ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"17" березня 2020 р. справа № 809/12/16
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Шумея М.В.,
секретаря судового засідання Шпак М.М.
за участю: позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Гоголя В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Івано-Франківської області Робочої групи Львівського регіонального центру про визнання дій протиправними, скасування наказів №1264к від 14.12.2015 та №1453к від 21.12.2015, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з адміністративним позовом до прокуратури Івано-Франківської області (надалі, також - відповідач), Робочої групи Львівського регіонального центру, в якому просив:
- визнати протиправними дії Робочої групи Львівського регіонального центру щодо невключення до рейтингового списку кандидатів на зайняття посад прокурорів Калуської місцевої прокуратури Івано-Франківської області (протокол засідання Робочої групи Львівського регіонального центру від 08.12.2015) та зобов'язати Робочу групу Львівського регіонального центру включити позивача у зазначений рейтинговий список;
- скасувати як незаконні накази прокуратури Івано-Франківської області від 14.12.2015 № 1264к про звільнення позивача з посади прокурора Долинської міжрайонної прокуратури Івано-Франківської області та наказ прокуратури Івано-Франківської області від 21.12.2015 № 1453к «Про внесення змін до наказу від 14.12.2015 № 1264к»;
- зобов'язати відповідача поновити позивача на посаді;
- зобов'язати прокуратуру Івано-Франківської області перевести позивача на посаду прокурора Калуської місцевої прокуратури Івано-Франківської області;
- стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу;
- стягнути з прокуратури Івано-Франківської області та Робочої групи Львівського регіонального центру завдану позивачу моральну шкоду в сумі 100000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 в період з 25.12.2001 по 14.12.2015 перебував на службі в органах прокуратури і остання займана посада - прокурор Долинської міжрайонної прокуратури Івано-Франківської області (на час відпустки ОСОБА_2 для догляду за дитиною). Наказом прокурора Івано-Франківської області №1264к від 14.12.2015 ОСОБА_1 з 14.12.2015 звільнений із займаної посади та з органів прокуратури Івано-Франківської області у зв'язку з реорганізацією органу прокуратури та скорочення кількості прокурорів органу прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Наказом виконувача обов'язків прокурора Івано-Франківської області №1453к від 21.12.2015 «Про внесення змін до наказу №1264к від 14.12.2015» в наказ прокурора Івано-Франківської області №1264к від 14.12.2015 внесено зміни, а саме абзац 1 резолютивної частини наказу після слів «Закону України «Про прокуратуру» доповнено словами «пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в липні 2015 року подав заяву для участі в конкурсі на зайняття посади керівника, першого заступника та заступників Калуської місцевої прокуратури Івано-Франківської області та успішно пройшов тестування на знання законодавства (професійний тест) та тестування загальних здібностей, за результатами набрав 140,33 балів, яких було недостатньо для зайняття адміністративної посади. Разом з тим, позивачем було подано заяву про проходження конкурсу та тестування на зайняття посади прокурора Калуської прокуратури. В подальшому, на вимогу працівника кадрового підрозділу прокуратури області він відкликав подану заяву. На момент формування конкурсних списків у грудні 2015 року робочою групою Львівського регіонального центру позивача не включено в рейтинговий список кандидатів на зайняття посади прокурора Калуської місцевої прокуратури Івано-Франківської області (протокол засідання Робочої групи Львівського регіонального центру від 08.12.2015). Вважає такі дії Робочої групи Львівського регіонального центру протиправними, а наказ прокурора Івано-Франківської області №1264к від 14.12.2015 незаконним.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.04.2016 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Робочої групи Львівського регіонального центру щодо не включення ОСОБА_1 в рейтинговий список кандидатів на зайняття посад прокурорів Калуської місцевої прокуратури Івано-Франківської області (протокол засідання Робочої групи Львівського регіонального центру від 08.12.2015) та зобов'язано Робочу групу Львівського регіонального центру включити ОСОБА_1 у зазначений рейтинговий список. Скасовано наказ прокурора Івано-Франківської області від 14.12.2015 №1264к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Долинської міжрайонної прокуратури Івано-Франківської області та наказ виконувача обов'язків прокурора Івано-Франківської області від 21.12.2015 №1453к «Про внесення змін до наказу від 14.12.2015 №1264к». Зобов'язано прокуратуру Івано-Франківської області поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Калуської місцевої прокуратури Івано-Франківської області. Стягнуто з прокуратури Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.12.2015 по 26.04.2016. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2016 апеляційну скаргу прокуратури Івано-Франківської області задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 30.10.2019 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.04.2016 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2016 у справі №809/12/16 за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Івано-Франківської області, Робочої групи Львівського регіонального центру про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд.
