Іменем України
02 квітня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/480/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши за правилами загального позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» до Офісу великих платників ДПС про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2019 № Ю-78-17, зобов'язання вчинити певні дії,-
29.01.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» (далі позивач або АТ «Луганськгаз») до Офісу великих платників ДПС (далі Офіс ВПП ДПС або відповідач), в обґрунтування якого, з урахуванням збільшення позовних вимог, зазначено наступне.
На виконання вимог законодавства України, за рішенням річних загальних зборів акціонерів ПАТ «Луганськгаз» (протокол №23 від 23.04.2019) було змінено тип акціонерного товариства з публічного акціонерного товариства на приватне акціонере товариство, та 06.06.2019 здійснено державну реєстрацію нової редакції Статуту, внесено зміни до відомостей про юридичну освіту, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
АТ «Луганськгаз» є правонаступником всіх прав та зобов'язань публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз». Всі укладені правочини, в тому числі договори/угоди, від імені ПАТ «Луганськгаз» залишаються дійсними та чинними, і зміна найменування ПАТ «Луганськгаз» на АТ «Луганськгаз» не припиняє та не змінює права та обов'язки сторін за укладеними правочинами.
09.12.2019 АТ “Луганськгаз” було отримано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2019 № Ю-78-17 на суму 2 467 401,37 грн, яка оскаржена позивачем до ДПС України. Однак, рішенням ДПС України від 16.01.2020 № 1939/6/99-00-08-06-01-06 скарга АТ “Луганськгаз” залишена без задоволення.
Позивач вважає дану вимогу безпідставною і необґрунтованою, з наступних підстав.
Податковим органом частково не було враховано факт здійснення ТОВ “Луганськгаз Збут” (код ЄДРПОУ 40268230) сплати єдиного соціального внеску від імені ПАТ “Луганськгаз” (код ЄДРПОУ 05451150) у період з вересня по грудень 2016 року, а також з лютого по листопад 2019 року.
Оплата ТОВ “Луганськгаз Збут” здійснювалася відповідно до платіжних доручень за період: вересень-грудень 2016 року, а також з лютий-листопад 2019 року. Отже, на думку позивача, грошові кошти зі сплати єдиного соціального внеску від імені ПАТ “Луганськгаз” своєчасно надійшли на розрахункові рахунки податкового органу, а оплата здійснена із дотриманням вимог чинного законодавства.
ПАТ “Луганськгаз” своїми листами доводило до відома податковий орган про те, що перерахування у вересні-листопаді 2016 року, а також лютому-листопаді 2019 року єдиного соціального внеску по заробітній платі працівників було здійснено ТОВ “Луганськгаз Збут” за договором доручення № Д-3 від 19.09.2016 та просило зарахувати зазначену оплату в рахунок сплати ЄСВ по ПАТ “Луганськгаз”. Також до листів були додані копії договору доручення від 19.09.2016 року № Д-3.
Позивач зауважує, що чинне законодавство забороняє передачу своїх обов'язків зі сплати єдиного внеску третім особам, тоді як основним змістом договору доручення є зобов'язання повіреного вчинити певні дії від імені та за рахунок довірителя. ТОВ «Луганськгаз Збут», перераховуючи єдиний внесок, діяв як повірений від імені та за рахунок позивача, а не як самостійний платник.
Перерахування повіреним грошових коштів на сплату єдиного внеску від імені та за рахунок довірителя не суперечить положенням частини дев'ятої статті 25 Закону №2464, оскільки таке перерахування не є передачею платником єдиного внеску своїх обов'язків зі сплати єдиного соціального внеску третім особам.
Тому, на думку позивача, ПАТ «Луганськгаз» було повністю виконано свої зобов'язання зі сплати єдиного внеску, з дотриманням всіх вимог чинного законодавства України при здійсненні вищезазначених платежів. Натомість відповідачем неправомірно не зараховано вказані платежі в рахунок сплати позивачем єдиного внеску, чим допущено протиправну бездіяльність.
