02 квітня 2020 року м. Рівне №460/4680/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Головного управління ДПС у Рівненській області
доДочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Рівненській області (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Дочірнього підприємство "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - відповідач, ДП "Рівненський облавтодор"), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просило стягнути з відповідача податковий борг у сумі 23449657, 63 грн.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість у загальному розмірі 23449657,63 грн. Відповідачем самостійно у встановлені законом терміни суми грошових зобов'язань сплачені не були, надіслана податкова вимога не виконана, а тому контролюючий орган звернувся про стягнення податкового боргу в судовому порядку. За таких обставин сторона позивача просила позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 02.01.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі. Підготовче судове засідання призначено на 10.02.2020 на 09:15 год.
10.02.2020 підготовче судове засідання відкладено до 17.02.2020 на 16:30 год.
17.02.2020 підготовче судове засідання не відбулося у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді по справі.
Ухвалою суду від 18.02.2020 підготовче судове засідання у справі №460/4680/19 відкладено до 02.03.2020 до 09:00 год.
З урахуванням уточнених позовних вимог, позиція відповідача щодо позову висловлена ним у відзиві на позовну заяву від 02.03.2020, відповідно до змісту якого він повністю визнає позовні вимоги у справі №460/4680/19 про стягнення з нього податкового боргу в сумі 23449657, 63 грн. (т.2 а.с.68).
Ухвалою суду від 02.03.2020 закрито підготовче провадження у справі №460/4680/19 та розпочато розгляд справи по суті. Подальший розгляд справи №460/4680/19 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.
04.03.2020 відповідачем подано заяву про розстрочення судового рішення, в якій ДП "Рівненський облавтодор" просило розстрочити суму податкового боргу у розмірі 23449657,63 грн., що є предметом позовних вимог ДПС у Рівненській області у справі №460/4680/19, строком на 12 місяців: з квітня 2020 року по березень 2021 року (т.2 а.с.79-82).
Враховуючи, що розгляд справи вирішено проводити у порядку письмового провадження, у відповідності до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю, з огляду на таке.
Судом встановлено, що ДП "Рівненський облавтодор" є юридичною особою, яка створена і діє відповідно до законодавства України.
Видами діяльності підприємства є: 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у., 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів н.в.і.у., 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 70.10 Діяльність головних управлінь (хед-офісів), 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у., 42.11 Будівництво доріг і автострад.
Предметом діяльності ДП "Рівненський облавтодор", серед іншого, є:
-виконання робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримані автомобільних доріг, мостів, автострад, трубопроводів, шляхових естакад, тунелів метрополітену, інших споруд та обстановки елементів доріг;
-інші будівельно-монтажні та спеціалізовані будівельні роботи;
-забезпечення сталої роботи на автомобільних дорогах в умовах стихійно лиха, аварій, катастроф і подолання їхніх наслідків;
-розвиток промисловості та виробництва будівельних, дорожньо-будівельних матеріалів і конструкцій, інших виробів, необхідних для будівництва та ремонту автомобільних доріг та споруд на них тощо.
Це визнається сторонами та підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також Статутом ДП "Рівненський облавтодор", затвердженим в.о. Голови Державного агентства автомобільних доріг України 02.08.2019 (т.1 а.с.8; т.2 а.с.83-99).
За даними обліку позивача за ДП "Рівненський облавтодор" рахується податковий борг в загальному розмірі 23449657, 63 грн., а саме:
- податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (14060100) - податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку 23064175,67 грн.; податок на прибуток приватних підприємств (11020100) - 295602,85; податки та збори, не віднесені до інших категорій (19090500) - 22535,48 грн.; у вигляді з/п (11010100) - 65537,19 грн.; акцизний податок на пальне (14019000) - 1806,44 грн.
Зазначена сума заборгованості виникла на підставі самостійно задекларованих, але не сплачених сум та застосованих штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податків.
Так, заборгованість по податку на додану вартість виникла на підставі: податкової декларації з ПДВ №9238002879 від 11.10.2019; податкової декларації з ПДВ №9268064844 від 13.11.2019; податкової декларації з ПДВ №9298599090 від 12.12.2019; податкової декларації з ПДВ №9327888130 від 14.01.2020; податкового повідомлення-рішення (форма "Н") №0107785012 від 25.03.2019; податкового повідомлення-рішення (форма "Ш") №0240605012 від 22.08.2019; податкового повідомлення-рішення (форма "Ш") №0266685004 від 29.10.2019; податкового повідомлення-рішення (форма "Н") №0287525004 від 03.12.2019 та нарахованої пені згідно ст.129 Податкового кодексу України.