19.11.2019 адміністративна справа за №809/12/16 надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 прийнято до провадження Івано-Франківського окружного адміністративного суду дану адміністративну справу №809/12/16 та призначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 витребувано у Генеральної прокуратори України:
- інформацію щодо результату розгляду заяви позивача від 25.11.2015 адресованої Заступнику Генерального прокурора України Сакварелідзе Д.Г. та Голові Конкурсної комісії Львівського регіонального тестування Столярчуку Ю.В.
- інформацію щодо проходження тестування ОСОБА_1 на заняття адміністративної посади Калуської місцевої прокуратури.
24.02.2020 Офісом Генерального прокурора надано суду витребувану судом інформацію..
В судовому засіданні 17.03.2020 ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позові та просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник прокуратури Івано-Франківської області 17.03.2020 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, щодо задоволення адміністративного позову заперечив з підстав наведених в письмовому запереченні, яке наявне в матеріалах справи.
Представник Робочої групи Львівського регіонального центру в судове засідання не з'явився.
Спірні правовідносини не вбачають неможливісті допуску процесуального правонаступництва внаслідок вибуття чи заміни Робочої групи Львівського регіонального центру, оскільки вона є тимчасовим робочим органом і не є суб'єктом владних повноважень в розумінні вимог статті 3 КАС України, діяльність якого вичерпалась після проведення тестування та формування рейтингових списків кандидатів на зайняття посад у місцевих прокуратурах.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши позовну заяву, письмові докази та матеріали в їх сукупності, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 в період з 25.12.2001 по 14.12.2015 працював в органах прокуратури і остання займана посада - прокурор Долинської міжрайонної прокуратури Івано-Франківської області (на час відпустки ОСОБА_2 для догляду за дитиною), що підтверджується записом у трудовій книжці (т. 1 а.с.17-21).
Згідно з положеннями розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 за №1697-VІІ (надалі, також - Закон №1697-VІІ) наказом Генерального прокурора України від 20.07.2015 за №98 затверджено Порядок проведення конкурсу та Порядок проведення тестування.
Зазначеними Порядками передбачені такі органи як Робоча група регіонального центру, конкурсна комісія, а також визначено їх повноваження.
Разом з тим, наказом Генерального прокурора України від 20.07.2015 за №99 «Про утворення робочих груп з організації та проведення тестування та проведення відкритого чотирирівневого конкурсу» утворені Дніпропетровський, Київський, Львівський, Одеській та Харківський регіональні центри, яким доручено забезпечити тестування на територіях відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Крім того, в центрах утворено робочі групи з організації та проведення тестування та відкритого чотирирівневого конкурсу кандидатів на посади у місцевих прокуратурах на перехідний період.
Наказом Генерального прокурора України від 20.07.2015 за №104 «Про проведення тестування для зайняття посад у місцевих прокуратурах», яким на виконання пункту 5-1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону №1697-VІІ з метою кадрового наповнення місцевих прокуратур наказано керівникам кадрових підрозділів прокуратур регіонального рівня, робочих груп регіональних центрів з метою проходження тестування для зайняття посад у місцевих прокуратурах розпочати прийом документів з дня повідомлення про проведення відкритого конкурсу на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України.
В подальшому, наказом Генерального прокурора України від 21.08.2015 за №157 затверджено список тестових запитань на знання законодавчої бази (професійний тест) для зайняття посади прокурора місцевої прокуратури та посад керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників.
Наказом Генерального прокурора України від 23.09.2015 за №81ш, у зв'язку з утворенням з 15.12.2015 місцевих прокуратур та припиненням діяльності шляхом реорганізації міських, районних, районних у містах та міжрайонних прокуратур внесено зміни до структури та штатного розпису прокуратури Івано-Франківської області. Відповідно до пункту 4 вказаний наказ вводився в дію з 15.12.2015.
Так, 29.09.2015 позивача було попереджено про звільнення із займаної посади та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» (ліквідація чи реорганізація органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури) у разі непроходження або неуспішного проходження тестування для заміщення посади прокурора у відповідній місцевій прокуратурі з 14.12.2015.
Тестування, як на посаду прокурора прокуратури, так і на керівні посади місцевої прокуратури у межах проведення конкурсу, робочою групою проводились одночасно - 05.09.2015 (тестування на знання законодавчої бази (професійний тест) та 26.09.2015 (тестування на загальні здібності).