На підставі викладеного, позивач просить суд скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Офісу ВПП ДПС від 05.12.2019 № Ю-78-17 та зобов'язати Офіс ВПП ДПС зарахувати платежі згідно платіжних доручень: № 7697 від 04.11.2019 на суму 300,00 грн; № 7707 від 04.11.2019 на суму 900,00 грн; № 7712 від 04.11.2019 на суму 1 000,00 грн; № 7845 від 05.11.2019 на суму 1 700,00 грн; № 7853 від 06.11.2019 на суму 1 200,00 грн; № 7858 від 06.11.2019 на суму 82 500,00 грн; № 7859 від 06.11.2019 на суму 9 483,22 грн; № 7860 від 06.11.2019 на суму 3 890,01 грн; № 7861 від 06.11.2019 на суму 239,67 грн; № 7929 від 06.11.2019 на суму 44 220,00 грн; № 8171 від 08.11.2019 на суму 14 900,00 грн; № 8303 від 15.11.2019 на суму 1 650,00 грн; № 8318 від 18.11.2019 на суму 2 000,00 грн; № 8344 від 18.11.2019 на суму 300,00 грн; № 8382 від 19.11.2019 на суму 137 850,00 грн; № 8387 від 12 19.11.2019 на суму 3 600,00 грн; № 8444 від 19.11.2019 на суму 6 300,00 грн; № 8676 від 27.11.2019 на суму 1 050,00 грн в рахунок сплати АТ “Луганськгаз” єдиного внеску за листопад 2019 року.
Від представника відповідача через канцелярію суду 24.02.2020 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог АТ «Луганськгаз» за необґрунтованістю, з огляду на наступне (т.2 а.с.6-8).
Позивач АТ «Луганськгаз» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
ТОВ «Луганськгаз Збут» (код за ЄДРПОУ 40268230) - юридична особа зі статусом платника - головне підприємство, має стан платника податку за основним місцем обліку. Підприємство знаходиться на обліку в ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області.
ТОВ «Луганськгаз Збут», як платник єдиного внеску подає звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і сплачує нарахований єдиний внесок за своїх працівників за основним місцем обліку, а саме до ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області.
АТ «Луганськгаз» знаходиться на обліку в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС та подає звіти про суми нарахованої заробітної плати за основним місцем обліку, а саме до Запорізького управління.
Відповідно до частини 9 статті 25 Закону № 2464-VI передача платниками єдиного внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.
Законодавством встановлено випадки, коли сплата єдиного внеску від імені платника допускається третьою особою.
Передача своїх обов'язків щодо сплати єдиного соціального внеску за договором доручення або філіями відповідно Статуту підприємства не передбачені законодавством.
Таким чином, АТ «Луганськгаз», згідно вимог чинного законодавства, не звільнено від обов'язку щодо сплати єдиного внеску, а отже повинно самостійно сплачувати свої зобов'язання зі сплати єдиного внеску.
Враховуючи вищенаведене, відповідач вважає вимогу про сплату боргу (недоїмки) Офісу великих платників податків ДПС України під порядковим № Ю-78-17 від 05.12.2019 такою, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Також вважає застосування положень Цивільного кодексу України про договір доручення при вирішенні справи протиправним, оскільки спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та має перевагу при застосуванні окремих норм перед іншими нормативно-правовими актами, є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI. Тим більше норми Цивільного кодексу України щодо укладення, виконання договору доручення стосуються цивільно-правових взаємовідносин, а не обов'язків щодо сплати загальнодержавних податків та зборів.
Наявні копії платіжних доручень свідчать про сплату єдиного внеску ТОВ «Луганськгаз Збут», що, на думку відповідача, є порушенням вимог ч. 9 ст. 25 Закону № 2464-VI. Тому відповідачем правомірно не було включено наведені суми у розрахунок сплати позивачем єдиного внеску.