Заборгованість по податку на прибуток, по податку на доходи з фізичних осіб, по податках та зборах, не віднесених до інших категорій, по акцизному податку на пальне виникла на підставі нарахованої пені згідно з ст.129 Податкового кодексу України.
Вказані обставини підтверджуються дослідженими судом доказами: розрахунками виникнення боргу по платежах бюджету згідно інтегрованих карток платника податків (т.1 а.с.9; а.с.18; а.с.25-32;), витягом з картки особового рахунку платника податків (т.1 а.с.10-11; а.с.19-20; а.с.48-60; а.с.66-77; а.с.120-121 а.с.129-250; т.2 а.с.1-29), податковими повідомленнями рішеннями з доказами їхнього надіслання/вручення платнику (т.1 а.с.12-17; а.с.21-24; 33-47; а.с.63-65; а.с.82-92; а.с.122-123), податковими деклараціями (т.1 а.с.61-62; а.с.78-81; а.с.124-128).
Згідно з вимогами ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Аналогічні норми містяться і в Податковому кодексі України (далі - ПК України). Зокрема, згідно п. 4.1.1 ст. 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на такому принципі як загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу. Відповідно до ст. 16 ПК України кожен платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.14.1.156 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до п.14.1.175 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
У п.14.1.137 ст.14 ПК України визначено, що орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з п.41.2 ст.42 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.
Відповідно до п. 19-1.1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: 19-1.1.22. здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів. Також контролюючим органам надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (п.20.1.34 ст.20 ПК України).
Суд відзначає, що відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно з п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Судом встановлено і не заперечувалося відповідачем, що з метою погашення заборгованості контролюючим органом на адресу ДП "Рівненський облавтодор" направлялась податкова вимога від 05.03.2012 форми "Ю" №158.
Після направлення позивачем податкової вимоги від податковий борг не був погашений, у зв'язку з чим податкова вимога додатково відповідачу не надсилалася.
Відповідно до п. 59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно пп.14.1.153. п.14.1 ст.14 ПК України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Тобто, податкове зобов'язання платника податків, вважається узгодженим та набуло статусу податкового боргу.
Даних щодо сплати відповідачем податкової заборгованості у розмірі 23449657,63 грн. на дату розгляду справи суду не надані.
Відповідно до пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Згідно з п.129.4 ст.129 ПК України пеня, визначена пп.129.1.1 п.129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Згідно приписів ст. 129 ПК України позивачу було нараховано суми пені, які містяться в ІКП, додатних до матеріалів справи.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п.95.1 та п.95.2 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 95.2 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно п.95.3 ст.95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до п.95.4 ст.95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.
Підстави для розподілу судового збору відповідно до ст.139 КАС України у суду відсутні.
Розглядаючи питання про наявність підстав для розстрочення виконання рішення в резолютивній частині рішення, суд враховує наступне.
З Статуту ДП "Рівненський облавтодор" судом з'ясовано, що підприємство засноване з метою одержання прибутку, задоволення потреб фізичних і юридичних осіб, територіальних громад і держави у безпечних та якісних автомобільних дорогах загального користування, а також сприянню розвитку дорожньої галузі України.
Пунктом 1.3 Статуту передбачено, що засновником дочірнього підприємства є акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", 100% акцій якого належить державі.
Згідно з ст.10 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 № 2862-IV Органами, що здійснюють управління автомобільними дорогами загального користування, є: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення; Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні та Севастопольська міська державні адміністрації.
Служба автомобільних доріг у Рівненській області є державною організацією, що належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України .
На замовлення Служби автомобільних доріг у Рівненській області ДП "Рівненський облавтодор" надає послуги на підставі договору про закупівлю послуг від 09.01.2019 №2, відповідно до умов якого відповідач надає послуги з експлуатаційного утримання та поточного дрібного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення в межах Рівненської області. Термін дії договору закінчується 31.03.2020 (т.2 а.с.100-115).
Разом з тим, судом встановлено, що відповідач на даний час знаходиться у скрутному фінансовому становищі.
