02 квітня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/622/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
05.02.2020 ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України (надалі також - відповідач), третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт 14 Протоколу №86 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 12.07.2019 щодо відмови в призначені ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року "Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та відмову в призначені ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, оформлену листом ДФ МО України №248/80 від 14.01.2020;
- зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року, як інваліду 2 групи з 24.03.2016, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії), захворювання, що пов'язані із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії відповідно до п. "б" ст. 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" він має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності та вжити заходів до її виплати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що ним при зверненні до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги були подані усі необхідні документи, передбачені пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, які підтверджують причинний зв'язок отриманих ним поранень із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. Разом з тим, Міністерство оборони України безпідставно відмовило ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/622/20, призначено справу до судового розгляду по суті на 10.03.2020.
12.02.2020 від Полтавського ОВК надійшли письмові пояснення (а.с.34-35), в яких представник просить суд відмовити у задоволені позовних вимог.
28.02.2020 до суду надійшов відзив МО України (а.с.49-56), у якому відповідач зазначив, що позивачем надано неповний пакет документів, а саме, останнім не було надано жодного документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі ушкодження.
23.03.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.69-70), в якій просить не брати до уваги доводи викладені у відзиві на позов. Крім того, звертає увагу на правову позицію викладену в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.01.2015 у справі №2а-1626/12/1370.
Сторони у судове засіданні не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача та представника. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Третя особа надала до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на зазначене, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Згідно частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, а також зважаючи на неприбуття осіб, які беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Позивач у період з 28.07.1984 по 12.06.1985 проходив службу у складі обмеженого контингенту радянських військ в Республіці Афганістан, що підтверджується військовим квитком позивача, копія якого наявна в матеріалах справи. З 19.05.1993 позивача звільнено у запас.
Полтавською обласною МСЕК позивачу з 24.03.2016 встановлено другу групу інвалідності (безтерміново), причина інвалідності - поранення, контузія і захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що підтверджено наданою позивачем копією довідки серії АВ № 0188534.
У витязі з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (Протокол від 19.02.2016 № 688) зазначено, що вогнепальні осколкові поранення голови, шиї (контузія 1984, 1985 рр), обох кінцівок колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 , 1961 року народження, наслідком яких стали рубці на зовнішній поверхні лівого стегна, на лівій боковій поверхні шиї, в області внутрішнього краю лівої брови, на передньо - зовнішній поверхні правої гомілки, на зовнішньо - внутрішній поверхні лівої гомілки розмірами від 2,2х0,2 см до 5,3х0,2 см, що підтверджується актом судово - медичного дослідження № 3 від 09.02.2016 Зінківського районного бюро Полтавського обласного бюро СМЕ, та які у подальшому призвели до розвитку : «ІХС: стенокардії напруги стабільна. ФКЛ ІІІ. Кардіосклерозу атеросклеротичного. СН ІІ А ст. Гіпертанічної ховроби ІІ ст., 2 ст., ризик 2», що підтверджується записами у медичних документах ,- поранення, контузія, захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
У зв'язку із чим 17.04.2018 (вх. від 24.04.2018) позивач звернувся до Полтавського ОВК із заявою про направлення документів на розгляд комісією Міністерства оборони України для призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975. До заяви позивачем додано копію паспорта, витягу з протоколу засідання ЦВЛК, висновку спеціаліста судово - медичної експертизи № 3 від 09.02.2016, військового квитка, висновку МСЕК, витяг з наказу про звільнення з військової служби.
Листом Полтавського ОВК від 24.04.2018 № 12/806 повідомлено позивача, відповідно до рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі ( смерті ), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби (протокол №36 від 20.05.2016) заява та документи щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 повернуті Департаментом фінансів Міністерства оборони України на доопрацювання оскільки згідно з переліком документів, передбачених пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, є документ, що свідчить про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не с наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Також згідно з пунктами 21. 7 та 21.8 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України віл 14.08.2008 № 402, причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва) підтверджуються довідкою, виданою військовою частиною або достовірними документами про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми. каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу) із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово - облікові документи).
Не погодившись з даною відповіддю Полтавського ОВК, позивач звернувся з позовом до суду.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 у справі №816/1448/18 визнано протиправним та скасувати відмову Полтавського обласного військового комісаріату, оформлену листом від 24.04.2018 № 12/806, у складанні висновку про наявність права у ОСОБА_1 на призначення одноразової грошової допомоги, як інваліду війни 2 групи з 24.03.2016, інвалідність якого настала внаслідок поранення контузії, захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, та направленні документів на розгляд комісії Міністерства оборони України. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) скласти висновок за заявою ОСОБА_1 від 17.04.2018 (вх. від 24.04.2018) щодо призначення одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 як інваліду ІІ групи з 24.03.2016, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та направити даний висновок на розгляд комісії Міністерства оборони України.
На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 у справі №816/1448/18 ІНФОРМАЦІЯ_2 до Міністерства оборони України подано висновок стосовно призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.
