Іменем України
30 березня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/944/20
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Тихонова І.В.,
при секретарі судового засіданні Таращенко О.В.,
розглянувши в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання виконати певні дії, -
03 березня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 23 грудня 2019 року № 5113/02.2-17к;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву від 06.11.2019 позивача про призначення пенсії, зарахувавши до його трудового стажу період її роботи в ТОВ «ІНТРОСКОП» з 21.11.1997 по 06.09.1999 а також інші відомості, зазначені в трудовій книжці НОМЕР_1 від 16.08.1978, що належить позивачу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06 листопада 2019 року позивач звернулася до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України у Луганській із заявою та пакетом документів за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Відповідача № 55 від 19.07.2018 позивача було повідомлено, що його трудова книжка заповнена з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 2003 року № 58, а саме:
-не прийнята до уваги трудова книжка НОМЕР_1 від 16.08.1978, оскільки мається виправлення у прізвищі;
-не зараховано стаж роботи у ПК «ИНТРОСКОП» з 21.11.1997 по 06.09.1999 (не зазначено дату і номер наказу на звільнення).
На підставі зазначеного, відповідач відмовився приймати до розрахунку стажу позивача його трудову книжку. А також запис в трудовій книжці в період з 21.11.1997 по 06.09.1999, та відмовив позивачу в призначенні пенсії в зв'язку із недостатнім стажем, необхідним для набуття ним права на призначення пенсії та отримання пенсії.
Відповідачем позов не визнано, про що через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) 23 березня 2020 року за вхідним реєстраційним № 11177/2020 подало відзив на позовну заяву від 19 березня 2020 року № 4355/07, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити (арк. спр. 25-28).
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що 10.12.2019 позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком згідно з ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV). Заяву та документи прийнято 10.12.2019 і зареєстровано за №2052, про що свідчить копія розписки-повідомлення.
Відповідно до протоколу призначення пенсії загальний стаж позивача складає 11 років 06 місяців 28 днів. З протоколу видно, що зарахований стаж складається з: - навчання в учбовому закладі з 01.09.1975 по 26.06.1978 - 2 роки 9 місяців 26 днів; - догляду за дитиною до 3 річного віку з 20.12.1979 по 19.12.1982, з 03.08.1987 по 02.08.1990 - 6 років; - страховий стаж з 01.11.2004 по 16.10.2013 згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу - 2 роки 9 місяців 2 дні.
Оскільки, станом на 10.12.2019 (дата звернення) загальний страховий стаж позивача складає 11 роки 06 місяців 28 днів, що суперечить вимогам абз. 2 ч. 1 ст. 26 Закону № 1058, відповідачем винесено рішення від 23.12.2019 № 5173/02.2-17к про відмову в призначені пенсії за віком згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 та повідомлено про право виходу на пенсію після досягнення віку 65 роки.
На першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки позивача НОМЕР_2 у прізвищі ОСОБА_2 містить виправлення, що є порушенням п. 2.6 та п. 2.13 Інструкції № 58.
В трудовій книжці позивача зроблено запис № 29 - 6.09.1999 звільнена за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. Однак, в графі № 4 «підстави внесення запису, документ, його дата та номер» будь - яка інформація відсутня, що є порушенням п. 2.27 Інструкції № 58. Тобто, зазначення у графі 4 документу, на підставі якого здійснено звільнення працівника, а також всіх необхідних реквізитів такого документу є обов'язковим, у зв'язку з чим управління, здійснювало свої повноваження в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України, а отже своїми діями права та законні інтереси позивача не порушило. Таким чином, період роботи позивача з 21.11.1997 по 06.09.1999 у ПК «Інтроскоп» у якості товарознавцем не має правових підстав зарахувати до загального стажу роботи, оскільки в графі 4 запису 29 не зазначено даних про документ, на підставі якого проведено звільнення позивача.
З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою від 10 березня 2020 року про відкриття провадження в адміністративній справі судом ухвалено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи (арк. спр. 19-20).
Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 23), причини неприбуття суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.
Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) звернулась до відповідача із заявою від 10 грудня 2019 року, зареєстрованою за № 2052, про призначення пенсії за віком, додавши до неї зазначені в розписці-повідомленні документи (арк. спр. 30-30 зв.).
Рішенням Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 23 грудня 2019 року № 5173/02.2-17К про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу. За розрахунком відповідача страховий стаж позивача складає 11 років 06 місяців 28 днів (навчання в учбовому закладі, догляд за дитиною до 3-річного віку, на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу, які містяться в Реєстрі застрахованих осіб). Відповідачем до страхового стажу роботи позивача не зараховано періоди її роботи на підставі трудової книжки, оскільки у трудовій книжці у прізвищі позивача наявні виправлення, які здійснювали внесення запису про зміну прізвища на підставі свідоцтва про укладення шлюбу (арк. спр. 35).
Відповідно до записів у трудовій книжці від 16 августа 1978 року серії НОМЕР_1 (арк. спр. 8-10), у межах спірних правовідносин позивач працювала:
з 16.08.1978 по 01.05.1981 в Жовтневому гастрономі;
з 05.01.1982 по 24.09.1984 в Ворошиловградському горкооптторзі;
з 26.09.1984 по 20.05.1986 в Ворошиловградському оптово-роздрібному плодоовочевому комбінаті;
з 10.06.1986 по 04.02.1989 в Уренгойському ОРС УРСа Головного Тюменського виробничого геологічного управління;
з 15.02.1989 по 07.01.1991 в Ворошиловградському оптово-роздрібному плодоовочевому комбінаті;
з 03.11.1992 по 21.05.1994 в відділі торгівлі Луганського міського виконкому;
з 30.05.1994 по 10.11.1994 в ТОВ «УРС»;
з 11.11.1994 по 30.06.1995 в ТОВ «Донатор ЛТД»;
з 01.07.1995 по 07.11.1997 в МПТВП «Могущество»;
з 21.11.1997 по 06.09.1999 в ПК «Інтроскоп»;
з 01.10.1999 по 06.01.2000 в Обласному об'єднанні ринків.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абзац перший частини першої статті 24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону (абзац перший частини другої статті 27 Закону № 1058-IV).
Згідно з абзацом першим частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини (абзац четвертий частини першої статті 40 Закону № 1058-IV).
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (абзац п'ятий частини першої статті 40 Закону № 1058-IV).
Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п'ята статті 45 Закону № 1058-IV).
Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Відповідно до абзацу першого підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Абзацом першим пункту 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
20 червня 1974 року постановою Держкомтруда СРСР № 162 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях (далі - Інструкція № 162), яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до абзацу першого пункту 1.1. Інструкції № 162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.
Заповнення трудових книжок та вкладишів до них здійснюється мовою союзної, автономної республіки, автономної області, автономного округа, на території яких розташовано дане підприємство, установа, організація, та офіційною мовою СРСР (пункт 2.1. Інструкції № 162).
Згідно з абзацами другим, третім пункту 2.2. Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності робітника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. До трудової книжки вносяться відомості про роботу: прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Відповідно до пункту 2.3. Інструкції № 162 усі записи трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються рабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1984 р., у графі 2 трудової книжки раніше встановленого зразка (1983 р.) записується «1984.05.01», в трудових книжках, виданих після 1 січня 1975 р.; «05.01.1984». Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів.
У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується адміністрацією підприємства, де було зроблено відповідний запис. Адміністрація підприємства за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу (пункт 2.5. Інструкції № 162).
Відповідно до пункту 2.8. Інструкції № 162 виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження. У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці. Показання свідків не можуть бути підставою для виправлення занесених раніше записів.
Згідно з пунктом 2.9. Інструкції № 162 у розділі «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: «Запис за № таким-то недійсний». Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки. У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: «Запис за № таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі». При зміні формулювання причини звільнення пишеться: «Запис за № таким-то є недійсним» звільнений... і зазначається нове формулювання. У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення. При наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаної недійсною, на прохання працівника видається дублікат трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним.
