02 квітня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/1052/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання дій протиправними, стягнення коштів,
До Луганського окружного адміністративного суду 11 березня 2020 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області, з такими вимогами:
1) визнати дії відповідача по відрахуванню необхідних податків та зборів на доходи фізичних осіб, сплата яких є обов'язковою у встановленому законом порядку з виплат по середньому заробітку за час затримки видачі трудової книжки за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року по справі № 812/973/17 в сумі 206537,85 грн протиправними, та зобов'язати зробити перерахунок необхідних податків та зборів у відповідності до чинного законодавства, що повинно становити 244382,72 грн;
2) визнати дії відповідача про внесення записів до Пенсійного фонду України про нараховану суму з виплат по середньому заробітку за час затримки видачі трудової книжки за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року по справі № 812/973/17 протиправними, та зобов'язати внести до Пенсіонного фонду України повну суму без вирахування будь-яких внесків, тобто зазначити суму, яку встановлено рішенням суду - 247426,06 грн;
3) стягнути з відповідача на користь позивача недоотримані кошти середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки в сумі 37844,87 грн;
4) стягнути з відповідача на користь позивача недоотримані кошти за невикористану основну і додаткову відпустку при звільненні у сумі 3868,78 грн;
5) стягнути з відповідача на користь позивача недоотриману заробітну плату у грудні 2015 року в сумі 5,28 грн;
6) стягнути з на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні починаючи з 15.01.2016 на день фактичного розрахунку, з розрахунку 6240,00 грн за місяць.
Ухвалою суду від 16 березня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом семи календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду: уточненої позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог статті 160 КАС України, разом з її копією для вручення відповідачу; документ про сплату судового збору в загальному розмірі, який складається з суми 1681,60 грн та 1,5% від орієнтованої суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Позивач 30 березня 2020 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) надав до суду лист разом з уточненою позовною заявою та належним чином засвідчені копії письмових доказів.
Дослідивши уточнений позов та належним чином засвідчені копії письмових доказів, судом встановлено, що позивачем до матеріалів справи не надано документ про сплату судового збору в загальному розмірі, який складається з суми 1681,60 грн та 1,5% від орієнтованої суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
При цьому, в уточненій позовні заяві позивач вказує, що у відповідності з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору, під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, звільняються учасники бойових дій під час розгляду справи пов'язаних з порушенням їхніх прав. Позивач вважає, що всі позовні вимоги стосуються саме порушень з боку суб'єкта владних повноважень прав на отримання належного рівня пенсії, всієї суми грошової компенсації з виплат по середньому заробітку за час затримки видачі трудової книжки, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, недоотриманої заробітної плати, коштів за невикористану основну і додаткову відпустку. Звернення до суду з позовом, здійснюється з приводу оскарження дій, які зачіпляють порядок та обсяг соціальних гарантій та стосується соціального і правового захисту, тому всі позовні вимоги заявлені позивачем підпадають під дію пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VІ.
Позивач зазначив, що аналогічна правова позиція зазначена у постанові Великої палати Верховного Суду від 12.02.2020 по справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19), в якій вказано, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норма пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VІ суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону 3551-ХІІ.
Враховуючи викладене, позивач вважає, що суд приходить до помилкового висновку, що позивачем заявлені позовні вимоги в пунктах 1-3 та 6 позовних вимог не пов'язані з порушенням його прав, передбачених статтею 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а отже, позивачем має бути сплачений судовий збір за подання до суду даної позовної заяви в частини позовних вимог, зазначених в пунктах 1-3 та 6, як фізичною особою за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
З цього приводу суд зазначає таке.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати, повернення судового збору, відстрочення та розстрочення сплати судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» з відповідними змінами (далі - Закон № 3674-VI).
Так частиною першою статті 5 вказаного Закону № 3674-VI передбачений вичерпний перелік осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору.
Вказаний перелік умов є вичерпний і розширеному тлумаченню не підлягає.
