справа №1.380.2019.005912
26 березня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Гулкевич І.З.
секретар судового засідання Іванес Х.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Стрийської міської ради Львівської області, голови Стрийської міської ради Львівської області Шрамов'ят Роман Євстахович про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
встановив :
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Стрийської міської ради Львівської області, голови Стрийської міської ради Львівської області Шрамов'ят Романа Євстаховича, в якому просить :
- визнати протиправною бездіяльність міського голови Стрийської міської ради п. Р. Шрамов'ята, щодо не внесення до порядку денного ХХІ сесії VII демократичного скликання Стрийської міської ради Львівської області питання про затвердження місцевої ініціативи з питань розбудови системи місцевого самоврядування і затвердження Концепції як проект для подальшої розробки «Програми розбудови системи місцевого самоврядування територіальної громади м. Стрий Львівської області;
- зобов'язати міського голову Стрийської міської ради Р. Шрамов'ята скликати наступну сесію і внести до порядку денного питання «Про затвердження місцевої ініціативи з питань розбудови системи місцевого самоврядування» і затвердження Концепції як проект для подальшої розробки «Програми розбудови системи місцевого самоврядування територіальної громади м. Стрий Львівської області», відповідно до ст. 13 пункту 5 Регламенту Стрийської міської ради VII демократичного скликання, або внести дане питання в порядок денний найближчої наступної сесії Стрийської міської ради;
- зобов'язати Стрийську міську раду розглянути на найближчому пленарному засіданні сесії питання «Про затвердження місцевої ініціативи з питань розбудови системи місцевого самоврядування» і затвердження Концепції як проект для подальшої розробки «Програми розбудови системи місцевого самоврядування територіальної громади м. Стрий Львівської області».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.08.2019 ініціативна група членів територіальної громади м. Стрия Львівської області з питань розбудови системи місцевого самоврядування територіальної громади м. Стрия скерувала заяву міському голові Шрамов'яту Р.Є. про внесення на розгляд Стрийської міської ради місцеву ініціативу з розбудови повноцінної системи місцевого самоврядування, а саме : висловлена пропозиція розглянути, обговорити і ухвалити на сесії Стрийської міської ради концепцію-як проект для подальшої розробки Програми з розбудови системи місцевого самоврядування територіальної громади м. Стрий Львівської області.
Вказує, що до порядку денного ХХІ сесії, VII демократичного скликання місцева ініціатива з питань розбудови системи місцевого самоврядування включена не була та на даній сесії не розглядалась, що підтверджується копією заяви від 09.08.2019.
В подальшому на заяву від 09.08.2019 надано відповідь заступником міського голови Р. Маланієм, в якій повідомлено, що виконкомом міської ради враховано пропозиції ініціативної групи відповідно розробляється положення, в якому буде передбачено порядок внесення та розгляду місцевої ініціативи, яке відповідно до закону буде затверджено міською радою.
Позивач зазначає, що 04.10.2019 ініціативна група звернулась повторно до міського голови м. Стрия Шрамов'ят Р.Є. з заявою про ініціювання питання проведення наступної сесії Стрийської міської ради та розглянути піднятті питання, на що отримано відповідь від 15.10.2019.
Позивач вважає та дії відповідачів протиправними та такими, що порушують права територіальної громади м. Стрия Львівської області, оскільки останніми не внесено своєчасно місцеву ініціативу «Концепцію з питань розбудови місцевого самоврядування» в проект порядку денного ХХІ сесії VII демократичного скликання Стрийської міської ради, яка відбулася 10.09.2019; своєчасно не внесли місцеву ініціативу на розгляд порядку денного постійних комісій Стрийської міської ради, для підготовки проекту рішення, висновків і рекомендацій.
Такі дії посадових осіб Стрийської міської ради на думку позивача не дали можливості членам ініціативної групи з місцевої ініціативи виступити з доповіддю перед депутатами, як носіями представницької влади та повноцінного обговорення місцевої ініціативи відповідно до ст. 16 регламенту Стрийської міської ради VII демократичного скликання та прийняття рішення згідно до ст. 17 регламенту Стрийської міської ради VII демократичного скликання. Просить позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито загальне позовне провадження.
