ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
18 березня 2020 року Справа №906/1165/19
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючий суддя Дужич С.П.,
суддя Миханюк М.В.,
суддя Савченко Г.І.
при секретарі судового засідання Ільчук Н.О.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу АТ "Житомиробленерго" на рішення господарського суду Житомирської області від 08 січня 2020 року, суддя Давидюк В.К., м. Житомир, повний текст складено 11 січня 2020 року, у справі
за позовом Акціонерного товариства "Житомиробленерго"
до Будинкоуправління №3 Житомирської квартирно-експлуатаційної частини району
про стягнення 646 913,76 грн.
Клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не надходило, заяв про відвід суддів не заявлялось.
29 жовтня 2019 року, АТ "Житомиробленерго" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Будинкоуправління №3 Житомирської КЕЧ району про стягнення 646 913,76 грн., з яких 525 069,00 грн. - основного боргу, 89 146,64 грн. - пені, 11 738,53 грн. - 3% річних, 1575,21 грн. - інфляційних втрат.
08 січня 2020 року, рішенням господарського суду Житомирської області було частково задоволено позов АТ "Житомиробленерго" до Будинкоуправління №3 Житомирської КЕЧР про стягнення 646 913,76 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача 525 069,00 грн. - основного боргу, 89 678,90 грн. - пені, 117 38,53 грн. - 3% річних, 19 952,61 грн. - інфляційних втрат, а в частині стягнення 474,72 грн. пені - відмовлено.
Також, у зв'язку з частковим задоволення позову, було стягнуто з відповідача на користь позивача 9 696,59 грн. - судового збору, та відмовлено у стягненні на його користь 10 000,00 грн. - витрат, пов'язаних з професійною правовою допомогою, з тих підстав, що матеріали справи не містять доказів фактичних витрат позивача за надані послуги.
АТ "Житомиробленерго", не погоджуючись з прийнятим рішенням, в своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати в частині відмови у стягненні на його користь 10 000,00 грн. - витрат, пов'язаних з професійною правовою допомогою та прийняти цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача заявлену суму понесених витрат, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права, оскільки матеріалами справи підтверджено надання товариству професійної правничої допомоги з відповідними доказами (Договір про надання правничої допомоги №1 від 02 січня 2019 року, Додаткова угода №19 від 25 жовтня 2019 року до Договору про надання правничої допомоги, опис наданих послуг).
Так, в укладеній між сторонами угоді зазначено, що гонорар підлягає сплаті після набрання законної сили рішенням суду, що відповідає положенням ч.8 ст. 129 ГПК України, тому відсутність доказів сплати 10 000,00 грн. не є підставою для відмови у стягненні цієї суми із відповідача.
Вважає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично було сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст. 126 ГПК України).
Також, вважає, що суд не мав права з власної ініціативи вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу.
У своєму відзиві на апеляційну скаргу відповідач вважає подану апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм матеріального і процесуального права в тому числі в частині відмови позивачу у стягненні несплачених ним 10 000,00 грн. - витрат на правничу допомогу.
Місцевий суд, відмовляючи позивачу у частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, вірно врахував, що підготовка позовної заяви здійснена неякісно (неправильно обчислено розмір пені), суми стягнення, визначені у прохальній та описовій частині позовної заяви різнилися, що стало підставою для подання заяви про уточнення позовних вимог.
18 лютого 2020 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду було відкрито провадження за скаргою АТ "Житомиробленерго" та призначено її розгляд на 18 березня 2020 року.
Представники сторін у судове засідання не з'явились, хоча були завчасно повідомлені про час і місце судового розгляду, на що вказують повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень. Заяв про відкладення судового засідання не надходило.
Враховуючи вимоги ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що учасники по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представників сторін.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги і відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:
30 квітня 2015 року, ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" (нова назва АТ "Житомиробленерго") в особі Зарічанського РЕМ та Будинкоуправління №3 Житомирської КЕЧ району, було укладено Договір про постачання електричної енергії №447, згідно умов якого АТ "Житомиробленерго" постачає електричну енергію споживачу, а споживач сплачує її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. (а.с.11-17)
За п.2.2.3. Договору споживач зобов'язався своєчасно сплачувати за використану електроенергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період відповідно до встановленої системи обліку електроенергії, класу напруги та за діючими на період розрахунку тарифами у грошовій формі та за іншими формами розрахунків згідно з чинним законодавством України.
