справа №380/2580/20
з питань забезпечення позову
02 квітня 2020 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гулкевич І.З., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Сколівської районної державної адміністрації, патрульної поліції Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування пункту протоколу,-
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить: визнати протиправними дії та скасувати п.7 Протоколу №4 позачергового засідання районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій від 16.03.2020, затвердженого головою районної державної адміністрації, головою районної комісії з питань ТЕБ І НС Богданом Янко, в частині «припинення функціонування (прийому відвідувачів) готельних комплексів на період карантину».
Позивачем разом з позовною заявою подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом зупинення п.7 протоколу №4 позачергового засідання районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій від 16.03.2020, затверджений головою районної державної адміністрації, головою районної комісії з питань ТЕБ І НС Богданом Янко, в частині «припинення функціонування (прийому відвідувачів) готельних комплексів на період карантину».
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що причиною зупинення п.7 в частині «припинення функціонування (прийом відвідувачів) готельних комплексів на період карантину» є невідповідність прийнятого рішення щодо вимог чинного законодавства та як результат повна зупинка готельного бізнесу з необґрунтованих підстав.
Ухвалою суду від 02.04.2020 позовну заяву позивача залишено без руху.
Відповідно до положень ч.1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов до наступних висновків.
Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи може вжити визначені цією статтею заходи забезпечення адміністративного позову (ч. 1 ст. 150 КАС України).
Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:
- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно з ч. 2 ст. 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (ч. 6 ст. 154 КАС).
Тобто, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Аналогічна правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.10.2018 у справі № 826/5233/18 (адміністративне провадження № К/9901/59189/18).
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд згідно ч.1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд зважає на наведені позивачем у заяві обставини, які, на його переконання зумовлюють очевидну протиправність п.7 Протоколу №4 позачергового засідання районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій від 16.03.2020, затвердженого головою районної державної адміністрації, головою районної комісії з питань ТЕБ І НС Богданом Янко, в частині «припинення функціонування (прийому відвідувачів) готельних комплексів на період карантину», разом з тим звертає увагу на ту обставину, що предметом розгляду в даній адміністративній справі є саме надання правової оцінки винесеного п.7 Протоколу №4 позачергового засідання районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій від 16.03.2020 затвердженого головою районної державної адміністрації, головою районної комісії з питань ТЕБ І НС Богданом Янко, в частині «припинення функціонування (прийому відвідувачів) готельних комплексів на період карантину».
Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2, застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.
З огляду на викладене, оцінивши долучені до матеріалів справи письмові докази, що були подані позивачем та вимог чинного законодавства, суд не знаходить підстав, що вказували б на існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливість захисту прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.
Суд наголошує, що вимоги позовної заяви, а також підстави для забезпечення позову є ідентичними та такими, що спрямовані на настання одного і того ж наслідку.
На переконання суду, у випадку задоволення заяви про забезпечення позову фактично буде вирішено спір без розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, що суперечить принципам законності, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин справи, та є, з позиції суду, неприпустимим.
Враховуючи зміст заявлених позовних вимог та співставленні заходів забезпечення позову, про які зазначає позивач, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, оскільки позивачем не подано переконливих доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову, спричинить утруднення для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Таким чином, оцінюючи подані позивачем докази фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, відтак, заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 150, 153, 154, 243, 248, пп.15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову шляхом зупинення п.7 Протоколу №4 позачергового засідання районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій від 16.03.2020, затвердженого головою районної державної адміністрації, головою районної комісії з питань ТЕБ І НС Богданом Янко, в частині «припинення функціонування (прийому відвідувачів) готельних комплексів на період карантину», - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Гулкевич І.З.