У межах участі у конкурсі позивач пройшов тестування, за результатами яких набрав 140,33 балів, проте із зазначеною кількістю балів позивач не пройшов до наступних етапів конкурсу на зайняття керівних посад Калуської місцевої прокуратури - психологічного тестування та співбесід.
В подальшому позивач звернувся із заявами від 25.11.2015 до заступника Генерального прокурора України Сакварелідзе Д. Г. та голови конкурсної комісії Львівського регіонального центру тестування Столярчука Ю.В. про відкликання попередньо поданої заяви про відкликання заяви на участь у конкурсі на зайняття посади прокурора Калуської місцевої прокуратури і включення його у реєстр кандидатів на посаду прокурора Калуської місцевої прокуратури з врахуванням отриманих результатів проходження тестування на знання законодавчої бази і на загальні здібності.
Протоколом засідання Робочої групи Львівського регіонального центру від 08.12.2015 затверджено рейтинговий список кандидатів на зайняття посад прокурорів Калуської місцевої прокуратури Івано-Франківської області, в який позивача не включено.
В подальшому, наказом прокурора Івано-Франківської області від 14.12.2015 за №1264к ОСОБА_1 звільнено із займаної посади та з органів прокуратури Івано-Франківської області у зв'язку з реорганізацією органу прокуратури та скорочення кількості прокурорів органу прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 14.12.2015.
Наказом виконувача обов'язків прокурора Івано-Франківської області від 21.12.2015 за №1453к «Про внесення змін до наказу від 14.12.2015 за №1264к» до наказу прокурора Івано-Франківської області від 14.12.2015 за №1264к внесено зміни і абзац 1 резолютивної частини наказу після слів «Закону України «Про прокуратуру» доповнено словами «пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України».
Позивач, вважаючи, що невключення його до рейтингового списку порушило права на подальше зайняття посади в органах прокуратури, звернувся до суду із вказаним позовом. Крім того, на переконання позивача, у відповідача не було підстав для звільнення його з посади, що свідчить про неправомірність оскаржуваних наказів.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення дії чи конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 за №1697-VІІ (надалі - Закон №1697-VІІ) (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.
Частина 1 статті 7 даного Закону встановлює систему прокуратури України, яку становлять: 1) Генеральна прокуратура України; 2) регіональні прокуратури; 3) місцеві прокуратури; 4) військові прокуратури; 5) Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
Згідно частини 1 статті 12 Закону №1697-VІІ, у системі прокуратури України діють місцеві прокуратури, перелік та територіальна юрисдикція яких визначається в Додатку до цього Закону.
Відповідно до такого Додатку, до переліку і територіальної юрисдикції місцевих та військових прокуратур відноситься, зокрема, Івано-Франківська область: Калуська місцева прокуратура: місто Болехів, Долинський район, місто Калуш, Калуський район, Рожнятівський район.
Абзацом 3 пункту 1 розділу ХІІ Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що цей Закон набирає чинності з 15.07.2015, крім: статті 12 та Додатка до цього Закону щодо переліку та територіальної юрисдикції місцевих прокуратур, які набирають чинності з 15.12.2015.
Згідно пункту 11 Розділу ХІІІ Закону №1697-VІІ, до утворення місцевих прокуратур їх повноваження здійснюють міські, районні, міжрайонні, районні у містах прокуратури. На зазначений період за прокурорами та керівниками цих прокуратур зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури.
Відповідно до підпункту 1 «в» пункту 51 Розділу ХІІІ Закону №1697-VІІ, до набрання чинності положеннями, передбаченими абзацом 3 пункту 1 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» цього Закону: прокурорами місцевих прокуратур призначаються: прокурори, які на день набрання чинності цим Законом працюють у міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратурах, - за умови успішного проходження ними тестування. Проведення тестування, стажування здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором України.
Підпунктом 2 пункту 51 Розділу ХІІІ Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що до набрання чинності положеннями, передбаченими абзацом третім пункту 1 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» цього Закону: призначення на адміністративні посади, передбачені пунктами 11, 12, 13 частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється за результатами чотирирівневого відкритого конкурсу, порядок проведення якого затверджується Генеральним прокурором України.
Згідно пункту 9 частини 1 статті 51 Закону №1697-VІІ, прокурор звільняється з посади у разі: ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
Також слід зазначити, що згідно положень пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу Законів про працю України від 10.12.1971 за №322-VIII (далі - КЗпП України), трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Відповідно до частини 2 статті 40 КЗпП України, звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Згідно частини 1 статті 42 КЗпП України, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
Приписами частин 1-3 статті 49-2 КЗпП України встановлено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
Аналізуючи положення вищенаведеного Закону №1697-VII, суд зазначає, що вказаним законом змінено систему органів прокуратури, зокрема, запроваджено створення місцевих прокуратур.