Як зазначено відповідачем у заяві про розстрочення судового рішення та не спростовано позивачем, недостатність фінансування підприємства зумовило заборгованість дочірнього підприємства перед постачальниками камене-щебеневої продукції, паливно-мастильних матеріалів, протиожеледних матеріалів, дорожніх знаків тощо.
З матеріалів справи слідує, що на підставі винесених судами на користь кредиторів рішень, постановами держаних виконавців відділу примусового виконання рішень Головного управління ДВС у Рівненській області з 2017 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх рахунках ДП "Рівненський облавтодор" (т.2 а.с.190-195), з огляду на що, на підприємство фактично не має можливості самостійно розпоряджатися власними коштами, що унеможливлює вчасне виконання судових рішень.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що ДП "Рівненський облавтодор" здійснює свої зобов'язання по сплаті податкової заборгованості по винесених раніше судових рішень про розстрочення виконання у справах №817/1241/18 від 18.01.2019; №460/630/19 від 08.07.2019; №817/2334/15 від 30.11.2015; №817/182/15 від 03.12.2015; №817/1836/15 від 03.12.2015 (т.2 а.с.121-189).
З консолідованого балансу (Звіту про фінансовий стан) на 31.12.2019 вбачається, що у ДП "Рівненський облавтодор" не достатньо власних обігових коштів для погашення усієї суми заборгованості, присудженої до стягнення даним рішенням суду (т.2 а.с.116-119).
На переконання суду, виконання укладеного на замовлення Служби автомобільних доріг у Рівненській області договору про закупівлю послуг від 09.01.2019 №2 надасть можливість відповідачу у майбутньому реалізувати свої зобов'язання за даним судовим рішенням.
Суд також враховує, що 19.04.2020 вводяться в дію зміни до Закону України "Про публічні закупівлі", передбачені Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" від 19.09.2019 114-IX.
Зокрема, у п.13 ч.1 ст.17 вказаного Закону встановлено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах визначених законодавством країни реєстрації такого учасника.
Тобто, в даному випадку, розстрочення податкового боргу надасть змогу відповідачеві приймати участь у публічних закупівлях, укладати договори та контракти, на підставі яких здійснювати свою господарську діяльність забезпечуючи потреби основного Замовника - держави у безпечних та якісних автомобільних дорогах загального користування, виплачувати заробітну плату, проводити сплату податків, в тому числі і заборгованості у розмірі 23 449 657, 63 грн., що стягується у даному адміністративному процесі тощо.
Статтею 244 КАС України визначено, що під час ухвалення рішення суд вирішує: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення; 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Частиною 6 ст. 246 КАС України встановлено, що у разі необхідності у резолютивній частині рішення також вказується про: 1) порядок і строк виконання рішення; 2) надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.
Відповідно до ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Під відстрочкою і розстрочкою виконання рішення слід розуміти створення судом оптимальних умов для належної та якісної реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення можливе при недостатності коштів на рахунку боржника, стихійного лиха, тощо.
Підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення суду відповідно до ст.378 КАС України можуть бути конкретні обставини, що перешкоджають належним чином виконати судове рішення в адміністративній справі. Тобто, ускладнюють виконання такого рішення або роблять його неможливим.
За змістом ч.5 ст.378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Згідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно ст.1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції", ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського Суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.
Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Конвенція в ст. 1 Першого протоколу, практично в єдиному приписі, що стосується майна, об'єднує всі права фізичної або юридичної особи, які містять у собі майнову цінність. На відміну від традиційного розуміння інституту права власності, характерного для України, як і в цілому для держав континентальної системи права, ЄСПЛ тлумачить поняття "майно" (possessions) набагато ширше й у контексті ст. 1 Першого протоколу під "майном" розуміє не тільки "наявне майно" (existing possessions), але й цілу низку інтересів економічного характеру (активи (assets)).
У практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст.1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно "суспільний інтерес" (public interest, general interest, general interest of the community); (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям (must be a reasonable relationship of proportionality between the means employed and the aims pursued). ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
В Рішенні від 23.09.1982 (заяви №7151/75, №7152/75) по справі "Спорронг и Льоннрот проти Швеції" Європейський Суд з прав людини зазначив, що суд при розгляді спорів повинен визначити, чи було дотримано справедливу рівновагу між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту основних прав приватних осіб.