Згідно з пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Статус, права, пільги учасників бойових дій та Героїв України встановлені, відповідно, Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та Законом України від 16 грудня 1993 року № 3721-ХІІ “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняних до них, визначений статтею 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” .
Зокрема, за приписами пункту 18 статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і пункту 2 статті 9 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3721-ХІІ “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” такі особи мають пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
Отже, наявність статусу учасника бойових дій або Героя України не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору, а в цій частині зроблена відсилка до іншого законодавства.
Разом з тим, частиною другою статті 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
З цією правовою нормою кореспондується пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.
Правовий аналіз змісту статті 5 Закону № 3674-VI свідчить про те, що від сплати судового збору звільняються або особи, зазначені в пунктах 7, 8, 9, 10, яким така пільга безумовно надається у зв'язку з наявністю певного статусу незалежно від категорії справи (особи з інвалідністю, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), або особи у справах визначеної в пунктах 1-6, 12-16 категорій.
Такий висновок підтверджується диспозицією пункту 16 частини першої статті 5 названого закону, згідно з яким згадану пільгу мають позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій.
Конструкція пункту 13, в якому йдеться про “справи, пов'язані з порушенням їхніх прав”, вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про те, що звільнення від сплати судового збору стосується спорів про порушені права.
Вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушення прав нерозривно пов'язане саме зі статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які встановлені Конституцією України та іншими законами.
При зверненні до суду особи, яка є учасником бойових дій, наприклад, з позовом про розірвання шлюбу або із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, вона зобов'язана сплатити судовий збір, так як в таких правовідносинах відсутнє порушення якихось прав особи, як учасника бойових дій.
В даному спорі при зверненні до суду позивач, який є учасником бойових дій, просить суд стягнути з відповідача недоотримані кошти.
Суд зазначає, що даний спір не пов'язаний з наявністю та відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій та в даних правовідносинах відсутнє порушення права позивача, пов'язане саме зі статусом позивача як учасника бойових дій.
Отже, проаналізувавши викладені норми права у сукупності з наданими позивачем доказами та матеріалами адміністративного позову, суд дійшов висновку про те, що позивач не підпадає під визначений Законом № 3674-VI перелік осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору.
Оскільки позивачем не сплачено судовий збір за подачу позовної заяви, тобто не виконано вимоги суду щодо усунення недоліків в частині сплати судового збору, суд дійшов висновку про продовження ОСОБА_1 строку для усунення недоліків позовної заяви.
Однак, судом з'ясовано, що в ухвалі від 16 березня 2020 року про залишення позовної заяви без руху допущено описку в частині визначення розміру судового збору, який належить до сплати позивачем за вимогами майнового характеру. Так судом вказано, що судовий збір за подання до адміністративного суду даного позову з вимогою майнового характеру мав становити 1,5 % від орієнтовної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (пункт 6 позовних вимог) замість 1 %, як визначено у частині другій статті 4 Закону № 3674-VI.
Тому суд вважає за необхідне зазначити, що позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду документу про сплату судового збору в розмірі 1681,60 грн та 1 % від орієнтованої суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За приписами частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною другою статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до частини третьої статті 121 КАС України якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Частиною шостою статті 121 КАС України визначено, що про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви на три календарних днів з дня отримання ухвали про продовження строку.
Керуючись статтями 121, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на 3 (три) календарних дня з дати отримання даної ухвали.
Запропонувати ОСОБА_1 протягом трьох календарних дня з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:
- документу про сплату судового збору в загальному розмірі, який складається з суми 1681,60 грн та 1 % від орієнтованої суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, сплаченого за такими реквізитами:
Отримувач коштів - УК у м.Сєвєродон./Луг.окр.адм.суд/22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37944909;
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
Код банку отримувача (МФО) - 899998;
Рахунок отримувача - UA218999980313141206084012080;
Код класифікації доходів бюджету - 22030101;
Призначення платежу - *; 101; ____ (реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____ (ПІБ позивача), Луганський окружний адміністративний суд. Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя К.О. Пляшкова