Так, наказом Генерального прокурора України від 23.09.2015 за №81ш, у зв'язку із утворенням з 15.12.2015 місцевих прокуратур та припиненням діяльності шляхом реорганізації міських, районних, районних у містах та міжрайонних прокуратур, внесено зміни до структури та штатного розпису прокуратури Івано-Франківської області, виключено штатні розписи, в тому числі, Долинської міжрайонної прокуратури та включено штатні розписи, в тому числі, Долинської місцевої прокуратури, юрисдикція якої поширена на територію міста Болехів, Долинського району, міста Калуш, Калуського району, Рожнятівського району, у відповідності до додатку до Закону №1697-VII.
Нормами спеціального законодавства - Закону №1697-VII зазначено, що обіймання посад прокурорів місцевих прокуратур здійснюється на конкурсній основі, шляхом успішного проходження тестування та з врахуванням кількості штатних одиниць у відповідній місцевій прокуратурі.
Разом з тим, питання проведення тестування на посади прокурорів місцевих прокуратур а також керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників врегульовані порядками, затвердженими наказом Генерального прокурора України від 20.07.2015 за №98.
Так, порядок проведення чотирирівневого відкритого конкурсу на зайняття посад керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників, затверджений наказом Генеральної прокуратури України від 20.07.2015 за №98 (надалі, твакож - Наказ №98).
Пунктом 1.5 Наказу №98 передбачено, що відкритий конкурс на зайняття посад керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників складається з: тестування на знання законодавства (професійний тест); тестування загальних здібностей; тестування особистісних характеристик (психологічний тест); співбесіди. За результатами чотирирівневого конкурсу здійснюється відбір кандидатів для призначення на вищезазначені посади.
Згідно приписів пунктів 5.9, 5.10 Наказу №98, кожен кандидат після проходження ним тесту на загальні здібності ознайомлюється з кількістю набраних ним балів. Результат фіксується у відомості про результати тестування на загальні здібності (додаток 4) та засвідчується підписами кандидата та члена робочої групи. Після проведення тестування на загальні здібності, за результатами складання професійного тесту та тесту на загальні здібності формується рейтинговий список.
Пункт 13.3 Наказу №98 встановлює, що особи, які не призначені на адміністративну посаду в місцевій прокуратурі, мають право взяти участь у відборі кандидатів на посаду прокурора місцевої прокуратури згідно з пунктом 1.5 розділу І Порядку проведення тестування для зайняття посади прокурора місцевої прокуратури. У цьому випадку повторне тестування для них не проводиться, а отримані за результатами тестування бали враховуються при формуванні рейтингового списку кандидатів на посаду прокурора місцевої прокуратури.
Суд звертає увагу, що Наказом №98 затверджено також і порядок проведення тестування для зайняття посади прокурора місцевої прокуратури.
Так, згідно пункту 1.4 даного Наказу, прокурори та стажисти на посадах прокурорів, які на день набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» працюють у міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратурах, претендують на зайняття посади прокурора місцевої прокуратури, яка утворюється шляхом реорганізації прокуратури районного рівня, в якій вони працюють. Прокурори та стажисти на посадах прокурорів, які працюють у прокуратурах міст з районним поділом, претендують на зайняття посади прокурора місцевої прокуратури в одній з місцевих прокуратур, що утворюються в межах відповідного міста.
Пунктом 1.5 Наказу №98 передбачено, що прийом документів та тестування на зайняття посад прокурорів місцевих прокуратур для осіб, які не мають досвіду роботи в органах прокуратури, та осіб, які мають досвід прокурорської діяльності, проте на день набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» не працюють в органах прокуратури, проводиться після закінчення тестування та призначення осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» працюють в міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратурах на посадах прокурорів, у разі наявності вакансій.
Згідно пункту 4.1 Наказу №98, основними етапами відбору кандидатів на посаду прокурора місцевої прокуратури є: прийом документів; тестування на знання законодавчої бази (професійний тест); тестування на загальні здібності; формування рейтингу кандидатів.
Відповідно до положень пунктів 5.1 та 5.2 Наказу №98, строк прийому заяв, анкет кандидатів та інших документів має становити не менше 14 календарних днів з дня оприлюднення інформації про проведення тестування. Прийом документів завершується в день, визначений як кінцевий термін їх подання.
