Провадження № 11-кп/803/1085/20 Справа № 192/45/17 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги
27 березня 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
засудженого (в режимі
відеоконференції) ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження №12017040570000625 за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_8 на вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2018 року щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новопокровка, Солонянського району, Дніпропетровської області, громадянина України, не працевлаштованого, одруженого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час відбуває покарання в державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», раніше судимого, останній раз:
-24 лютого 2016 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з і іспитовим строком 3 роки,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
Вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2018 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначено йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2016 року та остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки.
Строк покарання ОСОБА_8 ухвалено рахувати з 11 січня 2018 року.
Судом також вирішено долю речових доказів та питання розподілу процесуальних витрат.
Вироком суду ОСОБА_8 визнано винним у тому, що він, будучи раніше засудженим вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2016 року, в період іспитового строку, повторно вчинив умисний злочин пов'язаний з незаконним обігом наркотичних засобів за таких підстав.
29 серпня 2017 року, приблизно о 02 год. 20 хв., біля адміністративної будівлі ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_2 , ОСОБА_8 був зупинений співробітниками поліції за паління тютюнових виробів у громадському місці, про що було відносно нього складено адміністративний протокол.
Після чого, на місці біля адміністративної будівлі ІНФОРМАЦІЯ_2 , в присутності двох понятих, було проведено огляд речей ОСОБА_8 . Під час проведення огляду, на пропозицію співробітника поліції, надати для огляду свої речі, ОСОБА_8 , самостійно дістав з лівої зовнішньої кишені одягнутої на ньому куртки, темно-синього кольору, паперовий згорток з подрібненою речовиною рослинного походження, масою 6,103 г, яка відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено - канабіс, маса якої в перерахунку на суху речовину становить 5,480 г, яку ОСОБА_8 умисно повторно, незаконно зберігав при собі, для особистого вживання, без мети збуту.
24 лютого 2020 року до Дніпровського апеляційного суду надійшли матеріали кримінального провадження разом з апеляційною скаргою обвинуваченого на вказаний вирок та клопотанням про поновлення йому строку апеляційного оскарження даного вироку суду.
В обґрунтування своїх доводів посилається на незгоду з матеріалами кримінального провадження №12017040570000625 від 29.08.2017 року, оскільки, на його думку, цю справу було сфабриковано органом досудового розслідування через особисту неприязнь до нього з використанням службового становища. Вказує, що 29.08.2017 року у 2:20 години ночі він повертався з рибалки, коли до нього підійшов працівник поліції та запитав куди він прямує. Після чого почав наполягати на проведенні особистого огляду ОСОБА_8 . Коли ОСОБА_8 відмовився від особистого огляду, працівник поліції підкинув йому пакет з наркотичною речовиною. Просить передопитати поліцейських та понятих у даному провадженні, тому що вважає, що вони надали суду неправдиві покази.
В судовому засіданні засуджений та його захисник підтримали клопотання, просили його задовольнити та прийняти апеляційну скаргу до розгляду. Прокурор просила клопотання залишити без задоволення.
Розглянувши клопотання засудженого ОСОБА_8 про поновлення строку апеляційного оскарження вироку Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2018 року, заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши надані матеріали, колегія суддів дійшла висновку про те, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК України строк апеляційного оскарження вироку суду складає тридцять днів з дня його проголошення.
Згідно ч. 3 ст. 395 КПК України, для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
У п.4 ч.3 ст.399 КПК України зазначено, що апеляційна скарга повертається, якщо апеляційна скарга подана після закінчення строку на апеляційне оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 113, ст. 116 КПК України будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Закон вимагає додержання процесуальних строків, зазначені вимоги є визначальними і в практиці Європейського Суду з прав людини, якою передбачено вимоги про юридичну визначеність судових рішень, складовою якої є обов'язковість судових рішень, які вступили в законну силу і дотримання учасниками судового провадження процесуальних строків.
Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення. При визначенні початку обчислення строку важливо точно знати момент, з якого починається його перебіг. Не викликає труднощів визначення його тоді, коли він прямо зазначений у законі. У тих випадках, коли початок перебігу строку не позначено,ним слід вважати момент учинення тієї процесуальної дії або настання події, що спричиняє виникнення відповідного процесуального обов'язку, для виконання якого і встановлюється цей строк.
Згідно ч.1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Лише наявність поважних причин, які повинна довести особа, що заявила клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, у відповідності до ст. 117 КПК України є підставою для поновлення пропущеного строку.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. Висновок про те, чи строк було пропущено з поважних причин, вправі зробити лише слідчий суддя або суд у постановленій ним ухвалі.
Апеляційним переглядом встановлено, що вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2018 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначено йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2016 року та остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки. Строк покарання ОСОБА_8 ухвалено рахувати з 11 січня 2018 року.
Обвинувачений ОСОБА_8 07 березня 2018 року отримав копію вироку Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2018 року та протягом встановленого Законом строку на апеляційне оскарження не скористався своїм правом подати на вказаний вирок апеляційну скаргу.
Даний вирок суду було оскаржено прокурором Солонянського відділу Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_9
07 серпня 2018 року Апеляційний суд Дніпропетровської області переглянув вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2018 року в апеляційному порядку за обов'язкової участі обвинуваченого ОСОБА_8 та за результатами апеляційного розгляду даний вирок було залишено без змін, а отже 07 серпня 2018 року він набрав законної сили.
Таким чином, враховуючи, що поважних причин, які б перешкодили обвинуваченому вчасно подати апеляційну скаргу на вирок останнім не зазначено та фактично нічим не обґрунтовано та не підтверджено, підстав для задоволення його клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду колегія суддів не вбачає.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що вказані обставини є перешкодою для поновлення строку апеляційного оскарження вироку Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2018 року та відкриття апеляційного провадження, тому апеляційна скарга засудженого відповідно до ст. 399 КПК України, підлягає поверненню.
Керуючись ст. 395, 398 , 399 КПК України, колегія суддів
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про поновлення строку апеляційного оскарження вироку Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2018 року щодо ОСОБА_8 - відмовити.
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 про поновлення строку апеляційного оскарження вироку Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2018 року щодо ОСОБА_8 - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали та оригінал апеляційної скарги разом з додатками невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. 426 КПК України до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4