Посилання позивача на наявність сертифікату Торгово - промислової палати України №749 від 02.10.2014 року вважає безпідставним, оскільки на час здійснення спірних правовідносин форс-мажорні обставини, настання яких щодо АТ «Луганськгаз» засвідчено Торгово-промисловою палатою, припинились.
Ухвалою суду від 03.02.2020 позовну заяву АТ «Луганськгаз» прийнято до провадження, розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 24.02.2020 (т.1 а.с.132-133).
За клопотанням представника позивача підготовче засідання, призначене на 24.02.2020 відкладено до 18.03.2020.
Ухвалою суду від 18.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи на 02.04.2020 (т.2 а.с.25).
У судове засідання сторони не прибули, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності (т.2 а.с.49).
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-74 КАС України, суд дійшов до такого.
Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськгаз Збут» зареєстровано в якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 40268230, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Гагаріна, буд. 87, кімната 307 (т.2 а.с.41-43).
Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» (організаційно-правова форма приватне акціонерне товариство) зареєстроване в якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 05451150, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Гагаріна, буд. 87 (т.2 а.с.30-40).
Згідно Статуту, АТ «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» є новим найменуванням публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз». Товариство є правонаступником всіх прав та обов'язків Державного підприємства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» (т.1 а.с.8-10).
16.05.2016 між ПАТ «Луганськгаз» (довіритель) та ТОВ «Луганськгаз Збут» (повірений) укладено договір доручення № 16/05 на приймання платежів від усіх категорій споживачів природного газу (т.1 а.с.50-51). 24.05.2016 ПАТ «Луганськгаз» відповідно до договору доручення від 16.05.2016 №16/05 видано довіреність за № 649, якою уповноважено ТОВ «Луганськгаз Збут» здійснювати приймання платежів (т.1 а.с.52).
16.05.2016 між ПАТ “Луганськгаз” (позикодавець) та ТОВ “Луганськгаз Збут” (позичальник) укладений договір №ФД-05-2016-5 поворотної фінансової допомоги, предметом якого є надання позикодавцем позичальнику поворотної фінансової допомоги в сумі 24 000 000,00 грн зі строком повернення до 31.12.2016 включно (до 31.01.2017 включно за додатковою угодою від 13.01.2017) (т.1 а.с.43-45).
Постановами державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 03.08.2016 та від 20.10.2016 у виконавчому провадженні №33280183, накладено арешт на кошти, що містяться на відкритих рахунках ПАТ «Луганськгаз» (т.1 а.с.117-120).
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 15.12.2016 знято арешт із коштів, накладений згідно з постановами державного виконавця 03.08.2016 та 20.10.2016 ВП № 33280183 (т.1 а.с.121-122).
Разом з тим, постановами приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Щербакова І.М. від 25.01.2019 та від 24.04.2019, в рамках зведеного виконавчого провадження № 58204438 було накладено арешт на кошти, що містяться на усіх відкритих рахунках, що належать боржнику АТ «Луганськгаз» (його філіям) (т.1 а.с.161-167).
Постановами приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Пилипчука В.Г. від 22.11.2019, в рамках виконавчого провадження № 60685512 накладено арешт на кошти, що містяться на усіх відкритих рахунках, що належать боржнику АТ «Луганськгаз» (його філіям) (т.1 а.с.168-174).
19.09.2016 між ПАТ «Луганськгаз» (довіритель) та ТОВ «Луганськгаз Збут» (повірений) укладений договір доручення № Д-3, відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого повірений зобов'язується від імені, в інтересах та за рахунок довірителя виконувати грошові зобов'язання останнього. Сплачувати (перераховувати) від імені ПАТ «Луганськгаз» податки та збори відповідно до Податкового кодексу України, зокрема, єдиний соціальний внесок. Деталізований зміст доручення щодо виконання повіреним грошових зобов'язань, порядок його виконання та інші вказівки зазначаються довірителем в дорученні на здійснення платежів (за формою, встановленою у додатку №1, який є невід'ємною частиною цього договору). Виконані грошові зобов'язання, вчинені повіреним на виконання цього договору, створюють, змінюють, припиняють цивільні права та обов'язки довірителя.
Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 договору доручення передбачено, що довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, визначених у даному договорі, забезпечити повіреного інформацією та надати необхідний для виконання доручення пакет документів (т.1 а.с.21-22).
Додатком № 1 до договору доручення від 19 вересня 2016 року № Д-3 підтверджено, що позивач доручає ТОВ «Луганськгаз Збут» здійснювати від імені і за рахунок довірителя розрахунки (платежі) по зобов'язанням довірителя (т.1 а.с.23).
На виконання вказаного договору позивач видав ТОВ «Луганськгаз Збут» (повірений) довіреність від 19.09.2016 № 103, згідно з якою позивач уповноважує повіреного сплачувати (перераховувати) від імені ПАТ «Луганськгаз» податки та збори відповідно до Податкового кодексу України, зокрема, єдиний соціальний внесок (т.1 а.с.24 зворотній бік).
На підтвердження виконання умов договору доручення позивачем надано до матеріалів справи копії платіжних доручень про оплату ТОВ “Луганськгаз Збут” як платником відповідних сум єдиного внеску від імені ПАТ “Луганськгаз” за період вересень-грудень 2016 року на загальну суму 521446,24 грн, про що прямо зазначено в призначенні платежу в кожному платіжному дорученні (т.1 а.с.26-49).
Листами від 08.11.2016 № 01-02-59/1953 та від 22.11.2016 № 01-02-59/2112 позивач повідомив контролюючий орган про те, що перерахування у вересні-листопаді 2016 року єдиного соціального внеску по заробітній платі працівників здійснено ТОВ «Луганськгаз Збут» згідно з договором доручення від 19.09.2016 № Д-3, а також просив зарахувати зазначену оплату в рахунок сплати єдиного внеску ПАТ «Луганськгаз» (т.1 а.с.41-42).
27.12.2018 між ПАТ «Луганськгаз» (довіритель) та ТОВ «Луганськгаз Збут» (повірений) укладено додаткову угоду до договору доручення №Д-3 від 19.09.2016 та видано довіреність від 27.12.2018 № 43 на уповноваження позивачем повіреному сплачувати (перераховувати) від імені ПАТ «Луганськгаз» податки та збори відповідно до Податкового кодексу України, зокрема, єдиний соціальний внесок (т.1 а.с.156, 156 зворотній бік).
Також, 10.06.2019 між АТ «Оператор газорозподільної системи Луганськгаз» (довіритель) та ТОВ «Луганськгаз Збут» (повірений) укладено додаткову угоду до договору доручення №Д-3 від 19.09.2016 та видано довіреність від 10.06.2019 № 72 на уповноваження позивачем повіреному сплачувати (перераховувати) від імені АТ «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» податки та збори відповідно до Податкового кодексу України, зокрема, єдиний соціальний внесок (т.1 а.с.157, 157 зворотній бік).
На підтвердження виконання умов договору доручення від 19.09.2016 № Д-3 позивачем надано до матеріалів справи копії платіжних доручень про оплату ТОВ “Луганськгаз Збут” як платником відповідних сум єдиного внеску від імені ПАТ “Луганськгаз” (АТ «Оператор газорозпоідбної системи «Луганськгаз») за період лютий-листопад 2019 року, про що також прямо зазначено в призначенні платежу в кожному платіжному дорученні (т.1 а.с.175-206, т.2 а.с.51-55).