Працівник, який на день набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» працює в міській, районній, міжрайонній, районній у місті прокуратурі, подає заяву за формою, наведеною у додатку 3 цього Порядку, для участі в тестуванні на посаду прокурора тієї місцевої прокуратури, яка буде сформована шляхом реорганізації прокуратури районного рівня, в якій він працює. Заява у встановлені строки подається до кадрового підрозділу відповідної регіональної прокуратури.
Пункт 9.2 Наказу №98 передбачає, що рейтинговий список формується робочою групою окремо для кожної місцевої прокуратури за загальним для двох тестів підсумковим балом - від більшого до меншого.
Керівник регіональної прокуратури після отримання рейтингового списку кандидатів на посади прокурорів конкретної місцевої прокуратури та рапорту працівника прокуратури (заяви для тих, хто не працює у прокуратурі), який успішно пройшов тестування, видає наказ про його призначення на посаду, враховуючи підсумковий бал кандидата (від вищого до нижчого) та кількість штатних одиниць у відповідній місцевій прокуратурі (пункт 9.5 Наказу №98).
Отже, вищенаведеним Порядком №98 встановлено, що необхідною умовою для участі в тестуванні як на посаду прокурора місцевої прокуратури так і на посади керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників є подання відповідних заяв у встановлені строки.
Як уже судом встановлено, 21.08.2015 Генеральним прокурором України видано наказ №157 «Про затвердження тестових запитань на зайняття законодавчої бази (професійний тест) для зайняття посади прокурора місцевої прокуратури та посад керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників».
Тестування, як на посаду прокурора прокуратури, так і на керівні посади місцевої прокуратури у межах проведення конкурсу, робочою групою ОРЦ проводились 05.09.2015 (тестування на знання законодавчої бази (професійний тест) та 26.09.2015 (тестування на загальні здібності).
05.09.2015 та 26.09.2015 позивач у межах участі у конкурсі пройшов тестування, за результатами яких набрав 140,33 балів. Із зазначеною кількістю балів позивач не пройшов до наступних етапів конкурсу на зайняття керівних посад Калуської місцевої прокуратури - психологічного тестування та співбесід.
29.09.2015 позивач попереджений про звільнення із займаної посади та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру» (ліквідація чи реорганізація органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури) у разі не проходження або неуспішного проходження тестування для заміщення посади прокурора у відповідній місцевій прокуратурі з 14.12.2015.
08.12.2015 протоколом засідання Робочої групи Львівського регіонального центру затверджено рейтинговий список кандидатів на зайняття посад прокурорів Калуської місцевої прокуратури Івано-Франківської області, в який ОСОБА_1 не включено.
Підпунктом 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону №1697-VІІ визначено, що до набрання чинності положеннями, передбаченими абзацом третім пункту 1 розділу XII «Прикінцеві положення» цього Закону, встановлено, що прокурорами місцевих прокуратур призначаються:
а) особи, які не мають досвіду роботи в органах прокуратури, - за умови успішного проходження ними тестування та подальшого стажування строком до одного року. На таких осіб поширюються вимоги частин першої та п'ятої статті 27 цього Закону, крім вимоги щодо наявності стажу роботи в галузі права;
б) особи, які мають досвід прокурорської діяльності, проте на день набрання чинності цим Законом не працюють в органах прокуратури, - за умови успішного проходження ними тестування;
в) прокурори, які на день набрання чинності цим Законом працюють у міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратурах, - за умови успішного проходження ними тестування.
Як уже зазначалось судом, згідно пункту 13.3 Порядку проведення чотирирівневого відкритого конкурсу на зайняття посад керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників особи, які не призначені на адміністративну посаду в місцевій прокуратурі, мають право взяти участь у відборі кандидатів на посаду прокурора місцевої прокуратури згідно з пунктом 1.5 розділу I Порядку проведення тестування на зайняття посади прокурора місцевої прокуратури. У цьому випадку повторне тестування для них не проводиться, а отримані за результатами тестування бали враховуються при формуванні рейтингового списку кандидатів на посаду прокурора місцевої прокуратури.
Тобто, особи, які не призначені на адміністративну посаду в місцевій прокуратурі (а також особи, які не мають досвіду роботи в органах прокуратури, та особи, які мають досвід прокурорської діяльності, проте на день набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» не працюють в органах прокуратури), мають право взяти участь у відборі кандидатів на посаду прокурора місцевої прокуратури після закінчення тестування та призначення осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» працюють в міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратурах на посадах прокурорів, у разі наявності вакансій.
