01 квітня 2020 року Справа № 280/5472/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засіданні: Сонгулія О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району (69106, м.Запоріжжя, вул. Аматорська, буд. 56, код ЄДРПОУ 37573859)
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з позовом до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району (далі - УСЗН ЗМР по Заводському району, управління, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення та повідомлення відповідача від 05.08.2019 №04/01-21/7000 про позбавлення позивача субсидії;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути питання щодо призначення позивачу житлової субсидії з дати закінчення дії попередньої субсидії - з 05 серпня 2019 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням відповідача припинено виплату призначеної позивачу житлової субсидії у зв'язку з отриманою інформацією про набуття нею права власності на частку квартири, вартість якої перевищує 50 тис.гривень. Позивач не погоджується з таким рішенням, оскільки вважає, що відповідності до пп. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу України для спадщини і подарунка діють такі ж правила декларування та оподаткування як для інших доходів фізичних осіб, батьки, подружжя і діти (в тому числі усиновлені) є ріднею першого ступеня і, згідно з законом, не повинні платити податок. Відповідно, на думку позивача, вони мають право не декларувати подарунок. Майно, отримане в спадщину чи подарунок, не впливає на виплату субсидій. Вказує, що на оформлення субсидії також не впливає вартість майна, отриманого у спадок або у дарунок, цей дохід не включається до сукупного доходу сім'ї і не береться до уваги при розрахунку розміру субсидії, наявність у власності двох житлових приміщень, двох автомобілів також не впливає на право отримувати субсидії, береться до уваги офіційний дохід, який приносить це майно. Пояснює, що 18.01.2018 син подарував їй 1/3 частину квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зауважує, що у відповідності до п. 8 Договору дарування, сторони не проводили технічну інвентаризацію квартири, оцінка майна зазначена в п. 4, 5 Договору дарування є номінальною і рекомендаційною, таким чином, вважає рішення УСЗН ЗМР по Заводському району про припинення виплати субсидії є незаконним і підлягає скасуванню, просить також зобов'язати відповідача повторно розглянути питання щодо призначення позивачу житлової субсидії з дати закінчення дії попередньої субсидії.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2019 визначено головуючого суддю Батрак І.В.
Ухвалою судді від 26.11.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, призначено перше судове засідання на 23 грудня 2019 року.
Відповідач позов не визнав, 11 грудня 2019 року на адресу суду надіслав відзив на адміністративний позов (№52238), у якому посилається на приписи Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 (далі - Положення №848), та вказує, що ОСОБА_1 18.05.2018 звернулась до управління із заявою про відсутність змін у майновому стані та у доходах для подальшого призначення житлової субсидії, а тому на підставі заяви управлінням призначено житлову субсидію з травня 2018 року по вересень 2018 року, а після закінчення періоду отримання житлової субсидії управлінням автоматично продовжено субсидію позивачу на опалювальний період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року. Головним державним соціальним інспектором проведена перевірка достовірності та повноти інформації про доходи і майновий стан осіб, які входять до складу домогосподарства, що звертається за призначенням житлової субсидії, в ході якої виявлено, що позивачем за договором дарування отримано 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , вартість якої складає 66 637,00 грн. Звертає увагу суду, що відповідно до пп. 4 п. 6 Положення №848 житлова субсидія не призначається, якщо будь-хто із складу домогосподарства або член сім'ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, призначенням субсидії без звернення здійснив купівлю або іншим законним способом набув право власності на квартиру (будинок), інші товари довгострокового вжитку або оплатив (одноразово) будь-які послуги на суму, яка на дату купівлі, оплати, набуття права власності в інший законний спосіб перевищує 50 тис. грн. У такому випадку житлова субсидія може бути призначена як виняток за рішенням районної комісії по вирішенню питань надання пільг, призначення житлових субсидій та різних видів державної соціальної допомоги, отже встановлено інший спеціальний порядок призначення субсидії. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
16 грудня 2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №52997), у якій додатково наголошує, що слова: «набуття права власності в інший законний спосіб будь-якого майна» вона розуміє як набуття права власності на якесь інше, нове майно, та не стосується майна, яким вона вже користується - квартири у якій вона проживає. Стверджує, що вона не мала наміру приховувати факт дарування їй однієї третини квартири, адже фактично нічого не змінилось: субсидія нараховувалась на всю квартиру, а не на дві третини. Пояснює, що син вимушено подарував свою третину квартири, так як не міг без цього приватизувати свій гуртожиток, в якому проживає більше 10 років. Від цього дарунку в неї не змінився дохід, не збільшився розмір пенсії, вона не отримувала ніяких грошей, доходу від цього дарування, тому підписала заяву і визнала, що в житті нічого не змінилося. Вказує, що є пенсіонеркою і ніякого іншого доходу, окрім державної пенсії не має, їй важко сплачувати в повному обсязі комунальні платежі за існуючими тарифами.
Представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив (вх.№54032 від 20.12.2019), у яких вказує, що достатньо часто заявники звертаються за призначенням житлової субсидії на житло, яке одержали в дарунок, спадщину або придбали. В такому разі їм надаються рекомендації звернутись до комісії по вирішенню питань надання пільг, призначення житлових субсидій та різних видів державної соціальної допомоги. Разом з тим, ОСОБА_1 законним чином набула право власності на частку квартири, вартість якої складає 66 637,00 грн. та всупереч наявного обов'язку не повідомила про це управління, у зв'язку з чим житлову субсидію було призначено безпідставно. Враховуючи викладене, вважає, що вимоги позивача не можуть бути задоволені.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2020 справу передано на розгляд судді Семененко М.О. у зв'язку з тривалою тимчасовою непрацездатністю попереднього складу суду.
Ухвалою суд 04.02.2020 адміністративну справу прийнято до провадження та повторно розпочато розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
На підставі матеріалів справи судом встановлено такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в УСЗН ЗМР по Заводському району як отримувач житлової субсидії з вересня 2015 року. По квітень 2018 року житлова субсидія перераховувалась відповідачем позивачу без особистого звернення.
18.05.2018 для подальшого отримання субсидії позивач надала до управління заяву №359 про відсутність змін у майновому стані та у доходах, на підставі якої управлінням призначено житлову субсидію позивачеві з травня 2018 року по вересень 2018 року, а після закінчення періоду - субсидію автоматично подовжено на опалювальний період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року.
У липні 2019 року відповідальним працівником відповідача проведена перевірка достовірності та повноти інформації про доходи і майновий стан осіб, які входять до складу домогосподарства, що звертаються за призначенням житлової субсидії, в ході якої за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна виявлено, що за договором дарування частки квартири від 18.01.2018 позивач отримала у власність 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , вартість дару оцінена сторонами у 66 637,00 грн.
01 серпня 2019 року комісією по вирішенню питань, надання пільг, призначення житлових субсидій та різних видів державної соціальної допомоги вирішено припинити житлову субсидію ОСОБА_1 з 01.08.2019 у зв'язку з неповідомленням про набуття права власності на 1/3 частки квартири, вартість якої перевищує 50 тис. грн., про що свідчить витяг з протоколу засідання №32.
На адресу позивача направлене відповідне повідомлення №04/01-21/7000 від 05.08.2019, в якому також зазначено про необхідність відшкодування коштів по переплаченій житловій субсидії за період з 01.08.2018 по 30.04.2019 у розмірі 6 012,87 грн.
12 серпня 2019 року позивач звернулась до управління із заявою (вх. №Т-517), у якій просила переглянути рішення про відшкодування коштів по житловій субсидії, а також припинення її виплати, оскільки не було враховано те, що частка квартири була отримана за договором дарування від сина з метою приватизації кімнати в гуртожитку, в якій він проживає останні 10 років, у зв'язку з чим він був змушений відмовитись від частки приватизованої квартири, де проживає позивач, тобто безоплатно подарував свою частину.
Листом від 04.09.2019 №04/01-21/7400 УСЗН ЗМР по Заводському району із посиланням на приписи Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого, Постановою КМУ від 21.10.1995 №848, позивача повідомлено, що субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо громадяни не повернув надміру перераховану суму житлової субсидії за попередні періоди її одержання на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення або не сплачує суми до повернення, визначені відповідним структурним підрозділом з питань соціального захисту населення.
Не погоджуючись із такою позицією відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, визначаються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-IV (далі - Закон №1875-IV).
Відповідно до ч.3 ст.5 Закону №1875-IV центральні органи виконавчої влади беруть участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері житлово-комунальних послуг у межах своїх повноважень, визначених законами.
За змістом ст..32 Закону №1875-IV порядок призначення та надання житлових субсидій встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Умови призначення та порядок надання громадянам житлових субсидій, у тому числі, щомісячної житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, а саме: - житлової послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком; - комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами, врегульовані нормами Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» від 21 жовтня 1995 року №848 (Положення № 848).
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2018 р. № 329 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1022» (була чинною на момент звернення позивач із заявою про відсутність змін у майновому стані та у доходах) викладено у новій редакції.
Так, відповідно до пункту 1 Положення №848 (тут і в подальшому застосовано в редакції, що була чинною на час звернення позивача із заявою про відсутність змін у майновому стані та у доходах) житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою громадянам - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком.
За змістом абз. 1 п. 2 Положення №848 право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках).
Згідно з абз.1 п.3 Положення №848 призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).
