Іменем України
02 квітня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/439/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження справу за адміністративним позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, -
27 січня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України.
В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ОСОБА_1 (далі - відповідач) проходив службу в органах внутрішніх справ України та Національній поліції України з 18 серпня 2014 року по 12 липня 2019 року. Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ (далі - ХНУВС) від 11.08.2014 № 174 о/с відповідача зараховано курсантом 1-го курсу Харківського національного університету внутрішніх справ з 18 серпня 2014 року. Наказом ХНУВС від 31.08.2015 № 356 відповідача переведено на 2-й навчальний курс; наказом від 31.08.2016 № 588 - переведено на 3-й навчальний курс.
Наказом ХНУВС від 05.05.2017 № 138 о/с відповідача відраховано зі складу курсантів та відкомандировано до ГУМВС України у Луганській області для подальшого проходження служби. Наказом ГУНП в Луганській області від 12 липня 2019 року № 583 о/с відповідача звільнено зі служби в поліції згідно Закону України "Про Національну поліцію" за п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням).
Листом ГУНП України в Луганській області від 23.12.2019 № 2665/111/19-2019, який отримано позивачем 27.12.2019, повідомлено ХНУВС про звільнення відповідача зі служби в органах внутрішніх справ.
01.09.2014 на виконання вимог Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-ХП "Про міліцію", чинного на момент укладення договору та наказу МВС від 14 травня 2007 року № 150 "Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України" між відповідачем, ХНУВС та ГУМВС України в Луганській області укладено тристоронній договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України.
Пунктом 2.3.6 договору передбачено, що в разі звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі з підстав, зазначених у п. 3 договору, відповідач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.
Крім того, відповідно до п.3.2 договору, підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку є відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.
Відповідачем була надана розписка про те, що він зобов'язується виплатити кошти за навчання в ВНЗ МВС України.
Ухвалою суду від 29.01.2020 позовну заяву Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, - залишено без руху.
Ухвалою суду від 25.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав суду клопотання, в якому просив розглядати справу без його участі.
Відповідач правом надання відзиву на позову заяву не скористався, доказів на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові, також суду не надав. Про про дату, час та місце розгляду справи відповідач належним чином повідомлений, однак не прибув до суду, на адресу суду повернувся конверт з позначкою «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення», в якому відповідачу було надіслано повістку про виклик до суду на 02.04.2020.
Згідно з ч.11 ст.126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не прибув у судове засідання, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, суд дійшов такого.
Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ (далі - ХНУВС або позивач) від 11.08.2014 № 174 о/с відповідача зараховано курсантом 1-го курсу Харківського національного університету внутрішніх справ з 18 серпня 2014 року (а.с.5).
01.09.2014 на виконання вимог Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ "Про міліцію", чинного на момент укладення договору та наказу МВС від 14 травня 2007 року №150 "Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України" між відповідачем, ХНУВС та ГУМВС України в Луганській області укладено тристоронній договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України (а.с.12,13).
Пунктом 2.3.6 договору передбачено, що в разі звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі з підстав, зазначених у п.3 договору, відповідач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.
Відповідно до п.3.3 договору підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку є звільнення особи начальницького складу органів внутрішніх справ із служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни (а.с.12 на звороті).
Наказом ХНУВС від 31.08.2015 № 356 відповідача переведено на 2-й навчальний курс (а.с.6,7).
Наказом ХНУВС від 31.08.2016 № 588 ОСОБА_1 переведено на 3-й навчальний курс (а.с.8,9).
24.04.2017 між відповідачем та ХНУВС, ГУ НПУ у Луганській області укладено контракт про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських (а.с.14,15).
Згідно з абзацом 5 пункту 3 розділу 2 вказаного контракту особа зобов'язується, зокрема, у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України "Про Національну поліцію".
Наказом ХНУВС від 05.05.2017 № 138 о/с відповідача відраховано зі складу курсантів та відкомандировано до ГУНП України в Луганській області для подальшого проходження служби. Сума витрат, пов'язаних з утриманням позивача складає 39802,55 грн (а.с.10).
Згідно з довідкою про фактичні витрати, пов'язані з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Харківському національному університеті внутрішніх справ, загальна сума фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсанта, за період з 18.04.2014 по 05.05.2017 становить 39802,55 грн, в тому числі витрати: грошове забезпечення - 8040,97 грн, продовольче забезпечення - 11512,00 грн, речове забезпечення - 5218,28 грн, медичне забезпечення - 443,41 грн, вартість комунальних послуг і спожитих енергоносіїв - 14587,89 грн. Із вказаною довідкою відповідач ознайомлений 28.04.2017 (а.с.16).
Відповідно до довідки Харківського національного університету внутрішніх справ від 08.08.2019 № 4/5978, за період з 2014 по 2017 рік грошове забезпечення відповідача складає 8040,97 грн (а.с.17).
З довідки-розрахунку №53 про відшкодуванню витрат по відділенню речового забезпечення курсанта факультету №3 ОСОБА_1 , який навчався з 2014 по 2017 р.р. вбачається, що загальна сума витрат складає 5218,28 грн (а.с.18).
Також позивачем надано довідку-розрахунок витрат на продовольче забезпечення курсанта ОСОБА_1 , з якої вбачається, що загальна сума витрат складає 11512,00 (а.с.19).
Наказом ГУНП в Луганській області від 12 липня 2019 року № 583 о/с відповідача звільнено зі служби в поліції згідно Закону України "Про Національну поліцію" за п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням) (а.с.11).
