справа №380/2533/20
з питань забезпечення позову
02 квітня 2020 року
м. Львів, вул. Чоловського, 2
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Грень Н.М., розглянувши заяву представника публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» до Жидачівської міської ради про визнання рішення незаконним та нечинним,
31.03.2020 на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» до Жидачівської міської ради, в якій позивач просить суд: визнати рішення Жидачівської міської ради від 20.06.2019 №645 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на території Жидачівської міської ради на 2020 рік» незаконним та нечинним.
Ухвалою судді від 02.04.2020 позовну заяву залишено без руху.
Разом із позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій просить зупинити дію зупинити дію рішення Жидачівської міської ради від 20.06.2019 №645 «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на території Жидачівської міської ради на 2020 рік» до набрання рішенням суду законної сили у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» до Жидачівської міської ради про визнання рішення Жидачівської міської ради від 20.06.2019 №645 «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на території Жидачівської міської ради на 2020 рік» незаконним та нечинним.
В обгрунтування заяви зазначено, що ухвалою Господарського суду Львівської області 10.12.2014 відкрито провадження у справі № 914/4160/14 про банкрутство ПАТ "ЖЦПК". Станом на день звернення до суду в суді триває провадження у цій справі. Ухвалою суду від 25.11.2016 клопотання керуючого санацією задоволено, затверджено план санації (нова редакція) ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат». Ухвалою суду від 24.05.2017 клопотання голови комітету кредиторів про продовження строку процедури санації ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» на дванадцять місяців та клопотання керуючого санацією про внесення змін до плану санації від 28.04.2017 задоволено, затверджено зміни до плану санації ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», що оформлено протоколом засідання комітету кредиторів від 28.04.2017 за № 6, продовжено строк процедури санації ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» на дванадцять місяців. Такий план був розроблений позивачем та затверджений судом, виходячи із доходів та витрат ПАТ «ЖЦПК», зокрема й щодо розміру сплати земельного податку у попередні роки. Заявник вказує, що із порівняльного аналізу рішення Жидачівської міської ради від 20.06.2019 №645 «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на території Жидачівської міської ради на 2020 рік» та рішення Жидачівської міської ради від 14.06.2018 № 504 «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на території Жидачівської міської ради на 2020 рік», а також доданих до справи розрахунків земельного податку вбачається, що у зв'язку із прийняття відповідачем оскаржуваного рішення такий зріс для позивача майже у 2 рази: з 1,2% земельного податку до 2% такого, в грошовому річному еквіваленті за усі земельні ділянки, які є в постійному користуванні комбінату з 3216709,65 грн до 5361182,71 грн. Отже, у зв'язку із дією оскаржуваного рішення позивач вимушений на сьогоднішній день оплачувати додаткові кошти понад, тих які були заплановані планом санації, що не дозволяє виконувати сам план санації. За нормами ч.7 ст.55 Кодексу України з процедур банкрутства у разі якщо збори кредиторів не схвалили зміни до плану санації, господарський суд визнає боржника банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру. Відтак, заявник вказує, що у позивача є ризик бути визнаним банкрутом із відкриттям ліквідаційної процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши зазначені у заяві про забезпечення позову доводи позивача, враховуючи відсутність необхідності у виклику позивача для подачі ним пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, суддя вважає за можливим здійснити розгляд даної заяви без проведення судового засідання та виклику позивача.
Розглянувши подану позивачем заяву, суддя зазначає про таке.
Інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті КАС України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, при розгляді заяви про забезпечення позову суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з передбачених ст.150 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти; врахувати пов'язаність заходів щодо забезпечення позову з його предметом, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.
Розглядаючи та вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову, а також запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
У ч. 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
З огляду на приписи наведеної статті небезпека заподіяння шкоди до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.
У силу ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
При вирішенні заяви про забезпечення позову, суд бере до уваги, що інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
Суд враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 15.11.2007 по справі «Бендерський проти України», в якому Високий Суд зазначив, що судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.
При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим вимогам та обставинам справи.
Обґрунтовуючи необхідність застосування заходів забезпечення даного позову, заявник стверджує про істотність ускладнення ефективного захисту його інтересів виникненню яких слугувало незаконне рішення Жидачівської міської ради від 20.06.2019 №645 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на території Жидачівської міської ради на 2020 рік».
З огляду на наведене суд зазначає, що частиною 5 ст. 151 КАС України визначено, що зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.
Суд наголошує, що наведені у заяві доводи не свідчать про наявність очевидних ознак протиправності рішення Жидачівської міської ради від 20.06.2019 №645 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на території Жидачівської міської ради на 2020 рік», та потребують з'ясування та перевірки їх доказами на стадії розгляду справи по суті та не можуть бути підставою для зупинення дії оскаржуваного рішення шляхом забезпечення позову. Обставини прийняття оскаржуваного рішення, та докази, покладені в основу такого рішення, підлягають дослідженню та оцінці судом під час розгляду справи по суті та прийняття рішення у справі. Заявлений спосіб забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Жидачівської міськоїради матиме на меті фактичне вирішення справи судом до постановлення рішення у справі, що є неприпустимим та порушує принцип рівності сторін, регламентований ст. 8 КАС України.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 77, 78, 90, 150-154, 241, 242, 243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні заяви представника публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» до Жидачівської міської ради про визнання рішення незаконним та нечинним - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, що передбачені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, що передбачені ст.ст.295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Грень Н.М.