Відповідач - голова Стрийської міської ради Львівської області Шрамов'ят Р. Є , надав письмовий відзив на адміністративний позов, в якому заперечує проти позовних вимог. Заперечення обґрунтовує тим, що позивач помилково вважає, що дії відповідача є такими, що порушують права територіальної громади, оскільки звернення за участі позивача було розглянуто на всіх депутатських комісіях, які проходили 03.09.2019; 04.09.2019; 03.12.2019; 05.12.2019 та надано позивачу двічі виступити на пленарних засіданнях чергових сесій (ХХІ - 10.09.2019 та ХХІІІ - 10.12.2019), де останнім доведено до відома всіх присутніх депутатів Концепцію розбудови системи місцевого самоврядування м. Стрий.
Також зазначив, що за результатами розгляду депутатські комісії вирішили доопрацювати дане звернення, оскільки пропозиції, які викладені в концепції потребують значних коштів.
Відповідно виконком міської ради були вивчені всі зауваження і пропозиції позивача та відповідно до чинного законодавства розроблено та прийнято 10.12.2019 на черговій сесії ХХІІІ сесії міської ради рішення №874 «Про затвердження тимчасового положення про місцеві ініціативи у м. Стрию», яким встановлено механізм подання на сесію міської ради місцевої ініціативи. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі у зв'язку з поширенням коронавірусу. Письмову промову позивача в судових дебатах просить розглянути в судовому засіданні.
Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, подали клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника, в задоволенні позовних вимог просять відмовити повністю.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Частиною 1 ст. 205 КАС України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до положень ч.4 ст.229 КАС України фіксація судового розгляду технічними засобами не здійснюється.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 09.08.2019 ініціативна група членів територіальної громади м. Стрий Львівської області з питань розбудови системи місцевого самоврядування територіальної громади м. Стрий Львівської області звернулась до міського голови м. Стрия Львівської області Шрамов'ят Р . Є. про внесення на розгляд Стрийської міської ради місцеву ініціативу згідно до ст. ст. 5, 7, 8, 38, 39, 53, 69, 140-143 Конституції України, ст. 9 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 21 Статуту територіальної громади м. Стрия, розділ 3, ст.14, регламенту Стрийської міської ради VII демократичного скликання з розбудови повноцінної системи місцевого самоврядування відповідно до вимог Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про органи самоорганізації населення».
06.09.2019 першим заступником міського голови Маланієм Р. надано відповідь ініціативні групі гр. ОСОБА_1, в якій зазначено, що звернення за вашої участі було розглянуто на всіх депутатських комісіях, які проходили 03.09.2019 та 04.09.2019. Депутатські комісії вирішили доопрацювати дане звернення, оскільки пропозиції, які викладені в концепції потребують значних коштів, а ряд пунктів вже розробляються. Виконкомом міської ради враховано ваші пропозиції і відповідно до Статуту територіальної громади м. Стрия, ст.9 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» розробляється положення, де буде передбачено порядок внесення та розгляду місцевої ініціативи, яке відповідно до закону буде затверджено міською радою.
04.10.2019 ініціативна група членів територіальної громади м. Стрий Львівської області з питань розбудови системи місцевого самоврядування територіальної громади м. Стрий Львівської області звернулась до міського голови м. Стрия Львівської області Шрамов'ят Р.Є. про термінове скликання в жовтні 2019 року засідання позачергової сесії і відповідних постійних комісій Стрийської міської ради, на якій розглянути і обговорити місцеву ініціативу «Концепції розбудови повноцінної системи місцевого самоврядування» в територіальній громаді м. Стрия Львівської області про місцеву ініціативу від 09.08.2019.
15.10.2019 першим заступником міського голови Маланієм Р. надано відповідь ініціативні групі гр. ОСОБА_1 на заяву від 04.10.2019, в якій зазначено, що звернення було розглянуто на депутатських комісіях, які проходили 03.09.2019 та 04.09.2019 та на пленарному засіданні ХХ сесії VII демократичного скликання Стрийської міської ради, яке відбулось 10.09.2019.
Також зазначено, що ОСОБА_1 було надано можливість виступити та довести до відома депутатів і всіх присутніх концепцію з розбудови місцевого самоврядування для подальшої співпраці з міською радою, що занесено до протоколів засідань відповідних депутатських комісії та протоколу сесії ХХІ Стрийської міської ради VII демократичного скликання від 10.09.2019.
Позивач вважає такі дії відповідачів протиправними та такими, що порушують права територіальної громади м. Стрия Львівської області, оскільки останніми не внесено своєчасно місцеву ініціативу «Концепцію з питань розбудови місцевого самоврядування» в проект порядку денного ХХІ сесії VII демократичного скликання Стрийської міської ради, яка відбулася 10.09.2019; своєчасно не внесли місцеву ініціативу на розгляд порядку денного постійних комісій Стрийської міської ради, для підготовки проекту рішення, висновків і рекомендацій, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Право громадян на участь у місцевому самоврядуванні закріплено в статті 3 цього Закону, відповідно до якої громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад. Будь-які обмеження права громадян України на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовними чи іншими ознаками забороняються.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.
