про повернення позовної заяви
31 березня 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/964/20
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бойко С.С., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, стягнення грошової компенсації та середнього заробітку, -
24 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати грошової компенсації за неотримане під час проходження військової служби речове майно у сумі 72621,10 грн на день звільнення з військової служби 28.08.2019, стягнення грошової компенсації за неотримане під час проходження військової служби речове майно у сумі 72621,10 грн та середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статей 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Недоліки необхідно усунені шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду: позовної заяви оформленої у відповідності до вимог статті 160 КАС України із зазначенням РНОКПП позивача у примірниках відповідно до кількості відповідачів та для суду, належним чином завірених документів доданих до позовної заяви (шляхом виконання напису "згідно з оригіналом", підпису позивача, зазначення прізвища, ім'я та по батькові особи яка виконала вказаний напис та дати засвідчення), оригінали яких знаходяться у позивача згідно її розділу додатки у примірниках для відповідачів та суду, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім'я ОСОБА_2 та клопотання про поновлення строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності його пропуску.
На виконання вимог вказаної ухвали представником позивача адвокатом Маліченко Д.В. 16 березня 2020 року суду надано: заяву про усунення недоліків, у які представник зазначав про наявність у нього права посвідчувати копії документів по справі, стверджував, що позивачем не пропущено шестимісячний строк звернення до суду та позовну заяву.
У період з 16 березня по 30 березня 2020 року суддя Бойко С.С. перебував у відпустці згідно наказу голови Полтавського окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року №13/12.
Надаючи оцінку документам, наданим на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, суду виходить з наступного.
Пунктом 9 частини першої статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів.
Відповідно до части другої, четвертої та п'ятої статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку встановленому чинним законодавством.
Учасник справи який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Системно аналізуючи вказані положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що правом завіряти копію копії письмових доказів, оригінали яких знаходиться в учасника справи під час звернення до суду з адміністративним позовом, наділений лише позивач по справі, що в свою чергу становить саме те виключення про яке йдеться в п. 9 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Враховуючи те, що паспорт громадянина України НОМЕР_2 , картки фізичної особи - платника податків, посвідчення учасника бойових дій, видані на ім'я ОСОБА_1 , тому оригінали вказаних документів мають знаходиться саме у ОСОБА_1 , а не у адвоката Маліченко Дмитра Васильовича. Отже, й право засвідчення їхніх копій належить виключно позивачу.
Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи №755/10947/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у разі викладення Верховним Судом декількох правових позицій з одного й того ж питання але різних за своїм змістом має застосовуватися остання правова позиція.
Представник позивача у своїй позовній заяві посилається на правову позицію Верховного Суду викладену у постанові Верховного Суду від 23 серпня 2019 року у справі №2040/7697/18.
Натомість суд застосовує останній висновок зроблений Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 грудня 2019 року по справі №760/619/15-а.
Згідно якого грошова компенсація за неотримане речове майно не являється складовою частиною заробітної плати, а тому суд приходить до висновку, що спір виник у зв'язку з проходженням позивачем публічної служби (до якої належить й військова служба), отже строк звернення до суду з цим позовом становить один місяць.
З матеріалів справи судом встановлено, що про наявність у Військової частина НОМЕР_1 Національної гвардії України обов'язку по виплаті йому компенсації за речове майно позичав був обізнаний ще до звільнення з військової служби про що свідчить його рапорт від 18.06.2019 командиру військової частини НОМЕР_1 з проханням видати йому довідку про розмір заборгованості.
Зі змісту позовної заяви судом встановлено, що ОСОБА_1 під час звільнення з військової служби, 28.08.2019, видано довідку-розрахунок №365 від 28.08.2019 про вартість речового майна, що належить до видачі.
Отже, про порушення своїх прав позивач мав дізнатися у день звільнення (28.08.2019) після отримання довідки про суму грошової компенсації та неотримання відповідної випали, а до суду звернувся лише 21.02.2020.
Клопотання про поновлення строку звернення до суду а ні позивачем, а ні його представником суду не надано.
Згідно з частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовна заява подана після закінчення строків, установлених законом, при цьому, матеріали адміністративного позову не містять будь-яких доказів, які підтверджують поважність причини пропуску строків звернення до суду, у зв'язку з чим подана позовна заява підлягає поверненню.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність повернення позовної заяви позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, стягнення грошової компенсації та середнього заробітку повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, яка її подала, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Бойко