02 квітня 2020 року Справа № 280/6020/19 Провадження: м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкрет Сервіс» (69121, м. Запоріжжя, вул. Маршала Чуйкова, буд. 34-А, кв. 37, код ЄДРПОУ 39473780)
до Державної служби з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 39816845) в особі Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (69083, м. Запоріжжя, вул. Музична, 2А)
про визнання протиправними та скасування рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю «Конкрет Сервіс» (далі - ТОВ «Конкрет Сервіс», позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної служби з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування (Постанова КМУ від 27.06.2007 №879) до акту №0016308 від 28.10.2019 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів;
визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу №173007 від 19.11.2019.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, зокрема, що на момент проведення відповідачем рейдової перевірки позивач у спірних правовідносинах не виступав автомобільним перевізником у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт», а тому позивач не може нести відповідальність за перевищення вагових параметрів транспортного засобу марки DAF реєстраційний номер НОМЕР_1 , та не має вносити плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу. Отже, вважає, що працівниками Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області протиправно винесено постанову №173007 від 19.11.2019 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу та здійснено розрахунок плати за проїзд великовагових та / великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 28.10.2019 відносно позивача, який не здійснював перевезень вантажу та у відповідності до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879, не має нести відповідальності за перенавантаження автомобіля, що пересувається дорогами загального користування. Ураховуючи вищевикладене, просить визнати протиправними та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №0016308 від 28.10.2019 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та постанову відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу №173007 від 19.11.2019.
Ухвалою судді від 10.12.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Перше судове засідання призначене на 26 грудня 2019 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
На підставі розпорядження керівника апарату суду №61 від 31.01.2020 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ" адміністративна справа №280/6020/19 призначена на повторний автоматизований розподіл у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді ОСОБА_1 у зв'язку з хворобою, що передбачає тривале знаходження у лікарняному закладі.
Після повторного перерозподілу справи, проведеного в порядку КАС України, справу передано на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Конишевій О.В.
Ухвалою суду від 03.02.2020 прийнято адміністративну справу №280/6020/19 до свого провадження, призначено судове засідання на 03.03.2020 без виклику сторін.
Відзив на позовну заяву на адресу суду від відповідача не надходив.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
28 жовтня 2019 року працівниками Укртрансбезпеки у Запорізькій області на автомобільній дорозі М-18 та Р-37, 437 км, проведено перевірку транспортного засобу DAF, номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , який належить на праві власності позивачу (водій ОСОБА_2 .)
За результатами проведення зважування транспортного засобу посадовими особами управління Укртрансбезпеки складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0016308 від 28.10.2019 (далі по тексту - Акт про перевищення), відповідно до пунктів 8 та 10 якого нормативно допустима маса становить 40,00 т, повна фактична маса транспортного засобу становила 44,3 т, нормативно допустиме осьове навантаження становить 1) 11,00 т, 2) 11,00 т, 3)+4) 16,00 т, фактичне осьове навантаження становило: 1) 7,10 т, 2) 13,90 т, 3) 12,05, 4) 11,25 т.
На підставі вказаного Акту перевищення, управлінням Укртрансбезпеки було складено Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0016308 від 28.10.2019 (далі по тексту - Розрахунок), відповідно до якого позивача зобов'язано сплатити 1 503,50 Євро плати за проїзд.
Вважаючи прийнятий відповідачем Розрахунок протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування.
Суд, оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши надані матеріали, виходячи з меж клопотання про закриття провадження у справі, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст.19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Суд зазначає, що у даному випадку позивач оскаржує розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, з приводу чого суд зазначає наступне.
06 червня 2018 року Великою палатою Верховного Суду ухвалено постанову у адміністративній справі № 820/1203/17, в якій висловлено правову позицію, що за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. Спір про стягнення з перевізника плати за проїзд великовагового транспорту автомобільними дорогами загального користування відповідно до розрахунку в дохід Державного бюджету України підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов'язаний з вирішенням питання щодо стягнення коштів.
Отже, розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів до акту №0016308 від 28.10.2019 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів є доказом, підставою для стягнення у порядку господарського (цивільного) судочинства. Аргументи позивача проти цього доказу, повинні розглядатися належним судом у разі пред'явлення відповідно позову про стягнення цієї плати.
Складання Укртрансбезпекою розрахунку плати за проїзд є нічим іншим як розрахунок майбутнього позову, розгляд якого повинен відбуватися за правилами господарського чи цивільного судочинства.
Сам по собі розрахунок не породжує для позивача будь-яких обов'язків, він не є рішення суб'єкта владних повноважень, за яким виникають негативні наслідки для особи, а тому не підпадає під визначення рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України.
Суд виходить з того, що оскільки правовідносини зі стягнення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування є цивільно-правовими, то і дії однієї зі сторін щодо формування доказів на обґрунтування своєї позиції можуть бути заперечені лише під час розгляду справи в порядку господарського (цивільного) судочинства.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів до акту №0016308 від 28.10.2019 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Велика Палата Верховного Суду у згаданій постанові від 08.08.2018 у справі № 820/1203/17 зазначила, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто, як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. З огляду на викладене, такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.
Таким чином, закріплена у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №803/3/18 правова позиція, в силу вимог ч. 1 ст. 354 КАС України, є підставою для закриття провадження у даній справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
За таких підстав, суд дійшов до висновку, що спір про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування не є приватно-правовим спором, оскільки розрахунок не є рішенням суб'єкта владних повноважень, в розумінні ст. 19 КАС України та не породжує, не змінює та не припиняє права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
У п. 24 рішення в справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі «Занд проти Австрії» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Беручи до уваги наведене, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена категорія спору не належить до юрисдикції адміністративних судів, і вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України
Згідно з ч. 1 ст. 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Частиною 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частини першої цієї статті, - повністю.
В матеріалах справи міститься платіжне доручення від 02.12.2019 №1784, згідно із яким встановлено, що під час звернення до суду із даним позовом позивачем був сплачений судовий збір у сумі 1 921,00 грн. за одну позовну вимогу майнового характеру.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що сплачений судовий збір за звернення до суду із вимогою про скасування Розрахунку підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України у зв'язку із закриттям провадження у справі в частині вказаних вимог.
Керуючись п.1 ч. 1 ст. 238, ст.241-243, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд
Закрити провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкрет Сервіс» до Державної служби з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування (Постанова КМУ від 27.06.2007 №879) до акту №0016308 від 28.10.2019 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Конкрет Сервіс» з Державного бюджету України, сплачену платіжним дорученням від 02.12.2019 №1784 (оригінал міститься в матеріалах справи №280/6020/19) суму судового збору у розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).
Роз'яснити позивачу, що на підставі ч. 2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі протягом 15 днів з дня її проголошення.
Ухвала виготовлена в повному обсязі 02.04.2020.
Суддя О.В. Конишева