Також нормами Положення №848 визначено окремі випадки, коли рішення про призначення житлових субсидій приймається комісіями, утвореними районними, районними у мм. Києві і Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - комісії). Відповідно до абз.3 п.5 Положення №848 положення про комісії затверджують органи, які їх утворили.
Пунктом 4 Положення №848 визначено, що житлові субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, внеску/платежу об'єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком у межах соціальної норми житла, соціальних нормативів житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, витрат на управління багатоквартирним будинком (далі - соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування) і розміром обов'язкового відсотка платежу, визначеного в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з абз.1 п.8 Положення №848 житлова субсидія призначається одному із членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку).
Відповідно до абз.5 п.13 Положення №848 встановлено, що громадянин несе відповідальність за подані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення субсидії та на визначення її розміру.
За підпунктом 4 п.6 Положення №848 житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо будь-хто із складу домогосподарства або член сім'ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив купівлю або іншим законним способом набув право власності на земельну ділянку, квартиру (будинок), транспортний засіб (механізм), будівельні матеріали, інші товари довгострокового вжитку або оплатив (одноразово) будь-які послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла (в тому числі понаднормової площі житла у випадку, зазначеному у пункті 5 цього Положення) та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування) на суму, яка на дату купівлі, оплати, набуття права власності в інший законний спосіб перевищує 50 тис. гривень.
Відповідно до п.7 Положення №848 за наявності умов, зазначених у пункті 6 цього Положення, житлову субсидію може бути призначено за рішенням комісії виходячи з конкретних обставин, що склалися, крім випадку, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 цього Положення.
Рішення про призначення (відмову в призначенні) житлової субсидії в таких випадках приймається комісією на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.
Абзацами 14-16 п.16 Положення №848 передбачено, що у разі звернення громадянина за призначенням житлової субсидії в опалювальний сезон, в якому розмір його обов'язкової частки плати за житлово-комунальні послуги, внеску/платежу на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів житлово-комунального обслуговування не перевищує обов'язкового відсотка платежу, визначеного в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, житлова субсидія на наступний неопалювальний сезон призначається на підставі звернення громадянина.
У разі звернення громадянина за призначенням житлової субсидії в неопалювальний сезон, в якому розмір його обов'язкової частки плати за житлово-комунальні послуги, внеску/платежу на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів житлово-комунального обслуговування не перевищує обсягу обов'язкового відсотка платежу, визначеного в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення розраховує розмір житлової субсидії на початку наступного опалювального сезону без додаткового звернення громадянина.
Громадянин, якому призначено житлову субсидію, зобов'язаний протягом 30 календарних днів проінформувати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про обставини для перерахунку призначеної житлової субсидії, зокрема: настання умов, зазначених у підпунктах 2 і 4 пункту 6 цього Положення.
Згідно з абз. 4 п. 22 Положення №848 за рішенням комісії надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється за поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об'єднання, виконавців комунальних послуг у разі, коли у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії.
Аналогічним чином врегульовано спірні правовідносини нормами абз.4 п.22 Положення №848 в редакції, чинній на момент прийняття відповідачем рішення №32 від 01.08.2019, яким позивачу припинено субсидію, а саме: «За рішенням комісії надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється за поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об'єднання, виконавців комунальних послуг у разі, коли: у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії.
Аналіз наведених норм права надає підстави для висновку про те, що у визначених законодавством випадках громадянам - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком, може бути призначена житлова субсидія. За загальним правилом у разі, якщо будь-хто зі складу домогосподарства протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії набув право власності, зокрема, на квартиру, вартість якої перевищує 50 тис. гривень, житлова субсидія не призначається. При цьому, якщо набуття відповідного права відбулось у період отримання призначеної житлової субсидії, громадянин має обов'язок проінформувати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про настання таких обставин., Із зазначеного правила можливий виняток з урахуванням конкретних обставин, що склалися, і житлова субсидія може бути призначена, однак в такому випадку повноваження на прийняття відповідного рішення має не структурний підрозділ з питань соціального захисту населення, а комісія. Отже, факт набуття громадянином права власності на квартиру, вартість якої перевищує 50 тис. гривень протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії або у період, в якому призначена субсидія отримувалась, є суттєвим для визначення права громадянина на отримання житлової субсидії. Невиконання обов'язку щодо повідомлення структурного підрозділу з питань соціального захисту населення про наявність таких обставин має наслідком припинення надання житлової субсидії, призначеної раніше.