Відповідно до приписів статті 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста. Територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об'єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову. Територіальні громади села, селища, міста, що добровільно об'єдналися в одну територіальну громаду, можуть вийти із складу об'єднаної територіальної громади в порядку, визначеному законом.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення. Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності. Порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання визначається законом та статутом територіальної громади.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування.
Порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд ради визначається представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому порядку, підлягає обов'язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи.
Рішення ради, прийняте з питання, внесеного на її розгляд шляхом місцевої ініціативи, обнародується в порядку, встановленому представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади.
У ході розгляду справи встановлено, що заяву місцевої ініціативи «Концепції розбудови повноцінної системи місцевого самоврядування» від 09.08.2019 відповідачем було розглянуто на депутатських комісіях 03.09.2019, що підтверджується протоколом засідання постійної депутатської комісії з питань землекористування, охорони довкілля, будівництва та архітектури; протоколом засідання постійної депутатської комісії з питань приватизації, управління міським комунальним майном; протоколом ХХІ сесії Стрийської міської ради VII демократичного скликання від 10.09.2019; протоколом ХХІІІ сесії Стрийської міської ради VII демократичного скликання 10.12.2019.
Позивача як члена місцевої ініціативи двічі заслухано на пленарних засіданнях Стрийської міської ради, що підтверджується протоколами пленарного засідання ХХІ сесії VII демократичного скликання від 10.09.2019 та 10.12.2019, де останнім було доведено «Концепцію з розбудови місцевого самоврядування в м. Стрию».
За результатами розгляду Стрийська міська рада вирішила доопрацювати дане звернення, оскільки пропозиції, які викладені в концепції потребують значних коштів, а ряд пунктів вже розробляються.
Суд зазначає, що згідно з ч. ч. 2, 6 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Як розтлумачено Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 248-2 Цивільного процесуального кодексу України (справа щодо права на оскарження в суді неправомірних дій посадової особи) від 25 листопада 1997 року № 6-зп, «Частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді».
При цьому, як зазначив Конституційний Суд України у Рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 55 Конституції України, ч. 2 ст. 2, п. 2 ч. 3 ст. 17 КАС України, ч. 3 ст. 110, ч. 2 ст. 236 Кримінально-процесуального кодексу України та конституційним поданням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо офіційного тлумачення положень ст. ст. 97, 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України, ст. ст. 3, 4, 17 КАС України в аспекті ст. 55 Конституції України (справа про оскарження бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо заяв про злочини), права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України.
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004, дано визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», а саме, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» має один і той же зміст.
Тобто, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване ст. 55 Конституції України та конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Вище викладені норми не дозволяють скаржитися щодо певних обставин абстрактно тільки тому, що заявники вважають, що начебто певні обставини впливають на їх правове становище. До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 15 грудня 2015 року у справі № 800/206/15 та Вищий адміністративний суд України у постанові від 21 січня 2016 року у справі № К/800/38720/15.
Поряд з цим, предметом захисту в адміністративному судочинстві є саме порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, їхніх посадових чи службових осіб права та інтереси осіб, тобто суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 26 березня 2013 року у справі № 21-438а12.
Крім того, як зазначено Верховним Судом України у постанові від 10 квітня 2012 року у справі № 21-1115во10, із аналізу положень ч. 1 ст. 2 та ст. 17 КАС України вбачається суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені ним рішенням.
Тобто, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, та це право, свобода або інтерес порушені відповідачем. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.
Висновки аналогічного змісту наведені у постанові Верховного Суду України від 07.02.2017 по справі №21-3072а16, постанові Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 855/3/19, постанові Верховного Суду від 30 січня 2020 року по справі № 826/15551/18.
Судом з матеріалів справи встановлено, що відповідачами жодних дій /бездіяльності щодо ОСОБА_1 не вчинялись, рішень щодо порушення прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 останні не приймали, відтак не відбулось жодних порушень прав та інтересів позивача.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, перевірив дії та рішення відповідача чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що відповідні положення відповідачем дотримані, відтак позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 5, 14, 77, 90, 194, 205, 241-246, 250, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив :
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 02 квітня 2020 року.
Суддя Гулкевич І.З.