Листами від 21.02.2019 № 01-02-38/479, 13.03.2019 № 01-02-38/598, 28.03.2019 № 01-02-38/714, 11.04.2019 № 01-02-38/786, 16.05.2019 № 01-02-38/1020, 04.06.2019 № 01-02-38/1115, 04.07.2019 № 01-02-38/1319, 12.08.2019 № 01-02-38/1521, 16.09.2019 № 01-02-38/1694, 15.10.2019 № 01-02-38/1854, 06.11.2019 №01-02-38/1994 та 12.12.2019 № 01-02-38/2188 позивач повідомив контролюючий орган про те, що перерахування у лютому-листопаді 2019 року єдиного соціального внеску по заробітній платі працівників здійснено ТОВ «Луганськгаз Збут» згідно з договором доручення від 19.09.2016 № Д-3, а також просив зарахувати зазначену оплату в рахунок сплати єдиного внеску ПАТ «Луганськгаз» (т.1 а.с.145-155, т.2 а.с.50).
05.12.2019 Офісом великих платників податків ДФС сформовано та надіслано АТ «Луганськгаз» вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-78-17, відповідно до якої за позивачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 2 467 401,37 грн (т.1 а.с.17). Вимога отримана позивачем 09.12.2019, що не заперечується сторонами по справі.
12.12.2019 згідно скарги за № 01-02-38/2195 АТ “Луганськгаз” оскаржено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2019 № Ю-78-17 на суму 2 467 401,37 грн до ДПС України (т.1 а.с.12-17).
Рішенням ДПС України від 16.01.2020 № 1939/6/99-00-08-06-01-06 вимога про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2019 №Ю-78-17 Офісу ВПП ДПС залишена без змін, а скарга АТ “Луганськгаз” - без задоволення (т.1 а.с.18-19).
Не погоджуючись із прийнятою вимогою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2464 дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються зокрема: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску (частина друга статті 2 Закону № 2464).
Згідно зі статтею 3 Закону № 2464 збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами, зокрема: законодавчого визначення умов і порядку його сплати; обов'язковості сплати; законодавчого визначення розміру єдиного внеску; прозорості та публічності діяльності органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску; захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб; державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску; відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.
За змістом пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 до платників єдиного внеску віднесено роботодавців, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
До визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464 обов'язків платника єдиного внеску віднесено, зокрема: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною четвертою статті 8 Закону № 2464 визначено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464-VІ, якою передбачено, що:
- сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті зокрема шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування (абзац перший частина п'ята статті 9);
- для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску; обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування (абзаци перший, другий частина шоста статті 9);
- єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина сьома статті 9);
- днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів (пункт 1 частини десятої статті 9);
- єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу) (частина дванадцята статті 9).
Згідно з частиною дев'ятою статті 25 Закону № 2464 передача платниками єдиного внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.
Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що Закон № 2464, який є спеціальним, покладає на позивача як платника єдиного внеску безумовний, пріоритетний обов'язок зі сплати єдиного внеску шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів з його банківського рахунку.
Водночас у ході розгляду справи встановлені обставини, які унеможливлюють виконання позивачем зазначеного обов'язку у спосіб, визначений Законом № 2464, тобто шляхом перерахування відповідних коштів з рахунку платника на рахунок органу доходів і зборів, а саме арешт коштів АТ «Луганськгаз».
Суд враховує, що спірні правовідносини щодо збору (справляння) єдиного внеску, за своєю суттю є публічно-правовими. При цьому Законом № 2464 не врегульовано випадки наявності обставин, що виключають (унеможливлюють) виконання обов'язку зі сплати єдиного внеску.
Тобто у спеціальному законі, виключно яким визначається порядок сплати єдиного внеску, наявні прогалини щодо порядку виконання встановленого Законом № 2464 обов'язку платника єдиного внеску щодо його сплати в умовах, зокрема, неможливості застосування регламентованого цим Законом способу виконання відповідного обов'язку.
Наявність таких прогалин обумовлює безпосереднє застосування регламентованих цим Законом принципів: обов'язковості сплати та захисту прав і законних інтересів застрахованих осіб, а також положень інших нормативно-правових актів в частині, що не суперечить цьому Закону.