Згідно з рішенням від 23.11.2018, оформленим протоколом №117, комісія Міністерства оборони України відмовила в призначені одноразової грошової допомоги, оскільки ОСОБА_1 не було надано документів, що свідчать про причини та обставини поранення, які передбачені п. 11 Порядку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 (п. 51 протоколу).
Не погодившись з п. 51 протоколу №117 від 23.11.2018 Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України, позивач оскаржив його до суду.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 у справі №440/4475/18, що залишене без змін Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019, визнано протиправним та скасувати п. 51 Протоколу №117 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 23 листопада 2018 року щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 "Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві". Зобов'язано Міністерство оборони України повторно розглянути висновок ІНФОРМАЦІЯ_3 стосовно призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії з урахуванням висновків суду.
На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 у справі №440/4475/18 відповідач повторно розглянув висновок ІНФОРМАЦІЯ_3 стосовно призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.
Так, відповідно до рішення Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, Міністерства оборони України, оформленого протоколом від 12.07.2019 №86, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення, який передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975; акт судово-медичного дослідження (обстеження) від 09.02.2016№3, який складено зі слів заявника, та Висновок Центральної військово-лікарської комісії від 19.02.2016 №688, які подано разом з іншими документами, не є документами, що свідчать про обставини отримання поранення (а.с.43).
Листом від 29.01.2020 ОСОБА_1 повідомлено про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги (а.с.44).
Позивач не погодився із відмовою у призначенні одноразової грошової допомоги та оскаржив її до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ.
Відповідно до статті 41 вказаного Закону виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Відповідно до статті 1 цього Закону соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно із частиною першою статті 16 цього ж Закону /у редакції, чинній на час виникнення у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги/ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Пунктом 4 частини другої згаданої статті передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Отже, право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у військовослужбовця виникає у разі настання інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби, незалежно від часу настання та встановлення інвалідності: під час проходження військової служби чи після звільнення з військової служби.
За змістом пункту "б" частини першої статті 16-2 вказаного Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи.
У відповідності до частини дев'ятої статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі-Порядок №975).
Вказаний Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Відповідно до пункту 11 Порядку №975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності /абзац 1/.
До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою) /абзац 2 /.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач подав до Горішньоплавнівського ОМВК наступні документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги; копію довідки МСЕК; копію витягу ЦВЛК; копію акта судово-медичного дослідження; копію військового квитка; копію посвідчення інваліда війни; копії паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, копію постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2018 у справі №554/5766/17.
Призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів) /пункт 12 Порядку №975/.
Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку /абзац 1 пункту 13 Порядку №975/.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що за зверненням особи за призначенням одноразової грошової допомоги, уповноважений орган (обласний військовий комісар за місцем проживання цієї особи) оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України затверджений пунктом 11 Порядку №975 перелік документів для призначення такої допомоги. Своєю чергою, розпорядник бюджетних коштів в особі Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум на підставі зазначених документів приймає рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.
Водночас, відсутність документів, визначених пунктом 11 Порядку №975, зокрема, про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не встановлює обов'язку Міністерства оборони України для їх витребування та доведення (за відсутності таких документів), що позивач отримав поранення (контузію, травму, каліцтво) при вчиненні кримінального чи адміністративного правопорушення, або у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, оскільки відповідна комісія Міністерства оборони України приймає рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги виключно на підставі документів, які надійшли від обласного військового комісаріату.
Разом з цим, відповідальними за повноту та достовірність документів, визначених пунктом 11 Порядку №975, є заявник та обласний військовий комісаріат за його місцем проживання.
З огляду на заявницький характер відносин між особою, яка звертається за призначенням одноразової грошової допомоги, та МО України, обов'язок довести зазначені обставини шляхом подання до комісії Міністерства оборони України достовірних документів про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) покладено на заявника. Такий документ не обов'язково повинен мати форму акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини, оскільки до уваги можуть бути взяті інші достовірні документи.
Документами, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, можуть бути лише достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем такого поранення.
При цьому, неподання особою, яка звернулася за призначенням одноразової грошової допомоги, документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не створює для Міністерства оборони України обов'язку щодо їх витребовування.
Дані правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 10.04.2019 при розгляді справи №822/220/18.
Надані позивачем документи, на підтвердження причин та обставин поранення (контузії, травми або каліцтва), а саме - акт судово-медичного дослідження (обстеження) від 09.02.2016№3 та Висновок Центральної військово-лікарської комісії від 19.02.2016 №688 не містять відомостей про обставини поранення позивача, зокрема, про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Так, з вищевказаних документів можливо встановити лише характер і давність тілесних ушкоджень, тобто імовірність спричинення рубців на тілі пораненням, яке могло мати місце у 1984 році, однак вони не містять даних щодо причин та обставин поранення.
Крім того, як слідує зі змісту акту судово-медичного дослідження (обстеження) від 09.02.2016№3, обставини поранення встановлені зі слів самого ОСОБА_1 .
Таким чином, адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Міністерства оборони України (Повітрофлотський пр-т, 6, м.Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022), третя особа: Полтавський обласний військовий комісаріат ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Головуючий суддя Г.В. Костенко