Справа № 810/3034/18 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г.
01 квітня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,
суддів Мельничука В.П., Пилипенко О.Є.,
секретаря Суркової Д.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року, -
У червні 2019 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся у суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що фактична перевірка проведена незаконно та будь-яких порушень вимог законодавства у сфері державного регулювання виробництва і обігу підакцизної продукції допущено не було.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року позов задоволено.
Не погоджуючись із рішенням суду, Головне управління Державної податкової служби у Київській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом безпідставно не надано оцінки фотознімку, яким підтверджується відсутність марки акцизного податку на пляшці.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач стверджує про відсутність підстав для її задоволення, оскільки постановою Баришівського районного суду Київської області від 27 лютого 2018 року відмовлено у притягненні його до відповідальності за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 1645 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП). Також наголошує, що оскаржуваним рішенням його притягнуто до відповідальності за одне і те саме діяння повторно. Крім того, у наказі про призначення перевірки відсутня інформація про період її проведення.
Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження згідно пункта 2 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з таких підстав.
Судом установлено, що позивач є фізичною особою - підприємцем.
15 лютого 2018 року посадовою особою ГУ ДФС у Київській області проведено фактичну перевірку торгівельного павільйону, де здійснює свою господарську діяльність позивач. При перевірці виявлений факт зберігання вина «Чарівний сон» полусолодке червоне 9-13% об. за ціною 90.00 грн. за літр без марки акцизного збору встановленого зразка, що є порушенням вимог статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР.
За наслідками перевірки складено Акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції від 15 лютого 2018 року та протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 1645 КУпАП.
На підставі аката перевірки ГУ ДФС у Київській області 01 березня 2018 року прийнято податкове повідомлення - рішення №0001614001 про застосування штрафних санкцій у розмірі 17000,00 грн.
Уважаючи таке рішення протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Постановляючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у діях позивача відсутній склад правопорушення, а саме об'єктивна сторона - не доведено факт вчинення протиправного діяння, що підтверджується постановою про адміністративне правопорушення стосовно позивача. Наведене, на переконання місцевого суду, виключає склад правопорушення, яке було встановлено відповідачем та зафіксовано в акті перевірки, що свідчить про безпідставність застосування до нього штрафних санкцій.
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, з наступних підстав.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 № 481/95-ВР (далі - Закон України № 481/95-ВР).
Відповідно до абзаца 3 частини 4 статті 11 Закону України № 481/95-ВР, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.
За положеннями підпунктів 14.1.107, 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Відповідно до положень підпункту 226.6, 226.7 статті 226 ПК України маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється. Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.
Згідно із пунктом 226.9. статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.
За змістом частини 1 статті 9 Закону України № 481/95-ВР спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, дистилят виноградний спиртовий, спирт-сирець плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби повинні відповідати вимогам затверджених і зареєстрованих у встановленому законодавством порядку нормативних документів, які діють в Україні.
Відповідно до абзацу 13 частини 1 статті 11 Закону України № 481/95-ВР маркування алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, які реалізуються в Україні, здійснюється таким чином, щоб на видимій стороні етикетки, або контретикетки, або корка, або пляшки (іншого посуду) виробу повинні бути зазначені дата виготовлення виробу, код суб'єкта господарювання та номер ліцензії на виробництво.
Згідно з частиною 4 названої правової норми алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Частиною 1 статті 17 Закону України № 481/95-ВР передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
У частині другій цієї правової норми встановлені фінансові санкції у вигляді штрафів, які застосовуються до суб'єктів господарювання.
Відповідно до абзаца 16 частини 2 статті 17 Закону України № 481/95-ВР у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Як убачається із матеріалів справи, а саме письмових пояснень позивача, які були надані під час проведення перевірки, останній не заперечував факта, що у пластиковій пляшці, ємкістю 1 літр, знаходиться алкогольний напій - вино «Чарівний сон» полусолодке червоне 9-13% об. Але після розливу вина в пляшки він позбавляється целофанової упаковки, на якій наклеєно акцизну марку.
Ураховуючи зміст наведених вище норм законодавства, а також пояснення позивача, надані під час перевірки, колегія суддів приходить до висновку щодо наявності підстав для застосування до останнього відповідальності за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка. Адже факт зберігання в павільйоні позивача алкогольного напою без марки акцизного податку встановленого зразка України загальною вартістю 90,00 грн. підтверджено належними доказами.
Разом із тим, суд вважає за необхідне наголосити, що висновки постанови Баришівського районного суду Київської області від 27 лютого 2018 року по справі №355/243/18 не можуть мати преюдиційного значення для даної справи.
Відповідно до статті 111 Податкового кодексу України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна.
Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Так, у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, відповідно до статті 17 Закону України № 481/95-ВР, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції.
Водночас за змістом частини 1 вказаної статті за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Згідно з частиною 1 статті 1645 КУпАП зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає належним чином розміщених марок акцизного збору, або з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного збору посадовими особами підприємств-виробників, імпортерів і продавців цих товарів - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких алкогольних напоїв або тютюнових виробів.
Таким чином, системний аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що за порушення вимог Закону № 481/95-ВР встановлено два різні види юридичної відповідальності, яка застосовується до різних суб'єктів: фінансова відповідальність - до суб'єктів господарювання, адміністративна відповідальність - до посадових осіб підприємств-виробників, імпортерів і продавців цих товарів.
З огляду на це, колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого суду, що закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 1645 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, виключає підстави для притягнення ФОП ОСОБА_1 як суб'єкта господарювання до фінансової відповідальності шляхом застосування штрафної (фінансової) санкції, передбаченої Податковим кодексом України та Законом України № 481/95-ВР.
Суд зазначає, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (частина 6 статті 78 КАС України).
Між тим, предметом розгляду цієї справи є правомірність рішення ГУ ДФС у Київській області про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача як суб'єкта господарювання за порушення вимог Закону України № 481/95-ВР.
Таким чином, рішення про застосування фінансових санкцій від 01 березня 2018 року №001614001, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн прийнято відповідачем правомірно.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 березня 2020 року у справі № 2340/4876/18 та від 20 серпня 2019 року у справі № 824/406/18-а.
Також колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на протиправність проведення перевірки з огляду на відсутність у наказі про призначення такої відомостей про період її проведення. Такі твердження позивача спростовуються додатком №1 до наказа ГУ ДФС у Київській області від 30 січня 2018 року №184, у якому зазначено дату початку перевірки, а також її тривалість.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджено законність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до пункта 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись статтями 33, 34, 243, 311, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області задовольнити.
Рішення на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року скасувати.
У задоволенні позову Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Я.Б. Глущенко
Судді В.П. Мельничук
О.Є. Пилипенко