Встановлені судом обставини свідчать, що у період протягом 12 місяців перед поданням заяви № 359 від 18.05.2018 про відсутність змін у майновому стані та у доходах для призначення житлової субсидії з травня 2018 року, позивач набула право власності на 1/3 частку квартири, вартість якої перевищує 50 тис. грн., однак у заяві даний факт заперечила, зазначила, що за попередні 12 місяців не здійснила купівлю або іншим законним способом не набула право власності на земельну ділянку, квартиру (будинок), транспортний засіб (механізм), будівельні матеріали, інші товари довгострокового вжитку та не оплатила (одноразово) будь-які послуги на суму, яка на дату купівлі, оплати, набуття права власності в інший законний спосіб перевищує 50 тис. гривень.
Таким чином, у поданій для призначення житлової субсидії заяві позивач вказала недостовірні відомості, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про правомірність рішення комісії №32 від 01 серпня 2019 року про припинення виплати позивачу житлової субсидії.
Суд вважає хибними посилання позивача на те, що вартість отриманого у подарунок майна не впливає на призначення субсидії, оскільки у зв'язку з отриманням такого подарунку її життєві умови та дохід не змінилися, та зазначає, що з урахуванням чинного нормативно-правового регулювання підставою для не призначення житлової субсидії є сам факт набуття у власність майна певної вартості (що перевищує 50 тис.гривень), без визначення його впливу на розмір доходу громадянина.
При цьому, в договорі дарування частки квартири від 18.01.2018, на підставі якого позивач набула право власності, у пункті 5 визначено ринкову вартість подарованого майна 66 637 гривень на підставі Звіту про незалежну оцінку, здійснену суб'єктом оціночної діяльності, що спростовує доводи позивача про номінальний та рекомендаційний характер даної оцінки.
Стосовно посилань позивача на те, що вона розуміє слова «набуття права власності в інший законний спосіб будь-якого майна» як такі, що не стосуються її квартири, в якій вона проживає, суд зазначає, що норма підпункту 4 п.6 Положення №848 є чіткою та не допускає множинного тлумачення.
У взаємозв'язку з положеннями статті 717 Цивільного кодексу України щодо правової природи договору дарування як такого, за яким одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність, норма підпункту 4 п.6 Положення №848 дозволяє особі чітко передбачити, що набуття у такий спосіб права власності на квартиру (частку квартири), вартість якої перевищує 50 тис.гривень, є перешкодою для призначення житлової субсидії.
При цьому суд зауважує, що обов'язок дотримання норм чинного законодавства України є одним з основоположних, та визначений статтею 68 Конституції України: кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Таким чином, нерозуміння позивачем змісту та значення норм чинного законодавства України не може бути підставою для звільнення її від настання відповідних юридичних наслідків.
Згідно з абз.12 Положення №848 (в редакції на момент припинення субсидії позивачу) надання житлової субсидії у зазначених випадках припиняється з місяця, наступного за місяцем, в якому їх виявлено (якщо інше не передбачено заявою).
Поновлення надання житлової субсидії протягом сезону її призначення можливе лише у випадках, зазначених в абзацах другому та третьому цього пункту, з місяця, наступного за місяцем, в якому надійшло повідомлення про відновлення надання житлово-комунальної послуги (послуг), сплату заборгованості за житлово-комунальну послугу (послуги), оплату витрат на управління багатоквартирним будинком (абз.13).
У випадках, зазначених в абзацах четвертому - восьмому цього пункту, житлову субсидію після подання нових заяви та декларації може бути призначено лише на наступний опалювальний (неопалювальний) сезон за рішенням комісії (абз.15).
У випадках, зазначених в абзацах четвертому - восьмому цього пункту, на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, який призначив житлову субсидію, сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається громадянином до державного бюджету, а сума житлової субсидії, яка надавалася не у грошовій формі, повертається управителем, об'єднанням, виконавцем комунальних послуг до державного бюджету шляхом зняття відповідних сум з особових рахунків отримувачів субсидії (абз.16).
У випадках, зазначених в абзацах четвертому - сьомому цього пункту, житлову субсидію після подання нових заяви та декларації може бути поновлено протягом сезону її призначення за рішенням комісії (аз.17).
Відповідно до пп.5-1 п.6 Положення №848 (в редакції на момент припинення субсидії позивачу) житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо: громадянин не повернув надміру перераховану (виплачену) суму житлової субсидії за попередні періоди її одержання на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення або не сплачує суми до повернення, визначені відповідним структурним підрозділом з питань соціального захисту населення.
Враховуючи відсутність доказів повернення позивачем надміру перерахованої суми житлової субсидії, суд дійшов висновку про правомірність відмови в поновленні виплати житлової субсидії, у зв'язку з чим заявлені позовні вимоги є необґрунтованими.
Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
У зв'язку з відмовою в позові розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Відповідач: Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району, місцезнаходження: 69106, м.Запоріжжя, вул. Аматорська, буд. 56, код ЄДРПОУ 37573859.
Повне судове рішення складено та підписано 01 квітня 2020 року.
Суддя М.О. Семененко