З огляду на наведене у його сукупності, суд, проаналізувавши зміст наведених норм права, врахувавши фінансове становище відповідача, вважає, що його заява підлягає до задоволення, оскільки єдиною оптимальною умовою для належної та якісної реалізації даного судового рішення є розстрочення виконання такого рішення.
При цьому, щодо викладеного відповідачем у заяві про розстрочення судового рішення прохання відобразити розстрочення рішення суду у картках особового рахунку платника податків, без нарахувань пені на підставі п.129.4 ст.129 ПК України, суд зазначає наступне.
Перш за все, суд вказує, що питання правомірності нарахування пені не є предметом розгляду даної адміністративної справи про стягнення податкового боргу.
Зі змісту ст.32 ПК України вбачається, що зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.
Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки, розстрочки.
Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов'язку.
У відповідності до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 27.02.2018 по справі №805/4622/16-а, від 08.05.2018 по справі №802/777/16-а, судове рішення про стягнення податкового боргу, за яким встановлено порядок його виконання шляхом розстрочення сплати боргу, не звільняє платника податків від відповідальності у вигляді штрафних санкцій та пені.
Отже, розстрочення сплати податкового боргу є лише процесуальним рішенням, що визначає спосіб виконання судового рішення про стягнення податкового боргу шляхом розстрочення сплати боргу та не може звільняти платника податків від відповідальності у вигляді пені, передбаченої підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, а така пеня фактично і є платою за таке розстрочення.
Ухвалення судом рішення про розстрочення сплати податкового боргу не змінює статус такої заборгованості - податковий борг - несплачена сума узгодженого (самостійно задекларованого) грошового зобов'язання, та не спростовує того факту, що боржник вчинив податкове правопорушення у вигляді несплати цього боргу і таке правопорушення триває до часу погашення боргу в добровільному чи примусовому порядку.
Висновок аналогічного характеру міститься у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №2а-25767/10/0570, від 23.04.2019 у справі №808/8492/13-а, від 10.03.2020 у справі 520/4100/19.
Відтак, суд вважає за необхідне розстрочити виконання даного рішення суду строком на 12 місяців з квітня 2020 року по березень 2021 року за графіком, визначеним відповідачем, не враховуючи при цьому питання нарахування пені податковим органом.
Керуючись ст.241-246, 255, 295 КАС України, суд
Позовну заяву Головного управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне,33023, код ЄДРПОУ 43142449) до Дочірнього підприємство "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Остафова, 7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 31994540) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", яке має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, кошти в сумі 23 449 657,63 грн. та перерахувати:
-податок на додану вартість у розмірі 23064175,67 грн. на рахунок UА098999980000031111029017002 Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 38012714, одержувач: УК у м.Рівному/м.Рівне/14060100;
-податок на прибуток у розмірі 295602,85 грн. на рахунок UА678999980000031116002017002 Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 38012714, одержувач: УК у м.Рівному/м.Рівне/11020100;
-податок на доходи фізичних осіб у розмірі 65537,19 грн. на рахунок UА928999980000033111340017002 Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 38012714, одержувач: УК у м.Рівному/м.Рівне/11010100;
-акцизний податок на пальне у розмірі 1806,44 грн. на рахунок UА108999980000033117344017002 Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 38012714, одержувач: УК у м.Рівному/м.Рівне/14021900;
-податки та збори, не віднесені до інших категорій у розмірі 22535,48 грн. на рахунок UА058999980000031114071017002 Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 38012714, одержувач: УК у м.Рівному/м.Рівне/11010100.
Розстрочити виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 в адміністративній справі №460/4680/19 про стягнення з Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", яке має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, коштів у сумі 23 449 657,63 грн. протягом одного року з дня його ухвалення, шляхом щомісячної сплати коштів з квітня 2020 року по березень 2021 року, а саме: квітень 2020 року - 200 000 грн.; травень 2020 року - 250 000 грн.; червень 2020 року - 300 000 грн.; липень 2020 року - 350 000 грн.; серпень 2020 року - 400 000 грн.; вересень 2020 року - 450 000 грн.; жовтень 2020 року - 500 000 грн.; листопад 2020 року -500 000 грн.; грудень 2020 року - 1 000000 грн.; січень 2021 року - 3 000000 грн.; лютий 2021 року - 7000000 грн.; березень 2021 року - 9 499 657,63 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 02 квітня 2020 року.
Суддя Борискін С.А.