30.03.2020р. № 814/1516/18
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді головуючого Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Д.Є., про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1
доМіністерства освіти і науки України, пр. Перемоги, 10, м. Київ, 01135
провизнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
Судом розглядалася адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням від 12.10.2018 р. позов задоволено частково. Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018 р. рішення суду першої інстанції залишене без змін. На виконання рішення 08.01.2019 р. видано виконавчі листи.
"20" березня 2020 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченком Д.Є. подано до суду заяву про роз'яснення судового рішення.
Заява мотивована тим, що 18.03.2019 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 58643777 з виконання виконавчого листа по справі № 814/1516/18 про зобов'язання Міністерства освіти і науки України вчинити заходи щодо встановлення порядку видачі дублікатів атестатів про середню освіту. Резолютивна частина рішення суду є незрозумілою.
На підставі ч. 3 ст. 254 КАС України заяву розглянуто в письмовому провадженні.
З матеріалів справи та заяви державного виконавця суд встановив, що в позові позивач просив зобов'язати Міністерство освіти і науки України встановити порядок видачі дублікатів атестатів про середню освіту, однак суд, не втручаючись у дискреційні повноваження відповідача, обрав інший спосіб захисту порушеного права позивача, а саме: зобов'язав Міністерство освіти і науки України вчинити заходи щодо встановлення порядку видачі дублікатів атестатів про середню освіту.
За визначенням ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1404 виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Статтею 18 Закону № 1404 передбачено також обов'язки і права виконавців.
Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження регулюються розділом IV Закону № 1404.
Таким чином, усі права, обов'язки та алгоритм дій державного виконавця під час виконання рішення суду детально розписано в Законі № 1404.
Частиною 1 ст. 254 КАС України передбачено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини. Тобто, роз'яснення рішення суду є засобом виправлення недоліків судового акта, яке полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду в більш чіткій і зрозумілій формі.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
У рішенні суду відповідача зобов'язано вчинити заходи щодо встановлення порядку видачі дублікатів атестатів про середню освіту. Які саме заходи має вчинити відповідач суд не конкретизовував, оскільки це було б втручанням у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень.
Викладені заявником обставини не свідчать про незрозумілість резолютивної частини рішення суду. При виконанні рішення суду виконавець повинен чітко виконувати приписи Закону № 1404. У виконавчому провадженні № 58643777 державному виконавцю слід встановити чи фактично виконано рішення суду боржником, що буде підставою для закриття виконавчого провадження.
Зважаючи на викладені обставини, суд не встановив підстав для роз'яснення судового рішення від 12.10.2018 р.
Керуючись ст. 248, 254 КАС України, -
У задоволенні заяви головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Д.Є. про роз'яснення судового рішення - відмовити.
Ухвалу про відмову в роз'ясненні судового рішення може бути оскаржено.
Ухвалу суду за результатами розгляду питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Ухвала підписана суддею 30.03.2020 р.
Суддя Н. В. Лісовська