Листом ГУНП України в Луганській області від 23.12.2019 № 2665/111/19-2019, який отримано позивачем 27.12.2019, повідомлено ХНУВС про звільнення відповідача зі служби в органах внутрішніх справ (а.с.21).
Згідно з рапортом відповідача від 12.07.2019, він зобов'язується виплатити заборгованість за стаціонарне навчання у позивача після проведення перерахунку та інформування щодо суми заборгованості (а.с.20).
Головним управлінням Національної поліції в Луганській області (Новопсковський відділ поліції) 20.07.2019 вих.№8005/111/10-2019 складено повідомлення щодо відповідача про зобов'язання відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі, де відповідачу повідомлено про необхідність протягом тридцяти діб з моменту отримання цього повідомлення відшкодувати МВС України, в особі Харківського університету внутрішніх справ, витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі. Проте, як вбачається з вказаного повідомлення, відповідач відмовився від його отримання, тому вказане повідомлення було направлено на його адресу засобами поштового зв'язку (а.с.60).
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.
Відповідно до ст.24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", початком проходження військової служби вважається: день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.
Відповідно ч.4, 6 ст. 18 Закону України "Про міліцію" (в редакції, яка була чинна на момент вступу відповідача до вищого навчального закладу), підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається.
Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Аналогічна норма міститься в Законі України "Про Національну поліцію", який вступив в силу з 07.11.2015, а саме у ч.2 ст.74 Закону - підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Відповідно до частини четвертої статті 74 Закону України "Про Національну поліцію" особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Спір у справі, що розглядається, стосується відшкодування витрат, пов'язаних із утриманням у вищому навчальному закладі МВС України особи, яка в подальшому за власним бажанням звільнилася з органів внутрішніх справ до закінчення трирічного терміну після закінчення навчання.
Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах зі специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - Порядок) затверджено постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року №261 (далі Порядок №261).
Відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло, водопостачання, водовідведення, електроенергія). Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання (пункти 3, 4 Порядку №261).
Відповідно п.п.2, 3 Порядку №261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з:
- грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням;
- оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).
Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
Згідно із частиною п'ятою Порядку №261 після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.
Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.
У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.
Отже, після видання наказу про звільнення особи керівник органу поліції або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів. Матеріалами справи підтверджено, що на виконання положень Порядку №261 Головним управлінням Національної поліції в Луганській області (Новопсковський відділ поліції) 20.07.2019 вих.№8005/111/10-2019 складено таке повідомлення щодо відповідача про зобов'язання відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі, від отримання якого відповідач відмовився. Однак, вказане повідомлення було направлено відповідачу засобами поштового зв'язку (а.с.60).
При цьому, суд зауважує, що положення Порядку №261 не містять імперативного характеру стосовно надіслання повідомлення особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації.
На виконання Закону України "Про Національну поліцію" 24.04.2017 між відповідачем, ХНУВС та ГУНП України в Луганській області укладено тристоронній контракт про здобуття освіти у вищому навчальному закладі зі специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських.
Абзацом 5 пункту 3 розділу 2 контракту передбачено, що особа зобов'язана у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати МВС України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України "Про Національну поліцію".
Наказом ХНУВС від 05.05.2017 № 138 о/с відповідача відраховано зі складу курсантів та наказом ГУ НПУ в Луганській області від 12.07.2019 №583 о/с - звільнено зі служби в Національній поліції за власним бажанням на підставі пункту 7 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію". Сума витрат, пов'язаних з його утриманням, складає 39802,55 грн.
Після закінчення навчання відповідача, було затверджено розрахунок фактичних витрат на його підготовку за весь період навчання із зазначенням щорічних сум утримання.
Положеннями п.4 Порядку №261 встановлено, що витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.
Абзацом 3 п.5 Порядку №261 передбачено, у разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку (п.8 Порядку №261).
Оскільки відповідача звільнено з органів внутрішніх справ за п. 7 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням), він повинен відшкодувати витрати на його утримання за період навчання в Харківському національному університеті внутрішніх справ.
Доказів відшкодування вказаних витрат відповідачем до суду не надано.
Відповідача звільнено зі служби в поліції за ст. 77 ч. 1 п. 7 (за власним бажанням), що підпадає під дію абз. 5 пункту 3 розділу 2 контракту, тому він повинен відшкодувати витрати на його утримання за період навчання в Харківському національному університеті внутрішніх справ.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Отже, даний спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такий, що пов'язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16.
Враховуючи, що зазначені витрати станом на час розгляду справи відповідачем добровільно не відшкодовано, суд вважає достатніми підстави для їх стягнення з відповідача в судовому порядку. У зв'язку з цим суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом стягнення з відповідача на користь Харківського національного університету внутрішніх справ витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, в розмірі 39802,55 грн.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи, що станом на час розгляду справи витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі у сумі 39802,55 грн відповідачем не відшкодовано, позовні вимоги належать до задоволення.
Судові витрати, понесені позивачем у вигляді сплати судового збору, не відшкодовуються, оскільки відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (Одержувач: Харківський національний університет внутрішніх справ, Код організації: 08571096, Банк одержувача: Державне казначейство України м. Київ, р/р: 31258209105066, МФО: 820172, Код банку одержувача: 25010100, пр-т. Льва Ландау, 27, м. Харків, 61080) витрати, пов'язані з утриманням, а саме грошові кошти у розмірі 39 802, 55 грн (тридцять дев'ять тисяч вісімсот дві гривні 55 коп).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя К.Є. Петросян