За встановлених обставин у справі суд виходить також із того, що АТ «Луганськгаз» мало на меті виконання покладеного на нього безумовного та пріоритетного обов'язку зі сплати єдиного внеску, а тому здійснювало пошук шляхів виконання цього обов'язку з тим, щоб забезпечити відповідний страховий стаж своїх працівників.
Цивільний кодекс України є нормативно-правовим актом матеріального права в значенні статті 7 КАС України.
Відповідно до частин першої, третьої статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Частиною першою статті 1000 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Відповідно до статті 1003 Цивільного кодексу України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.
З огляду на зміст вищенаведених положень цивільного законодавства, суд дійшов висновку, що в результаті реалізації між позивачем та його повіреним їхніх взаємовідносин за договорами доручення не відбулося передачі третім особам обов'язку платника - АТ «Луганськгаз» зі сплати єдиного внеску, що заборонено частиною дев'ятою статті 25 Закону № 2464.
У суду немає підстав вважати, що такий висновок не відповідає закону, зокрема частині дев'ятій статті 25 Закону № 2464, позаяк власником коштів, від імені якого здійснено відповідні платежі в рахунок сплати сум єдиного внеску, є саме позивач, а не будь-яка третя особа, що підтверджується наданими АТ «Луганськгаз» доказами: договором поворотної фінансової допомоги від 16.05.2016 №ФД-05-2016-5; договором про відступлення права вимоги від 30.05.2019 № 54/01-20-19П, договорами про часткове відступлення права вимоги від 01.02.2019 № 01-ЛГ/ЛГЗ та від 27.03.2019 № 01-ЛГ/ЛГЗ (т.1 а.с.43-45, 158-160).
Сама лише обставина, що відповідні перерахування власних коштів платника єдиного внеску відбулись не з його власного рахунку, в умовах неможливості використання власних рахунків платника (що не є спірним між сторонами), не свідчить про порушення платником вимог частини дев'ятої статті 25 Закону № 2464.
У випадку наявності прогалин у спеціальному нормативно-правовому акті, Законі № 2464, щодо порядку (способу) виконання обов'язку платника зі сплати єдиного внеску, за умов об'єктивної неможливості скористатися передбаченим Законом способом виконання такого обов'язку, правомірними є дії платника єдиного внеску, спрямовані на забезпечення виконання цього обов'язку у будь-який інший спосіб, що не суперечить чинному законодавству.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.01.2019 у справі № 817/85/16 (К/9901/22068/18) та від 06.02.2020 у справі № 812/1281/17 (№К/9901/39057/18).
Оскільки в ході розгляду справи не встановлено фактів того, що внаслідок обраного АТ «Луганськгаз» способу реалізації обов'язку зі сплати єдиного внеску допущено порушення законодавства, зокрема частини дев'ятої статті 25 Закону №2464, суд дійшов висновку, що винесена відповідачем вимога від 05.12.2019 № Ю-78-17 не ґрунтується на вимогах закону.
Щодо обраного способу захисту порушеного права в частині скасування оскаржуваної вимоги, суд зауважує наступне.
У відповідності до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача в цій частині є визнання вимоги Офісу ВПП ДПС від 05.12.2019 № Ю-78-17 протиправною та відповідно її скасування.
Матеріалами справи встановлено та не заперечується відповідачем, що податковим органом при формуванні оскаржуваної вимоги не враховано факт сплати ТОВ «Луганськгаз Збут» єдиного внеску від імені АТ «Луганськгаз» у період з вересня 2016 року по грудень 2016 року, а також з лютого 2019 року по листопад 2019 року згідно платіжних доручень, що перебувають в матеріалах справи.
