,27 дол. США.
Рішенням про коригування митної вартості товарів №UA125250/2018/610056/2 від 06.12.2018, відповідач визначив митну вартість товару за шостим (резервним) методом.
Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару згідно джерела інформації товар №1-03654 USD/кг (МД від 19.04.2018 № UA125250/2018/804319), рішення про визначення митної вартості №UA125250/2018/610006/2 від 19.04.2018) та МД від 10.10.2018 № UA125250/2018/810674, рішення про визначення митної вартості № UA125250/2018/610033/1 від 10.10.2018.
На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Київська митниця ДФС видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.12.2018 № UA125250/2018/00167.
20 лютого 2019 року позивачем до Київської митниці ДФС подано електронну митну декларацію №UA125250/2018/801612 на товари "відходи риби Тріска свіжоморожена (Frozen Cod/Gadus Morhua), що являє собою заморожені частині хребтів риби з реберними кістками, із незначними залишками м'яса, із шкірою з лускою та плавцями (bones, backbones, skin, fins), що утворилися в результаті виготовлення порцій філе та іншої рибної продукції з давальницької сировини. Виробник: ТОВ "Укрхарчопромкомплекс", Україна. Торговельна марка відсутня" за заявленою митною вартістю 378,19 Долари США.
Митна вартість товару визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).
На підтвердження митної вартості товару позивач надав відповідачу наступні документи:
1. проформа Інвойс № 15-16 від 28.01.2019;
2. автотранспортна накладна № 494208 від 20.02.2018;
3. автотранспортна накладна №494209 від 20.02.2018;
4. рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД № КТ-UA125000-0084-2018 від 24.09.2018;
5. ветеринарне свідоцтво ВКІ-33 № 507954 від 23.02.2018;
6. ветеринарне свідоцтво ВКІ-33 № 507955 від 23.02.2018;
7. розрахунок від 28.01.2019;
8. технологічна карта б/н від 04.12.2018;
9. технологічна карта б/н 1 від 28.01.2019.
20 лютого 2019 року відповідачем направлено на адресу декларанта повідомлення засобами електронної пошти про необхідність надання додаткових документів.
На вказаний запит позивач направив пояснення, що товар, який було подано для митного оформлення, згідно спірної митної декларації, є залишками (відходами), що утворились в результаті здійснення операцій з переробки іноземних товарів, які було ввезено в Україну в митному режимі переробки на митній території. Відходи переробки передаються Позивачу на безоплатній основі та вартість визначається тільки для цілей митного оформлення згідно до умов Митного кодексу України. Також, додатково було надано копії митних декларацій країни відправлення для товару, в результаті переробки якого утворилися спірні відходи.
Розглянувши подані позивачем документи, Київською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 20.02.2019 №UA125250/2019/610010/1 згідно з якого відповідач, застосувавши резервний метод визначення митної вартості, заявлену позивачем митну вартість товару у митній декларації від 20.02.2019 № №UA125250/2018/801612 скоригував до рівня 2763,84 дол. США.
Рішенням про коригування митної вартості товарів №UA125250/2019/610010/1 від 20.02.2019, відповідач визначив митну вартість товару за шостим (резервним) методом.
Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару згідно джерела інформації товар №1-03654 USD/кг (МД від 19.04.2018 № UA125250/2018/804319), рішення про визначення митної вартості №UA125250/2018/610006/2 від 19.04.2018) та МД від 10.10.2018 № UA125250/2018/810674, рішення про визначення митної вартості № UA125250/2018/610033/1 від 10.10.2018.
На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Київська митниця ДФС видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.02.2019 № UA125250/2019/00026.
Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів та картками відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Відносини, що пов'язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Згідно із ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 Митного кодексу України).
Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 Митного кодексу України).
Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 53 Митного кодексу України, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У силу положень частини п'ятої ст. 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу ч.ч. 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України).
Крім цього, відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Аналіз положень ст. 53, ч.ч. 1, 2 та 5 ст. 54, ст. 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України та у випадках, встановлених цим Кодексом (якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Окрім вище зазначеного, колегія суддів звертає увагу на те, що повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.
Тобто, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
При цьому, митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 31 березня 2015 року №21-53а15 та №21-127а15.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що право витребовувати додаткові документи не означає безапеляційного неврахування наданих під час проведення консультацій документів та в процедурі підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються.
З аналізу приведених норм також вбачається наявність у митного органу обов'язку зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Крім того, для витребування доказів на спростування наявності впливу взаємозв'язку покупця та продавця на митну вартість задекларованого товару митниця зобов'язана обґрунтувати обставини, які свідчать про ймовірність існування такого взаємозв'язку.
Тобто, законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів. А саме, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують число визначення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Аналіз викладених статей свідчить про обов'язок митниці зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.06.2015 (справа №21-498а15).
У даній справі судом не встановлено існування обмежень для визначення митної вартості задекларованих товарів за ціною договору, наведені розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язана протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Крім того, надіслані митним органом електронні запити не містять інформації, що дозволяла б з'ясувати, які саме відомості про складові числового значення митної вартості відсутні або не підтверджуються поданими позивачем документами. Суд зазначає, що вказані митним органом недоліки не дають підстави для висновку про відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та не може бути підставою для витребування у позивача додаткових документів.
Проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, колегія суддів приходить висновку, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованих товарів, та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена.
Щод посилання відповідача на те, що фактично висновок про відсутність у документах, приєднаних до ЕМД, всіх відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, відповідач пов'язує з джерелом інформації, яким він користувався при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, а саме: рішення про визначення митної вартості № UA125250/2018/610006/2 від 19.04.2018 р., № UA125250/2018/610033/1 від 10.10.2018,№ UA125250/2019/610039/1 від 27.03.2019 р., № UA125250/2019/610040/1 від 27.03.2019 р. , колегія суддів зазначає наступне.
Так, як встановлено з рішення про визначення митної вартості, які відповідач використав, як джерело інформації, не можуть бути належними доказами ціни у розмірі 0,3654 Дол./кг, так як рішення про визначення митної вартості № UA125250/2018/610006/2 від 19.04.2018 скасовано рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 у справі № 810/2211/18, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018.
Щодо посилання відповідача на джерело інформації щодо визначення митної вартості то колегія суддів зазначає, що останнє не є достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару дійсно було імпортовано до України.
Крім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 в справі № 826/6346/13 (№К/9901/36092/18).
Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої декларантом митної вартості товару судом не встановлено.
Натомість, доказами, що містяться в матеріалах справи підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів зазначає, що документами, поданими до митного оформлення товарів, підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару відходів риби тріски свіжомороженої базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню.
Будь-яких належних доказів, що свідчили б про відсутність у документах, які підтверджують митну вартість товарів, перелік яких наведено у частині другої статті 53 Митного кодексу України, відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, митний орган не надав.
Відповідно до ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Тобто, не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 29.05.2012 у справі №21-91а12 та від 11.09.2012 у справі №21-262а12.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.
Щодо вимог позивача про скасування карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2 - 4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Тобто, однією з підстав для відмови у прийнятті митної декларації є неправильність визначення декларантом митної вартості товарів.
Оскільки, на час прийняття оспорюваних карток відмови у прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були відсутні підстави, передбачені ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, відповідні рішення суб'єкта владних повноважень також є протиправними та підлягають скасуванню.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог частково.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.
Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.
Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.
Головуючий суддя: Л.О. Костюк
Судді: М.І. Кобаль,
Я.М. Собків