29 жовтня 2019 року, АТ "Житомиробленерго" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Будинкоуправління №3 Житомирської КЕЧ району про стягнення 646 913,76 грн., з яких 525 069,00 грн. - основного боргу, 89 146, 64 грн. - пені, 11 738,53 грн. - 3% річних, 1575,21 грн. - інфляційних втрат, 10 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу та 9 703,71 - судового збору. (а.с.3-7)
06 грудня 2019 року, АТ "Житомиробленерго" подало клопотання про уточнення позовних вимог, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь 525 069,00 грн. - основного боргу, 90 153,62 грн. - пені, 11 738,53 грн. - 3% річних, 19 952,61 грн. - інфляційних втрат 10 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу та 9 703,71 - судового збору, яке прийняте судом. (а.с.44)
18 грудня 2019 року, Будинкоуправління №3 Житомирської КЕЧ району у своєму відзиві на позов погодилось з позовними вимогами в частині стягнення основного боргу, 11 738,53 грн. - 3% річних, 1575,21 грн. - інфляційних втрат, зазначило також що обґрунтованими є витрати на правову допомогу в сумі 1000,00 грн., а у своєму клопотанні про зменшення розміру штрафних санкцій просило зменшити їх розмір на 50%. (а.с.48-49, 52-53, 66)
26 грудня 2019 року, АТ "Житомиробленерго" подало заяву про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн., додавши до неї: - копію Договору про надання правничої допомоги №1 від 02 січня 2019 року; - копію Додаткової угоди №19 до Договору від 25 жовтня 2019 року, якою визначено розмір цієї допомоги у сумі 10 000,00 грн.; - копію Свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю серії ЖТ №000735 видане Приведьону В.М. від 23 лютого 2015 року та Детальний опис та розрахунок, наданих послуг(робіт), згідно Договору про надання правничої допомоги №1 від 02 січня 2019 року та Додаткової угоди №19 від 25 жовтня 2019 року складений 26 грудня 2019 року. (а.с.33-35, 40, 67)
08 січня 2020 року, рішенням Господарського суду Житомирської області було частково задоволено позов АТ "Житомиробленерго" до Будинкоуправління №3 Житомирської КЕЧ району про стягнення 646 913,76 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача 525 069,00 грн. - основного боргу, 89 678,90 грн. - пені, 117 38,53 грн. - 3% річних, 19 952,61 грн. - інфляційних втрат, в решті позову в частині стягнення 474,72 грн. - пені - відмовлено.
Також, зв'язку з частковим задоволення позову, було стягнуто з відповідача на користь позивача 9 696,59 грн. - судового збору, та відмовлено у стягненні на його користь 10 000,00 грн. - витрат, пов'язаних з професійною правовою допомогою, з тих підстав, що матеріали справи не містять доказів фактичних витрат позивача за надані послуги. (а.с.74-77)
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.
Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.
Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.
Як встановлено з матеріалів справи, місцевий господарський суд виніс рішення, яким стягнув з відповідача на користь позивача 525 069,00 грн. - основного боргу, 89 678,90 грн. - пені, 117 38,53 грн. - 3% річних, 19 952,61 грн. - інфляційних втрат, 9 696,59 грн. - судового збору та відмовив у стягнені з відповідача 474,72 грн. - пені, а також 10 000,00 грн. - витрат, пов'язаних з професійною правовою допомогою.
АТ "Житомиробленерго" в своїй апеляційній скарзі оскаржує дане рішення лише в частині відмови щодо стягнення з відповідача 10 000,00 грн. - витрат за отриману професійну правову допомогу.
Згідно ч.1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Так, за приписами ст. 16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися професійною правничою допомогою, яка здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно ч.3 ст.123 ГПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно п.1 ч.1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Дійсно, у матеріалах справи міститься копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, видане Приведьону Віталію Миколайовичу. (а.с.40)
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач для підтвердження свої витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. надав суду:
- копію Договору про надання правничої допомоги №1 від 02 січня 2019 року;
- копію Додаткової угоди №19 від 25 жовтня 2019 року до Договору про надання правничої допомоги;
- копію Свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю серії ЖТ №000735 видане Приведьону В.М. від 23 лютого 2015 року з яким було укладено Договір №1;
- детальний опис та розрахунок наданих послуг (робіт) опис наданих послуг.
Проте, в наданих документах відсутні, а АТ "Житомиробленерго" не надало жодного доказу (видаткового касового ордеру або платіжного доручення про передачу коштів адвокату Приведьону В.М. в розмірі 10 000,00 грн. за укладеною угодою) про сплату адвокату визначених у Додатковій угоді №19 коштів за отриману позивачем професійну правничу допомогу, обумовлену Договором про надання правничої допомоги №1 від 02 січня 2019 року, інакше кажучи позивачем не підтверджено фактичного понесення ним витрат за отриману професійну правничу допомогу.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.126 ГПК України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Посилання АТ "Житомиробленерго" на те, що в укладеній між сторонами Додатковій угоді №19 від 25 жовтня 2019 року зазначено, що гонорар підлягає сплаті після набрання законної сили рішенням суду, колегіє суддів оцінюється критично та відхиляються як безпідставні, оскільки за приписами п.1 ч.3 ст. 123 ГПК України, сторона має право на компенсацію здійснених ним витрат на професійну правничу допомогу в межах поданих доказів, які підтверджують фактичне їх понесення, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Тобто, для відшкодування понесених витрат на правову допомогу сторона повинна надати суду докази фактичного понесення цих витрат на момент прийняття судом рішення, ці витрати повинні бути реальними та не можуть бути відкладені на потім або з умовою їх понесення в залежності від обставин.
Відповідна правова позиція зазначена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, згідно якої склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Також, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заяви про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн., так як відсутні докази оплати цих послуг позивачем.
Інші заперечення, викладені у апеляційний скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час їх розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.
Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
На підставі наведеного, ознайомившись з матеріалами справи, оцінивши докази, надані сторонами, перевіривши об'єктивність прийняття рішення судом першої інстанції, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 129, 282 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269-276, 281-284 ГПК України, суд, -
Рішення господарського суду Житомирської області від 08 січня 2020 року у справі №906/1165/19 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Житомиробленерго" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Матеріали справи №906/1165/19 повернути господарському суду Житомирської області.
Головуючий суддя Дужич С.П.
Суддя Миханюк М.В.
Суддя Савченко Г.І.