Оскільки судом встановлено відсутність передачі третім особам обов'язку платника АТ «Луганськгаз» зі сплати єдиного внеску, та неврахування відповідачем сплати єдиного внеску ТОВ «Луганськгаз Збут» від імені АТ «Луганськгаз», суд також вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача зарахувати платежі згідно платіжних доручень: № 7697 від 04.11.2019 на суму 300,00 грн; № 7707 від 04.11.2019 на суму 900,00 грн; № 7712 від 04.11.2019 на суму 1 000,00 грн; № 7845 від 05.11.2019 на суму 1 700,00 грн; № 7853 від 06.11.2019 на суму 1 200,00 грн; № 7858 від 06.11.2019 на суму 82 500,00 грн; № 7859 від 06.11.2019 на суму 9 483,22 грн; № 7860 від 06.11.2019 на суму 3 890,01 грн; № 7861 від 06.11.2019 на суму 239,67 грн; № 7929 від 06.11.2019 на суму 44 220,00 грн; № 8171 від 08.11.2019 на суму 14 900,00 грн; № 8303 від 15.11.2019 на суму 1 650,00 грн; № 8318 від 18.11.2019 на суму 2 000,00 грн; № 8344 від 18.11.2019 на суму 300,00 грн; № 8382 від 19.11.2019 на суму 137 850,00 грн; № 8387 від 12 19.11.2019 на суму 3 600,00 грн; № 8444 від 19.11.2019 на суму 6 300,00 грн; № 8676 від 27.11.2019 на суму 1 050,00 грн в рахунок сплати АТ «Луганськгаз» єдиного внеску за листопад 2019 року.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги АТ «Луганськгаз» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганськгаз Збут» було сплачено судовий збір у загальному розмірі 25716,24 грн згідно платіжних доручень від 24.01.2020 № 10488 на суму 21020,00 грн, від 11.03.2020 на суму 2102,00 грн та від 16.06.2020 № 12004 на суму 2594,24 грн (т.1 а.с.6, т.2 а.с.20-21).
Оскільки суд прийшов висновку про задоволення позовних вимог АТ «Луганськгаз», судовий збір у сумі 25716,24 грн підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськгаз Збут».
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» до Офісу великих платників ДПС про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2019 № Ю-78-17, зобов'язання вчинити певні дії,-задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Офісу великих платників податків ДПС від 05.12.2019 № Ю-78-17 на суму 2 467 401,37 (два мільйони чотириста шістдесят сім тисяч чотириста одна гривня 37 коп).
Зобов'язати Офіс великих платників ДПС зарахувати платежі згідно платіжних доручень: № 7697 від 04.11.2019 на суму 300,00 грн; № 7707 від 04.11.2019 на суму 900,00 грн; № 7712 від 04.11.2019 на суму 1 000,00 грн; № 7845 від 05.11.2019 на суму 1 700,00 грн; № 7853 від 06.11.2019 на суму 1 200,00 грн; № 7858 від 06.11.2019 на суму 82 500,00 грн; № 7859 від 06.11.2019 на суму 9 483,22 грн; № 7860 від 06.11.2019 на суму 3 890,01 грн; № 7861 від 06.11.2019 на суму 239,67 грн; № 7929 від 06.11.2019 на суму 44 220,00 грн; № 8171 від 08.11.2019 на суму 14 900,00 грн; № 8303 від 15.11.2019 на суму 1 650,00 грн; № 8318 від 18.11.2019 на суму 2 000,00 грн; № 8344 від 18.11.2019 на суму 300,00 грн; № 8382 від 19.11.2019 на суму 137 850,00 грн; № 8387 від 12 19.11.2019 на суму 3 600,00 грн; № 8444 від 19.11.2019 на суму 6 300,00 грн; № 8676 від 27.11.2019 на суму 1 050,00 грн, всього 313082,90 грн (триста тринадцять тисяч вісімдесят дві гривні 90 коп) в рахунок сплати Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» єдиного внеску за листопад 2019 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників ДПС (вул.Дегтярівська, 11Г, м.Київ, 04119, код ЄДРПОУ 43141471) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськгаз Збут» (код ЄДРПОУ 40268230, 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Гагаріна, будинок 87, кімната 307) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 25716,24 (двадцять п'ять тисяч сімсот шістнадцять гривень 24 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.Є. Петросян