Абзацом першим пункту 2.10. Інструкції № 162 встановлено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується адміністрацією за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані. Посилання на відповідні документи вносяться на внутрішньому боці обкладинки та засвідчуються підписом керівника підприємства чи спеціально уповноваженою ним особою і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (абзаци перший-третій пункту 2.12. Інструкції № 162).
Аналогічні за змістом положення містить також Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерством праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110.
Відповідно до пункту 18 постанови Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної центральної ради професійних союзів від 06 вересня 1973 року № 656 «Про трудові книжки працівників та службовців», яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, відповідальність за організацію робіт по веденню, обліку, зберіганню і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачу трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а у передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00024444986 від 05 листопада 2019 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 27.01.1979 уклали шлюб. Після укладення шлюбу, серед іншого, дружині присвоєно прізвище - ОСОБА_5 (арк. спр. 12).
Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № НОМЕР_4 від 05 листопада 2019 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 27.01.1979 уклали шлюб. Після укладення шлюбу, серед іншого, дружині присвоєно прізвище - ОСОБА_5 (арк. спр. 12).
Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № НОМЕР_5 від 05 листопада 2019 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 23.05.1986 уклали шлюб. Після укладення шлюбу, серед іншого, дружині присвоєно прізвище - ОСОБА_1 (арк. спр. 13).
З трудової книжки від 16 серпня 1978 року серії НОМЕР_1 слідує, що дошлюбне прізвище позивача « ОСОБА_7 » змінено на прізвище « ОСОБА_8 » на підставі свідоцтва про шлюб, а потім з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 » (арк. спр. 8).
Записи трудової книжки позивача містять всі необхідні відомості про роботу позивача з 16.08.1978 по 01.05.1981 в Жовтневому гастрономі; з 05.01.1982 по 24.09.1984 в Ворошиловградському горкооптторзі; з 26.09.1984 по 20.05.1986 в Ворошиловградському оптово-роздрібному плодоовочевому комбінаті; з 10.06.1986 по 04.02.1989 в Уренгойському ОРС УРСа Головного Тюменського виробничого геологічного управління; з 15.02.1989 по 07.01.1991 в Ворошиловградському оптово-роздрібному плодоовочевому комбінаті; з 03.11.1992 по 21.05.1994 в відділі торгівлі Луганського міського виконкому; з 30.05.1994 по 10.11.1994 в ТОВ «УРС»; з 11.11.1994 по 30.06.1995 в ТОВ «Донатор ЛТД»; з 01.07.1995 по 07.11.1997 в МПТВП «Могущество»; з 21.11.1997 по 06.09.1999 в ПК «Інтроскоп»; з 01.10.1999 по 06.01.2000 в Обласному об'єднанні ринків, у зв'язку з чим відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу вказані періоди роботи, на підставі відомостей, наявних в трудовій книжці.
Оскільки відповідно до пункту 18 постанови Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної центральної ради професійних союзів від 06 вересня 1973 року № 656 «Про трудові книжки працівників та службовців», відповідальність за організацію роботи з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для позивача, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Відповідач не врахував, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці, і право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки (вина позивача відсутня).
У зв'язку з цим, рішення відповідача від 23 грудня 2019 року № 5113/02.2-17к про відмову в призначенні пенсії у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправним та підлягає скасуванню.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).
Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок винесення відповідачем протиправного рішення, тому ефективним та достатнім способом захисту є визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 23 грудня 2019 року № 5113/02.2-17к про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком; зобов'язати відповідача зарахувати до загального стажу позивача наступні періоди роботи: з 16.08.1978 по 01.05.1981 в Жовтневому гастрономі; з 05.01.1982 по 24.09.1984 в Ворошиловградському горкооптторзі; з 26.09.1984 по 20.05.1986 в Ворошиловградському оптово-роздрібному плодоовочевому комбінаті; з 10.06.1986 по 04.02.1989 в Уренгойському ОРС УРСа Головного Тюменського виробничого геологічного управління; з 15.02.1989 по 07.01.1991 в Ворошиловградському оптово-роздрібному плодоовочевому комбінаті; з 03.11.1992 по 21.05.1994 в відділі торгівлі Луганського міського виконкому; з 30.05.1994 по 10.11.1994 в ТОВ «УРС»; з 11.11.1994 по 30.06.1995 в ТОВ «Донатор ЛТД»; з 01.07.1995 по 07.11.1997 в МПТВП «Могущество»; з 21.11.1997 по 06.09.1999 в ПК «Інтроскоп»; з 01.10.1999 по 06.01.2000 в Обласному об'єднанні ринків, а також зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву від 06.11.2019 позивача про призначення пенсії.