Однак, для цього особа попередньо має у встановлені строки подати відповідну заяву про участь в тестування на посаду прокурора місцевої прокуратури, яку позивач подав. Однак, суд встановив, що позивачем було відкликано таку заяву про участь в тестуванні на посаду прокурора Калуської місцевої прокуратури. При цьому суд звертає увагу, що долучена до матеріалів справи заява позивача від 29.07.2015 (т.1 а.с.118) засвідчує, що позивач розумів необхідність проходження тестування на зайняття вакантної посади прокурора Калуської місцевої прокуратури, а значить повинен був знати про ризики у разі відкликання заяви про участь у тестуванні від 31.07.2015.
Таким чином, суд вважає, що позивач не брав участь у тестуванні на посаду прокурора Калуської місцевої прокуратури на підставі Порядку проведення тестування для зайняття посади прокурора місцевої прокуратури, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 20.07.2015 за №98, а тому не включення його Робочою групою Львівського регіонального центру до рейтингового списку за результатами проведеного тестування є обґрунтованим.
Вказане узгоджується із позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 30.10.2019 в межах даної адміністративної справи №809/12/16.
Станом на 08.12.2015 заяви позивача про участь у конкурсі на зайняття вакантної посади прокурора місцевої прокуратури не було, що заперечує наявність факту правовідносин позивача з Робочою групою Львівського регіонального центру. Отже, участь позивача у конкурсі на зайняття вакантної посади прокурора місцевої прокуратури не відбулася, що засвідчується відсутністю вказаної особи у рейтинговому списку.
При цьому, суд звертає увагу, що поновлення ОСОБА_1 на посаді було б можливе лише після включення позивача до рейтингового списку, відповідно до п. 9.2 Порядку проведення тестування для зайняття посади для зайняття посади прокурора місцевої прокуратури та направлення його керівнику Івано-Франківської області відповідно до п. 9.4.
Згідно Закону України «Про прокуратуру» та вищевказаного Наказу №98, прокурор області позбавлений права призначення на посаду прокурора місцевої прокуратури без включення кандидата на зайняття посади до рейтингового списку, який формується робочою групою Львівського регіонального центру.
Враховуючи, що позивач зайняв 10-те місце у рейтинговому списку на зайняття адміністративних посад у Калуській місцевій прокуратурі та не був рекомендований як кандидат для подання Генеральному прокурору України про призначення на адміністративну посаду у відповідній місцевій прокуратурі, а тестування для заміщення посади прокурора Калуської місцевої прокуратури Івано-Франківської області позивач не проходив, суд вважає, що наказ прокурора Івано-Франківської області №1264к від 14.12.2015 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Долинської міжрайонної прокуратури Івано-Франківської області та наказ виконувача обов'язків прокурора Івано-Франківської області №1453к від 21.12.2015 «Про внесення змін до наказу №1264к від 14.12.2015» є такими, що прийняті у повній відповідності до норм чинного законодавства, а тому, відповідно, підстави для задоволення вимог позивача щодо визнання їх протиправними та скасування відсутні.
Крім того, суд надає оцінку пункту 24 Постанови Верховного Суду від 30.10.2019 в межах даної адміністративної справи №809/12/16, а саме можливості осіб, яких не було рекомендовано для призначення на адміністративні посади місцевої прокуратури, брати участь у відборі на посаду прокурора місцевої прокуратури без повторного проходження тестування та вважає за необхідне зазначити таке.
ОСОБА_1 на день набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» працював на посаді старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Івано-Франківської області, а згідно Порядку проведення тестування для зайняття посади прокурора місцевої прокуратури, затвердженого Наказом Генерального прокурора України від 20.07.2015 №98 (п.1.4 розділу І) на зайняття посади прокурора місцевої прокуратури претендують прокурори та стажисти на посадах прокурорів, які на день набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» працюють у районних, міжрайонних, районних у містах прокуратурах, тому в останнього відсутнє відповідне право на участь у такому конкурсі.
З врахуванням вимог Закону України «Про прокуратуру», позивач не міг взяти участь у конкурсі на зайняття вакантної посади прокурора місцевої прокуратури, та подати у відповідний термін заяву щодо підтвердження таких намірів.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, №303-A, пункт 29).
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що відповідачі діяли правомірно, у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат, понесених позивачем, відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Шумей М.В.
Рішення складене в повному обсязі 23 березня 2020 р.