З огляду на викладене, позовні вимоги належить задовольнити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Ухвалою суду від 10.03.2020 відстрочено позивачу сплату судового збору в сумі 840,80 грн.
З огляду на те, що судом встановлено порушення відповідачем конституційного права позивача на отримання пенсії як складової частини права на соціальний захист, внаслідок чого позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, лише з корегуванням обраного позивачем способу судового захисту, суд присуджує судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в дохід Державного бюджету України.
Доводи відповідача про те, що суд на підставі ст. 133 КАС України може звільнити відповідача від сплати судового збору з огляду на відсутність фінансування, судом відхиляються з наступних підстав.
В обґрунтування вказаних доводів відповідач зазначає, що серед видатків у 2020 році відсутня така позиція як сплата судового збору.
Так. відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, заява сторони розглядається виходячи з наведених в ній обставин, які підтверджені належними доказами.
З вищевикладеного вбачається, що єдиною підставою для задоволення клопотання є врахування майнового стану сторони, обґрунтування цих обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається з заявою.
На думку суду, наведені норми, що дають право зменшити, відстрочити або звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан особи, насамперед стосується сторін соціально вразливої верстви населення з метою вільного їх доступу до правосуддя.
Обмежене фінансування бюджетної установи, що діє як суб'єкт владних повноважень, не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог частини третьої статті 9 Закону України «Про судовий збір» кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямовуванням виключно на потреби судочинства.
Статтею 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.
Суд наголошує на важливості судового збору, як елементу забезпечення незалежності судової влади, що складає основу справедливого і неупередженого правосуддя.
Оскільки статтями 133 КАС України та 8 Закону України «Про судовий збір» визначено можливість суду у виключних випадках зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, відстрочити або розстрочити сплату судового збору, а не обов'язок, суд вважає за необхідне відхилити доводи відповідача за необґрунтованістю.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 41245565, 93010, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Студентська, буд. 35 «А») про визнання дій протиправними та зобов'язання виконати певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 23 грудня 2019 року № 5113/02.2-17к про відмову в призначенні пенсії.
Зобов'язати Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати до загального стажу ОСОБА_1 наступні періоди роботи:
з 16.08.1978 по 01.05.1981 в Жовтневому гастрономі;
з 05.01.1982 по 24.09.1984 в Ворошиловградському горкооптторзі;
з 26.09.1984 по 20.05.1986 в Ворошиловградському оптово-роздрібному плодоовочевому комбінаті;
з 10.06.1986 по 04.02.1989 в Уренгойському ОРС УРСа Головного Тюменського виробничого геологічного управління;
з 15.02.1989 по 07.01.1991 в Ворошиловградському оптово-роздрібному плодоовочевому комбінаті;
з 03.11.1992 по 21.05.1994 в відділі торгівлі Луганського міського виконкому;
з 30.05.1994 по 10.11.1994 в ТОВ «УРС»;
з 11.11.1994 по 30.06.1995 в ТОВ «Донатор ЛТД»;
з 01.07.1995 по 07.11.1997 в МПТВП «Могущество»;
з 21.11.1997 по 06.09.1999 в ПК «Інтроскоп»;
з 01.10.1999 по 06.01.2000 в Обласному об'єднанні ринків.
Зобов'язати Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву від 06.11.2019 ОСОБА_1 про призначення пенсії.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 01.04.2020.
Суддя І.В. Тихонов